Рішення

від 17.02.2023 по справі 911/129/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/129/22

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В, код: 42094646)

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Житло Інвест» (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 1Д, офіс 4, код: 35192516)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А, код: 23243188)

про стягнення 108570,03 гривень

До Господарського суду Київської області 10.01.2022 надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія»/Компанія/позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Житло Інвест» (далі ТОВ «Девелоперська компанія «Житло Інвест»/відповідач) заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021 № 420091906 у розмірі 108570,03 гривень, з яких: 90462,03 гривень основна заборгованість, 12680,26 гривень борг за перевищення договірної величини, 625,75 гривень 3% річних, 1697,99 гривень інфляційні втрати, 3104,00 гривень пеня.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.03.2021 № 420091906 відповідач за спожиту електричну енергію не розрахувався, внаслідок чого утворилася стягувана сума заборгованості у розмірі 90462,03 гривень (за період березень-червень 2021 року), що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, як вказує позивач, відповідачем перевищено плановий обсяг споживання електричної енергії у період березень-червень 2021 року, тому стягненню з відповідача підлягає також сума у розмірі 12680,26 гривень.

Ухвалою суду від 10.05.2022 відкрито провадження у справі № 911/129/22, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електричні мережі» (далі по тексту третя особа/ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електричні мереж»).

У зв`язку з неможливістю надсилання поштової кореспонденції через відсутність фінансування у Господарському суді Київської області, ухвалу суду від 10.05.2022 фактично було надіслано відповідачу 28.11.2022.

Поштове відправлення, яким суд надсилав за адресою місцезнаходження відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ухвалу про відкриття провадження від 10.05.2022 у справі № 911/129/22, повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду з відміткою від 05.01.2023 про невручення відповідачу, а саме «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10) частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду. Факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою апеляційний суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Проте, відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористався.

Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» (надалі постачальник) та ТОВ «Девелоперська компанія «Житло Інвест» (надалі споживач) 01.03.2021, шляхом подання відповідачем 01.03.2021 заяви-приєднання, укладено договір постачання електричної енергії споживачу № 420091906 (надалі договір), предметом якого у відповідності до п. 2.1. є продаж постачальником електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в додатку № 1 до цього договору.

У договорі сторони домовились, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є додатком № 1 до цього договору (п. 2.1 договору).

Обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії (пункт 2.3. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні.

Згідно заяви-приєднання постачання електричної енергії споживачу на умовах договору починається з 01.03.2021.

Пунктами 5.1., 5.2. договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є Додатком № 2 до цього договору. Для одного об`єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.п. 5.4., 5.5. договору).

Порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією (п. 5.7 договору).

Згідно п. 5.8. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до п. 6.2. договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Комерційною пропозицією «Стандарт-1» (додаток № 2 до договору), що є невід`ємною частиною договору, сторони погодили, зокрема, тариф електроенергії, порядок оплати та розмір штрафних санкцій у разі неналежного виконання споживачем своїх зобов`язань за договором.

Так, згідно комерційної пропозиції термін постачання до 31.12.2021. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції.

При розрахунку плати за спожиту електричну енергію в обсягах, що менше, або дорівнюють заявленим споживачем застосовується ціна, визначена з урахуванням наступних складових: ціна закупівлі електричної енергії на всіх видах ринків електричної енергії, що склалася для постачальника з урахуванням отриманих від ОСП/ОСР погодинних даних обсягів споживання електроенергії, включаючи вартість послуг адміністраторів ринків та інших обов`язкових внесків, зборів та платежів, що передбачені чинним законодавством; тариф на послуги з розподілу та передачі електричної енергії згідно затвердженої Регулятором величин; вартість послуг постачальника, що визначається шляхом множення обсягу поставленої споживачу електричної енергії за розрахунковий період на тариф 0,0896 грн/кВт*год. без ПДВ*. Вартість електричної енергії, спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії, визначається з урахуванням коефіцієнту збільшення = 1,5.

Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника.

Попередня оплата становить 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку постачальника.

Розмір пені та/або штрафу - подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох проценти річних за весь час прострочення.

Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Відповідно до Умов встановлення та коригування договірних обсягів постачання електричної енергії (додаток № 3 до договору), договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії на розрахунковий період встановлюються на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року. Якщо фактичне значення обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року дорівнює нулю, договірний обсяг споживання електричної енергії визначається на основі фактичного обсягу спожитої електричної енергії у першому, наступному за відповідним, розрахунковому періоді попереднього року, споживання в якому більше нульового значення (пункт 1).

У відповідності до пункту 2 додатку № 3 до договору споживач, струмоприймачі якого вперше приєднані до електричних мереж, має право надати договірні обсяги споживання електричної енергії з розбивкою по місяцям на весь термін дії договору разом з заявою-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно підписаної відповідачем заяви плановий обсяг електричної енергії, що постачається у 2021 року з березня по червень визначено 10000 кВт*год. щомісячно.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ним протягом березня - червня 2021 року здійснено на об`єкти відповідача поставку (продаж) електричної енергії, що підтверджується складеними рахунками-фактури за спожиту електричну енергію від 31.03.2021 № 6178010184 за березень 2021 року на суму 69177,04 гривень, від 30.04.2021 № 6325036488 за квітень 2021 року на суму 49746,78 гривень, від 31.05.2021 № 6276971303 за травень 2021 року на суму 2356,88 гривень, від 30.06.2021 № 6229366551 за червень 2021 року на суму 2815,28 гривень, та відповідними актами прийняття-передавання електричної енергії від 31.03.2021 № А-6178010184 за березень 2021 року на суму 69177,04 гривень, від 30.04.2021 № А-6325036488 за квітень 2021 року на суму 49746,78 гривень; від 31.05.2021 № А-6228220239 за травень 2021 року на суму 19731,55 гривень; від 31.05.2021 № А-6276971303 за травень 2021 року на суму 2356,88 гривень; від 30.06.2021 № А-6229366551 за червень 2021 року на суму 2815,28 гривень.

Крім того, згідно рахунку від 30.06.2021 за квітень 2021 року позивачем знято 40685,24 гривень, з яких: 31819,46 гривень за надмірно виставлені у квітні 2021 року 10059 кВт*год. та 8865,78 гривень за надмірно виставлені у червні 2021 року 2818 кВт*год.

Проте, як вказує позивач, відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а також умовам укладеного договору, не розрахувався за спожиту електричну енергію та станом на день звернення до суду із розглядуваним позовом за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 103142,29 гривень, з яких: 90462,03 гривень основна заборгованість, 12680,26 гривень борг за перевищення договірної величини.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки електричної енергії та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно із ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частиною 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що електропостачальники мають право, серед іншого, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. При цьому ч. 3 ст. 58 Закону передбачено, що споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи розподілу, зокрема, забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Судом встановлено, що у відповідності до п. 2.3. договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

Пунктами 2.3.11., 2.3.14. ПРРЕЕ визначено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - Кодекс).

Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу XIII «Перехідні положення» Кодексу, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.

Згідно пп. 7.1 п. 7 Розділу XIII «Перехідні положення» Кодексу, до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції АКО по веденню реєстрів ТКО, обробці даних комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання та визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують ОМ у межах своєї відповідальності.

З огляду на викладені вище положення чинного законодавства України, Компанія не здійснює функції з обліку електричної енергії та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов`язків, позивач не здійснює фіксацію (зняття) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.

Пунктами 4.3., 4.12., 4.13. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, якою затверджено ПРРЕЕ, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Як вказує позивач, відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ, приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», як оператор системи розподілу та адміністратор комерційного обліку, щомісячно надавало Компанії в електронному вигляді інформацію про обсяги спожитої електричної енергії відповідачем протягом спірного періоду, на підставі чого позивачем формувалися та виставлялися до сплати відповідачу відповідні рахунки на оплату за спожиту електроенергію.

На підтвердження зазначених обставин позивач долучив до матеріалів справи в паперовому вигляді інформацію від ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про обсяги спожитої електричної енергії відповідачем.

Відтак, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач свої зобов`язання виконав належним чином та у відповідності до умов договору з березня 2021 року по червень 2021 року поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 103142,29 гривень, що підтверджується рахунками-фактурами за спожиту електричну енергію та актами прийняття-передавання електричної енергії.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, судом встановлено факт споживання відповідачем у період березень-червень 2021 року електричної енергії на загальну суму 103142,29 гривень. Однак, відповідач в порушення умов договору та вимог законодавства не розрахувався за спожиту електроенергії.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач в перебігу розгляду справи своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводи позивача не спростував.

З огляду на викладене вище, враховуючи що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу за спожиту електричну енергію за спірний період, чого відповідачем в перебігу розгляду справи не спростовано, доказів належного виконання своїх зобов`язань відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача існуючої заборгованості в розмірі 103142,29 гривень є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджена та належить до задоволення.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3104,00 гривень пені, 625,75 гривень 3% річних та 1697,99 гривень інфляційних втрат, розрахованих за загальний період з 08.04.2021 по 31.10.2021.

У відповідності до п. 5.8. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.

Умовами комерційної пропозиції «Стандарт-1» розмір пені та/або штрафу - подвійна облікова ставка Національного банку України (НБУ). Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох проценти річних за весь час прострочення.

Вказані положення узгоджуються з приписами ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 3104,00 гривень пені, 625,75 гривень 3% річних та 1697,99 гривень інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» 8336,95 гривень основного боргу, 555,17 гривень пені, 121,02 гривень 3% річних та 319,73 гривень інфляційних втрат.

Згідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 гривень покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Житло Інвест» (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 1Д, офіс 4, код: 35192516) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В, код: 42094646) 90462,03 гривень основного боргу, 12680,26 гривень боргу за перевищення договірної величини, 3104,00 гривень пені 625,75 гривень 3% річних, 1697,99 гривень інфляційних втрат та 2270,00 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2023.

Суддя Р.М. Колесник