Рішення

від 20.02.2023 по справі 904/4051/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4051/22Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст ТУ ОІЛ» від 08.02.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст ТУ ОІЛ» м. Ужгород

до фізичної особи-підприємця Гриневич Ірини Костянтинівни м. Кривий Ріг

про стягнення суми боргу в розмірі 641000грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вейст ТУ ОІЛ" звернулось до фізичної особи-підприємця Гриневич Ірини Костянтинівни з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 641000грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання з повернення фінансової безвідсоткової допомоги на підставі договору поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №0305-2022 від 03.05.2022.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця Гриневич Ірини Костянтинівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейст ТУ ОІЛ" суму боргу в розмірі 641000грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 9615грн.00коп.

На адресу суду 08.02.2023 за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вейст ТУ ОІЛ" від 08.02.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №904/4051/22.

Позивач просить прийняти додаткове рішення у справі №904/4249/22 та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000грн.

Позивач зазначає, що в матеріалах справи містяться наступні докази понесення позивачем витрат на правову допомогу:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи;

- договір про надання правової допомоги (послуг) №25/08/22 від 25.08.2022;

- платіжне доручення №106 від 01.09.2022 щодо сплати витрат на надання правничої допомоги.

- копія платіжного доручення №198 від 31.10.2022 щодо сплати витрат на надання правничої допомоги;

- проміжний детальний опис робіт (наданих послуг).

До заяви про ухвалення додаткового рішення позивач долучає:

- детальний опис робіт (наданих послуг);

- акт прийому-передачі наданих послуг від 07.02.2023;

- додаткову угоду №1 від 25.08.2022 до договору про надання правової допомоги (послуг) №25/.08/22 від 25.08.2022.

Представник позивача зазначає, що надав позивачу наступні послуги на загальну суму 20000грн.:

- підготовлення вимоги про повернення позики - 2год.;

- підготовлення позовної заяви ТОВ «Вейст ТУ ОІЛ» до ФОП Гриневич І.К. про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №0305-2022 від 03.05.2022 - 4год.;

- виготовлення копій документів, доданих до позовної заяви (у трьох екземплярах - для суду та сторін) - 2год.;

- надіслання копії позовної заяви з доданими до неї додатками ФОП Гриневич І.К. -1год.;

- подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області - 1год.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позові позивач повідомив суд, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 20000грн.

Позивач подав заяву з дотриманням строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст ТУ ОІЛ» від 08.02.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №904/4051/22 прийнято до розгляду у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Запропоновано відповідачу подати відзив на відповідну заяву до 20.02.2023.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 09.02.2022 була доставлена 09.02.2023 до електронної скриньки відповідача, зазначеної в договорі поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №0305-2022 від 03.05.2022.

Станом на 20.02.2023 відповідачем відзиву чи будь-яких інших письмових заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №904/4051/22 не надано.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст ТУ ОІЛ» та дослідивши надані докази, господарський суд зазначає наступне.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу та компенсації витрат адвоката позивачем були надані до суду - ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АО №1073031 від 02.11.2022; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ЗР №21/1593 від 08.08.2018; договір про надання правової допомоги (послуг) №25/08/22 від 25.08.2022; додаткова угода №1 25.08.2022 від до договору; платіжні доручення №106 від 01.09.2022 на суму 4500грн., №198 від 31.10.2022 на суму 15500грн.; детальний опис робі (наданих послуг); акт прийому-передачі наданих послуг від 07.02.2023.

Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст ТУ ОІЛ» в даній справі здійснювалось адвокатом Тітаренко О.О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АО №1073031 від 02.11.2022. В ордері в якості підстави зазначений договір про надання правової допомоги №25/08/22 від 25.08.2022.

Між Фізичною особою-підприємцем Тітаренко О.О. (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вейст ТУ ОІЛ» (далі - замовник) був укладений договір про надання правової допомоги №25/08/22 від 25.08.2022 (далі - договір).

Відповідно до пункту 2.1 договору за завданням замовника та/або відповідно до інструкцій наданих замовником виконавцю, виконавець зобов`язується протягом чинност і даного договору надавати за оплату замовнику юридичні (правові) послуги (далі - послуги) з питань сформульованих замовником, а замовник зобов`язується оплатити вартість наданих виконавцем послуг в тому обсязі та на тих умовах, що закріплені за взаємною згодою сторін у даному договорі та/або відповідних додаткових угодах до нього.

В пунктах 3.1-3.2 договору визначено, що обсяг погоджених сторонами питань, щодо яких можуть бути або надаються виконавцем послуги за даним договором, формулюються у відповідних додаткових угодах до цього договору, що підписуються сторонами. Сторони розуміють, щ послуги можуть надаватися виконавцем у формі (але не виключно):

(а) складання заяв, в тому числі позовних, скарг, претензій, проектів договорів, угод, контрактів, актів, статутів, установчих документів та інших документів правового змісту;

(б) надання письмових роз`яснень з юридичних питань, визначених замовником, складання юридичних висновків;

(в) представництва інтересів замовника в державних органах, в підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та в інших формах/передбачених чинним законодавством України;

(г) представництва інтересів замовника в суді, третейському суді., господарському суді. адміністративному суді або в інших органах судової влади, тощо.

Замовлення, що міститься у відповідній додатковій угоді до договору, вважається погодженим сторонами з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та скріплення печатками сторін.

Згідно з пунктом 4.1 договору надання послуг за договором здійснюється безпосередньо виконавцем. Виконавець завжди самостійно, без погодження з замовником, призначає тих фахівців, які, на думку виконавця, є найбільш досвідченими та кваліфікованими для надання замовнику послуг на найвищому рівні.

Відповідно до пунктів 7.1 - 7.3 договору в якості оплати послуг, що надаються виконавцем згідно договору, замовник сплачує виконавцю обґрунтовану оплату, розмір якої визначається в порядку та на умовах, передбачених договором.

З метою встановлення максимально ефективних умов оплати замовником оплати виконавцю, замовник може самостійно обирати одну з форм визначення та оплати виконавця в залежності від виду послуг та інших критеріїв.

Визначення розміру оплати виконавця може здійснюватися замовником за однією з наступних систем:

Система "А"

Сума оплати за надання послуг розраховується, виходячи з погодинних ставок виконавця, шляхом множеній кількості годин, витрачених на роботу зі справами замовника, на поточну погодинну ставку виконавця, зазначену у додатковій угоді до цього договору, в тому чисті і тій, в якій сформульовано сторонами обсяг надання юридичних (правових) послуг.

Система "Б"

Сума оплат за надання послуг розраховується, виходячи з погодинних ставок виконавця, але не може перевищувати визначену замовником в замовленні суму. При цьому, виконавець, коли вартість послуг, наданих за договором, сягає зазначеної суми, повідомляє замовника і узгоджує можливість збільшення встановленої суми оплати, з наданням відповідного обґрунтування.

Система "В"

Сума оплати за надання послуг визначається у вигляді фіксованої суми (гонорару) з закріпленням порядку та на підставі її виплати.

Згідно з пунктами 8.1, 8.2 договору загальна вартість наданих виконавцем послуг визначається як загальна сума оплати та витрат, понесених виконавцем при наданні послуги.

Оплата розраховується шляхом множення кількості годин, витрачених виконавцем на надання послуг, на відповідні погодинні ставки, узгоджені сторонами.

Відповідно до пункту 10.1 договору вартість послуг за кожним окремим замовленням та порядок їх оплати визначаються у погоджених сторонами додаткових угодах до договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Між виконавцем та замовником була укладена додаткова угода №1 від 25.08.2022 до договору (далі - додаткова угода).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1.1 додаткової угоди на умовах, визначених договором та цієї додаткової угоди, виконавець зобов`язується надати замовнику юридичні послуги з надання правової допомоги (послуг) в Господарському суді Дніпропетровської області у справі за позовом ТОВ «Вейст ТУ ОІЛ» до ФОП Гриневич І.К. про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №0305-2022 від 03.05.2022.

Згідно з пунктами 2.1-2.2 додаткової угоди виконавець приймає па себе зобов`язання здійснювати представництво інтересів замовника в судовій справі, зазначеній в Розділі І цієї додаткової угоди: в Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді, Верховному Суді.

Виконавець вважається таким, що належним чином виконав зобов`язаний щодо представництва інтересів замовника в судовій справі, зазначеній в Розділі І цієї додаткової угоди в Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді, Верховному Суді з моменту прийняття відповідною судовою інстанцією судового рішення та/або у разі укладення мирової угоди.

В пункті 3.1 додаткової угоди визначено, що сторони домовились обрати систему оплати послуг, визначених у цій додатковій угоді, як систему оплати «В» (гонорар). При цьому для системи «В» - розмір вартості наданих послуг становить без ПДВ:

- гонорар за надання правової допомоги (послуг) в Господарському суді Дніпропетровської області у справі за позовом ТОВ «Вейст ТУ ОІЛ» до ФОП Гриневич І.К. про стягнення заборгованості по договору поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №0305-2022 від 03.05.2022 становить 20000грн.00коп.;

- гонорар за надання правової допомоги (послуг) в Центральному апеляційному господарському суді у справі за позовом ТОВ «Вейст ТУ ОІЛ» до ФОП Гриневич І.К. про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №0305-2022 від 03.05.2022 становить 20000грн.00коп.;

- гонорар за надання правової допомоги (послуг) в Верховному Суді у справі за позовом ТОВ «Вейст ТУ ОІЛ» до ФОП Гриневич І.К. про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №0305-2022 від 03.05.2022 становить 20000грн.00коп.

В підписаному замовником та виконавцем акті прийому-передачі наданих послуг до договору зазначено про надання виконавцем замовнику послуг з правової допомоги в Господарському суді Дніпропетровської області у справі за позовом ТОВ «Вейст ТУ ОІЛ» до ФОП Гриневич І.К. про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №0305-2022 від 03.05.2022 на суму 20000грн.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) адвокатом були надані послуги з

- підготовлення вимоги про повернення позики - 2год.;

- підготовлення позовної заяви ТОВ «Вейст ТУ ОІЛ» до ФОП Гриневич І.К. про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №0305-2022 від 03.05.2022 - 4год.;

- виготовлення копій документів, доданих до позовної заяви (у трьох екземплярах - для суду та сторін) - 2год.;

- надіслання копії позовної заяви з доданими до неї додатками ФОП Гриневич І.К. -1год.;

- подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області - 1год.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення №106 від 01.09.2022 та №198 від 31.10.2022 про перерахування ТОВ «Вейст ТУ ОІЛ» на користь фізичної особи-підприємця Тітаренко О.О. сум в розмірі 4500грн. та 15500грн. В графі «призначення платежу» зазначено - за надання правової допомоги в Господарському суді Дніпропетровської області.

Станом на 20.02.2023 відповідач не надав до суду заперечень щодо поданого клопотання позивача. Заява про зменшення розміру витрат до суду не надходила.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (частини перша, друга статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача.

Суд звертається до правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду у справі №904/4507/18 від 12.05.2020, яка полягає в тому, що: «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.»

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) ЄСПЛ також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Також суд виходить з того, що ЄСПЛ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)) присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, Верховний Суд дійшов висновків, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме - пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 вказано, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Як вбачається зі змісту детального опису виконаних робіт (наданих послуг) послуги адвоката вартістю 20000грн. складаються з - підготовлення вимоги про повернення позики та позовної заяви ТОВ «Вейст ТУ ОІЛ» до ФОП Гриневич І.К. про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової безвідсоткової допомоги №0305-2022 від 03.05.2022; виготовлення копій документів, доданих до позовної заяви (у трьох екземплярах - для суду та сторін); надіслання копії позовної заяви з доданими до неї додатками ФОП Гриневич І.К.; подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, враховуючи незначну кількість виготовлених під час розгляду справи представником позивача документів та їх зміст, відсутність складних розрахунків, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов до висновку не присуджувати позивачу всі його заявлені до стягнення витрати на професійну правову допомогу. Підлягають до стягнення з відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 7000грн. Решта витрат на професійну правничу допомогу залишається на позивачеві.

Керуючись статтями 3, 4, 13, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст ТУ ОІЛ» від 08.02.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі №904/4051/22 - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Гриневич Ірини Костянтинівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вейст ТУ ОІЛ» (ідентифікаційний код 44471303; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 43) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова