Рішення

від 17.02.2023 по справі 420/11368/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11368/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Фермерського господарства БОРОВОЙ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство БОРОВОЙ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, Державної казначейської служби України, в якому просить:

- визнати протиправним зарахування Державною казначейською службою України грошових коштів, сплачених Фермерським господарством Боровой за платіжним дорученням №711 від 11 лютого 2022 р. у сумі 619 200 грн., на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП в системі електронного адміністрування податку на додану вартість UA898999980385149000000197393, відкритий в Державній казначейській службі України;

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління ДПС України в Одеській області щодо неповернення Фермерському господарству Боровой помилково сплачених коштів у розмірі 619 200 грн.;

- зобов`язати Державну податкову службу України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення Фермерському господарству Боровой з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП в системі електронного адміністрування податку на додану вартість помилково сплачених коштів в сумі 619 200 грн. згідно з платіжним дорученням №711 від 11 лютого 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.02.2022 між Фермерським господарством БОРОВОЙ та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ АС-ПРО ГРУП (код ЄДРПОУ 39326875) (Постачальник) було укладено договір поставки №0902/2-22 від 09.02.2022 р., предметом якого є постачання добрив рідких азотних КАС-32 на загальну суму 619 200 грн. у т.ч. ПДВ 123 840 грн.

Постачальник виписав рахунок №4 від 10.02.2022 р. на оплату добрив, вказавши банківський рахунок НОМЕР_1 у банку філія Южне ГРУ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК м. Одеса, МФО 328704.

Однак, при формуванні платіжного доручення співробітниками ФГ БОРОВОЙ замість номеру поточного рахунку постачальника, з невідомих причин було помилково зазначено номер рахунку ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП у системі електронного адміністрування податку на додану вартість UA898999980385149000000197393, відкритий у Державній казначейській службі України.

Так, у платіжному дорученні №711 від 11.02.2022 р. зазначено: одержувач: ТОВ, ТУК АС-ПРО ГРУП, код: 39326875; банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подт.) у м. Київ, кредит рах. №UA8989999803851490000001973933; сума: 619 200 грн.; призначення платежу: ЗА ТОВАР ЗГІДНО Рахунок на оплату № 4 від 10 лютого 2022 р. у сумі 516000,00 грн., ПДВ 20% 103200,00 грн..

Позивач вказав, що перераховані кошти не є податковими зобов`язаннями ані ФГ БОРОВОЙ, ані ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП. Ці кошти є оплатою за товар в рамках господарського договору.

Позивач зазначив, що законодавство не передбачає поповнення рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів перерахованих із поточного рахунку іншої особи.

Позивач після виявлення помилки сподівався, що грошові кошти, сплачені за платіжним дорученням №711 від 11.02.2022 р., повернуться на рахунок через відмову Державної казначейської служби України зарахувати їх на рахунок іншої особи в системі електронного адміністрування ПДВ.

Проте, Державна казначейська служба України всупереч положенням п.200-1.4 ст.200-1 Податкового кодексу України зарахувала кошти ФГ Боровой на рахунок СЕА ПДВ ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП.

Позивач вважав, що допустивши зарахування коштів на рахунок в СЕА ПДВ постачальника ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП з джерел, не передбачених законодавством, Державна казначейська служба України діяла протиправно.

16.08.2022 року представник відповідача ГУ ДПС в Одеській області надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, зокрема, що згідно поданої декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року сума коштів, яка підлягає перерахуванню на поточний рахунок ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП зазначена в розмірі 623123 грн.

Згідно даних СЕА ПДВ сума, на яку ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (Накл) на момент подання заяви про повернення в складі податкової декларації за січень 2022 року складала 2104,79 грн., тобто була меншою ніж сума Накл, що унеможливлює повернення.

Отже, обчислення реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ здійснюється з урахуванням вимог пункту 2001.3 ст.2001 ПКУ. Таким чином, збільшення реєстраційної суми за рахунок поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку з інших джерел чинним законодавством не передбачено.

Відповідач вказав, що ПКУ не передбачена процедура перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів на рахунок іншого суб`єкта господарювання.

04.10.2022 року представник відповідача - ДПС України надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив таке.

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання можуть бути повернуті платнику податку з бюджету відповідно до статті 43 Податкового кодексу України. Так, в рамках ст.43 ПКУ платник податків має право на повернення грошового зобов`язання, яке сплачене до відповідного бюджету.

Натомість у даному випадку, позивач не сплачував ПДВ до відповідного бюджету, оскільки згідно платіжного доручення кошти сплачено на рахунок іншого суб`єкта господарювання, а тому не можуть бути застосовані норми законодавства, яке регулює повернення помилково та/або надміру сплаченого податку.

За даними ІТС Податковий блок ФГ Боровой 11.02.2022 перераховано кошти в сумі 619 200 грн. на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в СЕА ПДВ ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП (код ЄДРПОУ 39326875), з рахунку № НОМЕР_3 .

Вищезазначені кошти не поповнили ліміт ТОВ Торгово-управляюча компанія АСПРО ГРУП в СЕА ПДВ, оскільки такі кошти були зараховані з поточного рахунку ФГ Боровой, а отже несуть для позивача та ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП очікуваних наслідків за неправильним способом розрахунку за господарські операції.

У зв`язку з цим, вказана переплата у ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП виникла за рахунок сплати коштів, які надійшли на його ПДВ-рахунок, який використовується в цілях, визначених пунктом 200-1.5 ст.200-1 ПКУ.

Повернення коштів іншому платнику податків норма п.200-1.6 ст.200-1 ПКУ не передбачає, так як в такому випадку, це по суті пряме втручання у підприємницьку діяльність ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП.

Відповідач вказав, що кошти, які зараховані на рахунок в СЕА ПДВ повертаються виключно на рахунок його власника за його відповідною заявою. При цьому, підприємство, яке переплутало поточний та електронний рахунок ПДВ свого контрагента, не може повернути ці кошти на свій власний поточний рахунок за своєю заявою. Іншого механізму повернення цих коштів Податковим кодексом України не передбачено, так як ПКУ також не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.

Позивачем самостійно визначено реквізити для сплати відповідно до наявного у справі платіжного доручення від 11.02.2022 №711. Поміж тим, відповідно до пункту 2.3 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Згідно положень Податкового кодексу України та п.4-6 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, реквізити електронного рахунку не перебувають у доступі інших платників податків, а відтак не може бути доступний у вільному доступі третій особі, в тому числі ФГ Боровой, оскільки це по суті є розголошення банківської таємниці (такий рахунок належить виключно ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП).

Адже, якщо платник податків в банківському платіжному документі на сплату податкового зобов`язання зазначив неправильні реквізити, то кошти не надійдуть до відповідного рахунку, в той же час позивач цілеспрямовано сплачував кошти на вказані реквізити, адже номер рахунку містить 27 знаків, що свідчить про неможливість технічної помилки або випадкового співпадіння (ймовірність випадкового введення такого числа складає близько 1026), з чого слідує, що враховуючи чинне законодавство, на підставі якого працює в тому числі й банківська система (інтернет банкінг), отримати номер електронного рахунку Позивач міг лише від самого контрагента, тобто ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП.

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено підстав та порядку повернення ДПС України коштів третім особам, тоді як спірність ситуації під виглядом господарської операції (доказів реального характеру операції позов не містить) полягало виключно у намірі поповнення реєстраційного ліміту контрагента в СЕА ПДВ.

Відповідач Державна казначейська служба України відзив на позовну заяву не подала.

07.10.2022 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких третя особа підтримує повністю позовні вимоги, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. У пояснення третя особа зазначила, зокрема, що законодавство не передбачає поповнення рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів перерахованих із поточного рахунку іншої особи. Тобто кошти, відправлені ФГ Боровой згідно платіжного доручення №711 від 11.02.2022 р., з самого початку не повинні були бути зараховані на рахунок ТОВ ТУК АС- ПРО ГРУП в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а платіж мав бути повернутий.

Ухвалою від 29.08.2022 року визнано поважними причини пропуску Фермерським господарством БОРОВОЙ строку звернення до суду з даним позовом та поновлено цей строк. Прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП.

Ухвалою від 06.10.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ДПС України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 09.02.2022 між Фермерським господарством БОРОВОЙ (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВО-УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ АС-ПРО ГРУП (код ЄДРПОУ 39326875) (Постачальник) було укладено договір поставки №0902/2-22 від 09.02.2022 р., предметом якого є постачання добрив рідких азотних КАС-32 на загальну суму 619 200 грн. у т.ч. ПДВ 123 840 грн. (а.с. 20-21).

ТОВ ТОРГОВО-УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ АС-ПРО ГРУП (код ЄДРПОУ 39326875) (Постачальник) виписало рахунок №4 від 10.02.2022 р. на оплату добрив, вказавши банківський рахунок НОМЕР_1 у банку філія Южне ГРУ ПАТ КБ ПРИВАТБАНК м. Одеса, МФО 328704 (а.с. 22).

Однак, при формуванні платіжного доручення співробітниками ФГ БОРОВОЙ через інтернет-банкінг «Приват-24 для бізнесу» замість номеру поточного рахунку постачальника, позивачем було вказано запропонований системою інтернет-банкінгу номер рахунку ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП у системі електронного адміністрування податку на додану вартість UA898999980385149000000197393, відкритий у Державній казначейській службі України.

Так, у платіжному дорученні №711 від 11.02.2022 р. зазначено: одержувач: ТОВ, ТУК АС-ПРО ГРУП, код: 39326875; банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подт.) у м. Київ, кредит рах. №UA8989999803851490000001973933; сума: 619 200 грн.; призначення платежу: ЗА ТОВАР ЗГІДНО Рахунок на оплату № 4 від 10 лютого 2022 р. у сумі 516000,00 грн., ПДВ 20% 103200,00 грн. (а.с. 23).

Позивач повідомив ситуацію постачальнику (ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП), який пояснив, що рахунок в системі СЕА ПДВ є особливим рахунком, грошові кошти на якому можуть бути використані лише на певні цілі в чітко встановленому порядку, а тому він не може прийняти перерахування коштів на рахунок в системі СЕА ПДВ як оплату за товар.

Позивач звернувся до Державної податкової служби України з проханням пояснити механізм повернення помилково перерахованих коштів на рахунок іншої особи в СЕА ПДВ.

Листом від 24.06.2022 №608/6/99-00-04-02-04-06 Державна податкова служба України повідомила, що Податковим кодексом України не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний рахунок або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника і запропонувала для повернення помилково перерахованих коштів звернутись до постачальника ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП (а.с. 24-26).

Позивач звернувся до ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП з проханням або зарахувати переведені позивачем кошти у якості оплати за товар та поставити добрива по договору №0902/2-22 від 09.02.2022 р., або повернути помилково сплачені кошти.

У відповідь листом №10/06 від 10.06.2022 р. ТОВ ТУК АС-ПРО ГРУП повідомило, що не може зарахувати кошти, сплачені позивачем згідно платіжного доручення №711 від 11.02.2022 р. на рахунок в СЕА ПДВ, як оплату за договором №0902/2-22 від 09.02.2022 р., оскільки рахунок в СЕА ПДВ UA8989999803851490000001973933 є рахунком зі спеціальним призначенням та платники податку не мають можливості вільно розпоряджатись грошовими коштами на ньому (а.с. 27-28).

У подальшому, 22.06.2022 р. позивач звернувся із заявою №22-06 від 22.06.2022 р. про повернення сум, які були помилково зараховані на рахунок іншої особи у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, до Державної податкової служби України (орган, що складає реєстр, на підставі якого здійснюються платежі з рахунку в СЕА ПДВ), Головного управління ДПС в Одеській області (податковий орган за місцем реєстрації Позивача), Державної казначейської служби України (органу, який відкриває рахунки та проводить платежі на підставі реєстрів ДПС України), Головного управління ДКС України в Одеській області (а.с. 34-37).

Державна казначейська служба України листом від 15.07.2022 р. №11-06-06/9054 відповіла, що, зокрема, що питання повернення коштів лежить в площині вирішення ДПС України (а.с. 43).

Головне управління ДКС України в Одеській області листом від 06.07.2022 р. №06-06/03-06/4156 відповіло, що питання повернення коштів, сплачених на рахунки електронного адміністрування податку на додану вартість, входить до компетенції органів ДПС (а.с. 44).

Державна податкова служба України листом від 22.07.2022 р. №7820/6199-00- 04-02-01-06 повідомила, що ПК України не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника та поточний рахунок або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника (а.с. 40-42).

Відповіді від Головного управління ДПС в Одеській області станом на момент підготовки даного адміністративного позову позивач не отримав.

Таким чином, позивачу було фактично відмовлено у поверненні помилково сплачених коштів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Під помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та\або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності, або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань, та у випадках, передбачених статтею 351 цього Кодексу (п.п.14.182 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно п.351.1 ст.351 Податкового кодексу України єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених цим Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями.

Згідно п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку. встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

За змістом норм п.п. 43.3, 43.4 ст.43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Згідно п.43.6 ст.46 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Отже за змістом вказаних приписів норм Податкового кодексу України підлягають поверненню помилково чи надміру сплачені суми податків, зборів та платежів, зараховані до бюджету чи на єдиний рахунок.

З наведених норм Податкового кодексу України випливає висновок, що платник податків має право на повернення грошового зобов`язання, яке сплачене до відповідного бюджету.

При цьому, ПК України не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок СЕА ПДВ іншого платника.

З огляду на викладене, до спірних відносин не можуть бути застосовані норми законодавства, які регулюють повернення помилково та/або надміру сплаченої суми ПДВ.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.08.2022 року у справі №580/4761/20.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Перехідні положення.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200-1 ПК України і пунктами 33, 34 і 34-1 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі за текстом - Порядок №569; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Вказаними нормами встановлений спеціальний режим використання електронних рахунків СЕА ПДВ.

Так, рахунок у СЕА ПДВ - рахунок, відкритий автоматично на безоплатній основі платнику ПДВ в Державній казначейській службі України, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Кодексу (пункт 4 Порядку №569).

Згідно п.200-1.2 ст.200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Пункт 200-1.4 ст.200-1.4 Податкового кодексу України передбачає, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 ст. 200-1 Податкового кодексу та погашення податкового боргу з ПДВ.

Згідно п.200-1.5 ст.200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Пункт 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України передбачає, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

За змістом вказаних приписів рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ відкривається платнику ПДВ і застосовується, зокрема, для перерахування коштів до державного бюджету, проте не є рахунком державного бюджету, на які зараховуються податкові зобов`язання з ПДВ.

Грошові кошти, які зараховані на електронний рахунок ПДВ, можуть бути використані платником ПДВ за двома напрямами: для сплати до державного бюджету податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку.

Перерахування грошових коштів на електронний рахунок ПДВ платника податку іншими юридичними чи фізичними особами та використання грошових коштів для цілей інших, ніж зазначено вище, не передбачене.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

З аналізу положень п.200-1.6 ст.200-1 Податкового кодексу України вбачається, що кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків.

Повернення коштів іншому платнику податків норма п.200-1.6 ст.200-1 Податкового кодексу України не передбачає.

Враховуючи, що позивач сплатив грошові кошти у сумі 619 200 грн. на електронний рахунок ПДВ ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП, а не до державного бюджету, підстави для їх повернення з державного бюджету іншому платнику ПДВ, ніж ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП, відсутні.

За таких обставин грошові кошти, які зараховані позивачем на рахунок ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП в системі електронного адміністрування ПДВ, прирівнюються до грошових коштів, які сплачені одним суб`єктом господарювання на користь іншого.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 2 ч.1 ст.4 КАС України передбачає, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спірні відносини щодо повернення грошових коштів у сумі 619 200 грн. виникли між позивачем та ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП у зв`язку з помилковим перерахуванням грошових коштів на електронний рахунок з ПДВ, і не стосуються сплати позивачем податкових зобов`язань з ПДВ до державного бюджету, отже нормами Податкового кодексу України не регулюються.

За своїм характером спірні відносини між позивачем та ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП є господарськими та підлягають розгляду у порядку господарського судочинства, за участю органів Державної казначейської служби України, які здійснюють адміністрування відповідного рахунку в СЕА ПДВ ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП.

Та обставина, що кошти перераховані позивачем на електронний рахунок ПДВ, який адмініструється відповідно до норм Податкового кодексу України і передбачає спеціальний режим електронного рахунку ПДВ, не впливає на суть відносин, що виникли між позивачем та ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП, які на думку суду, регулюються нормами Глави 83 Цивільного кодексу України щодо повернення безпідставно набутого майна.

Беручи до уваги, що норми податкового законодавства не містять механізмів повернення позивачу помилково сплачених на електронний рахунок з ПДВ іншої особи (ТОВ Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП) коштів, протиправна бездіяльність з боку відповідачів відсутня, заявлені позивачем вимоги до відповідачів щодо протиправної бездіяльності з неповернення коштів та зобов`язання вчинити дії, спрямовані на їх повернення, не можуть бути задоволені.

Отже, суд дійшов висновку, що дії (бездіяльність) відповідачів відповідає приписам ч.2 ст.2 КАС України.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача про те, що законодавство не передбачає поповнення рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ за рахунок коштів, перерахованих із поточного рахунку іншої особи, однак встановлення цієї обставини в межах даної справи не вирішує по суті спору між сторонами та не надає ефективний захист правам позивача.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фермерського господарства БОРОВОЙ є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фермерського господарства БОРОВОЙ (адреса: вул. Миру, 17, с. Веселинівка, Березівський район, Одеська область, 67314, код ЄДРПОУ 35403788) до Державної податкової служби України (адреса: Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної казначейської служби України (адреса: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-управляюча компанія АС-ПРО ГРУП (адреса: вул. Ільфа і Петрова, 57, корп. 3, кв. 29, м. Одеса, 65122, код ЄДРПОУ 39326875), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів