Ухвала

від 16.02.2023 по справі 921/876/13-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 лютого 2023 року м.Тернопіль Справа № 921/876/13-г/10 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув заяву №2201/2023 від 01.02.2023 (вх.№958 від 03.02.2023) Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

про видачу дубліката виконавчого документа

у справі

за позовом: Приватного підприємства «Оптторгресурс», м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед», м.Тернопіль

до відповідача-2: Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

до відповідача-3: Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіної Лілії Володимирівни, м.Тернопіль

про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу від 15 серпня 2013 року,

за участю представників:

заявника (стягувача): не з`явився;

позивача (боржника): не з`явився;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: не з`явився;

третьої особи: не з`явився.

Заявник - Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м.Тернопіль звернувся 03.02.2022 (згідно з відтиском штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№958) до Господарського суду Тернопільської області із заявою №2201/2023 від 01.02.2023 (вх.№958 від 03.02.2023) про видачу дубліката наказу Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2014 №921/876/13-г/10 про стягнення з Приватного підприємства «Оптторгресурс» на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради 2570,00грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

Відповідно до Протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2023 заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 06.02.2023 розгляд заяви Управління призначено в судовому засіданні на 16.02.2023, про що повідомлено учасників справи та встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Заявником 15.02.2023 подано клопотання №78/9 від 15.02.2023 (вх.№1373), згідно якого долучено журнал вхідної кореспонденції за 2018 рік на підтвердження обставини неотримання Управлінням постанови органу ДВС у 2018 році про повернення виконавчого документа. Заявник просив суд здійснювати розгляд заяви без часті його представника.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися; про розгляд заяви повідомлені шляхом направлення ухвали суду від 06.02.2023 на адреси зареєстрованого місцезнаходження юридичних осіб, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також шляхом направлення електронної копії ухвали суду від 06.02.2023 на відомі електронні адреси учасників справи.

Таким чино, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд заяви Управління, строк, встановлений для розгляду заяви про видачу дубліката наказу, приписи ст.329 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву в даному судовому засіданні.

Розглянувши заяву Управління та документи, долучені на її обґрунтування, додатково подані пояснення, господарський суд встановив наступне.

01.11.2013 Господарським судом Тернопільської області прийнято рішення, котре залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014, яким відмовлено в задоволенні позову Приватного підприємства «Торговий дім «Тернопіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед», Тернопільської міської ради, Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіної Лілії Володимирівни, про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу від 15 серпня 2013 року та про відшкодування понесених судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014 стягнуто з ПП «Оптторгресурс» на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради 2570,00грн судового збору за розгляд касаційної скарги.

26.08.2014 на примусове виконання постанови Вищого господарського суду України в порядку ст.ст.115-117 ГПК України (в редакції 2014 року) судом видано наказ, з визначенням строку пред`явлення його до виконання до 24.07.2015 (стаття 118 ГПК України та ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» в редакціях, станом на дату видачі виконавчого документа).

Як встановлено судом з долучених заявником документів, у вересні 2014 року даний наказ господарського суду було пред`явлено стягувачем до примусового виконання у Відділ ДВС Львівського міського управління юстиції (супровідний лист №1009/9-у від 15.09.2014), котрий в подальшому перенаправлено за належністю для примусового виконання до Франківського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції (супровідний лист №С-593 від 06.10.2014).

05.11.2014 Франківським відділом ДВС Львівського міського управління юстиції винесено постанову про відмову в прийнятті до провадження наказу №921/876/13-г/10 від 26.08.2014, оскільки такий пред`явлено не за місцем виконання, адже місце знаходження боржника ПП «Оптторгресурс» (вул.Городоцька, 224, офіс 2, м.Львів), належить до території Залізничного відділу ДВС Львівського міського управління юстиції (лист №20532 від 05.11.2014).

11.03.2015 Управлінням наказ №921/876/13-г/10 від 26.08.2014 пред`явлено до виконання до Залізничного відділу ДВС Львівського міського управління юстиції (супровідний лист №293/9-у від 11.03.2015).

20.03.2015 Залізничним відділом ДВС Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №46941672 з примусового виконання наказу №921/876/13-г/10 від 26.08.2014.

04.03.2016 державним виконавцем складено Акт про відсутність у боржника коштів та майна, за рахунок яких можна виконати судове рішення, а також про відсутність боржника за зареєстрованим місцем знаходженням, відтак на підставі п.2 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

У квітні 2016 року Управлінням потворно пред`явлено наказ №921/876/13-г/10 від 26.08.2014 до виконання Залізничним відділом ДВС Львівського міського управління юстиції.

15.04.2016 Залізничним відділом ДВС Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження №50869140 з примусового виконання наказу №921/876/13-г/10 від 26.08.2014.

Встановивши, що ПП «ОПТТОРГРЕСУРС» змінено адресу місцезнаходження на адресу: вул.Промислова, 5-Б, м.Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, державним виконавцем Залізничного відділу ДВС Львівського МЮУ 15.05.2017 винесено постанову про передачу виконавчого документа до органу ДВС за місцезнаходженням боржника, а саме до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (супровідний лист Залізничного відділу ДВС Львівського міського управління юстиції №4385 від 15.05.2017).

Матеріали справи свідчать, що Управління неодноразово зверталося до органу ДВС з приводу надання інформації про хід виконавчого провадження №50869140 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/876/13-г/10 від 26.08.2014 (листи-запити №187/9-у від 16.03.2018, №05/9-у від 13.01.2019, №97/9-у від 11.02.2020, №356/9-у від 23.07.2020, №63/9.1-у від 04.02.2021, №29802 від 29.12.2021, №20139/2022 від 12.08.2022).

У відповідь листами №6464/1.3-20 від 17.03.2020, №7912/3-21 від 10.03.2021, №2895/2-22 від 03.02.2022 Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області повідомляло, що 17.01.2018 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження №50868723, однак у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів, на які можна звернути стягнення за судовим рішенням, державним виконавцем 31.01.2018 на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Реєстри поштових відправлень щодо надсилання стягувачу оригіналу виконавчого документа органом ДВС не надано, посилаючись на їх знищення у зв`язку із закінченням строку зберігання, встановленого наказом Міністерства юстиції України №571/20884 від 17.04.2012.

Водночас, Управлінням забезпечення примусового виконання рішень повідомлено стягувачу, що оригінал виконавчого документа (наказу №921/876/13-г/10 від 26.08.2014) втрачено при пересилці. У зв`язку з цим орган ДВС звертався до Господарського суду Тернопільської області із заявою про видачу дубліката наказу №921/876/13-г/10 від 26.08.2014.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 заяву №50868723, 50869140/11886 від 09.03.2021 (вх.№23230е від 16.03.2021) Києво-Святошинського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про видачу дубліката наказу у даній справі залишено без розгляду з підстав, визначених ст.170 ГПК України.

Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради видано довідку №2202/2023 від 01.02.2023, в якій підтверджено факт неотримання постанови Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області про повернення виконавчого документа - наказу суду від 26.08.2014 у даній справі стягувачу. Також даний факт підтверджується даними журналу вхідної кореспонденції (період з 10.01.2018 по 28.09.2018), копію Витягу з якого долучено до справи.

Згідно довідки №665/9.3 від 13.12.2022 на рахунки Управління не надходили кошти на виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/876/13-г/10 від 26.08.2014.

Оскільки оригінал наказу втрачено органом ДВС при пересилці разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу, Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради у поданій заяві №2201/2023 від 01.02.2023 (вх.№958 від 03.02.2023) просить суд видати його дублікат.\

Проаналізувавши зміст заяви, додаткові пояснення, мотиви, викладені на їх обґрунтування, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, з огляду на таке.

Особливості видачі дубліката виконавчого документа визначені у пункті 19.4 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви).

Відповідно до зазначеної норми процесуального закону, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Тобто, з аналізу вищенаведених положень можна дійти висновку, що Господарський процесуальний кодекс України не наділяє суд правом відмовляти в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. У разі встановлення факту невиконання судового рішення, видача дублікату наказу не порушує права боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість, відсутність наказу унеможливлює виконання рішення суду та порушує права стягувача.

Згідно з ч.1 ст.18, ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення містилися у ст.115 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-РП/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно з ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пункт 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України надає право, зокрема стягувачу, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 (в редакції, чинній станом на дату видачі Господарським судом Тернопільської області виконавчого документа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

В силу приписів ст.23 Закону Закон України №606-XIV, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

05.10.2016 набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (Закон №1404-VIII), згідно ч.5 Розділу XIII якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим законом.

Відповідно до ч.ч.1-2, 4 ст.12 Закону 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, норми Закону про виконавче провадження в обох редакціях містили положення щодо переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та перебіг такого строку.

Встановлено, що наказ Господарського суду Тернопільської області №921/876/13-г/10 від 26.08.2014 про стягнення з Приватного підприємства «Оптторгресурс» (ідентифікаційний код14035686) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 37519833) 2570,00грн судового збору неодноразово пред`являвся стягувачем в органи виконання судових рішень (15.09.2014, 11.03.2015, 06.04.2015), однак повертався Управлінню без виконання по причині відсутності у боржника майна та коштів, на які можна звернути стягнення за виконавчим документом (04.03.2016).

Востаннє, 17.01.2018 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження №50869140, а 31.01.2018 підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів, на які можна звернути стягнення за судовим рішенням.

Доказів повернення чи отримання оригіналу виконавчого документа стягувачем, матеріали справи не містять, на їх відсутність також вказує орган ДВС, зазначаючи, зокрема у листі-відповіді №6464/1.3-20 від 17.03.2020 про те, що оригінал наказу від 26.08.2014 №921/876/13-г/10 втрачено при пересилці у 2018 році разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу.

Щодо обставин виконання даного наказу, то додатково довідкою Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради №665/9.3 від 13.12.2022, а також постановою органу виконання судових рішень від 04.03.2016 про повернення виконавчого документа у зв`язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на які можна звернути стягнення за судовим рішенням, встановлено, що виконання наказу не здійснювалося ні в добровільному, ані в примусовому порядку.

Отже, встановлені судом обставини та наявні документи дають обґрунтовані підстави для висновку, що заява Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради про видачу дублікату наказу №921/876/13-г/10 від 26.08.2014, з огляду на обов`язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та, що чинне законодавство не визначає обов`язкових умов щодо форми, змісту та додатків до заяви про видачу дубліката наказу, підлягає до задоволення.

З приводу строку пред`явлення наказу до виконання, слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІП «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За змістом частини першої статті 11 Закону №1404-VIII строк пред`явлення виконавчого документа до виконання - це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання.

Згідно з ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п.1 ст.329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У даному випадку наказ №921/876/13-г/10 від 26.08.2014 про стягнення з Приватного підприємства «Оптторгресурс» на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради 2570,00грн судового збору видано 26.08.2014 і строк пред`явлення його на той час визначався Законом України «Про виконавче провадження», який становив один рік, тому термін пред`явлення до виконання визначено в наказі до 24.07.2015.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції), у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Тобто термін, протягом якого наказ перебував на виконанні в органах ДВС (виконавчі провадження №46941672 від 23.02.2015, №50869140 від 15.04.2016) та дії стягувача щодо повторного пред`явлення наказу до виконання зумовлювали переривання строку пред`явлення наказу до виконання, та спричинили новий відлік строку з дати кожного повернення наказу.

Так, востаннє виконавче провадження №50869140 від 15.04.2016 про примусове виконання наказу №921/876/13-г/10 від 26.08.2014 було передано на підставі постанови Залізничного відділу ДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 15.05.2017 для подальшого виконання за місцем знаходження боржника до Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області, і останнім прийнято до провадження 17.01.2018.

31.01.2018 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області винесено постанову у ВП №50868723 про повернення стягувачу виконавчого документа без виконання через відсутність у боржника майна та коштів, на які можна звернути стягнення за виконавчим документом, тобто на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду згідно з підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).

У постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі №910/18165/13 зроблено висновок, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Аналогічний висновок зроблено Колегією суддів Верховного Суду у справі №910/20594/15 (постанова від 20.07.2021) і у справі №910/6772/14 постанова від 08.12.2022, від 17.04.2019 у справі №723/3410/15-ц та від 29.01.2020 у справі №344/19847/18.

Зазначено, що лише отримавши постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження або постанову виконавця про повернення виконавчого документу (або інформацію про таку, що має місце у цій справі), стягувач стає обізнаним про відсутність примусового виконання судового рішення, що надає йому можливість реалізувати свої правомочності стягувача, вжити заходи щодо подальшого виконання чинного рішення суду.

Частина п`ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII не може тлумачитися як така, що передбачає обчислення нового строку пред`явлення виконавчого документу до виконання після повернення з дати винесення відповідної постанови виконавцем, а не з дати отримання стягувачем відомостей про повернення виконавчого документу/постанови про повернення виконавчого документу, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) обмежуються права стягувача на повторне пред`явлення виконавчого документу до виконання після переривання такого строку. У разі виникнення певних недоліків виконавчого провадження в частині своєчасного направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу разом з наказом, нівелюється можливість виконання рішення суду за відсутності вини та впливу стягувача (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №910/20594/15).

Довідкою Управління №2202/2023 від 01.02.2023 та журналом №1 обліку вхідних документів за період з 10.01.2018 по 28.09.2018 підтверджено факт неотримання стягувачем постанови державного виконавця від 31.01.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу.

Факт втрати оригіналу наказу суду від 26.08.2014 у даній справі органом ДВС при його пересилці підтверджується органом ДВС у листі №7912/3-21 від 10.03.2021.

Про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, Управління дізналося з листа ДВС від 17.03.2020 №79126464/1.3-20.

Таким чином, наведені обставини свідчать, що строк пред`явлення наказу №921/876/13-г/10 від 26.08.2014 переривався внаслідок його пред`явлення до виконання та перебіг строку починався заново з наступного дня після отримання стягувачем постанови про повернення виконавчого документу і так щоразу. Останню постанову від 31.01.2018 про повернення наказу від 26.08.2014 стягувачу разом з оригіналом виконавчого документа Управлінням не отримано з незалежних від нього обставин, а про таку обставину стягувач дізнався лише у березні 2020 року. Водночас Управлінню на неодноразові звернення до ДВС протягом 2020-2022 років повідомлено про безрезультативність вжитих заходів органом ДВС щодо отримання дублікату виконавчого документа (лист №2895/2-22 від 03.02.2022).

Тобто, в силу наведених норм закону про виконавче провадження, висновків Верховного Суду, а також враховуючи, що постанову від 31.01.2018 про повернення наказу від 26.08.2014 стягувачем по даний час не отримано, як і безпосередньо оригінал виконавчого документа, то строк пред`явлення наказу до виконання є не пропущеним заявником при зверненні до суду із заявою про видачу дубліката наказу суду (такий строк спливає у березні 2023 року).

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 05.07.2012 «Глоба проти України», пункт І статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату.

У зв`язку із втратою наказу Господарського суду Тернопільської області №921/876/13-г/10 від 26.08.2014 з незалежних від стягувача причин, останній позбавлений можливості очікувати на реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, а тому заява про видачу дубліката наказу підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 46, 116, 119, 233-235, 334, 329, пп.19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради №2201/2023 від 01.02.2023 (вх.№958 від 03.02.2023) про видачу дублікату наказу Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2014 у справаі №921/876/13-г/10, - задоволити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2014 №921/876/13-г/10 про стягнення з Приватного підприємства «Оптторгресурс» (ідентифікаційний код 14035686) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (ідентифікаційний код 37519833) 2570,00грн судового збору за розгляд касаційної скарги, у зв`язку з втратою оригіналу наказу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України, підлягає оскарженню до Західного апеляційного господарського суд у строк, передбачений ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 20.02.2023.

Суддя Н.О. Андрусик