Рішення

від 20.02.2023 по справі 757/746/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/746/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Волкової С.Я. при секретарі Зінченко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Орбіта Сервіс», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування шкоди,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» звернулося до суду із позовом до відповідачів, просило: визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права інформацію, повідомлену ОСОБА_1 у аудіовізуальному записі та поширену ОСОБА_2 на особистому Telegram-каналі за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» на сайті UA-Football за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8, Приватним підприємством «Орбіта Сервіс» на відеохостингу YouTube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_1 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ним же на своїй сторінці у соціальній мережі Instagram за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: «Ота табачка, яка работає на контрабас всю осознану свою жизнь і за шо построилась…»; «Ви говорите, що ОСОБА_3 грає за контрабас, а у Вас самого є докази, що він грає за контрабас? «Так конечно, ну фабрика, ну як…»; «Скажу, скільки він налогів плоте в місяць. Я все зроблю, факти... Скільки він плоте налогів в місяці, а скільки краде»; «Дві фабрики в Україні работає, всі про це знають, і оце він начинає заказивать, а сам работає»; «Повинні платить всі податки. Так платіть усі податки. Чо ти не платиш? Чо ти не платиш?», внаслідок чого поширені відомості такого змісту: Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», власником якого є ОСОБА_4 , займається виготовленням нелегальних цигарок;Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», власником якого є ОСОБА_4 , працює завдяки усуненню ним конкурентів у тютюновому бізнесі; Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», власником якого є ОСОБА_4 , ухиляється від сплати податків; визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права інформацію, повідомлену ОСОБА_1 у аудіовізуальному записі та поширену Приватним підприємством «Орбіта Сервіс» на каналі Petrove TV на відеохостингу YouTube за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» на сайті UA-Football за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: « ОСОБА_5 з такою самою фабрикою … і тут ситуація за 2021 рік ОСОБА_6 з той фабрики недоплатив 16 мільярдів гривень»; «За 22 рік він не заплатив близько 20 мільярдів», внаслідок чого поширені відомості такого змісту: ОСОБА_4 , як власник Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», не сплачує усі податки та інші обов`язкові платежі у бюджет з роботи вказаного тютюнового підприємства; зобов`язати ОСОБА_1 не пізніше десяти днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом зачитування під відеозапис вступної та резолютивної частини рішення суду, а також тексту спростування наступного змісту: «Спростування. Я, ОСОБА_1 , повідомляю, що інформація повідомлена мною ОСОБА_2 та поширена ним у аудіовізуальному записі, розміщеному на його особистому Telegram каналі за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 а також інформація повідомлена мною YouTube каналу Petrove TV за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 та поширена Приватним підприємством «Орбіта Сервіс» у аудіовізуальному записі, розміщеному на даному YouTube каналі (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_4), є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню. Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», власником якого є ОСОБА_4 , не займається виготовленням нелегальних цигарок. Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», власником якого є ОСОБА_4 , не працює завдяки усуненню ним конкурентів у тютюновому бізнесі. Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», власником якого є ОСОБА_4 , не ухиляється від сплати податків. ОСОБА_4 , як власник Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика»,сплачує усі податки та інші обов`язкові платежі у бюджет з роботи вказаного тютюнового підприємства» з подальшим наданням цього відеозапису іншим відповідачам для розміщення його іншими відповідачами на їх веб-сторінках; зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення на особистому Telegram каналі (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1) відеозапису спростування, наданого ОСОБА_1 ; зобов`язати Приватне підприємство «Орбіта Сервіс» не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення на каналі Petrove TV на відеохостингу YouTube (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6) відеозапису спростування, наданого ОСОБА_1 ; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Юей-Футбол» не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення на сайті UA-Football (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_18) відеозапису спростування, наданого ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 986 310,00 грн завданих збитків (майнової шкоди) у виді упущеної вигоди; стягнути з відповідачів 30 898,65 грн сплаченого судового збору. Свої вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_15 на особистому Telegram каналі ОСОБА_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщено відео інтерв`ю останнього з ОСОБА_1 з підзаголовком «ІНФОРМАЦІЯ_12» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); кількість переглядів відео перевищує 2 500; цього ж дня на сайті UA-Football з посиланням на вказане відео інтерв`ю розміщено у виді тексту його частину, під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8 ); ІНФОРМАЦІЯ_9 дане відео інтерв`ю розміщено ОСОБА_1 на особистій сторінці в соціальній мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 Крім цього ІНФОРМАЦІЯ_9 зазначене вище відео інтерв`ю розміщено ОСОБА_1 на своїй особистій сторінці у соціальній мережі Instagram, користувач ОСОБА_8 , з ім`ям акаунту ІНФОРМАЦІЯ_14 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 ); також ІНФОРМАЦІЯ_9 на відеохостингу YouTube, який надає послуги розміщення відеоматеріалів, на каналі Petrove TV (посилання на канал: ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщено вказане інтерв`ю з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_19» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_10 ); кількість переглядів відео перевищує 70 000; ІНФОРМАЦІЯ_20 на відеохостингу YouTube, який надає послуги розміщення відеоматеріалів, на каналі Petrove TV (посилання на канал: ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщено відео інтерв`ю з ОСОБА_1 із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_21» (посилання на відеозапис: ІНФОРМАЦІЯ_4 ); кількість переглядів відео перевищує 580 000; ІНФОРМАЦІЯ_22 на сайті UA-Football з посиланням на вказане відео інтерв`ю розміщено у виді тексту його частину під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_11» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Разом з цим у відеоматеріалі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12» ОСОБА_1 повідомив, серед іншого, наступну інформацію:«Ота табачка, яка работає на контрабас всю осознану свою жизнь і за шо построилась…»; «Ви говорите, що ОСОБА_3 грає за контрабас, а у Вас самого є докази, що він грає за контрабас?», «Так конечно, ну фабрика, ну як…»; «Скажу, скільки він налогів плоте в місяць. Я все зроблю, факти... Скільки він плоте налогів в місяці, а скільки краде.»; «Дві фабрики в Україні работає, всі про це знають, і оце він начинає заказивать, а сам работає»; «Повинні платить всі податки. Так платіть усі податки. Чо ти не платиш? Чо ти не платиш?». У відеоматеріалі із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_21» ОСОБА_1 повідомив, серед іншого, наступну інформацію: « ОСОБА_5 з такою самою фабрикою … і тут ситуація за 2021 рік ОСОБА_6 з той фабрики недоплатив 16 мільярдів гривень, а заплатив 3 мільярда 400 гривень, 16 мільярдів недоплатив.»; «За 22 рік він не заплатив близько 20 мільярдів. Ви цифри думаєте? Цифри , вдумайтесь, для того, щоб підвищити пенсії на всю Україну, на всіх пенсіонерів, треба 3-4 мільярди, а тут не доплачують у бюджет 16, 20, 36 мільярдів за 2 года! І він працює». ОСОБА_1 висловлена зазначена вище негативна інформація щодо позивача про нібито ухилення товариства від сплати податків та аморальне і неетичне поводження в суспільстві їх директора ОСОБА_4 у формі фактичних тверджень, що дає можливість зробити висновок, що підприємство здійснює підприємницьку діяльність недобросовісно та причетне до дій, що суперечать закону, що шкодить його іміджу; внаслідок поширення ОСОБА_1 указаної негативної та недостовірної інформації настали негативні наслідки для господарської діяльності позивача, підприємству завдані збитки (майнова шкода) у виді упущеної вигоди.

Ухвалою суду від 09.01.2023 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» залишено без руху.

12.01.2023 р. через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.01.2023 р. відкрито провадження у справі.

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву.

Відповідачем Приватним підприємством «Орбіта Сервіс» відзив на позовну заяву не подано.

Відповідачем ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подано.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» подано відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини справи, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступних висновків.

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи Пленум Верховного Суду України у пункті 1 Постанови № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи» дав судам такі роз'яснення: Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань […] Разом з тим […] кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. У зв`язку з цим […] Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

За змістом пункту 2 означеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при розгляді справ про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суди повинні точно і неухильно застосовувати положення Конституції України, Цивільного кодексу України […]. Крім того, враховуючи положення Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950 р.) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права […].

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо (пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи»).

За роз`ясненнями пункту 4 означеної Постанови Пленуму Верховного Суду України під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно частини першої статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідного до глави 3 цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 201 ЦК України передбачено, що ділова репутація належить до особистого немайнового блага, яке охороняється цивільним законодавством.

Згідно частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права на разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За роз`ясненнями пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної-фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 р. у справі № 910/15148/17 зазначив, що за відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначену категорію справи, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, втім позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права (пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи»).

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі (абзац другий пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи»).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_15 на особистому Telegram каналі відповідача ОСОБА_2 за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщено відео інтерв`ю ОСОБА_2 з відповідачем ОСОБА_1 з підзаголовком « ІНФОРМАЦІЯ_12» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); у відеоматеріалі ОСОБА_1 повідомив, серед іншого, наступну інформацію:«Ота табачка, яка работає на контрабас всю осознану свою жизнь і за шо построилась…»; «Ви говорите, що ОСОБА_3 грає за контрабас, а у Вас самого є докази, що він грає за контрабас?», «Так конечно, ну фабрика, ну як…»; «Скажу, скільки він налогів плоте в місяць. Я все зроблю, факти... Скільки він плоте налогів в місяці, а скільки краде.»; «Дві фабрики в Україні работає, всі про це знають, і оце він начинає заказивать, а сам работає»; «Повинні платить всі податки. Так платіть усі податки. Чо ти не платиш? Чо ти не платиш?».

ІНФОРМАЦІЯ_15 на сайті UA-Football з посиланням на означене відео інтерв`ю розміщено у виді тексту його частину, під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8 ); із відомостей розміщених на самому сайті UA-Football (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_13 слідує, що власником наведеного сайту є Товариством з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» (довідка з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 160/2022-Д від 22.12.2022 р., складена експертами Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес»).

ІНФОРМАЦІЯ_9 дане відео інтерв`ю розміщено ОСОБА_1 на особистій сторінці в соціальній мережі Facebook за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_9 означене вище відео інтерв`ю розміщено ОСОБА_1 на своїй особистій сторінці у соціальній мережі Instagram користувач ОСОБА_8 , із ім`ям акаунту: ІНФОРМАЦІЯ_14 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

ІНФОРМАЦІЯ_9 на відеохостингу YouTube, який надає послуги розміщення відеоматеріалів, на каналі Petrove TV (посилання на канал: ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщено вказане інтерв`ю з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_23 , тільки в українському футболі» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_10 ). З інформації, розміщеної на офіційному сайті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення слідує, що логотип Petrove.TV належить однойменному кабельному телеканалу, що перебуває у власності Приватного підприємства «Орбіта Сервіс» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_24).

ІНФОРМАЦІЯ_20 на відеохостингу YouTube, який надає послуги розміщення відеоматеріалів, на каналі Petrove TV (посилання на канал: ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщено відео інтерв`ю з ОСОБА_1 із назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_21» (посилання на відеозапис: ІНФОРМАЦІЯ_4 ); у відеоматеріалі відповідач ОСОБА_1 повідомив, серед іншого, наступну інформацію: « ОСОБА_5 з такою самою фабрикою … і тут ситуація за 2021 рік ОСОБА_6 з той фабрики недоплатив 16 мільярдів гривень, а заплатив 3 мільярда 400 гривень, 16 мільярдів недоплатив.»; «За 22 рік він не заплатив близько 20 мільярдів. Ви цифри думаєте? Цифри, вдумайтесь, для того, щоб підвищити пенсії на всю Україну, на всіх пенсіонерів, треба 3-4 мільярди, а тут не доплачують у бюджет 16, 20, 36 мільярдів за 2 года! І він працює».

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про захист ділової репутації, зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» разом із Товариством з обмеженою відповідальністю «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп» становлять собою українську групу компаній, що виробляє тютюнові вироби, які відповідають високим стандартам якості, досягли статусу високотехнологічного національного виробника і є міжнародним постачальником із дистрибуцією на двох континентах та шести ринках; на підприємствах, що входять до групи компаній, працює понад п`ять тисяч співробітників; власником вищевказаних підприємств та директором позивача є ОСОБА_4 ; у 2019 р. група компаній посіла тридцять першу сходинку в рейтингу найбільших платників податків України, сплатила до бюджету майже 3,2 млрд.грн податків, у 2020 р., який був дуже складним для бізнесу, група компаній увійшла до п`ятнадцяти найбільших платників податків, сплативши сумарно в державну казну України близько 4 млрд.грн, у 2021 р. група компаній сплатила до бюджету понад 3,7 млрд.грн податків, а за 9 місяців 2022 р., незважаючи на складні умови, що виникли внаслідок війни, група компаній продовжила працювати та сплатила до бюджету понад 3 млрд.грн податків. Між тим висловлена зазначена вище негативна інформація щодо позивача про нібито ухилення товариства від сплати податків та аморальне і неетичне поводження в суспільстві їх директора у формі фактичних тверджень, що дає можливість зробити висновок, що підприємство здійснює підприємницьку діяльність недобросовісно та причетне до дій, що суперечать закону, шкодить іміджу товариства.

Згідно частини першої статті 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Так, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (абзац п`ятий пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи»).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (абзац перший пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи»).

Згідно частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Lingens проти Австрії» зазначає, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування (постанова Верховного Суду від 22.11.2021 р. у праві № 761/32924/19-ц).

Згідно статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Згідно пункту 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку. Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя. Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Jerusalem проти Австрії»).

Так, позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, довів факт поширення інформації відповідачами, а також подав докази недостовірності поширеної інформації, зокрема на підтвердження того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» не має заборгованості зі сплати податків та зборів до держаного бюджету України, суду надано відповідну Довідку Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; на підтвердження того, що до товариства не застосовані заходи кримінально-правового характеру, суду надано відповідь Офісу Генерального прокурора № 25/3-1518вих-22 від 23.12.2022 р., на підтвердження того, що керівник підприємства ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, суду надано Витяг з інформаційно-аналітичної системи Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» № ВР-000513579; на підтвердження того, що до нього не знайдено інформації про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, суду надано Інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення Національного агентства з питань запобігання корупції № 305686; суду також надано висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Долинківської С.А. за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 32554/22-39 від 28.12.2022 р., за яким в інтерв'ю ОСОБА_1 , зафіксованих у відеоматеріалі із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_15 на особистому Telegram-каналі журналіста ОСОБА_16 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_9 на сторінці користувача « ОСОБА_8 » у соціальній мережі Facebook всесвітньої мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ІНФОРМАЦІЯ_9 на сторінці користувача « ОСОБА_8 » у соціальній мережі Instagram з ім`ям акаунту: ІНФОРМАЦІЯ_14 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_16 ), та відеоматеріалі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (посилання на відеозапис: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), розміщеному на каналі Petrove TV за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , міститься інформація негативного характеру щодо тютюнових фабрик, власником яких є ОСОБА_17 , а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика». Інформація негативного характеру щодо тютюнових фабрик, власником яких є ОСОБА_17 , а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», наявна в інтерв'ю ОСОБА_1 , зафіксованих у відеоматеріалі із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_15 на особистому Telegram-каналі журналіста ОСОБА_16 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_9 на сторінці користувача « ОСОБА_8 » соціальній мережі Facebook всесвітньої мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ІНФОРМАЦІЯ_9 на сторінці користувача « ОСОБА_19 » у соціальній мережі Instagram з ім`ям акаунту: ІНФОРМАЦІЯ_14 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_16 ), та відеоматеріалі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (посилання на відеозапис: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), розміщеному на каналі Petrove TV за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , викладена у формі фактичних тверджень. Інформація, зафіксована в інтерв'ю ОСОБА_1 , зафіксованих у відеоматеріалі із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_15 на особистому Telegram-каналі журналіста ОСОБА_16 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_9 на сторінці користувача « ОСОБА_8 » у соціальній мережі Facebook всесвітньої мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ІНФОРМАЦІЯ_9 на сторінці користувача « ОСОБА_19 » у соціальній мережі Instagram з ім`ям акаунту: ІНФОРМАЦІЯ_14 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_16 ), є принизливою щодо юридичних осіб тютюнових фабрик, власником яких є ОСОБА_17 , а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика».

Відповідач ОСОБА_1 , викладаючи заперечення проти позову, у відзиві зазначив, що існують об'єктивні сумніви щодо відповідності наданого висновку вимогам статті 102 ЦПК України, зокрема в частині обґрунтованості відповідей на питання, які були поставлені його на вирішення.

Так, згідно абзаців першого, другого пункту 2 глави 2 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 р. за № 705/3145, у межах лінгвістичної експертизи писемного мовлення проводяться авторознавчі та семантико-текстуальні дослідження. Об`єктом дослідження лінгвістичної експертизи писемного мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній формі.

Згідно абзацу першого пункту 2.1 глави 2 розділу I означених Науково-методичних рекомендацій лінгвістична експертиза писемного мовлення поділяється на авторознавчу експертизу та семантико-текстуальну експертизу.

Пунктом 2.1.2 глави 2 розділу І означених Науково-методичних рекомендацій передбачено, що семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел. Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Частиною шостою статті 103 ЦПК України встановлено, що питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно абзаців четвертого, шостого, восьмого пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р., експерт має право: у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання органу (особі), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), щодо уточнення поставлених експертові питань; указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення; викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз`яснень чи показань.

Згідно абзацу п`ятого пункту 2.3 розділу II означеної Інструкції експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень.

Як слідує з висновку експерта № 32554/22-39 від 28.12.2022 р., даний висновок підготовлено експертом Долинківською С.А. , яка має вищу філологічну освіту другого рівня за ступенем магістра, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 1.2. «Лінгвістичне дослідження мовлення», стаж експертної роботи з 2004 р., є судових експертом першого кваліфікаційного класу.

У Висновку експерта № 32554/22-39 від 28.12.2022 р. зазначено, що у процесі лінгвістичного дослідження застосувалися загальнонаукові та спеціально-лінгвістичні методи лінгвостилістичного, дискурсивного та інтернет-аналізу, формально-граматичного, лексико-семантичного, структурно-системного, контекстуального та прагматичного аналізу (включаючи аналіз типів мовних актів й оцінку потенційної ефективності комунікацій), когнітивного аналізу (аналіз когнітивних операцій і логічних процедур), риторичного аналізу (аналіз структур аргументації), аналізу лінгвістичних засобів сугестії, аналізу комунікацій у світлі теорії мовної діяльності тощо, зазначено, що дослідженню підлягає об`єктивний зміст висловлювань ОСОБА_1 , зафіксованих у відеоматеріалі із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_15 на особистому Telegram-каналі журналіста ОСОБА_16 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_9 на сторінці користувача « ОСОБА_8 » соціальній мережі Facebook всесвітньої мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ІНФОРМАЦІЯ_9 на сторінці користувача « ОСОБА_8 » у соціальній мережі Instagram з ім`ям акаунту: ІНФОРМАЦІЯ_14 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_16 ), та відеоматеріалі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (посилання на відеозапис: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), розміщеному на каналі Petrove TV за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 ; зазначено, що дискурсивним та лінгвостилістичним аналізом досліджуваного мовлення ОСОБА_1 , зафіксованого у відеоматеріалі із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », та відеоматеріалі з назвою « ОСОБА_8 про тарифи на електроенергію», встановлено, що його висловлювання продуковані українською мовою в умовах ділової усної комунікації (у комунікативній ситуації інтерв`ю) і є відповідями інтерв`юванні особи на питання інтерв`юера, а отже є усномовленнєвими повідомленнями, реалізованими у межах публіцистичного масмедійного дискурсу, що має форму масмедійної комунікації (інтернет-дискурсу). Предметно-тематичним аналізом досліджуваних інтерв`ю встановлено, що їх основною темою є діяльність ОСОБА_4 , його особисті якості, а також робота у цьому контексті очолюваних ним підприємств (фабрик). З урахуванням змістових та функціональних особливостей дискурсу і жанру, в межах яких реалізоване досліджуване інтерв`ю, слід зазначити, що публіцистичний інтернет-дискурс - це різновид інформаційно-орієнтаційного інституційного дискурсу, який ретранслюється за допомогою засобів масової комунікації і передбачає свідому і явно виражену актуалізуючу позицію адресата інформації. Для цього типу дискурсу характерна наявність двох комунікантів - адресанта та реципієнта. Публіцистичний інтернет-дискурс охоплює значну кількість адресатів, а інформація, отримана його каналами, сприяє формуванню у суспільній свідомості політичної, мовної, наукової картини світу. З урахуванням викладене, а також виходячи з сучасних поглядів, які склалися в галузі семантичної, прагматичної та комунікативної лінгвістики, відповідно до яких неможливо однозначно тлумачити будь-яке слово, словосполучення речення поза контекстом його вживання (під контекстом розуміється текст, що оточує досліджуване слово (словосполучення, речення) і ситуація, яка викликала створення досліджуваного комунікативного повідомлення, залежно від яких слово (словосполучення, речення може набувати якісь нові або незвичні нюанси значення), зміст окремих слів та висловлювань, зафіксованих у досліджуваних інтерв`ю, аналізувався з урахуванням їх мовленнєвого контексту, дискурсивної належності та комунікативної ситуації розповсюдження.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (частини перша, друга статті 102 ЦПК України).

Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Оцінюючи зміст відео інтерв`ю відповідача, в яких поширено оспорювану інформацію, поставлені перед експертом питання, враховуючи мотивувальну частину висновку експерта, суд приходить до висновку про обґрунтованість відповідей на питання, які були поставлені їй на вирішення, а тому не приймає до увагу зазначені вище заперечення відповідача.

Між тиміз висновку експерта № 32554/22-39 від 28.12.2022 р. слідує, що при наданні відповіді на питання: чи містяться в наданих на дослідження матеріалах інформація, а це флеш-накопичував з відеозаписом, негативного характеру щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика»і Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп», надано відповідь про те, що логіко-змістовний та семантико-прагматичним аналізом інтерв`ю ОСОБА_1 , зокрема, висловів, наведених у заяві на проведення лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, встановлено що Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика»і Товариство з обмеженою відповідальністю «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп» в них безпосередньо не згадуються. Разом з тим, виходячи зі змісту повідомлень мовця, в яких йдеться про ОСОБА_4 як про власника «двох фабрик», які займаються виготовленням тютюнових виробів, а також з урахуванням змісту заяви про проведення лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, в якій вказано, що ОСОБА_4 є директором саме цих двох підприємств, а отже, за логікою, несе відповідальність за їх роботу, інформація щодо очолюваних ОСОБА_4 тютюнових фабрик, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика»і Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп», розглядалася у контексті змісту повідомлень про діяльність їх директора ОСОБА_4 . При наданні відповіді на питання: чи є інформація, зафіксована у матеріалах, наданих на дослідження, принизливою (принижує ділову репутацію) для Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика»і Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп», надано відповідь про те, що лексико-сематичний аналіз висловлювань, в яких закодована інформація в інтерв`ю ОСОБА_1 , зафіксованих у відеоматеріалі назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », розміщеному ІНФОРМАЦІЯ_15 на особистому Telegram-каналі журналіста ОСОБА_16 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_9 на сторінці користувача « ОСОБА_8 » у соціальній мережі Facebook всесвітньої мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ІНФОРМАЦІЯ_9 на сторінці користувача « ОСОБА_8 » у соціальній мережі Instagram з ім`ям акаунту: ІНФОРМАЦІЯ_14 (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_16 ), та відеоматеріалі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (посилання на відеозапис: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), розміщеному на каналі Petrove TV за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , показав, що в них міститься позалітературна інвективна (образлива) лексика, якою характеризується особа ОСОБА_4 , який є директором вказаних підприємств, а також зафіксована негативна інформація щодо вказаних юридичних осіб, яка містить негативний аксіологічний компонент, зокрема вказівку на вчинення керівником цих підприємств ОСОБА_4 та самих фабрик діяльності, яка суперечить суспільній моралі, та, можливо, деяким законам, і викладена у формі фактичних тверджень. Є підстави стверджувати, що оприлюднення ОСОБА_1 у публічному просторі ЗМК Інтернет негативної інформації про ухилення від сплати податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Марвел Інтернешнл Тобакко Груп» та аморальне і неетичне поводження в суспільстві їх директора ОСОБА_4 , викладеної у формі фактичних тверджень, дає можливість адресатам (широкому колу користувачів мережі Інтернет) зробити висновок про те, що ці ТОВ реалізовані з метою здійснення недобросовісної підприємницької діяльності та вчинення дій, які суперечать, можливо, деяким законам, а отже шкоди їхньому іміджу у суспільстві і сприяє формуванню у масового адресата їх негативного образу та ставлення до них, що вказує на принизливий характер цієї інформації.

Відповідач ОСОБА_1 , викладаючи заперечення проти позову, у відзиві зазначив, що засновником та директором позивача є ОСОБА_4 , який є публічною особою та повинен бути готовим до підвищеного рівня громадської уваги, критики, тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства до його діяльністю та/або особистим життям того, адже, обираючи кар`єру публічної особи, погодився на таку увагу.

Суд звертає увагу, що, дійсно, пункт 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не обмежує свободу вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи, як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України»).

У разі, якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен враховувати положення Декларації Комітету міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, прийнятої 12.02.2004 р. на 872-му засіданні Комітету (далі - «Декларація»), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - «Резолюція»).

У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації зазначається, що, оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова і вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати і мають виявляти більшу терпимість. Суд, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини, звертає увагу, що оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав. Втім справа не містить доказів негативної характеристики ОСОБА_4 як керівника підприємства, інформації про порушення ним принципів моралі та чесноти, втім інформація, викладена у формі фактичних тверджень, не може вважатись оціночним судженням, яке розкриває особисте відношення автора до поширеної інформації, оскільки відповідач стверджує про причетність керівника позивача до протиправних дій. Між тим, позивачем є юридична особа, позов стосується захисту ділової репутації цієї юридичної особи, тому суд, аналізуючи інформацію, яку позивач вважає недостовірною, та такою, що порушує його особисті немайнові права, визначаючи її характер та мету, з огляду на характер використання мовних засобів та, враховуючи вимоги зазначених вище актів законодавства, вважає, що інформація, поширена відповідачами відносно позивача, має обвинувальний нахил, створює негативне враження про товариство, про нібито ухилення товариства від сплати податків, про те, що товариством здійснюється підприємницька діяльність недобросовісно та воно причетне до дій, що суперечать закону, а тому шкодить іміджу підприємства у суспільстві.

Отже, враховуючи викладене, встановлені обставини справи, суд зазначає, що, незважаючи на те, що керівник позивач є публічною особою і межа допустимої критики відносно особи останнього є значно більшою ніж критика відносно пересічного громадянина, така критика не може ґрунтуватися на суб`єктивних та таких, що носять негативний характер, не підтверджених фактах одної особи, зокрема, відповідача ОСОБА_1 , знаходить позовні вимоги товариства обґрунтованими, в судовому засіданні доведеними, інформацію, поширену відповідачами, слід визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Egill Einarsson проти Ісландії» сформулював ключові висновки в контексті з`ясування того, чим за своєю суттю є звинувачення у вчиненні злочину: оціночним судженням чи твердженням про факт, схиляючись до того, що навіть припустивши теоретичну можливість визначення звинувачення у вчиненні злочину як оціночного судження, воно має мати фактологічну підставу, на кшталт вироку, яким засуджено особу. А у рішенні у «Guja проти Молдови» Європейський суд з прав людини постановив, що для суду важливо встановити, чи діяла особа, що обнародує інформацію, добросовісно, свобода вираження думки супроводжується обов`язками і відповідальністю, і будь-яка особа, яка вирішила оприлюднити інформацію, повинна ретельно перевірити в тій мірі, в якій дозволяють обставини, - що вона точна і достовірна, зазначив, що особи не повинні терпіти, коли їх публічно звинувачують у злочинних діяннях, якщо такі заяви не підтверджуються фактами. Отже, у випадку, коли щодо особи публічно висловлено заяву, яка містить пряме або опосередковане звинувачення у вчиненні злочину, що не підтверджено перевіреними фактами, це тягне за собою порушення статті 8 Конвенції.

Позивач, звертаючись до суду із вимогами до відповідачів про захист ділової репутації, обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права.

Згідно абзацу другого пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи» якщо суд ухвалює рішення про право на спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Суд, враховуючи викладене, та, зважаючи, що оспорювана інформація відносно позивача є недостовірною і такою, що порушує його особисті немайнові права, дійшов висновку про задоволення позовних вимог і в частині спростування недостовірної інформації.

Щодо вимог позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» про відшкодування, то позивач довів і факт поширення інформації відповідачами, а також довів те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Так, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільних прав, має право на її відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України).

При цьому згідно частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Між тим збитки - це об`єктивне зменшення будь-яким майнових прав, що пов`язане з утиском інтересів особи, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Збитки як правова категорія включає в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерплого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення, тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном. Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у виді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка особи; 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальність з відшкодування збитків у виді упущеної вигоди.

Позивач, звертаючись до суду із вимогами про стягнення з ОСОБА_1 завданих збитків (майнової шкоди) у виді упущеної вигоди, у позовній заяві стверджує, що внаслідок поширення відповідачем указаної вище негативної та недостовірної інформації настали негативні наслідки для господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», підприємству завдані збитки (майнова шкода) у виді упущеної вигоди у сумі 986 310,00 грн, що підтверджується тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марвел» листом № 01-2012/2022 від 20.12.2022 р. повідомило позивачу, що отримало від свого контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «Тютюнова компанія «Південна» лист про дострокове розірвання договору купівлі-продажу у зв`язку із публікацію на ряду інформаційних інтернет ресурсах в тій чи іншій інтерпретації редакції відповідного інтернет ресурсу текстових витягів з відеоматеріалу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12», зокрема: «ІНФОРМАЦІЯ_25» на сайті UA-Football. Із повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марвел» слідує, що його партнер Товариство з обмеженою відповідальністю «Тютюнова компанія «Південна» вважає, що висвітлена у таких публікаціях інформація про несплату податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» протягом тривалих періодів у мільярдних сумах, а також недобросовісне, несправедливе та відверто рейдерське і зухвале ставлення до своїх партнерів та контрагентів матиме негативний вплив, може зашкодити репутації, а також може негативно позначитись на відносинах з партнерами та контрагентами Товариства з обмеженою відповідальністю «Тютюнова компанія «Південна», та із повідомлення слідує, що 20.12.2022 р. останнє припинило договірні відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марвел», у зв`язку з чим обсяг готової продукції, що замовлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Марвел» у позивача, буде зменшено на 7 838 410 пачок, та позивач стверджує, що вказане вище припинення співпраці з Товариством з обмеженою відповідальністю «Тютюнова компанія «Південна» та зменшення обсягу реалізації готової продукції призвело до втрат валового прибутку позивача й, як наслідок, - збитків (майнової шкоди) у виді упущеної вигоди у загальній сумі 986 310,00 грн, на підтвердження чого суду надано розрахунок збитків товариства № 01-211 від 21.12.2022 р.

Суд, враховуючи викладене, вважає, що позивачем доведено реальну можливість отримання визначених ним доходів, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, що дійсно були б отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання, тобто вимоги позивача про відшкодування збитків у виді упущеної вигоди належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретним підрахунком і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача, знаходить позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати у виді судового збору в розмірі 30 898,65 грн відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на відповідачів.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 28, 32, 68 Конституції України, статтями 15, 16, 22, 94, 201, 275, 277, 297, 299, 1166 ЦК України, Законом України «Про інформацію», статтями 1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 264-265, 280-282, 352, 353, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» інформацію, повідомлену ОСОБА_1 у аудіовізуальному записі та поширену ОСОБА_2 на особистому Telegram-каналі (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» на сайті UA-Football (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_8), Приватним підприємством «Орбіта Сервіс» на відеохостингу YouTube (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_10), ОСОБА_1 на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_1 на своїй сторінці у соціальній мережі Instagram (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_3), а саме:

«Ота табачка, яка работає на контрабас всю осознану свою жизнь і за шо построилась…»;

«Ви говорите, що ОСОБА_3 грає за контрабас, а у Вас самого є докази, що він грає за контрабас? «Так конечно, ну фабрика, ну як…»;

«Скажу, скільки він налогів плоте в місяць. Я все зроблю, факти... Скільки він плоте налогів в місяці, а скільки краде»;

«Дві фабрики в Україні работає, всі про це знають, і оце він начинає заказивать, а сам работає»;

«Повинні платить всі податки. Так платіть усі податки. Чо ти не платиш? Чо ти не платиш?», внаслідок чого поширені відомості такого змісту: Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», власником якого є ОСОБА_4 , займається виготовленням нелегальних цигарок;Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», власником якого є ОСОБА_4 , працює завдяки усуненню ним конкурентів у тютюновому бізнесі; Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», власником якого є ОСОБА_4 , ухиляється від сплати податків.

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» інформацію, повідомлену ОСОБА_1 у аудіовізуальному записі та поширену Приватним підприємством «Орбіта Сервіс» на каналі Petrove TV на відеохостингу YouTube (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_4) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» на сайті UA-Football (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_18 ), а саме:

« ОСОБА_5 з такою самою фабрикою … і тут ситуація за 2021 рік ОСОБА_6 з той фабрики недоплатив 16 мільярдів гривень»;

«За 22 рік він не заплатив близько 20 мільярдів», внаслідок чого поширені відомості такого змісту: ОСОБА_4 , як власник Товариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика», не сплачує усі податки та інші обов`язкові платежі у бюджет з роботи вказаного тютюнового підприємства.

Зобов`язати ОСОБА_1 не пізніше десяти днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом зачитування під відеозапис спростування у редакції, наданій позивачем, з подальшим наданням цього відеозапису іншим відповідачам у справі для розміщення його іншими відповідачами у справі.

Зобов`язати ОСОБА_2 не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення на особистому Telegram каналі (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_1) відеозапису спростування, наданого ОСОБА_1 .

Зобов`язати Приватне підприємство «Орбіта Сервіс» не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення на каналі Petrove TV на відеохостингу YouTube (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_6) відеозапису спростування, наданого ОСОБА_1 .

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Юей-Футбол» не пізніше п`ятнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили спростувати вказану недостовірну інформацію шляхом розміщення на сайті UA-Football (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_18) відеозапису спростування, наданого ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» 986 310,00 грн завданих збитків (майнової шкоди) у виді упущеної вигоди; 7 724,67 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства «Орбіта Сервіс» на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» 7 724,67 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» 7 724,67 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» 7 724,67 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Винниківська Тютюнова Фабрика» (79035, м. Львів, вул. Бузкова, 2, кімната 304, ЄДРПОУ: 37741731).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Приватне підприємство «Орбіта Сервіс» (28300, Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Літвінова, 10, кв. 1-А, ЄДРПОУ: 33467656).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юей-Футбол» (01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10, ЄДРПОУ: 43340906).

Суддя Волкова С.Я.