Ухвала

від 17.02.2023 по справі 757/161/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/161/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Приватного підприємства "Варнер" на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №42022000000001350, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 , звернувся до суду із скаргою в порядку ст. 303 КПК України, прокурора Офісу Генерального прокурора , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №42022000000001350.

В обґрунтування скарги адвокат посилається на те, що 22.12.2022-23.12.2022 року на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 06.12.2022 року за адресою: міста Київ, вулиця Пирогівський шлях 154, було проведено обшук і тимчасово вилучено майно.

Дане майно не було арештовано у встановленому ст. 170-171 КПК порядку, слідчий з клопотанням про арешт майна у продовж наступного робочого дня до суду не звертався.

На усті вимоги та письмове клопотання підозрюваного та його захисту, слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України повернуто власнику не було.

Особа, яка звернулась зі скаргою в судове засідання не з`явилась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав до суду заперечння.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора та слідчого.

Офісом Генерального прокурора на підставі матеріалів оперативних підрозділів проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05.10.2022 за фактом можливого зловживання службовим становищем, вчиненого службовими особами Держмитслужби України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2022 року, надано слідчим слідчої групи та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05.10.2022 дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщеннях, за адресою м. Київ, Пирогівський шлях, 154, в яких здійснюють господарську діяльність ТОВ «СОЦПРОДУКТ», ТОВ «ЙОКАТО ФУДЗ», ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ» ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «М.І.Д.А.С», ТОВ «МЕГАСНАБ» з метою вишукування та вилучення:

- листи, бланки, транзитні декларації, міжнародні санітарні сертифікати, товаросупровідні документи, інвойси, сертифікати про походження, Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, контракти про придбання продукції, зовнішньоекономічні контракти, коносаменти, листування які стосуються підприємств, отримувачів вантажу Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ - МИ РІВНІ», «МЕГАСНАБ» (ТОВ «СОЦПРОДУКТ», ТОВ «ЙОКАТО ФУДЗ», ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ», ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «М.І.Д.А.С», ТОВ «МЕГАСНАБ») або постачальників продукції - іноземних підприємств;

- листи благодійних організацій адресовані митним, компетентним, державним органам, в тому числі від Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ - МИ РІВНІ» з приводу розмитнення гуманітарних вантажів, їх розподілу та адресатів;

- договори, документи первинної бухгалтерської звітності, акти приймання передачі з приводу взаємовідносин Благодійної організації Благодійний фонд «МИ РІЗНІ - МИ РІВНІ», «МЕГАСНАБ» (ТОВ «СОЦПРОДУКТ», ТОВ «ЙОКАТО ФУДЗ», ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ» ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «М.І.Д.А.С», ТОВ «МЕГАСНАБ») та ТОВ «Аркас Логістікс України» та іншими брокерськими чи експедиторськими підприємствами;

- гуманітарної продукції, креветка морожена, аптечки IFAK, медичні засоби та засоби гігієни, харчові продукти, медикаменти, іншої продукції народного споживання, ввезення на митну територію України або придбання якої не підтверджується документально та існують достатні підстави вважати, що вона належить до числа гуманітарних вантажів або товарів наданих у якості благодійної допомоги;

- документів про відкриття, використання та закриття банківських рахунків, документів про рух грошових коштів, документів про надання або отримання фінансової допомоги підприємствами ТОВ «СОЦПРОДУКТ», ТОВ «ЙОКАТО ФУДЗ», ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ» ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «М.І.Д.А.С», ТОВ «МЕГАСНАБ»;

- документів про господарські взаємовідносини, реалізацію та придбання продукції, товаротранспортні документи, документи первинної бухгалтерської звітності підприємств ТОВ «СОЦПРОДУКТ», ТОВ «ЙОКАТО ФУДЗ», ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ» ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «М.І.Д.А.С», ТОВ «МЕГАСНАБ» ТОВ «ТРЕЙДРОЯЛ» (код ЄДРПОУ 43741561) та ТОВ «РОЯЛПАК» (код ЄДРПОУ 43314661).

- електронних носіїв інформації (сервера, системні блоки, моноблоки, ноутбуки, планшети, жорсткі диски, флеш-накопичувачі, мобільні телефони, оптичні диски) - шляхом зняття копії інформації;

- печаток, кліше та штампів суб`єктів господарської діяльності задіяних у вчиненні кримінального правопорушення, у тому числі іноземних..

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

У судовому засіданні встановлено, що вилучене, відповідно до протоколу обшуку від 22.12.2022-23.12.2022 року за адресою: м. Київ, Пирогівський шлях, 154, майно на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.12.2022 року на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право Приватного підприємства "Варнер" законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав Приватного підприємства "Варнер" відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах Приватного підприємства "Варнер" на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №42022000000001350- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1