Рішення

від 07.02.2023 по справі 910/12596/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.02.2023Справа № 910/12596/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркатор Медікаль" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський центр "ЮА" (м. Київ)

про стягнення 866.154,30 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркатор Медікаль" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський центр "ЮА" про стягнення 866.154,30 грн, з яких: 577.280,00 грн заборгованості за поставлений позивачем товар за договором поставки № 627 від 20.10.20., 28.864,00 грн штрафу, 142.659,30 грн пені, 105.916,11 грн інфляційних втрат та 11.434,89 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.22. відкрито провадження у справі №910/12596/22, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.

15.12.22. від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, ознайомлення з матеріалами справи та продовження строку для подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.22. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський центр "ЮА" про розгляд справи №910/12596/22 в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення, призначено судове засідання з розгляду справи №910/12596/22 на 17.01.23., продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський центр "ЮА" процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 28.12.22.

Однак відповідач правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

03.01.23. від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Львівської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.23. відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.

У судове засідання 17.01.23. представники сторін не з`явились, проте 13.01.23. від відповідача, а 17.01.23. - від позивача, надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.23. судове засідання відкладено на 07.02.23.

У судове засідання 07.02.23. представники сторін не з`явились про причини неявки суд не повідомили, та їх неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.

У судовому засіданні 07.02.23. судом в нарадчій кімнаті складено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.10.20. між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено договір поставки №627 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві медичні вироби та/або засоби індивідуального захисту (далі - Товар), визначені у п. 1.2 даного Договору, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений Товар.

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначені у видаткових накладних специфікаціях, рахунках) або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід`ємною частиною цього Договору. Умови цього Договору викладені Сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору (п. п. 1.2., 1.3. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору кількість Товару, що підлягає поставці, зазначається в видаткових накладних (специфікаціях, рахунках) або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Товар поставляється окремими партіями, обсяг і строк поставки яких визначаються сторонами на підставі письмових заявок Покупця, у межах найменування, асортименту і кількості, зазначених у накладних (специфікаціях, рахунках) або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід`ємною частиною цього Договору. Оформлення кожної поставки Товару здійснюється шляхом направлення Покупцем поштою з повідомленням про вручення чи вручення представникові Продавця кур`єрською службою або особисто письмової заявки на поставку Товару із зазначенням кількості та асортименту Товару, який повинен бути доставлений Покупцеві. З метою налагодження швидкого реагування на замовлення Покупця такі письмові заявки попередньо можуть бути надіслані факсимільним зв`язком або на електронну пошту Продавця, зазначену в розділі 16 цього Договору. Кожна поставка Товару здійснюється виключно за умови отримання та підтвердження Продавцем заявки Покупця. Продавець здійснює погодження заявки Покупця шляхом направлення повідомлення або рахунку Покупцю, або здійсненням поставки (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. п. 2.3., 2.4. Договору кількість поставленого в одній партії Товару визначається на підставі товарно-транспортних видаткових накладних або видаткових накладних. За запитом Покупця, Продавець протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання запиту надає документи, підтверджуючі відповідність якості Товару діючим в Україні державними стандартами, технічним регламентам (Декларації про відповідність). Відповідний Запит Покупця повинен бути вручений особисто Продавцю чи направлений факсимільним зв`язком, електронною поштою чи будь-яким іншим прийнятним способом, з якого неоднозначно буде зрозуміло, що Запит отриманий Продавцем.

Ціна на Товар вказується сторонами у двосторонніх специфікаціях, або в видаткових накладних (рахунках), або в інших погоджених сторонами в письмовій формі документах та встановлюється у гривнях. Загальна сума Договору остаточно визначається як сума вартості усіх партій поставок Товару, які були здійснені протягом відповідного року, що зазначені у відповідних видаткових накладних (специфікаціях, рахунках) та/або інших підписаних представниками сторін документах (п. п. 3.1., 3.2. Договору).

Відповідно до п. п. 4.1., 4.3., 4.6., 4.7. Договору всі розрахунки, передбачені цим Договором, здійснюються з використанням національної валюти України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Продавця, зазначений у розділі 16 цього Договору. Сторони дійшли згоди, що строк оплати не може перевищувати 14 (чотирнадцяти) календарних дати прийняття Товару Покупцем згідно видаткової накладної (накладної) або товарно-транспортної накладної. При цьому, за згодою Сторін оплата Товару може здійснюватися Покупцем одним або декількома платежами у довільних розмірах. У платіжному дорученні на перерахування грошових коштів Покупець зобов`язаний зазначати дату і номер Договору, дату і номер товарно-транспортної накладної на відвантаження Товару, або іншого документу, на підставі якого здійснюється оплата, призначення платежу (оплата вартості Товару). Датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Продавця.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 19.10.21., але в будь-якому разі після виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із Сторін не подала письмового повідомлення про його припинення за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. п. 12.1. - 12.4. Договору).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товар за Договором за видатковими накладними:

- № 1194 від 07.02.22. на суму 96.480,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1195 від 07.02.22. на суму 58.560,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1196 від 07.02.22. на суму 84.160, грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1197 від 07.02.22. на суму 8.160,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1198 від 07.02.22. на суму 56.160,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1199 від 07.02.22. на суму 17.280,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1200 від 07.02.22. на суму 24.000,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1201 від 07.02.22. на суму 69.120,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1202 від 07.02.22. на суму 48.000,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1203 від 07.02.22. на суму 63.200,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1204 від 07.02.22. на суму 12.960,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.);

- № 1205 від 07.02.22. на суму 39.200,00 грн (кінцевий строк оплати - 21.02.22.).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач підписані примірники перелічених видаткових накладних не повернув, проте позивачем до матеріалів справи було надано докази реєстрації відповідачем податкових накладних на зазначені поставки, що підтверджує факт отримання ним товару за Договором.

Покупцем зобов`язання з оплати отриманого товару було належним чином та у встановлений Договором строк виконано не було, у зв`язку з чим у нього наявна заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 577.280,00 грн.

Доказів сплати цієї суми або відсутності у відповідача обов`язку з її сплати сторонами до матеріалів справи не надано.

15.09.22. позивач звернувся до відповідача з вимогою від 13.09.22. про сплату заборгованості в розмірі 577.280,00 грн.

У відповіді на цю вимогу відповідач повідомив про тимчасове відкладення обов`язків з оплати у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Суд вважає за необхідне звернути увагу також на таке.

Обставини щодо збройної агресії рф проти України є загальновідомими та не потребують доведення відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ГК України господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 417 ГК України у період дії воєнного стану, введеного на території України або в окремих місцевостях, правовий режим господарської діяльності визначається на основі закону про оборону України, інших законодавчих актів щодо забезпечення обороноздатності держави та законодавства про режим воєнного стану.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому Торгово-промислова палата України з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин, відповідно до якого ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Відтак ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У той же час, пунктом 10.4. Договору встановлено обов`язок сторони, яка не може виконати свої зобов`язання, повідомити про це письмово іншу сторону протягом 2 робочих днів з дня отримання інформації про настання вказаних обставин. Неповідомлення або невчасне повідомлення позбавляє потерпілу сторону права посилатися на вищевказані обставини як на підставу, яка звільняє від відповідальності за невиконання обов`язків за Договором.

Суд зазначає, що наявність форс-мажорних обставин у зв`язку зі збройною агресією рф проти України є загальновідомим, проте, це не звільняє сторону від обов`язку повідомлення контрагента про неможливість виконання зобов`язань в порядку, встановленому Договором.

Доказів такого повідомлення позивача матеріали справи не містять.

Крім того, при дослідженні питання звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором істотним є не сам факт наявності форс-мажорних обставин, а взаємозв`язок між такими обставинами та неможливістю виконання зобов`язань.

За таких обставин, суд встановив обґрунтованість та доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача 577.280,00 грн заборгованості.

Крім того, у зв`язку з порушенням строків оплати товару позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 28.864,00 грн штрафу, 142.659,30 грн пені, 105.916,11 грн інфляційних втрат та 11.434,89 грн 3 % річних.

Пунктами 9.8., 9.9. Договору встановлено, що за порушення строків оплати Товару понад 20 (двадцять) календарних днів, окрім пені, Покупець оплачує Продавцю протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту пред`явлення відповідної вимоги Продавця штраф у розмірі 5 (п`ять) % суми простроченого платежу. За прострочення в оплаті Товару Покупець виплачує Продавцю за вимогою останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення за весь період прострочення.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача в установленому законом порядку не спростував.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 577.280,00 грн заборгованості, 28.864,00 грн штрафу, 142.659,30 грн пені, 105.916,11 грн інфляційних втрат та 11.434,89 грн 3 % річних є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський центр "ЮА" (02121, місто Київ, Харківське шосе, будинок 182; ідентифікаційний код 40316781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркатор Медікаль" (02064, місто Київ, пр. Маяковського Володимира, будинок 68, офіс 233; ідентифікаційний код 33228744) 577.280 (п`ятсот сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп. заборгованості, 28.864 (двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 00 коп. штрафу, 142.659 (сто сорок дві тисячі шістсот п`ятдесят дев`ять) грн 30 коп. пені, 105.916 (сто п`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 11 коп. інфляційних втрат, 11.434 (одинадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 89 коп. 3 % річних та 12.992 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн 31 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.02.23.

Суддя Т.М. Ващенко