Рішення

від 17.02.2023 по справі 904/4206/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4206/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор", с. Діброва Дніпровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Машинарі Партс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 217 440 грн 00 коп. за договором поставки від 23.10.2021 № 574437

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 10.11.2022 № б/н, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Машинарі Партс" заборгованість в сумі 217 440 грн 00 коп., з яких: 181 200 грн. 00 коп. - попередня оплата, 36 240 грн 00 коп. - штраф, відповідно до умов договору поставки від 23.10.2021 № 574437.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної поставки оплаченого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд наголошує на тому, що через відсутність належного фінансування, відправлення поштової кореспонденції Господарським судом Дніпропетровської області не здійснюється. За вказаних обставин, ухвала суду від 21.11.2022 направлялася відповідачу на його електронну адресу tk_ada@i.ua, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 22.11.2022 (а.с. 70).

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги військовий стан в Україні, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біг Машинарі Партс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" (покупець) укладено договір поставки № 574437 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, на умовах даного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві деталі та приладдя для транспортних засобів, машини й устаткування для добувної промисловості, визначені у п. 1.2 цього договору (надалі іменується «Товар»), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Найменування, марка, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються специфікаціями, що є додатками до цього договору (п. 1.2. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що кількість та комплектність товару визначається специфікаціями.

Відповідно до п. 3.1. договору строк поставки товару, узгодженого сторонами у специфікації, складає 10 (десять) календарних днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати товару, передбаченої підпунктом 4.3.1 даного договору, якщо інший строк поставки сторони не узгодили у специфікації.

Згідно з п. 4.3. договору вартість товару є твердою та перегляду не підлягає з моменту підписання відповідної специфікації. Оплата товару за даним договором здійснюється покупцем в безготівковому порядку в національній валюті наступним чином:

4.3.1. Попередня оплата в розмірі 50% від вартості товару, узгодженого сторонами у специфікації, здійснюється покупцем протягом п`яти банківських днів від дати підписання відповідної специфікації та отримання рахунку. У рахунку-фактурі повинно бути зазначено: номер та дата договору, номер та дата специфікації, вартість, кількість та найменування товару.

4.3.2. Остаточний розрахунок в розмірі 50% від вартості товару, узгодженого сторонами у специфікації, здійснюється покупцем протягом трьох банківських днів з дати приймання товару та підписання видаткових накладних.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що покупець має право здійснити оплату на підставі рахунку-фактури, отриманого факсом. В цьому разі факс-копія рахунку-фактури має юридичну силу і діє до отримання покупцем оригіналу рахунку-фактури, який постачальник зобов`язаний відправити покупцю цінним листом з описом вкладенням не пізніше наступного дня з моменту відправлення покупцю факс-копії рахунку. Факсимільний зв`язок здійснюється за телефоном, вказаним у розділі 12 договору. Якщо постачальник не виконав свого обов`язку щодо відправки оригіналу рахунку-фактури або направив рахунок-фактуру, що суперечить змісту факс-копії рахунку-фактури, отриманого раніше покупцем, факс-копія рахунку фактури визнається сторонами повноцінним юридичним документом, що визнається сторонами як доказ у суді.

При неотриманні рахунку-фактури від постачальника, покупець має право здійснити оплату товару на підставі підписаного договору та специфікації (п. 4.5. договору).

У п. 6.3. договору сторони погодили, що за порушення строку поставки товару, вказаного у п. 3.1. договору, більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару.

Згідно з п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2023р.

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.2 договору).

Відповідно до умов договору сторонами складені та підписані відповідні специфікації, зокрема,:

- специфікація № 3 від 20.12.2021, в якій сторони погодили поставку Гусеничного ланцюга у зборі зі з`єднувальними пальцями у кількості 2 шт. за ціною 137 500 грн 00 коп. без ПДВ, на загальну суму 330 000 грн 00 коп. з ПДВ, а також визначили, що строк поставки товару становить 40 (сорок) календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати, передбаченої пп. 4.3.1. договору;

- специфікація № 4 від 28.12.2021, в якій сторони погодили поставку наступного товару: Коронка 9Ж552 у кількості 15 штук ціною 1 600 грн 00 коп. без ПДВ; Фіксатор 107-8559 у кількості 15 штук ціною 41 грн 67 коп. без ПДВ, Палець 107-3378 у кількості 15 штук ціною 158 грн 33 коп. без ПДВ, на загальну суму 32 400 грн 00 коп. з ПДВ.

На виконання умов договору та виставлених відповідачем рахунків позивач перерахував відповідачеві передоплату за товар за специфікацією № 3 на суму 165 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2021 № 6711 (а.с. 25), та передоплату за товар за специфікацією № 4 на суму 16 200 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 01.02.2022 № 6964 (а.с. 26).

Позивач стверджує, що з огляду на умови п. 3.1. договору, відповідач повинен був поставити товар за специфікацією № 3 - до 09.01.2022, за специфікацією № 4 - до 11.02.2022.

В порушення умов договору та вказаних специфікації, відповідач попередньо оплачений товар не поставив, у зв`язку із чим позивач звернувся до відповідач із вимогою від 19.10.2022 № 38 про виконання зобов`язань по договору поставки № 574437 від 23.10.2021, в якій вимагав поставити товар, визначений специфікаціями №№ 3, 4 до договору або повернути внесену позивачем попередню оплату в сумі 181 200 грн 00 коп. (а.с. 35-38).

Позивач зазначає, що в порушення умов договору та вимог претензії, відповідач товар не поставив, кошти позивачу не повернув.

На підставі п. 6.3. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 36 240 грн 00 коп. із розрахунку 10% від вартості непоставленого товару за специфікаціями № № 3, 4 на загальну суму 362 400 грн 00 коп.

На час прийняття рішення у даній справі доказів оплати спірної заборгованості відповідачем або поставки товару позивачу сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, докази на спростування позовних вимог не надав.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладання договору поставки, встановлення факту здійснення позивачем оплати товару, факту не здійснення відповідачем поставки товару у визначені договором строки, правомірності вимоги позивача про стягнення вартості оплаченого, але не поставленого товару та штрафу за порушення строку поставки товару.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За нормами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За нормами ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи погоджені сторонами терміни поставки (п. 3.1. договору та зміст специфікації № 3) та зважаючи на дату внесення передплати позивачем, відповідач повинен був поставити товар у наступні строки:

- за специфікацією № 3 - до 07.02.2022 (а не до 09.01.2022, як зазначає позивач);

- за специфікацією № 4 - до 11.02.2022.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За приписами ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

У цьому зв`язку, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 181 200 грн 00 коп. були перераховані позивачем на виконання умов договору, в той час як відповідачем свої зобов`язання виконані не були, доказів повернення передоплати у вказаному розмірі чи поставки товару матеріали справи не містять, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" про стягнення з відповідача передплати за непоставлений товар у розмірі 181 200 грн 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що з огляду на тривалість порушення строків поставки товару, позивачем правомірно нарахований штраф на підставі п. 6.3 договору.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 181 200 грн 00 коп. попередньої оплати та 36 240 грн 00 коп. штрафу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг Машинарі Партс" (49024, м. Дніпро, пров. Універсальний, буд. 6, код ЄДРПОУ 44371762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" (52542, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Діброва, вул. Шкільна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33826161) 181 200 грн 00 коп. (сто вісімдесят одну тисячу двісті грн 00 коп.) передплати за товар, 36 240 грн 00 коп. (тридцять шість тисяч двісті сорок грн. 00 коп.) штрафу, 3 261 грн 60 коп. (три тисячі двісті шістдесят одну грн 60 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.02.2023

Суддя І.А. Рудь