Рішення
від 17.02.2023 по справі 910/13774/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.02.2023Справа № 910/13774/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 1 059 225,68 грн

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 1 059 225,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт за договором № 810-18/3-146-04-18-00088 від 18.06.2018 р. на виконання робіт: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Пусконалагоджувальні роботи обладнання ЦСВЯП реакторів ВВЕР АЕС України на майданчиках енергоблоків ВП РАЕС, ВП ХАЕС та ВП ЮУАЕС (ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи), у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 576131,46 грн боргу, 118190,53 грн пені, 75329,21 грн. штрафу, 34994,94 грн 3% річних, а також 254579,54 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

03.01.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач зазначає, що незважаючи на надскладне фінансове становище, він виконує взяті на себе зобов`язання та не ухилявся від сплати заборгованості, а став лише заручником обставин, викликаних кризою неплатежів в Україні. За твердженням відповідача, за виконані роботи він повністю розрахувався, сплативши лише 576 131,46 грн. із простроченням строку, встановленого договором. Також відповідач вказує, що заявлені вимоги про стягнення штрафних санкцій у сумі 483 094,22 грн, є надто надмірним, враховуючи майнове становище відповідача і його сумлінне ставлення до виконання зобов`язань впродовж дії договору.

10.01.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він просить зменшити нараховані позивачем суми пені, штрафу, 3% річних та суму інфляційних втрат на 90 відсотків.

12.01.2023 р. до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтверджує надходження від відповідача суми основного боргу в розмірі 576131,46 грн, у зв`язку з чим позивач просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 576131,46 грн, а вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій задовольнити повністю. Також позивач просить повернути з державного бюджету України судовий збір у сумі 8641,97 грн., а решту судових втрат покласти на відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТЕМ-Інжиніринг» (підрядник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» (замовник) укладено Договір № 810-18/3-146-04-18-00088 на виконання робіт: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Пусконалагоджувальні роботи обладнання ЦСВЯП реакторів ВВЕР АЕС України на майданчиках енергоблоків ВП РАЕС, ВП ХАЕС та ВП ЮУАЕС (ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник бере на себе зобов`язання по проведенню пусконалагоджувальних робіт обладнання ЦСВЯП реакторів ВВЕР АЕС України на майданчиках енергоблоків ВП РАЕС, ВП ХАЕС та ВП ЮУАЕС (далі - роботи), а замовник бере на себе зобов`язання прийняти виконанні роботи і оплатити їх.

Згідно з п. 1.2 договору перелік робіт, технічні, економічні та інші вимоги до робіт, які є предметом даного договору, визначаються Технічним завданням (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору.

Роботи виконуються поетапно. Склад і строки виконання етапів робіт визначаються Календарним планом (додаток № 2), що є невід`ємною частиною даного договору (1.3 договору).

Між сторонами було підписано ряд додаткових угод, а саме: № 1/3-146-04-18-00088 від 27.12.2018 року; № 2/3-146-04-18-00088 від 02.07.2019 року; № 3/3-146-04-18-00088 від 09.06.2020 року; № 4/3-146-04-18-00088 від 29.09.2020 року; № 5/3-146-04-18-00088 від 21.12.2020 року; № 6/3-146-04-18-00088 від 25.06.2021 року.

Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди від 02.07.2019 р.) ціна договору відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (додаток № 3) являється динамічною та становить 8 459 644,24 грн. з ПДВ.

Сторонами підписано Календарний план виконання робіт «Пусконалагоджувальні роботи обладнання ЦСВЯП реакторів ВВЕР АЕС України на майданчиках енергоблоків ВП РАЕС, ВП ХАЕС та ВП ЮУАЕС» ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (код 45220000-5 по ДК 021:2015 - Інженерні та будівельні роботи), який є додатком № 2 до договору.

Сторонами підписано Протокол узгодження договірної ціни на виконання робіт за темою: «Пусконалагоджувальні роботи обладнання ЦСВЯП реакторів ВВЕР АЕС України на майданчиках енергоблоків ВП РАЕС, ВП ХАЕС та ВП ЮУАЕС», який є додатком № 3 до договору.

Сторонами підписано Договірну ціну на «Пусконалагоджувальні роботи обладнання ЦСВЯП реакторів ВВЕР АЕС України на майданчиках енергоблоків ВП РАЕС, ВП ХАЕС та ВП ЮУАЕС», який є додатком № 4 до договору.

Згідно з п. 3.6 договору оплата робіт здійснюється замовником за фактом виконання робіт протягом 45 календарних днів після підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі виконаних робіт.

Позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 8 459 644,24 грн, що підтверджується підписаними сторонами Актами надання послуг/виконання робіт за період з 17.12.2018 по 09.12.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 4 ст. 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Враховуючи встановлений пунктом 3.6 договору строк оплати робіт, граничним днем оплати за актом прийому-передачі наданих послуг № 20 від 29.01.2021 на суму 494449,09 грн є 15.03.2021, а за актом прийому-передачі наданих послуг № 19 від 09.12.2021 на суму 581 682,48 грн є 24.01.2022 (23.01.2022 - вихідний).

Відповідачем у період з 22.12.2018 по 06.12.2022 було частково сплачено вартість прийнятих робіт на суму 7 883 512,78 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 22.12.2018 по 06.12.2022.

Таким чином, неоплаченими залишилися виконані позивачем роботи на суму 576 131,46 грн згідно акту прийому-передачі наданих послуг № 19 від 09.12.2021.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 0680/22 від 29.08.2022, в якій вимагав здійснити добровільне погашення заборгованості за договором № 810-18/3-146-04-18-00088 від 18.06.2018 р.

Суд встановив, що 13.12.2022 згідно з платіжним дорученням № 2815 від 13.12.2022 на суму 450 000,00 грн та 26.12.2022 згідно з платіжним дорученням № 2854 від 26.12.2022 на суму 126 131,46 грн, відповідач сплатив загалом 576 131,46 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач під час розгляду справи сплатив позивачу заборгованість у сумі 576 131,46 грн, то провадження у справі в частині стягнення боргу підлягає закриттю за відсутністю предмет спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 118190,53 грн пені, 75329,21 грн. штрафу, 34994,94 грн 3% річних, 254579,54 грн інфляційних втрат.

Відповідач у додаткових поясненнях просив зменшити нараховані позивачем суми пені, штрафу, 3% річних та суму інфляційних втрат на 90 відсотків, посилаючись на складне фінансове становище спричинене, зокрема, кризою платежів в Україні та внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

Позивач заперечував щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом встановлено порушення відповідачем встановленого договором № 810-18/3-146-04-18-00088 від 18.06.2018 р. строку оплати виконаних позивачем робіт.

Щодо заявлених до стягнення 34994,94 грн 3% річних та 254579,54 грн інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Водночас, саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань.

Договір, який укладений між позивачем та відповідачем є двостороннім, в якому не передбачено можливість невиконання зобов`язання, в тому числі уникнення відповідальності у зв`язку з невиконанням зобов`язання третіх осіб перед відповідачем. Договір містить імперативну норму щодо відповідальності відповідача перед позивачем в разі невчасної оплати послуг.

Відтак, відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні статті 614 ЦК України.

Позивачем заявлено до стягнення 34994,94 грн 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача за актом № 20 від 29.01.2021 у сумі 494449,09 грн за період з 16.03.2021 по 15.07.2022 та на заборгованість відповідача за актом № 19 від 09.12.2021 у сумі 581682,48 грн за період з 24.01.2022 по 07.07.2022.

Однак, позивачем при нарахуванні 3 % річних на суму заборгованості за актом №19 від 09.12.2021 р. не враховано здійснену відповідачем 06.12.2022 оплату у сумі 5551,02 грн, а також позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума 3% річних нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 494449,09 за період з 16.03.2021 по 14.07.2022 у сумі 581682,48 грн за період з 25.01.2022 по 05.12.2022 та у сумі 576131,46 за період з 06.12.2022 по 07.12.2022, з урахуванням здійснених ним часткових оплат становить 34905,58 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Здійснений розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2021 по червень 2022 на суму 494449,09 грн. та за період з лютого 2022 по жовтень 2022 на суму 581682,48 грн є арифметично вірним, у зв`язку з чим вимога про стягнення 254579,54 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Щодо стягнення 118190,53 грн пені та 75329,21 грн. штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 7.4 вказаного договору у разі порушення строків оплати за цим договором, замовник платить підряднику пеню у розмірі 0,1% вартості не сплачених в строк робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується протягом всього періоду прострочення. За порушення строків оплати понад 30 днів, замовник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно оплачених робіт.

Позивач просить стягнути 118190,53 грн. пені, нарахованої за період з 16.03.2021 по 13.09.2021 на суму 494449,09 грн та за період з 25.01.2022 по 22.07.2022 на суму 581682,48 грн.

Проте, позивачем при здійсненні розрахунку пені не враховано, що останнім днем оплати за актом прийому-передачі наданих послуг № 19 від 09.12.2021 на суму 581 682,48 грн є 24.01.2022 (23.01.2022 - вихідний), а відтак початком періоду прострочення виконання зобов`язання за вказаним актом є 25.01.2022.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, обґрунтована сума пені становить 117871,81 грн, яка нарахована на суму 494449,09 грн за період з 16.03.2021 по 13.09.2021 на суму 581682,48 грн та за період з 25.01.2022 по 22.07.2022.

Щодо розрахунку штрафу в розмірі 7% на суму 75329,21 грн за прострочення відповідачем виконання зобов`язання понад 30 днів, то вказаний розрахунок є арифметично вірним.

Водночас, як вже зазначалось, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені та штрафу на 90%.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру, на який зменшуються належні до сплати штрафні санкції, належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 20.10.2021 у справі №910/8396/20, від 14.09.2021 у справі № 910/7256/20, від 19.08.2021 у справі №910/11889/20.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є державним підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво електричної енергії, а тому сплата штрафних санкцій в повному обсязі, в даному випадку, зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, оскільки здатність відповідача здійснювати безперебійну передачу електричної енергії прямо залежить від фінансового стану ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Крім того, понад 90% вартості виконаних позивачем робіт відповідачем було сплачено до подання позовної заяви, а решта заборгованості під час розгляду даної справи.

Враховуючи наведене вище, зважаючи на своє право щодо зменшення пені, беручи до уваги фінансовий стан відповідача, що основна заборгованість була погашена до подання позовної заяви, зважаючи на військову агресію Російської Федерації на території України та суспільну необхідність господарської діяльності Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» і його соціальну спрямованість, а також виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме: справедливості, добросовісності, розумності, враховуючи поведінку самого відповідача, яким вживалися заходи щодо погашення заборгованості, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку щодо зменшення розміру пені та штрафу на 90 %, та стягненню з відповідача на користь позивача 11787,18 грн (117871,81 грн - 90% = 11787,18 грн) пені, а також 7532,92 грн (75329,21 грн. - 90% =7532,92 грн) штрафу.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, як було встановлено судом, провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 576 131,46 грн підлягає закриттю за відсутністю предмет спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідності до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У відповіді на відзив позивач просив повернути з державного бюджету України судовий збір у сумі 8641,97 грн.

Враховуючи закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу, на користь позивача підлягає поверненню судовий збір в сумі 8641,97 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/13774/22 в частині позивних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості в сумі 576 131,46 грн.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01033, м. Київ, вул. Сім`ї Прахових, 6; код ЄДРПОУ 36469530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Леха Качинського, 3, а/с 1082; код ЄДРПОУ 30568931) 11787 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 18 коп. пені, 7532 (сім тисяч п`ятсот тридцять дві) грн 92 коп. штрафу, 254579 (двісті сорок п`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 54 коп. інфляційних втрат, 34905 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ять) грн 58 коп. 3% річних та 7240 (сім тисяч двісті сорок) грн. 29 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ютем-Інжиніринг» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Леха Качинського, 3, а/с 1082; код ЄДРПОУ 30568931) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 8641,97 грн, перерахований згідно з платіжним дорученням № 2050458470 від 08.12.2022, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 910/13774/22.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Дата ухвалення рішення17.02.2023
Оприлюднено21.02.2023

Судовий реєстр по справі —910/13774/22

Ухвала від 15.06.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Підченко Ю.О.

Ухвала від 23.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Підченко Ю.О.

Ухвала від 16.05.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гумега О.В.

Рішення від 17.02.2023

Господарське

Господарський суд міста Києва

Шкурдова Л.М.

Ухвала від 14.12.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Шкурдова Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні