Рішення

від 20.02.2023 по справі 910/12507/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2023Справа № 910/12507/22

За позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Українські Крила" (м. Київ)

про стягнення 837.115,19 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Українські Крила" про стягнення 837.115,19 грн, з яких: 679.536,87 грн заборгованості за надані позивачем послуги за Стандартною угодою ІАТА, 109.153,96 грн пені, 41.192,36 грн інфляційних втрат та 7.232,87 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.22. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Копія зазначеної ухвали про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 09.12.22., що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк письмового відзиву на позов відповідачем не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.05.16. набрав чинності Додаток В1.0/02.1-14/1-17 до Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) (далі - Додаток), укладений між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (Обслуговуюча компанія) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Українські Крила» (Перевізник).

Додаток складено у відповідності до спрощеної процедури, де сторони погоджуються про те, що умови Основної угоди та Додатку А до СУНО від січня 2013 року, опубліковані Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, застосовуються так, ніби ці умови були повністю повторені в цьому документі. Підписавши цей Додаток В, сторони підтверджують, що вони ознайомлені з зазначеною вище Основною угодою та Додатком А (Преамбула Додатку).

Згідно з умовами п. 2.4 параграфу 2 Додатку (в редакції Додаткової угоди № 12 від 09.07.21. до Додатку), Обслуговуюча компанія надає Перевізнику послуги з розміщення (базування) повітряних суден (ПС) (далі - базування ПС) без закріплення за конкретним номером стоянки.

Ціна/вартість базування ПС за місяць по типам повітряних суден погоджена Обслуговуючою компанією і Перевізником на умовах п. 2.4 параграфу 2 Додатку в редакції Додаткової угоди № 12 від 09.07.21. до Додатку). Відповідна вартість встановлена за календарний місяць або його частину та стягується в повному обсязі незалежно від фактичного часу перебування повітряного судна в аеропорту базування протягом календарного місяця.

На умовах п. 4.11 параграфу 4 Додатку (в редакції Додаткової угоди № 4 від 08.02.18. до Додатку) сторони погодили, що незважаючи на Статтю 7 Основної Угоди, Перевізник зобов`язаний до останнього дня кожного місяця самостійно отримати в бухгалтерії Обслуговуючої компанії рахунок за базування повітряних суден та Акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - Акт) і протягом 3 банківських днів з моменту його отримання здійснити оплату на поточний рахунок Обслуговуючої компанії.

Підписаний Акт Перевізник зобов`язаний повернути до Обслуговуючої компанії протягом 5-ти банківських днів з дати його отримання. Якщо протягом 5 днів Акт не буде повернутий до Обслуговуючої компанії, Акт вважається підписаним Сторонами, а відмови, направлені Перевізником з порушенням п`ятиденного строку, не будуть прийматися Обслуговуючою компанією для розгляду (п. 4.6 параграфу 4 Додатку).

Відповідно до п. 11.2 Додатку (в редакції Додаткової угоди № 6 від 05.12.18.), не зважаючи на ст. 11.6 Основної угоди, сторони домовились, що у випадку, якщо будь-яка із сторін не повідомила про припинення Додатку іншу сторону не менш ніж за 60 календарних днів до закінчення терміну дії Додатку, Додаток кожен раз пролонгується на кожний наступний календарний рік.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Обслуговуючою компанією на виконання взятих на себе п. 2.4 параграфу 2 Додатку зобов`язань у період з січення по жовтень 2022 року Перевізнику були надані послуги з розміщення (базування) трьох повітряних суден, що підтверджується Актами від 31.01.22., від 28.02.22., від 31.03.22., від 30.04.22., від 31.05.22., від 30.06.22., від 31.07.22., від 31.08.22., від 30.09.22., від 31.10.22.

При цьому позивач вказує, що Акти від 31.01.22., від 28.02.22., від 31.03.22., від 30.04.22., від 31.05.22., від 30.06.22., від 31.07.22., від 31.08.22., від 30.09.22., від 31.10.22. вважаються підписаними Обслуговуючою компанією і Перевізником відповідно до умов п. 4.6 параграфу 4 Додатку.

Доказів протилежного сторонами до матеріалів справи не надано.

Позивач зазначає, що для сплати вартості наданих/отриманих у період січень - жовтень 2022 року послуг базування трьох повітряних суден Обслуговуючою компанією Перевізнику було виставлено рахунки-фактури на загальну суму 679.536,00грн з ПДВ, проте в порушення встановленого п. 4.11 параграфу 4 Додатку порядку, Перевізником не були отримані в бухгалтерії Обслуговуючої компанії рахунки- фактури на вказану суму для сплати вартості послуг базування ПС за період з січення по жовтень 2022 року.

У зв`язку з цим, рахунки-фактури за січень 2022 року, травень - жовтень 2022 року і Акти від 31.01.22., від 31.05.22., від 30.06.22., від 31.07.22., від 31.08.22., від 30.09.22. та від 31.10.22. були направлені позивачем на електронну пошту Перевізника, вказану в п. 6.1 параграфу 6 Додатку (в редакції Додаткової угоди № 3 від 15.12.17. до Додатку) і отримані Перевізником.

Рахунки-фактури за лютий - квітень 2022 року і Акти від 28.02.22., від 31.03.22., від 30.04.22. були направлені відповідачу засобами електронного зв`язку з використанням програмного забезпечення "М.Е.Dос" і отримані відповідачем, що підтверджується наданими позивачем копіями Універсальних документів до кожного з електронних відправлень окремо.

У той же час відповідач не сплатив позивачу вартість отриманих у січені - жовтні 2022 року послуг базування трьох повітряних суден, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 679.536,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідача перед позивачем за Додатком складає 679.536,00 грн.

Доказів сплати цієї суми або відсутності у відповідача зобов`язань з її сплати сторонами до матеріалів справи не надано.

З огляду на вказане в сукупності суд дійшов висновку про те, що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім суми основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 109.153,96 грн пені, 41.192,36 грн інфляційних втрат та 7.232,87 грн 3 % річних.

Згідно з п. 4.8 Параграфу 4 Додатку, у разі наявності простроченої заборгованості Перевізника перед Обслуговуючою компанією, Обслуговуюча компанія нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за Додатком.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія Українські Крила" (02121, місто Київ, Харківське шосе, будинок 201-203, літера 2А, 5 поверх; ідентифікаційний код 40217935) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, село Гора, вулиця Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) 679.536 (шістсот сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн 87 коп. заборгованості, 109.153, (сто дев`ять тисяч сто п`ятдесят три) грн 96 коп. пені, 41.192 (сорок одну тисячу сто дев`яносто дві) грн 36 коп. інфляційних втрат, 7.232 (сім тисяч двісті тридцять дві) грн 87 коп. 3 % річних та 12.556 (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн 73 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко