Ухвала

від 16.02.2023 по справі 673/73/23

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Деражнянський районний суд Хмельницької області

вул.Миру,43 м.Деражня, Деражнянський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.32200

Справа № 673/73/23

Провадження № 1-кп/673/51/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2023 р.м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_2 ,

обвинуваченого- ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42022242240000021, внесене до ЄРДР 20.10.2022 року по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. ЖенишківціВіньковецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою середньою освітою, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що являючись відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №008870 від 14.04.2000 р. власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами с. Згар Вовковинецької ОТГ Хмельницької області площею 7,8 га за кадастровим номером 6821582500:02:056:0001, упродовж 2001-2002 років (точного проміжку часу не встановлено) всупереч вимогам абзацу 2 ч.5 ст.20 Земельного кодексу України (в редакції від 11.08.2013 року), відповідно до якої земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених ст..ст.31, 33-37 цього Кодексу, пунктів «а» та «ґ» ч.1 ст.96 ЗКУ, відповідно до яких власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки, підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі, достовірно знаючи про вид цільового використання земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення, без відповідних дозвільних документів на

проведення робіт та без проведення зміни цільового призначення земельної ділянки, з урахуванням її рельєфу, за допомогою орендованої спеціальної техніки, здійснив перенесення поверхневого (грунтового) шару землі, створивши таким чином, штучну гідроспоруду (греблю), яка перегородила русло водотоку (потічка) для підняття рівня води перед нею, внаслідок чого на частині зазначеної земельної ділянки площею 7,8 га за кадастровим номером 6821582500:02:056:0001 створив штучну водойму площею 7,0542 га.

Безгосподарське використання ОСОБА_3 частини власної земельної ділянки за кадастровим номером 6821582500:02:056:0001 як земель водного фонду для риборозведення, призвело до тимчасового припинення їх використання як земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що зазначено в Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №008870 від 14.04.2000, тобто призвело до виведення земель загальною площею 7,8 га з сільськогосподарського обороту.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України, тобто в безгосподарському використанні землі, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту.

В ході підготовчого засідання до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 44, 49 КК України. У клопотанні вказав, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України по факту безгосподарського використання земель, що спричинило виведення земель з сільськогосподарського обороту, за фактом чого відкрито кримінальне провадження №№42022242240000021, внесене до ЄРДР 20.10.2022 року. Оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що визначений п.2 ч.1 ст.49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.254 КК України, закінчився, просить закрити означене кримінальне провадження у зв`язку із звільненням його від кримінальної відповідальності.

Прокурор у підготовчому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження.

Заслухавши думку обвинуваченого і прокурора , з`ясувавши умови та підстави звільнення від кримінальної відповідальності, що передбачені КК України, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку з звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною четвертою ст. 286 КПК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з

клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.

Отже, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, але до набрання вироком суду законної сили.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення мало місце протягом 2001-2002 років, та органом дізнання його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 254 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до положень ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 254 КК України відноситься до кримінальних проступків. Кримінальним проступком є передбачене КК Кодексом України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Згідно із п. 2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Виходячи з фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, кримінальне правопорушення, яке вчинене ОСОБА_3 мало місце протягом 2001-2002 років, на момент розгляду даного клопотання пройшло більше трьох років, судом встановлено, що ОСОБА_3 протягом зазначеного строку до кримінальної відповідальності не притягувався, перебіг давності не переривався та не зупинявся, відтак на час судового розгляду справи сплинув, передбачений п. 2 ч.1 ст.49 КК України трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим суд, за наявності клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 на закриття кримінального провадження, приходить до висновку

про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 254 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності та закриття провадження.

З урахуванням зазначеного, клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню, а кримінальне провадження закриттю на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 44, п.2 ч.1 ст. 49 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, ч.6 ст. 286, ст.ст. 369-372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого задоволити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022242240000021, від 20.10.2022 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України, - закрити у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Вовковинецької селищної ради до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 73735,79 грн. залишити без розгляду.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 12.01.2023 року на земельну ділянку, площею 0,78га з кадастровим номером 6821582500:02:056:0001, розташовану за межами с. Згар Вовковинецької ОТГ Хмельницької області скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 20.02.2023 року о 10 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_1