Рішення

від 31.01.2023 по справі 910/10661/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2023Справа № 910/10661/22

За позовом Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційні системи прогресу" (м. Київ)

про стягнення 38.750,00 доларів США та 869.089,71 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Хоменко Ю.П.

Від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт"-"Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційні системи прогресу" про стягнення 38.750,00 доларів США передоплати за зовнішньоекономічним контрактом від 23.07.18. №25/59-К, а також 699.162,01 грн інфляційних втрат та 169.927,70 грн 3 % річних, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з повернення суми попередньої оплати за Контрактом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.22. відкрито провадження у справі №910/10661/22, постановлено її розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.11.22.

15.11.22. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 06.12.22.

06.12.22. суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.01.23.

У зв`язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці з 29.12.22. по 13.01.23., ухвалою від 28.12.22. судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 31.01.23.

У судове засідання 31.01.23. представник відповідача е з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дат, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

31.01.23. суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у строк, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.18. між позивачем (Комісіонер) та відповідачем (Комітент) було укладено договір комісії №25/69-Д (далі - Договір), за умовами пункту 1.1. якого Комісіонер зобов`язується, за дорученням Комітента, за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені правочин з продажу запчастин для вертольотів типу Мі (надалі по тексту "Вироби") за номенклатурою, кількістю, цінами, умовами і строками поставки, які зазначені в Додатку № 1 до цього Договору, який відповідає вимогам цього Договору і складає його невід`ємну частину.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Комісіонер від свого імені самостійно вчиняє зовнішньоекономічну угоду (надалі - "Контракт") з третьою особою (надалі - "Покупець") щодо продажу йому Виробів.

Строк дії Договору сторонами встановлений до 01.12.19. (п. 14.2. Договору).

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1011 ЦК України визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно зі ст. 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відповідно до ст. 1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові (ст. 1014 ЦК України).

Статтею 1016 ЦК України встановлено, що комітент зобов`язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов`язку перед третьою особою. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов`язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.

Відповідно до ст. 1018 ЦК України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Статтею 1023 ЦК України передбачено, що комітент зобов`язаний: 1) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; 2) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки.

На виконання умов Договору, Комісіонером було укладено зовнішньоекономічний контракт від 23.07.18. №25/59-К (далі - Контракт) з Покупцем - компанією "LОМ РRАНА s.p." (далі - Покупець), за умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця запасні частини (компоненти, складові частини) до авіаційної техніки. Термін дії Контракту визначений сторонами у пункті 12.2 Контракту до 01.12.19.

Відповідно до п. 5.2.1 Контракту Покупцем за Контрактом на рахунок Позивача були перераховані грошові кошти, які є частковою попередньою оплатою продукції (50% вартості продукції), що зазначена у додатку №1 до Контракту.

Загальна ціна виробів складає 126.080,00 доларів США (пункт 5.1. Договору.)

Відповідно до п. 3.2 Договору вироби поставляються однією партією. Строк передачі виробів на комісію за даним Договором не повинен перевищувати 30 (тридцяти) календарних днів з дати надходження коштів на рахунок Комітента відповідно п. 6.2.1.

Згідно з п. 6.2.1. Договору Комісіонер зобов`язаний здійснити 50 % передплати від ціни виробів. Решта 50 % перераховуються протягом 40 банківських днів з дати поставки виробів, за умови надходження коштів від Покупця (п. 6.2.2. Договору).

На виконання своїх зобов`язань, визначених п. 6.2.1 Договору, Комісіонером на рахунок Комітента здійснено наступні платежі:

- 57.141,40 доларів США - платіжним дорученням від 06.09.18. №408;

- 20.657,56 доларів США - платіжним дорученням від 04.03.19. №557;

- 1.359,65 доларів США - платіжним дорученням від 25.09.19. №646.

Загальна сума здійсненої попередньої оплати становить 79.158,61 доларів США, що становить 50% вартості виробів.

Оскільки попередню оплату в розмірі 50 % ціни виробів здійснено 06.09.18., останнім днем виконання відповідачем зобов`язання з поставки виробів по Договору настав 06.10.18., проте відповідач здійснив лише часткову поставку (передачу на комісію) виробів.

Так, Комітентом не передано на комісію реле (УГ-50Ф-00-03, передбачене п. 9 Додатку № 1 до Договору), в кількості 5 штук загальною вартістю 77 500,00 доларів США, 50% попередньої оплати за непоставлене реле складає 38.750,00 доларів США.

Позивач лисами №№ 27/12-3659 від 03.07.20., 27/4-403 від 21.01.21., 27/12-3751 від 09.08.21. звертався до відповідача щодо виконання умов Договору та здійснення передачі на комісію Реле, проте такі звернення відповідачем були залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 12.1 Договору, у випадку, якщо цей Договір не буде виконаний з причин, які залежали від Комітента. Комітент зобов`язаний повернути отримані грошові кошти за цим Договором Комісіонеру у строк до 10 банківських днів з дати отримання письмової вимоги Комісіонера, а також відшкодувати Комісіонеру втрачену вигоду та неодержаний дохід, штрафи (санкції) державних органів, відшкодувати понесені витрати по виконанню цього Договору, виплатити комісійну плату Комісіонеру.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 13.06.22. №27/11-1472, яка ним була тримана 20.06.22., проте також залишена без відповіді та задоволення.

Позивач вказує, що несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором призвело до порушення строків передачі виробів Покупцю за Контрактом, у зв`язку з чим 27.07.21. на адресу позивача надійшла претензія Покупця за Контрактом щодо повернення суми передплати за непоставлені вироби (реле).

З метою урегулювання спору у досудовому порядку 14.12.21. між Покупцем за Контрактом і позивачем було укладено Договір №08-12/21-87 про погашення заборгованості, внаслідок чого позивач за рахунок власних коштів зобов`язаний повернути (сплатити) суму передплати за непередані відповідачем вироби.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що загальна сума заборгованості відповідача (вартість непоставлених виробів) перед позивачем складає становить 38.750 доларів США.

Доказів сплати відповідачем цієї суми або відсутності в нього обов`язку з такої сплати сторонами до матеріалів справи не надано.

Крім того, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 699.162,01 грн інфляційних втрат та 169.927,70 грн 3% річних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд встановив його правильність та арифметичну вірність.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд встановив наступне.

За змістом статті 1 Закону "Про індексацію грошових доходів населення" індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Разом із тим у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Таких висновків у подібних правовідносинах Верховний Суд України дійшов, зокрема, у постановах від 01.03.17. у справі № 6-284цс17, від 03.03.21. у справі № 695/1478/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.20. у справі № 296/10217/15-ц.

Таким чином, оскільки сума основного зобов`язання визначена в доларах США, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 699.162,01 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача в установленому законом порядку не спростував.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 38.750,00 доларів США заборгованості та 169.927,70 грн 3 % річних. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іноваційні системи прогресу" (03058, місто Київ, вулиця Миколи Голего, будинок 5, н/п 134; ідентифікаційний код 30970487) на користь Дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36; ідентифікаційний код 14281072) 38.750 (тридцять вісім тисяч сімсот п`ятдесят) доларів США заборгованості, 169.927 (сто шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім) грн 70 коп. 3 % річних та 23.491 (двадцять три тисячі чотириста дев`яносто одну) грн 62 коп. судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.02.23.

Суддя Т.М. Ващенко