Рішення

від 10.02.2023 по справі 922/612/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2023м. ХарківСправа № 922/612/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 27) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ессен груп Україна" (61010, м. Харків, вул. Георгіївська, буд. 10, корпус АА-2) про стягнення 255533,85 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Київський пекарний дім" (м. Бровари Київської області) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Ессен груп Україна" (м. Харків) 255533,85грн. за договором підряду №05/08/20-1 від 05.08.20р., яка складається з суми неустойки за п.10.1. договору - 99963,41 грн.; суми штрафу за п.10.4 договору - 118055,94 грн.; суми безпідставно збережених коштів - 37514,50 грн. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 16.02.22р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/612/22 за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання у справі №922/612/22 було закрито протокольною ухвалою, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 22.12.2022 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

08.02.2023 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Суд, дослідивши дане клопотання, вважає за можливе його задовольнити у зв`язку з тим, що направлення уповноваженого представника в засідання є правом сторони, а також у зв`язку з тим, що участь представників в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

Представник позивача в судове засідання 10.02.23 не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання 10.02.2023 не з`явився. Відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Київський пекарний дім" (замовник) та ТОВ "Ессен груп Україна" (підрядник) 05.08.20 року був укладений договір підряду № 05/08/20-1 від 05.08.20 року (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник виконує ремонтно-будівельні роботи (далі - роботи), а замовник, у свою чергу, зобов`язується прийняти виконані роботи й оплатити їх відповідно до умов договору (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Загальний обсяг робіт погоджений сторонами договору у додатку № 2 до договору "розрахунок проведення робіт по ремонту рампи експедиції ТОВ "Київський Пекарний Дім" м. Бровари, вул. Металургів, 27" (далі - додаток № 2 до договору).

Згідно з п. 6.2. договору, підрядник приймає на себе зобов`язання з виконання договірних робіт і їх здачі замовникові в строки та на умовах, передбачених договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 3 додатку № 1 до договору (у редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору (далі - протокол узгодження розбіжностей) строк виконання робіт становить 60 (шістдесят) календарних днів з моменту передплати 50% на рахунок підрядника,

Загальна вартість робіт згідно договірної ціни складає 3585120,01 грн. (три мільйони п`ятсот вісімдесят п`ять тисяч сто двадцять гривень 01 копійка) разом ПДВ грн. (п. 4 додатку № 1 до договору).

Відповідно до умов додатку № 1 до договору оплата здійснюється наступним чином:

- передплата - 50%;

- після виконання половини загального об`єму робіт, після виконання проміжного акту - 30%;

- після завершення всіх робіт - 20% (п. 5 додатку № 1 до договору (у редакції протоколу узгодження розбіжностей)).

По факту завершення робіт, погоджених сторонами у відповідному додатку до договору, підрядником подаються на перевірку замовнику акти приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3 (пп. 5.5.1. п. 5.1. договору).

На виконання договірних зобов`язань позивачем у період з 02.09.2020 р. по 15.09.2020 р. було сплачено аванс у розмірі 1792560,00 грн, що складає 50% від загальної вартості робіт, згідно платіжних доручень:

- № 7508 від 02.09.2020 р. на суму 900 000,00 грн.;

- № 7509 від 09.09.2020 р. на суму 442 560,00 грн.;

- № 7877 від 15.09.2020 р. на суму 450 000,00 грн.

Проте, за твердженнями позивача, роботи підрядником були передані замовнику за актом приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт (далі - акт приймання робіт) 26.01.2021 р., що свідчить про порушення строків виконання робіт на 71 день. Вартість виконаних робіт, зазначених в акті, становить 3477808,90 грн. разом з ПДВ.

Позивач зауважує, що роботи виконані не в повному обсязі, передбаченому договором, а саме - не виконаний монтаж герметизаторів (п. 79 та п. 113 додатку № 2 до договору) на суму 101251,10 грн. разом з ПДВ., включаючи вартість матеріалів. Такі роботи не виконані й станом на подачу цього позову.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 10.1. договору за порушення строків виконання робіт згідно відповідного додатку до цього договору підрядник сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення виконання зобов`язання, від загальної вартості робіт за кожен день прострочки.

Як було обґрунтовано вище, підрядником не були своєчасно виконані роботи, а тому наявні правові підстави для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання робіт.

З матеріалів справи вбачається, що датою здійснення позивачем попередньої оплати у розмірі 1792560,00 грн., що складає 50% від загальної вартості робіт є 16.09.2020 р., а отже строк в 60 (шістдесят) календарних днів обраховується, згідно приписів ст. 253 ЦК України, з 17.09.2020 р. та закінчується 16.11.2020 (включно), а не 15.11.2020 як вказує позивач.

Оскільки, роботи підрядником були передані замовнику за актом приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт (далі - акт приймання робіт) лише 26.01.2021, що свідчить про порушення строків виконання робіт на 70 день. Вартість виконаних робіт, зазначених в акті, становить 3477808,90 грн. разом з ПДВ.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку неустойки на підставі п. 10.1. договору судом встановлено, що його здійснено з перевищенням встановлених законодавством строків.

Так, розмір неустойки за порушення строків виконання робіт вартістю 3477808,90 грн. (разом з ПДВ) згідно акту приймання робіт за період з 17.11.2020 - 25.01.2022 становить 79896,66 грн.

Розмір неустойки за порушення строків виконання робіт вартістю 101251,10 грн. (разом з ПДВ) за період з 17.11.2020 - 17.05.2021 (шість місяців) становить 6437,15 грн.

Таким чином, за п.10.1. договору стягненню підлягає неустойка в сумі 86333,81 грн. В іншій частині заявленої суми до стягнення слід відмовити.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що підрядник дає гарантію на свої роботи протягом наступних строків, якщо інше не передбачено у відповідному додатку до договору:

на несучі конструкції (фундаменти, каркас, перекриття) - 10 років;

на огороджуючи конструкції (стіни, ригелі, перемички) - 10 років;

на покрівлю - 5 років;

на внутрішні опоряджувальні роботи - 2 рік;

на зовнішнє оздоблення фасаду, вітражі, вікна - 2 роки;

на механізми відкривання розсувних дверей - 1 рік;

на вентиляцію і кондиціонування - 3 роки;

на електромонтажні роботи - 2 роки;

на сантехнічні роботи - 2 роки;

на благоустрій території - 1 рік.

на асфальтобетонне покриття - 5 років.

Початком гарантійних зобов`язань по договору є дата підписання без зауважень акту прийняття виконання будівельних робіт замовником (п. 11.3. договору).

Оскільки акт виконаних робіт був підписаний 26.01.2021, гарантійний строк на виконані підрядником роботи, в залежності від їх виду, тривав не менш ніж до 26.01.22р.

Відповідно до п. 11.2. договору гарантія на матеріально-технічні ресурси, які використовуються в ході робіт, розповсюджується згідно гарантійних обов`язків фірм виробників. Протягом цього строку підрядник безкоштовно, не пізніше, ніж протягом 3 (трьох) днів, з дати отримання відповідного повідомлення замовника, усуне всі несправності, що виникли з його провини, або погодить із замовником інший строк для їх усунення.

14 грудня 2021 року позивачем в рамках гарантійного строку було направлено на поштову та електронну адресу відповідача вимогу (повідомлення) щодо виконання гарантійних зобов`язань № 525/1/21 та наведено перелік недоліків, які виявлені під час огляду об`єкту робіт позивачем, про що також було зазначено в акті про виявлені недоліки виконаних робіт від 14 грудня 2022 року, а саме:

-замулювання колодязів і самої каналізації;

-просадку ґрунту на проїжджій частині дороги;

-протікання покрівлі даху під час дощу;

-іржаві ділянки металоконструкцій рампи;

-не знята поліетиленова плівка з покрівельних та стінових сендвіч-панелей;

-різнорівневість поверхні готової підлоги;

-відсутність глянцу;

-грубі сліди роботи шліфувальної машини;

-велику кількість необроблених ділянок в кутах та біля опор;

-залиті бетоном кутики відбійників;

-відшарування в багатьох місцях фарбового покриття топінгової підлоги рамп з 6 по 12;

-протікання даху на стику між 7 та 8 рампами.

Позивач вимагав протягом 3-х днів з дати отримання вимоги (повідомлення) усунути всі дефекти (несправності). Однак, зворотного зв`язку позивач не отримав, відповідачем недоліки усунуті не були. Вимога отримана представником відповідача 29.12.2021 р., що підтверджується результатами трекінгу на офіційному сайті АТ "Укрпошта".

За невиконання гарантійних зобов`язань сторони погодили стягнення штрафу з підрядника у розмірі 10 % від загальної вартості робіт щодо яких порушено гарантійні зобов`язання за цим договором, за кожен такий випадок (п. 10.4. договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей).

Вищезгадані недоліки є наслідком неналежного виконання робіт, загальна вартість яких, відповідно до акту виконаних робіт, складає 1180559,41 грн. (разом з ПДВ). Таким чином, гарантійні зобов`язання Відповідача порушено щодо робіт загальною вартістю 1180559,41 грн. (разом з ПДВ), яка визначається базою нарахування штрафних санкцій.

Отже, за порушення відповідачем своїх гарантійних зобов`язань розмір штрафу, який підлягає стягненню за п. 10.4. договору складає 118055,94 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в сумі 37514,50 грн., то суд зазначає наступне.

Так, позивач вказав, що різниця між вартістю виконаних робіт за актом приймання робіт та розміром фактично перерахованих замовником грошових коштів становить 37514,50 грн (аванс). Такі кошти, за твердженнями позивача є надлишково переплаченими, оскільки роботи не були виконані у повному обсязі, а саме не виконані роботи з монтажу герметизаторів, чим порушено зобов`язання підрядника.

Враховуючи пп. 9.1.1. п. 9.1. договору, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку в будь - який час та з будь - яких причин, письмово повідомивши підрядника про це за 7 (сім) календарних днів до очікуваної дати розірвання. Після отримання такого повідомлення. Договір вважається розірваним на 8-й (восьмий) календарний день з дня отримання такого повідомлення, при цьому не вимагається укладання будь-яких додаткових угод або змін до договору.

06 січня 2022 року на адресу відповідача було надіслано вимогу-повідомлення № 02/22 щодо розірвання договору та повернення у семиденний строк з дня пред`явлення такої вимоги надлишково переплачених коштів у розмірі 37514,50 грн.

Вимога отримана представником відповідача 12.01.2021р., що підтверджується результатами трекінгу на офіційному сайті АТ "Укрпошта".

Проте відповідачем не були виконані вимоги позивача щодо повернення вказаних коштів. Передоплата у розмірі 37514,50грн. не була повернута ні у встановлений позивачем строк, ні на дату подання даної позовної заяви. Вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до частини 2 ст. 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутим підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначає також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Вищевикладене дає правові підстави для застосування сукупності положень ч.4 ст.849 ЦК України та ст.1212 ЦК України та стягнення з відповідача суми надлишково переплачених коштів.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у Постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 37514,50грн.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 546, 548, 549, 610-612, 625, 629, 631 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 570, 1212 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ессен груп Україна" (61010, м. Харків, вул. Георгіївська, буд. 10, корпус АА-2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський пекарний дім" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Металургів, 27) по договору підряду №05/08/20-1 від 05.08.20р. неустойку за п. 10.1. договору - 86333,81 грн.; суму штрафу за п.10.4 договору - 118055,94 грн.; 37514,50 грн. безпідставно збережених коштів; судовий збір в сумі 3628,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення неустойки в сумі 13629,60 грн. за п.10.1. договору - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "20" лютого 2023 р.

СуддяЛ.В. Шарко