Постанова

від 09.02.2023 по справі 539/1546/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/1546/21 Номер провадження 22-ц/814/2252/23Головуючий у 1-й інстанції Алтухова О. С. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Дорош А.І., Триголова В.М.,

за участю секретаря судового засідання Боштенка В.Ю.,

представника позивача адвоката Лисенка А.Ф.,

представника відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 нарішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини

УСТАНОВИВ:

короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;

У квітні 2021 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, відповідно до якого прохала встановити факт її постійного проживання із ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житловому будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Заявлені вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 - чоловік ОСОБА_5 та батько ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, що складається із:

- житлового будинку АДРЕСА_1 , що розташований на приватизованій земельній ділянці площею 0,1000 га, за кадастровим номером 5310700000:01:005:0013 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка);

- земельної ділянки площею 0,0767 га за кадастровим номером 5310700000:01:005:0061 яка передана для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями є дружина, ОСОБА_5 , діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .

Її батьки, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , були зареєстрованими та проживали в житловому будинку АДРЕСА_1 , вона ж була зареєстрована по АДРЕСА_2 , але постійно за життя та на час смерті батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживала в будинку АДРЕСА_1 , за місцем проживання батьків.

Через те, що її батько, ОСОБА_4 , був учасником ВВВ та інвалідом другої групи, а мама, ОСОБА_5 , мала похилий вік їм обом було за 80 років, та вони потребували сторонньої допомоги, вона постійно їх відвідувала та надавала посильну допомогу, але вони з часом потребували більшої допомоги та постійного уходу, тому вона змушена була переїхати проживати до них до житлового будинку АДРЕСА_1 , де проживала постійно з ними як до смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , так і до смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Лубенського міськрайонногосуду Полтавськоїобласті від27вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

Із вказаним рішенням не погодилась позивач, ОСОБА_2 , та оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі прохає рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Вказувала, що місцевий суд належним чином не дослідив доказів та не врахував ту обставину, що у відповідності із довідкою виконавчого комітету Лубенської міської ради управління соціального захисту населення № 02-15/1200 від 23.11.2020, яка видана ОСОБА_2 , вона дійсно знаходиться на обліку при управлінні соціального захисту населення та одержувала компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за інвалідом 1 групи або особою похилого віку, що досягла 80 річного віку за батьком ОСОБА_4 та матір`ю ОСОБА_8 з 19.09.2007 по 19.04.2010.

Враховуючи вік батьків вона переїхала до них та проживала разом з ними.

Зазначену обставині підтвердили також і допитані в ході судового розгляду справи свідки. Цю обставину також підтвердив її співмешканець, який пояснив, що спочатку вони проживали в квартирі АДРЕСА_3 , після чого переїхали проживати в будинок до її батьків. Інколи приїжджали до квартири по АДРЕСА_4 , щоб перевірити стан квартири та попрати речі.

Вказану обставину підтвердила свідок ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , свідок ОСОБА_11 .

Належної оцінки показам свідків місцевий суд не дав, а надав перевагу показам свідків зі сторони відповідача.

Зазначала, що не відповідає фактичним обставинам справи та обставина, що вона отримала повідомлення від нотаріуса про необхідність з`явитися до нотаріальної контори.

Невірно оцінено судом факт отримання нею житлової субсидії за адресою її місця реєстрації АДРЕСА_5 , а не фактичного проживання по АДРЕСА_6 .

узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 прохав рішення місцевого суду залишити без змін, вказував, що рішення місцевого суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

встановлених судомпершої інстанціїта неоспоренихобставин,а такожобставин,встановлених судомапеляційної інстанції,і визначенихвідповідно доних правовідносин;доводів,за якимисуд апеляційноїінстанції погодивсяабо непогодився звисновками судупершої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, позивач ОСОБА_7 є рідною дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 24 грудня 2020 року, повторно. (т. 1 а.с. 6)

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 24.11.2020, ОСОБА_12 одружилася з ОСОБА_13 та змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 ». (т. 1 а.с.7)

Згідно зі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 05.05.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , останнім місцем проживання та реєстрації якого було м. Лубни, Полтавської області. (т. 1 а.с. 8)

Згідно з довідкою МСЕК № 005753 від 03.01.1996 та посвідчення серії НОМЕР_3 від 12.02.1996 ОСОБА_4 мав другу групу інвалідності, безтерміново. (т. 1 а.с.9)

ОСОБА_4 з 20 січня 1957 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_16 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим повторно 28 вересня 2009 року, серія НОМЕР_4 . (т. 1 а.с.10)

Як вбачається з довідки № 02-15/1200, виданої 23.11.2020 Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, ОСОБА_2 знаходилась на обліку при управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради і одержувала компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює, і здійснює догляд за інвалідом 1 групи або особою похилого віку, що досягла 80 річного віку, за батьком ОСОБА_4 та матір`ю ОСОБА_8 з 19.09.2007 по 19.04.2010. (т. 1 а.с.11)

За життя ОСОБА_4 заповітів не складав.

Згідно зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 червня 2018 року після смерті ОСОБА_4 спадкоємця належного йому майна є його син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по 1/2 частині кожний. (т. 1 а.с.13)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 11.06.2018 право власності за 1/2 частиною житлового будинку за адресою АДРЕСА_6 зареєстровано за ОСОБА_3 . (т. 1 а.с. 13).

Відповідно до листа першої Лубенської державної нотаріальної контори № 0116/114 від 13 квітня 2021 року, ОСОБА_2 було повідомлено на її усне звернення, що у першій Лубенській ДНК 02.11.2009 року відкрито спадкову справу № 424/2009 на майно ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання якого було АДРЕСА_1 , на підставі заяви про прийняття спадщини від сина спадкодавця - ОСОБА_3 . Згідно з довідкою, виданою Лубенським КЖЕУ від 01.12.2017 року № 14701, разом з померлим була зареєстрована дружина спадкодавця ОСОБА_5 . Інших заяв про прийняття/відмову в спадковій справі немає.

16.01.2018 ОСОБА_2 було направлено запрошення до нотаріальної контори, з проханням з`явитись для роз`яснень стосовно оформлення спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , із документами: паспорт, код, та довідки МСЕК. Це повідомлення вона отримала 06.02.2018. Згідно з довідкою МСЕК, які ОСОБА_2 надала до нотаріальної контори, на момент смерті ОСОБА_4 вона не мала права на обов`язкову частку у спадщині, згідно статті 1241 ЦК України, так як вона не подавала заяву про прийняття спадщини, та не зверталась до суду для поновлення пропущеного строку про прийняття спадщини - свідоцтва про право на спадщину були видані спадкоємцю за законом - ОСОБА_3 на 1/2 (одну другу) частку, а 1/2 (одна друга) частка залишилась відкритою за дружиною спадкодавця ОСОБА_5 . (т. 1 а.с. 14)

Також встановлено,що зареєстрованиммісцем проживанняпозивачки ОСОБА_2 є: АДРЕСА_5 .

На підтвердженнясвоїх вимогстосовно постійногопроживання начас відкриттяспадщини заадресою: АДРЕСА_6 , ОСОБА_2 було надано Акт обстеження житлово-побутових умов вуличного комітету від 19.04.2021, згідно з яким ОСОБА_2 проживає з 2007 року за адресою: АДРЕСА_6 , але не зареєстрована; вона постійно проживала зі своїми батьками - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та вела спільне господарство. (т. 1 а.с. 12)

Місцевий суд до вказаного Акту поставився критично, оскільки він складений у квітні 2021 року щодо обстеження умов проживання осіб починаючи з 2007 року, тобто комісія обстежувала умови проживання в тому числі за період 2007-2009 роки. При цьому, до Акту не додано жодного доказу того, на підставі яких документів комісія могла встановити факт саме постійного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини. По своїй суті вказаний Акт є лише письмовими поясненнями свідків.

Довідка № 02-15/1200, видана 23.11.2020 управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, згідно з якою ОСОБА_2 , знаходилась на обліку при управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради і одержувала компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює, і здійснює догляд за інвалідом 1 групи або особою похилого віку, що досягла 80 річного віку, за батьком ОСОБА_4 та матір`ю ОСОБА_8 з 19.09.2007 по 19.04.2010, - є підтвердженням того, що позивач здійснювала догляд за батьками і отримувала виплати, і не доводить факту її постійного проживання разом з батьком на час відкриття спадщини. (т. 1 а.с. 11)

В той же час, місцевим судом констатовано, що досліджені інші письмові докази спростовують доводи позивача про її постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, у період з 01.01.2008 по 31.12.2010 ОСОБА_2 перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради та отримувала субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, отримані за адресою: АДРЕСА_5 . При цьому слід відмітити, що за цей час ОСОБА_2 кожні півроку подавала до управління соціального захисту населення заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, в яких особисто вказувала місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 . До того ж вказані документи є підтвердженням того, що ОСОБА_2 споживала житлово-комунальні послуги за вищевказаною адресою. (т. 1 а.с. 114а, 207-231)

Також, при зверненні до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , ОСОБА_2 зазначила, що місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 . (т. 1 а.с. 132)

Місцевим судом зазначено, що заслуговує на увагу той факт, що в матеріалах спадкової справи, заведеноїпісля смерті ОСОБА_4 , міститься повідомлення нотаріуса від 16.01.2018 на ім`я ОСОБА_2 , направлене за адресою: АДРЕСА_5 , з проханням з`явитися до Першої Лубенської державної нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яке було отримано позивачкою особисто 06.02.2018. (т. 1 а.с. 56)

Щодо показів свідків, місцевий суд зазначив, що свідки, допитані за клопотанням представника позивача, надавали свідчення про постійне проживання ОСОБА_2 станом на 02.05.2009 за адресою: АДРЕСА_6 , а свідки, допитані за клопотанням представника відповідача, - про її постійне проживанняза адресою: АДРЕСА_5 . При цьому, майже всі свідки з обох сторін є сусідами та їх свідчення про те, що вони регулярно бачили позивачку за двома різними адресами, самі по собі не можуть підтверджувати факт постійного проживання за тією чи іншою адресою.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що цивільне судочинство згідно з частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, місцевий суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити через недоведеність вимог позивача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтями1216,1217,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першоюстатті 1222 ЦК Українипередбачено, щоспадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно достатті 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3статті 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцевий суд вірно встановив, що сторони у справі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та суд встановив, що спадкоємці не були зареєстровані за однією адресою із померлим.

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_3 подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а в подальшому отримав свідоцтво про право власності на частину спадкового майна. ОСОБА_2 свої спадкові права не реалізувала та до нотаріуса із заявою про вступ у спадщину не зверталася.

Щодо встановленняюридичного факту-фактичного проживанняразом ізспадкодавцем на час відкриття спадщини.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_2 свої вимоги обґрунтовувала тим, що на день відкриття спадщини вона постійно проживала разом зі спадкодавцем, а тому прийняла спадщину відповідно до частини третьоїстатті 1268 ЦК України, оскільки не заявляла про відмову від неї.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тягар доказування, у даному випадку, покладено саме на позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставинане може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі-«non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

З паспорту ОСОБА_2 вбачається, що вона 04.07.2003 знялась з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_6 та була зареєстрована 04.07.2003 за адресою АДРЕСА_7 . З пояснень ОСОБА_2 вбачається (т. 2 а.с. 17), що ця квартира належить їй на праві власності. (а.с. 60 т. 1)

Апеляційний суд вважає, що місцевий суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, вірно врахував, що ОСОБА_2 здійснювала догляд за своїми престарілими батьками, які проживали за адресою АДРЕСА_6 .

За здійснення такого догляду ОСОБА_2 офіційно від держави отримувала компенсаційні виплати.

Також, до державних органів протягом спірногоперіоду вона подавала офіційні документи, в яких постійно зазначала місце свого проживання - АДРЕСА_5 . Зазначена обставина посвідчувала її право на отримання від держави компенсаційних виплат по догляду за батьками. (а.с. 114-115, 206-232 т. 1)

Оцінюючи покази свідків у справі в сукупності з іншими наявними у справі письмовими доказами, місцевий суд вірно надав їм оцінку та дійшов обгрунтованого висновку, що позивач у справі не довела факту постійного проживання за адресою АДРЕСА_6 у період до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_4 та протягом шести місяців після його смерті.

Довідка виконавчого комітету Лубенської міської ради управління соціального захисту населення № 02-15/1200 від 23.11.2020, яка видана ОСОБА_2 про те, що вона дійсно знаходиться на обліку при управлінні соціального захисту населення та одержувала компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за інвалідом 1 групи або особою похилого віку, що досягла 80 річного віку за батьком ОСОБА_4 та матір`ю ОСОБА_8 з 19.09.2007 по 19.04.2010 - факту постійного проживання зі спадкодавцем не підтверджує. (а.с. 11 т. 1)

Акт обстеження житлово-побутових умов від 19.04.2021, складений головою вуличного комітету ОСОБА_17 , членами вуличного комітету ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та спеціалістом сектору по роботі з ОСН м-ну № 8 ОСОБА_20 , місцевий суд оцінив в сукупності із показами допитаних в ході судового розгляду свідків.

Зазначення в цьому акті, що ОСОБА_2 проживала в будинку з 2007 року не є безумовною підставою для встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем.

Апеляційний суд не знаходить підстав для переоцінки показів свідків, які були допитані в ході розгляду справи місцевим судом. (а.с. 12 т. 1)

З матеріалів спадкової справи вбачається, що дійсно 16.01.2018 державним нотаріусом Другої державної Лубенської нотаріальної контори Литвиненко М.І. було направлено запрошення з`явитися до нотаріальної контори для оформлення спадщини. Повідомлення вручено особисто ОСОБА_21 за адресою АДРЕСА_7 . (а.с. 56-57)

Доводи апеляційної скарги в зазначеній частині висновків місцевого суду не спростували.

Оцінка доказів у справі місцевим судом здійснена у відповідності з вимогами ЦПК України та судом зроблено правильний висновок про недоведеність позивачкою своїх позовних вимог. Підстави для переоцінки доказів апеляційним судом не встановлені. Висновки місцевого суду узгоджуються з наявними в матеріалах справи доказами.

висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням вимог матеріального та процесуального права підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, підстави для відшкодування судових витрат, понесених скаржником під час апеляційного перегляду справи, відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 лютого 2023 року.

Головуючий суддя П.С. Абрамов

Судді А.І. Дорош

В.М. Триголов