Ухвала

від 20.02.2023 по справі 908/344/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/51/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.02.2023 Справа № 908/344/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Хабад (69035 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 82, прим. 142, ідентифікаційний код юридичної особи 43429245) про скасування судового наказу Господарського суду Запорізької області від 08.02.2023 у справі № 908/344/23

УСТАНОВИВ:

Концерн Міські теплові мережі звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2023, заяву про видачу судового наказу передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

08.02.2023 судом було видано судовий наказ, яким наказано стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хабад (69035 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 82, прим. 142, ідентифікаційний код юридичної особи 43429245) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) 45486 (сорок п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 62 коп. боргу за постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по листопад 2022, витрати зі сплати судового збору в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.

17.02.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Хабад про скасування судового наказу Господарського суду Запорізької області від 08.02.2023 у справі № 908/344/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.02.2023, заяву про скасування судового наказу передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Розглянувши заяву про скасування судового наказу Господарського суду Запорізької області від 08.02.2023 у справі № 908/344/23, суд дійшов висновку про наступне.

Заявник свою заяву обґрунтовує тим, що типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021 за № 72223571 не є укладеним. Абзаци перший та другий ч. 5 ст. 13 Закону № 2189-VIII передбачають наступне: «у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг».

Умова припинення раніше укладених договорів міститься в абзаці третьому ч. 5 ст. 13 Закону № 2189-VIII, проте за умови обрання співвласниками моделі організації договірних відносин та укладання нового Договору: «У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.)». Факт прийняття або не прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги Відповідач дізнався виключно від представника Позивача в суді зі слів, які не підтверджені жодними доказами. Другим істотним чинником, який дає змогу встановити відсутність факту укладення договору приєднання у вказаних умовах є те, що ст.ст. 205, 207 208 ЦК України встановлена обов`язкова письмова форма для угод між юридичними особами, крім цього визначені конкретні форми прояву змісту угоди (правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 207 ЦК). В самому договорі зазначено, що він укладається сторонами з урахуванням статей 633 (Публічний договір), 634 (Договір приєднання), 641 (пропозиція укласти договір (оферта), 642 (прийняття пропозиції) ЦК України (конклюдентні які дають змогу встановити бажання споживача укласти договір (ч. 2 ст. 642) та його акцепт з боку споживача, який безумовно прийняв всі істотні умови договору). Жодного письмового документа, жодної форми, яка б надала можливість встановити погодження (акцепт) ТОВ «Хабад» з умовами Типового договору не існує. Порядок укладання господарських договорів який передбачений ст. ст. 180-181 Господарського кодексу України також не дотриманий. ЗАЯВА-ПРИЄДНАННЯ до індивідуального договору про надання послуги постачання теплової енергії, яка міститься в матеріалах справи є невід`ємною частиною Типового договору та повинна бути підписана споживачем. Заява міститься на офіційному сайті Відповідача та передбачена формуляром типового договору, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830. В матеріалах справи відсутня підписана та заповнена заява. Номер договору не міститься в самому договорі та сама історія його виникнення невідома. Без пояснень залишилося питання чи є цей номер особовим рахунком. В примірнику договору, який наданий суду, відсутні будь-які ідентифікатори можуть свідчити про відношення даного договору до ТОВ «Хабад» або до приміщення яке є власністю ТОВ «Хабад». Наступним доводом щодо неможливості укладання нового договору є те, що докази на виконання умови п. 4 типового договору (будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір) відсутні як у Позивача так і в дійсності, адже заява-приєднання (додаток] до типового договору відсутня та не підписувалася представниками Відповідача, жодного рахунку виставленого за типовим договором, починаючи з листопада 2021 року по квітень 2022 року ТОВ «Хабад» не отримувало. Стосовно розпорядчих актів Запорізької міської ради які Позивач вважає доказами надання опалення, вважаємо, що вони такими не є, адже доказами фактичного постачання повинні бути акти та інші документи, які відсутні в матеріалах справи. При цьому фактичне теплопостачання може і не збігатися з встановленими датами в розпорядчих документах. Правильніше зазначити, що згідно рішень Запорізької міської ради Відповідач починає нараховувати кошти за опалення споживачам, що не в усіх випадках пов`язане з фактичним наданням опалення, а отже зазначені розпорядчі акти не можуть бути доказами факту надання послуги. Рахунки, які надані Позивачем не відповідають вимогам до первинних документів, адже Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-ХІV від 16.07.1999 року (Закон № 996-ХІV) в статті 1 визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. В частині 2 статті 9 Закону № 996-ХІV зазначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: дату складання; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. В супереч вищевказаному, додані рахунки не містять дати складання, не містять посаду особи, прізвище якої міститься в рахунку. Вважати ці рахунки створеними в електронній формі немає жодних підстав так як на них відсутні ЕЦП та/або електронний відбиток печатки. Щодо строків направлення рахунків, то п. 33 Типового договору, передбачено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу, при цьому рахунок надається на паперовому носії і лише на вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Жодних доказів того, що ТОВ «Хабад» вимагало надати рахунки в електронному вигляді або надавало на це згоду в матеріалах справи не міститься. Концерном МТМ були порушені умови п. 33 Типового договору щодо надсилання рахунків не пізніше ніж десять днів до граничного строку оплати (останній день місяця), адже рахунки були надіслані набагато пізніше, а саме 10.01.2023 року одночасно всі. Тобто, в даному випадку має місце або прострочення кредитора, або сам Позивач не належним чином відноситься до виконання Типового договору який, вважає, начебто, укладеним. Отже, рахунки не можуть бути прийняті в якості доказів як через юридичну нікчемність в якості доказів господарської операції так і за формою, яка не відповідає вимогам законодавства. Щодо розрахунку на суму 45486,62 грн., то він містять грошовий підсумок рахунків без жодної інформації про нарахування. В розрахунках які надані Позивачем відсутні вищевказані форми та вихідні дані, як надавали змогу вирахувати умовно-постійну частину опалення. Позивач не є постачальником теплого повітря, яке є наслідком постачання тепла в гарячій воді, а отже розповсюдження тепла в повітрі не є тією послугою, яку постачає Позивач. У зв`язку з тим, що приміщення Відповідача знаходиться в підвалі, важливим для вірного розрахунку є те, яка площа місць загального користування будинку та площі, що забезпечують функціонування будинку взяті при розрахунках. Чи виокремлена площа приміщення Відповідача з загальної площі функціонування або вона врахована для розрахунків як допоміжна, або як і окреме приміщення та як допоміжна, що також можна припустити, адже належних розрахунків матеріали справи не містять. За відсутності жодних покажчиків цих площ загалом по будинку, перевірка нарахувань та дотримання при цьому Методики - 315 з боку Позивача неможлива. В матеріалах справи немає доказів того, що в будинку відсутні або наявні розподільні прилади обліку, відсутня інформація по яких приміщеннях проходить транзити система, невідомо чи є в будинку приміщення з індивідуальним опаленням. Посилання на формули 13 та 14 не дає змоги перевірити розрахунки згідно формул за відсутності вищезазначених вихідних даних по будинку (розмір загальної площ: окремих приміщень, розміри приміщень житлових та нежитлових тощо). Обрана формула не враховує те, що приміщення Відповідача є підвалом тобто допоміжним приміщенням без жодних елементів мережі опалення, а відповідні розрахунки з такими приміщеннями містяться в формулах 14, 15 того ж самого п. 5 розділу III.

Згідно ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 ГПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно ч. 3 ст. 158 ГПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.

Враховуючи, що судом не виявлено підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, дослідивши матеріали долучені до заяви, суд вважає, що судовий наказ від 08.02.2023 № 908/344/23 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Хабад (69035 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 82, прим. 142, ідентифікаційний код юридичної особи 43429245) про скасування судового наказу Господарського суду Запорізької області від 08.02.2023 у справі № 908/344/23 задовольнити.

2. Скасувати судовий наказ Господарського суду Запорізької області № 908/344/23 від 08.02.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Хабад (69035 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 82, прим. 142, ідентифікаційний код юридичної особи 43429245) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) 45486 (сорок п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 62 коп. боргу за постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по листопад 2022, витрати зі сплати судового збору в розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.

3. Роз`яснити Концерну Міські теплові мережі (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458), що у відповідності до приписів частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. Однак, у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

4. Копію ухвали направити на адресу стягувача та боржника.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 20.02.2023.

Суддя С.С. Дроздова