Рішення

від 07.02.2023 по справі 916/3574/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3574/21

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 №et)

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд.17, код ЄДРПОУ - 40416998, електронна адреса: lawer.samokh@gmail.com)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ); ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ); ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ); ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ); Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд.20, кв.1); ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ); ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ); ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 ); ОСОБА_10 ( АДРЕСА_9 ); ОСОБА_11 ( АДРЕСА_10 ); ОСОБА_12 ( АДРЕСА_10 ); ОСОБА_13 ( АДРЕСА_10 ); ОСОБА_14 ( АДРЕСА_10 ); ОСОБА_15 ( АДРЕСА_11 ); ОСОБА_16 ( АДРЕСА_12 ); ОСОБА_17 ( АДРЕСА_12 ); ОСОБА_18 ( АДРЕСА_12 ); ОСОБА_19 ( АДРЕСА_12 ); ОСОБА_20 ( АДРЕСА_13 ); ОСОБА_21 ( АДРЕСА_14 ); ОСОБА_22 ( АДРЕСА_15 ); ОСОБА_23 ( АДРЕСА_16 ); ОСОБА_24 ( АДРЕСА_17 ); ОСОБА_25 ( АДРЕСА_18 ); ОСОБА_26 ( АДРЕСА_19 ); ОСОБА_27 ( АДРЕСА_19 )

про визнання недійсним рішення співвласників, припинення юридичної особи шляхом ліквідації, призначення ліквідаційної комісії, призначення голови ліквідаційної комісії, встановлення строку ліквідації, встановлення строку заявлення вимог кредиторів

Суддя Н.В.Рога

Секретар с/з В.С.Богомолова

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - згідно паспорту, ОСОБА_28 , - на підставі ордера серія ОД №469025 від 17.11.2021р., Шевчук В.В. - на підставі ордера серії ВН №1181899 від 07.09.2022р.;

Від відповідача: Самох М.Ю. - на підставі ордера серії ВН №1097496 від 28.12.2021р.;

Від третіх осіб: не з`явилися.

В засіданні брали участь:

Від позивача: Шевчук В.В. - на підставі ордера серії ВН №1181899 від 07.09.2022р.;

Від відповідача: не з`явився;

Від третіх осіб: не з`явилися.

Суть спору: Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) «Успенська 17» про визнання недійсним рішення зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_20 , що оформлене протоколом проведення зборів 09.04.2016р., по всіх питаннях порядку денного; припинення юридичної особи ОСББ «Успенська 17» в примусовому порядку шляхом її ліквідації; призначення ліквідаційної комісії з ліквідації ОСББ «Успенська 17» у складі Поліванової Ірини Сергіївни, ОСОБА_1 , ОСОБА_22 ; призначення головою ліквідаційної комісії ОСББ «Успенська 17» Поліванової І.С., що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_21 , свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №893 від 22.05.2013р.; встановлення строку ліквідації ОСББ «Успенська 17» два місяці з дня оприлюднення рішення про ліквідацію ОСББ «Успенська 17» в порядку передбаченому законодавством України станом на момент виконання рішення про ліквідацію; встановлення строку заявлення кредиторами своїх вимог до ОСББ «Успенська 17» - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення шляхом ліквідації ОСББ «Успенська 17».

Ухвалою суду від 29.11.2021р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

07 грудня 2021р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3574/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.12.2021р.

Протокольною ухвалою від 28.12.2021р. відкладено підготовче засідання на 18.01.2022р.

Ухвалою суду від 18.01.2022р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 , та відкладено підготовче засідання на 01.02.2022р.

Протокольною ухвалою суду від 01.02.2022р. замінено третю особу ОСОБА_29 її правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп».

Ухвалою суду від 01.02.2022р. відкладено підготовче засідання на 10.02.2022р. Ухвалою суду від 10.02.2022р. продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 24.02.2022р.

Судове засідання, призначене на 24.02.2022р. не відбулося, у зв`язку з чим ухвалою суду від 23.03.2022р. призначено підготовче засідання на 17.05.2022р. Ухвалою суду від 17.05.2022р. відкладено підготовче засідання на 30.06.2022р. Ухвалою суду від 30.06.2022р. відкладено підготовче засідання на 12.07.2022р. Ухвалою суду від 12.07.2022р. відкладено підготовче засідання на 02.08.2022р. Ухвалою суду від 02.08.2022р. відкладено підготовче засідання на 18.08.2022р. Ухвалою суду від 18.08.2022р. відкладено підготовче засідання на 08.09.2022р. Ухвалою суду від 08.09.2022р. відкладено підготовче засідання на 20.09.2022р. Ухвалою суду від 20.09.2022р. відкладено підготовче засідання на 11.10.2022р.

21 вересня 2022р. до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог (вх.№20392/22), відповідно до якої позивач просить визнати недійсним рішення зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_20 , оформлене протоколом проведення зборів 09.04.2016р., дата складання протоколу 10.04.2016р., по всіх питаннях порядку денного: №1. Обрання голови та секретаря зборів; №2. Створення ОСББ та затвердження його найменування; №3 Затвердження статуту ОСББ; №4 Обрання голови правління, правління, та ревізійної комісії ОСББ; №5 Надання повноважень представникам установчих зборів по здійсненню державної реєстрації; припинити юридичну особу ОСББ «Успенська 17» в примусовому порядку шляхом її ліквідації та:

- Призначити ліквідаційну комісію з ліквідації ОСББ «Успенська 17» у складі Поліванової Ірини Сергіївни, ОСОБА_1 , ОСОБА_30 ;

- Призначити головою ліквідаційної комісії ОСББ «Успенська 17» Поліванову І.С.;

- Встановити строк ліквідації ОСББ «Успенська 17» два місяці з дня оприлюднення рішення про ліквідацію ОСББ «Успенська 17» в порядку передбаченому законодавством України станом на момент виконання рішення про ліквідацію ОСББ «Успенська 17»;

- Встановити строк заявлення кредиторами своїх вимог до ОСББ «Успенська 17»

- два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення шляхом ліквідації ОСББ «Успенська 17».

11 жовтня 2022р. до суду надійшли заперечення відповідача на заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких останній просить не приймати до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 21.09.2022р.

Ухвалою суду від 11.10.2022р. відкладено підготовче засідання на 27.10.2022р. Ухвалою суду від 27.10.2022р. відкладено підготовче засідання на 15.11.2022р. Ухвалою суду від 15.11.2022р. відкладено підготовче засідання на 01.12.2022р. Ухвалою суду від 01.12.2022р. відкладено підготовче засідання на 15.12.2022р.

Протокольною ухвалою суду від 15.12.2022р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування у Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради засвідчених копій правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності на квартири під №№3,3а, 15,16,19,20, 24, АДРЕСА_22 , право власності на які було зареєстроване до 01.01.2013р., та які перебувають та/або перебували в розпорядженні Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради в період 01.01.2013р. по теперішній час; про витребування у Адвокатського об`єднання «ЛОЯЛТІ» належним чином засвідчених копій договорів про надання правової допомоги, які укладені між АО та ОСББ «Успенська 17» 29.06.2021р., 31.03.2021р. та стали підставою для представництва інтересів ОСББ в Господарському суді Одеської області у справі №916/3574/21.

Підставою для відмови у задоволенні даного клопотання стало порушення позивачем положень ст.81 ГПК України щодо строків подачі даного клопотання, причин неможливості самостійного отримання зазначених доказів, з урахуванням того, що до участі у справі судом залучено всіх членів ОСББ.

Ухвалою суду від 15.12.2022р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.01.2023р. Ухвалою суду від 16.01.2023р. відкладено судове засідання на 07.02.2023р.

06 лютого 2023р. позивачем до суду подано клопотання про приєднання доказів, а саме копії висновку експерта від 21.12.2022р. №СЕ-19/116-22/15640-ПЧ судової почеркознавчої експертизи, який позивач просить суд дослідити у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

Враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідно до ч.4 зазначеної статі якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, а також виходячи з того, що станом на 06.02.2023р. судом вже було досліджено докази у справі, і позивачем в ході підготовчого провадження не було зазначено про те, що він має намір подати ще якісь докази, відповідно до ч.8 ст.80 ГПК України докази, подані позивачем до суду 06.02.2023р. до розгляду судом не приймаються..

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Pola№d» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Ver№illo v. Fra№ce» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydle№der v. Fra№ce» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Pola№d» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capua№o v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydle№der v. Fra№ce (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач - ОСОБА_1 , підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла 28.01.2022р., заяві про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 21.09.2022р.

Відповідач - ОСББ «Успенська 17», заперечує проти позовних вимог, просить відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 11.01.2022р., запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 09.03.2022р., запереченнях

Третя особа - ОСОБА_2 , виклала свою позицію щодо позовних вимог в поясненнях, що надійшли до суду 09.03.2022р. та запереченнях, що надійшли до суду 08.09.2022р.

Третя особа - ОСОБА_20 , виклала свою позицію щодо позовних вимог в поясненнях, що надійшли до суду 09.03.2022р.

Третя особа - ОСОБА_13 , виклала свою позицію щодо позовних вимог в поясненнях, що надійшли до суду 09.03.2022р.

Третя особа - ОСОБА_7 , виклала свою позицію щодо позовних вимог в поясненнях, що надійшли до суду 09.03.2022р.

Третя особа - ОСОБА_2 виклав свою позицію щодо позовних вимог в поясненнях, що надійшли до суду 09.03.2022р.

Позивач у справі - ОСОБА_1 зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_23 .

Згідно протоколу №1 засідання ініціативної групи від 21.03.2016р., на засіданні було вирішено утворити ініціативну групу зі скликання і проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_24 у складі ОСОБА_2 (власник кв. АДРЕСА_25 ), ОСОБА_15 (власник кв. АДРЕСА_26 ), ОСОБА_1 (власника кв.№3), ОСОБА_31 (власниці кв. АДРЕСА_27 ), ОСОБА_32 (власник кв. АДРЕСА_28 ); скликати установчі збори ОСББ 09.04.2016р. о 13:00 з порядком денним: про обрання голови та секретаря зборів, про створення ОСББ та затвердження його назви, про затвердження Статуту ОСББ, про обрання керівних органів ОСББ, про визначення осіб, уповноважених подати документи для державної реєстрації ОСББ. Крім того, запропоновано назву ОСББ - ОСББ «Успенська 17» та вирішено підготувати проект Статуту ОСББ.

Також, було встановлено, що наступні засідання ініціативної групи скликаються за ініціативою будь-кого з представників ініціативної групи та вважаються правомочними в разі присутності не менше як половини представників.

Позивач зазначає, що у подальшому ініціативна група не збиралася, документи для проведення установчих зборів не готувала, не з`ясовувала склад співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_24 , не готувала проект Статуту.

ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. За визначенням, наведеним у ст.1 цього Закону співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно зі ст.6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

09 квітня 2016р. відбулися установчі збори ОСББ «Успенська 17», які оформлені протоколом №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_24 (дата оформлення протоколу 10.04.2016р.) з порядком денним: обрання голови та секретаря зборів, створення ОСББ та затвердження його назви, затвердження Статуту ОСББ, обрання голови правління, правління та ревізійної комісії ОСББ, надання повноважень представникам установчих зборів по здійсненню державної реєстрації ОСББ..

ОСОБА_1 зазначає, що згідно зазначеного протоколу кількість співвласників - 47 осіб, загальна площа квартир та нежитлових приміщень у будинку - 3148,84 кв.м, на зборах були присутні власники квартир і нежитлових приміщень у кількості 24 особи, яким належать квартири і нежитлові приміщення загальною площею 1928,21 кв.м.

За результатами голосування на зборах прийнято рішення: 1). Обрано головою зборів ОСОБА_2 , секретарем зборів - ОСОБА_33 ; 2). Створено ОСББ по вул. Успенській, затверджено його назву «Успенська 17», затверджено Статут ОСББ «Успенська 17» в запропонованій редакції, обрано головою правління ОСББ Когана Г.М., обрано правління у складі: ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , обрано ревізійну комісію у складі: ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_1 , уповноважено ОСОБА_2 підготувати, підписати та подати всі необхідні документи для державної реєстрації ОСББ.

На підставі вказаного протоколу була здійснена державна реєстрація 11.04.2016р. ОСББ «Успенська 17», про що здійснено запис №15561020000057918 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач зазначає, що на день проведення установчих зборів 09.04.2016р. він перебував на відпочинку за межами України, але, не дивлячись на це його було обрано головою ревізійної комісії ОСББ «Успенська 17», про що він дізнався лише після оприлюднення рішення Господарського суду Одеської області від 14.11.2019р. у справі №916/964/19.

Також позивач зазначає, що до виконання своїх обов`язків голови ревізійної комісії він ніколи не приступав, адже не був повідомлений про обрання, та вважає, що його обрання було умовно-формальним, так як він не надавав згоди на обрання його на цю посаду, у зв`язку із чим вважає, що було порушено його права як співвласника багатоквартирного будинку та громадянина.

Позивач вважає, що при створенні ОСББ «Успенська 17» до протоколу установчих зборів було внесено недостовірні дані, зокрема, щодо загальної площі квартир та нежитлових приміщень у будинку, адже відповідно до листа КП «БТІ ОМР» від 04.04.2016р. №0815.63 за даними поточної інвентаризації від 28.03.2016р. загальна площа будинковолодіння становить 3733,2 кв.м.

Крім того, позивач зазначає, що відсутні докази на підтвердження права власності ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 на квартири у будинку АДРЕСА_24 , що, на думку позивача, також свідчить про внесення недостовірної інформації з метою збільшення кількості осіб, які нібито приймали участь в установчих зборах.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що враховуючи, що деякі особи не підтвердили своє право власності на квартири та нежитлові приміщення у будинку, кількість осіб, які прийняли участь у зборах має бути зменшена на 8 осіб, а площа квартир та нежитлових приміщень у будинку, які належать на праві власності учасникам установчих зборів зменшується до 1771,36 к.м, що складає 47,45% та свідчить про відсутність кворуму установчих зборів, адже, відповідно до ч.9 ст.6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про створення об`єднання є прийнятим, якщо за нього проголосувало більше ніж половина загальної кількості всіх співвласників.

За таких обставин, позивач вважає, що наявні підстави для визнання недійсними рішення про створення ОСББ «Успенська 17».

Як наслідок, відповідно до приписів ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» державний реєстратор мав відмовити у державній реєстрації ОСББ «Успенська 17», оскільки протокол установчих зборів розроблений з порушенням Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що є підставою для оскарження такого протоколу та скасування державної реєстрації.

Також, в обґрунтування позову позивач зазначив, що загальний порядок створення юридичної особи унормовано ст.87 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України рішення про утворення суб`єкта господарювання є установчим документом суб`єкта господарювання.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч.1 ст. 89 Цивільного кодексу України) Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (п. 4 ч.1 ст.1 Закону).

За змістом ч.2 ст.9 зазначеного Закону відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма.

Відповідно до ч.1ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Таким чином, посилаючись на положення ст.ст.110, 111 Цивільного кодексу України, ст.28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», позивач зазначає, що ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.

Позивач зазначає, що за приписами п.2 ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а відповідно до п.2 ч.6 зазначеної статті спрощена процедура державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації проводиться на підставі, зокрема, судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з банкрутством юридичної особи, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року, і в разі якщо голова ліквідаційної комісії з припинення юридичної особи або ліквідатор юридичної особи протягом трьох років з дати оприлюднення повідомлення про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, не пов`язаного з банкрутством юридичної особи, не надав суб`єкту державної реєстрації документи, необхідні для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Враховуючи все викладене, позивач просить суд визнати недійсним рішення зборів співвласників будинку за адресою: вул. Успенська, 17, м. Одеса, №1, оформлене протоколом проведення зборів 09.04.2016р., дата складання протоколу 10.04.2016р., по всіх питаннях порядку денного: №1. Обрання голови та секретаря зборів; №2. Створення ОСББ та затвердження його найменування; №3 Затвердження статуту ОСББ; №4 Обрання голови правління, правління, та ревізійної комісії ОСББ; №5 Надання повноважень представникам установчих зборів по здійсненню державної реєстрації; припинити юридичну особу ОСББ «Успенська 17» в примусовому порядку шляхом її ліквідації та призначити ліквідаційну комісію з ліквідації ОСББ «Успенська 17» у складі Поліванової Ірини Сергіївни, Кравцова Станіслава Вікторовича, Жугаєва Олександра Вікторовича; призначити головою ліквідаційної комісії ОСББ «Успенська 17» Поліванову І.С.; встановити строк ліквідації ОСББ «Успенська 17» два місяці з дня оприлюднення рішення про ліквідацію ОСББ «Успенська 17» в порядку передбаченому законодавством України станом на момент виконання рішення про ліквідацію ОСББ «Успенська 17»;встановити строк заявлення кредиторами своїх вимог до ОСББ «Успенська 17» - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення шляхом ліквідації ОСББ «Успенська 17».

Обраний спосіб захисту, на думку позивача, є ефективним, адже, у випадку задоволення позову будуть відновлені його права на створення іншого ОСББ.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був у складі ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_24 , тобто, знав коли ці збори мають бути проведені, порядок денний цих зборів, та знав, що ОСББ «Успенська 17» було зареєстроване 11.04.2016р.

Зазначене, на думку відповідача, підтверджується тим, що 28.09.2016р. він, як співвласник ОСББ, звертався до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування державної реєстрації ОСББ «НАШ ДІМ УСПЕНСЬКА». Ухвалою суду від 29.09.2016р. у справі №522/18292/16-ц зазначену позовну заяву було залишено без руху та у зв`язку із не усуненням недоліків ухвалою Приморського районного суду від 01.11.2016р. позовну заяву було повернуто позивачу.

Обґрунтовуючи зазначену позовну заяву ОСОБА_1 посилався на те, що ОСББ «Успенська 17» було зареєстроване 11.04.2016р., а він є власником квартири у будинку АДРЕСА_24 та є членом ОСББ «Успенська 17».

Таким чином, відповідач вважає, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 було відомо ще у 2016р., а позовну заяву до Господарського суду Одеської області ним подано в листопаді 2021р., тобто, з порушенням встановленого ст.257 Цивільного кодексу України строку позовної давності.

Також, відповідач вважає, що всі наведені ним обставини, наведені на підтвердження позовних вимог, вже досліджувалися в ході розгляду справи №916/964/19 за позовом ОСОБА_42 до ОСББ «Успенська 17» про визнання недійсним та скасування рішення зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_20 , оформлене протоколом проведення зборів 09.04.2016р., дата складання протоколу 10.04.2016р., по всіх питаннях порядку денного, та про скасування державної реєстрації ОСББ «Успенська 17», у якій ОСОБА_1 брав участь як третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог. При цьому, ОСОБА_1 реалізовував свої права шляхом подання апеляційної та касаційної скарги у справі №916/964/19.

Як зазначає позивач, за результатом перегляду судових рішень по справі №916/964/19 чинною є постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021р., якою у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_20 , оформлене протоколом проведення зборів 09.04.2016р., дата складання протоколу 10.04.2016р., по всіх питаннях порядку денного- відмовлено, провадження у справі в частині вимоги про скасування державної реєстрації ОСББ «Успенська 17» - закрито.

Враховуючи зазначене, посилаючись на ч.4 ст.75 ГПК України, відповідач вважає, що в ході розгляду справи №916/964/19 судами вже було надано правову оцінку всім доводам, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги.

ОСББ «Успенська 17» також зазначає, що станом на дату подачі документів для державної реєстрації створення ОСББ було подано всі необхідні для проведення такої реєстраційної дії документи, які відповідали чинному на той час законодавству, зокрема, ч.1ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в редакції Закону від 01.01.2016р., наказу Міністерства юстиції України від06.01.2016р. №15/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань».

Треті особи - ОСОБА_20 , згідно письмових пояснень, що надійшли до суду 09.03.2022р., ОСОБА_13 , згідно письмових пояснень, що надійшли до суду 09.03.2022р. та ОСОБА_7 , згідно письмових пояснень, що надійшли до суду 09.03.2022р., ОСОБА_2 , згідно письмових пояснень, що надійшли до суду 09.03.2022р. не вбачають будь-яких порушень при створенні ОСББ «Успенська 17», та зазначають, що ОСОБА_1 , як член ініціативної групи був обізнаний про дату, час, порядок денний та місце проведення загальних зборів співвласників.

Виходячи з матеріалів справи, пояснень представника позивача у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, із змісту ст.16 Цивільного кодексу України та завдання господарського судочинства, викладеного у ч.1 ст.2 ГПК України, випливає, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує: 1) чи існує у позивача право або законний інтерес; 2) чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; 3) чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

В іншому випадку у позові слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Згідно ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла). Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

ОСББ «Успенська 17» створено власниками квартир та/або приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_24 , що вбачається з п.1 Статуту ОСББ, затвердженого установчими зборам від 09.04.2016р. (протокол №1). ОСББ «Успенська 17» зареєстроване 11.04.2016 ОСББ «Успенська 17», про що здійснено запис №15561020000057918 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Вищезазначений Закон визначає об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, створену власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Частинами 1, 4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним рішення зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_20 , оформлене протоколом проведення зборів 09.04.2016р., дата складання протоколу 10.04.2016р., по всіх питаннях порядку денного: №1. Обрання голови та секретаря зборів; №2. Створення ОСББ та затвердження його найменування; №3 Затвердження статуту ОСББ; №4 Обрання голови правління, правління, та ревізійної комісії ОСББ; №5 Надання повноважень представникам установчих зборів по здійсненню державної реєстрації. Крім того, позивач просить суд припинити юридичну особу ОСББ «Успенська 17» в примусовому порядку шляхом її ліквідації та призначити ліквідаційну комісію з ліквідації ОСББ «Успенська 17» у складі Поліванової Ірини Сергіївни, ОСОБА_1 , ОСОБА_30 ; призначити головою ліквідаційної комісії ОСББ «Успенська 17» Поліванову І.С.; встановити строк ліквідації ОСББ «Успенська 17» два місяці з дня оприлюднення рішення про ліквідацію ОСББ «Успенська 17» в порядку передбаченому законодавством України станом на момент виконання рішення про ліквідацію ОСББ «Успенська 17»; встановити строк заявлення кредиторами своїх вимог до ОСББ «Успенська 17» - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення шляхом ліквідації ОСББ «Успенська 17».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, щодо порушення його права, встановленого ст.14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання.

Суд вважає за необхідне зауважити, що дійсно, за матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_23 .

Згідно протоколу №1 засідання ініціативної групи від 21.03.2016р., на засіданні було вирішено утворити ініціативну групу зі скликання і проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_24 у складі ОСОБА_2 (власник кв. АДРЕСА_25 ), ОСОБА_15 (власник кв. АДРЕСА_26 ), ОСОБА_1 (власника кв.№3), ОСОБА_31 (власниці кв. АДРЕСА_27 ), ОСОБА_32 (власник кв. АДРЕСА_28 ); скликати установчі збори ОСББ 09.04.2016р. о 13:00 з порядком денним: про обрання голови та секретаря зборів, про створення ОСББ та затвердження його назви, про затвердження Статуту ОСББ, про обрання керівних органів ОСББ, про визначення осіб, уповноважених подати документи для державної реєстрації ОСББ. Крім того, запропоновано назву ОСББ - ОСББ «Успенська 17» та вирішено підготувати проект Статуту ОСББ.

Також, було встановлено, що наступні засідання ініціативної групи скликаються за ініціативою будь-кого з представників ініціативної групи та вважаються правомочними в разі присутності не менше як половини представників.

Отже, позивачу у справі, як члену ініціативної групи було відомо про дату та час проведення установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_24 , про порядок денний зазначених зборів.

Але, як зазначає сам позивач, він не брав участь в установчих зборах ОСББ за адресою: АДРЕСА_24 у зв`язку із перебуванням у цей день (у період з 05.04.2016р. по 12.04.2016р.) за межами України (Єгипет).

Таким чином, позивач, достовірно знаючи про дату, час, порядок денний установчих зборів ОСББ за адресою: АДРЕСА_24 , у добровільному порядку не скористався своїм правом на участь у даних зборах.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

Близькі за змістом висновки: постанови ВП ВС, 30.01.2019р. справа №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18); 11.09.2019р. справа №487/10132/14-ц (провадження №14-364цс19); 19.02.2020р. справа №210/4458/15-ц (провадження №14-354цс19); 04.04.2020р. справа №610/1030/18 (провадження №14-436цс19); 16.06.2020р. справа №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19); 15.09.2020р. справа №469/1044/17 (провадження №14-317цс19) та інших.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспорюванню суд може прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення.

Суд вказує, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не доведено з посиланням на вірогідні засоби доказування підстав в чому ж саме полягає порушення його прав, яке відбулось внаслідок прийняття рішення про створення ОСББ «Успенська 17» без його участі в установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку, з урахуванням того, що позивач самостійно, у добровільному порядку прийняв для себе рішення не брати участь у цих установчих зборах..

Крім того, слід зауважити, що діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов`язків. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

На думку суду, за таких умов, важливим є також врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які були присутні на установчих зборах 09.04.2016 та висловили свою позицію шляхом прийняття певних рішень, які виконані шляхом державної реєстрації ОСББ «Успенська 17».

Згідно ст.14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2022р. по справі №918/964/20, у подібних правовідносинах.

Відповідно до положень ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.4 зазначеної статті Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019р. №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. A№D OTHERS v. SWEDE№») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyo№d reaso№able doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

При винесені даного рішення суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Таким чином, враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spai№) серія A. 303-A; пункт 29).

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Успенська 17» про визнання недійсним рішення зборів співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_20 , оформлене протоколом проведення зборів 09.04.2016р., дата складання протоколу 10.04.2016р., по всіх питаннях порядку денного: №1. Обрання голови та секретаря зборів; №2. Створення ОСББ та затвердження його найменування; №3 Затвердження статуту ОСББ; №4 Обрання голови правління, правління, та ревізійної комісії ОСББ; №5 Надання повноважень представникам установчих зборів по здійсненню державної реєстрації; припинення юридичної особи ОСББ «Успенська 17» в примусовому порядку шляхом її ліквідації та призначення ліквідаційної комісії з ліквідації ОСББ «Успенська 17» у складі Поліванової Ірини Сергіївни, ОСОБА_1 , ОСОБА_30 ; призначення головою ліквідаційної комісії ОСББ «Успенська 17» Поліванову І.С.; встановлення строку ліквідації ОСББ «Успенська 17» два місяці з дня оприлюднення рішення про ліквідацію ОСББ «Успенська 17» в порядку передбаченому законодавством України станом на момент виконання рішення про ліквідацію ОСББ «Успенська 17»; встановлення строку заявлення кредиторами своїх вимог до ОСББ «Успенська 17» - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення шляхом ліквідації ОСББ «Успенська 17» - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повний текст рішення складено 17 лютого 2023 р.

Суддя Н.В. Рога