Рішення

від 20.02.2023 по справі 922/2574/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2574/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Техно Сервіс", м.Дніпро (адреса: 49040, м.Дніпро, ж/м Тополя-1, буд.8, кв.18) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скорпіон - РП", м.Харків (адреса: 61158, м.Харків, вул.Велозаводська, 4) про стягнення 210733,47 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

21.12.2022 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Техно Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скорпіон - РП" про стягнення 210733,47 грн заборгованості, з яких: 170520,00 грн - сума основного боргу, 3882,25 грн - 3% річних, 36331,22 грн - інфляційне збільшення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2022 року відкрито провадження у справі №922/2574/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвала Господарського суду Харківської області від 23.12.2022 року про відкриття провадження у справі отримана представником відповідача 29.12.2022 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.47).

Проте, відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Сторонами, у спрощений спосіб - шляхом підписання актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), укладено договір надання послуг, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд Техно Сервіс" (позивач) надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скорпіон - РП" (відповідач) послуги екскаватора.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №80 від 22.11.2021 на суму 23100,00 грн з ПДВ, №81 від 22.11.2021 на суму 78120,00 грн з ПДВ та №82 від 01.12.2021 на суму 69300,00 грн з ПДВ, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до наданих актів позивач надав послуги відповідачу на загальну суму 170520,00 грн.

Також, позивачем, на підставі вищезазначених Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) надано рахунки на оплату за №92 від 22.11.2021 на суму 23100,00грн з ПДВ, №93 від 22.11.2021 на суму 78120,00 грн з ПДВ та №96 від 01.12.2021 на суму 69300,00 грн з ПДВ, на загальну суму 170520,00 грн.

18.02.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №76 від 09.02.2022 про сплату заборгованості у розмірі 170520,00 грн разом із документами, що підтверджують виникнення заборгованості.

Відповідач вказану претензію отримав 21.02.2022 (а.с.30).

Однак відповіді на претензію відповідач позивачеві не надіслав, заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 2 статті 184 ГК України передбачено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Статтею 638 ЦК України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

На підтвердження укладання договору у спрощений спосіб (в усній формі) позивачем надано до суду Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №80 від 22.11.2021 на суму 23100,00 грн з ПДВ, №81 від 22.11.2021 на суму 78120,00 грн з ПДВ та №82 від 01.12.2021 на суму 69300,00 грн з ПДВ, на загальну суму 170520,00грн. Зазначені акти підписані представниками ТОВ "Буд Техно Сервіс" та ТОВ "Фірма "Скорпіон - РП", та скріплені печатками.

Також на підтвердження виконання своїх зобов`язань позивачем надані рахунки на оплату за №92 від 22.11.2021 на суму 23100,00 грн з ПДВ, №93 від 22.11.2021 на суму 78120,00 грн з ПДВ та №96 від 01.12.2021 на суму 69300,00 грн з ПДВ, на загальну суму 170520,00 грн.

В матеріалах справи наявна копія Договору №102 про надання послуг від 22.10.2021 року щодо надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Техно Сервіс" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скорпіон - РП" послуг технікою (екскаватором).

Однак, даний договір не підписано з боку відповідача, отже він є неукладеним.

З аналізу правовідносин, які виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що сторонами фактично було укладено договір надання послуг у спрощений спосіб, про що свідчать підписані сторонами Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №80 від 22.11.2021, №81 від 22.11.2021 та №82 від 01.12.2021 та рахунки на їх оплату: №92 від 22.11.2021 на суму 23100,00 грн з ПДВ, №93 від 22.11.2021 на суму 78120,00 грн з ПДВ та №96 від 01.12.2021 на суму 69300,00 грн з ПДВ, на загальну суму 170520,00 грн.

Якщо строк оплати за надані послуги не встановлений договором, то цей строк визначається відповідно до статті 530 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже строк оплати в такому випадку відраховується з пред`явлення вимоги.

18.02.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №76 від 09.02.2022 про сплату заборгованості у розмірі 170520,00 грн, яка отримана відповідачем 21.02.2022 (а.с.30).

Отже, строк оплати наданих послуг є таким, що настав 28.02.2022 року.

Проте відповідач відповіді на претензію не надав та заборгованість не сплатив.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На виконання умов договору позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): №80 від 22.11.2021 на суму 23100,00 грн з ПДВ, №81 від 22.11.2021 на суму 78120,00 грн з ПДВ та №82 від 01.12.2021 на суму 69300,00 грн з ПДВ, на загальну суму 170520,00грн, які підписані представниками ТОВ "Буд Техно Сервіс" та ТОВ "Фірма "Скорпіон - РП", та скріплені печатками.

Претензій щодо кількості та якості наданих послуг від відповідача не надходило.

Отже відповідач вважається таким, що отримав надані позивачем послуги, проте оплату за отримані послуги не здійснив.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 170520,00 грн.

Враховуючи те, що відповідач зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав, на час розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати вартості наданих послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 170520,00 грн заборгованості за надані послуги підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних.

Крім суми боргу, позивачем заявлені до стягнення 3% річних та інфляційне збільшення.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості за надані послуги підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Зазначене дає позивачу правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних на прострочену заборгованість.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних та інфляційні на суму боргу по кожному Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) окремо.

Перевіривши періоди нарахування та відповідні розрахунки 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3882,25 грн 3% річних та 36331,22 грн інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, також не надав суду жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача, з вини якого виник спір.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача 15000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Як передбачено чч.1,2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В якості доказів понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: - договір про надання правових (юридичних) послуг б/н від 01.12.2022 року;

- завдання №1 на надання правових (юридичних) послуг б/н від 01.12.2022 року;

- рахунок на оплату №1/11/2022 від 01.12.2022 року;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3985 від 23.11.2018 року;

- ордер серія АЕ №1166858 від 02.12.2022 року.

Судом встановлено, що 01.12.2022 року між позивачем та адвокатом Григоренко В.О. було укладено Договір про надання правових (юридичних) послуг в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Правнича допомога, обумовлена Договором, надавалась Григоренко В.О., який є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3985 від 23.11.2018 року, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області, а тому має право надавати правничу допомогу позивачу.

Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Позивач просить стягнути з відповідача 15000,00 грн витрат на правничу допомогу, на підставі вищезазначених документів.

З матеріалів справи, а саме з Завдання №1 на надання правових (юридичних) послуг, слідує, що адвокатом надана правнича допомога у вигляді правового аналізу, підготовки позовної заяви та подання її до суду, супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, отримання ухвал та рішення суду, отримання наказу та рішення з відміткою про НЗС. При цьому розмір витрат на оплату правничої допомоги в сумі 15000,00 грн визначено п.2.1 Завдань №1 та є фіксованою.

За змістом Завдання №1, що є додатком до договору про надання правових (юридичних) послуг б/н від 01.12.2022 року слідкує, що Адвокат надав позивачу послуги у вигляді правового аналізу, підготовки позовної заяви та подання її до суду, супроводження розгляду позовної заяви у суді першої інстанції із складанням будь-яких необхідних процесуальних документів, отримання ухвал та рішення суду, що узгоджується із обов`язками, визначеними договором про надання правової допомоги.

Згідно з п.2.1 Завдань №1 що є додатком до договору про надання правових (юридичних) послуг б/н від 01.12.2022 року за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату фіксовану суму в розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже Фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Отже позивачем надані до суду належні докази на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги на суму 15000,00 грн.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати (в т.ч. пов`язані з наданням професійної правничої допомоги) покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням повного задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74-80, 86, 123, 126, 129, 238, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Скорпіон - РП" (адреса: 61158, м.Харків, вул.Велозаводська, буд.4; код ЄДРПОУ 23317544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Техно Сервіс" (адреса: 49040, м.Дніпро, ж/м Тополя-1, буд.8, кв.18; код ЄДРПОУ 43702475) заборгованість у розмірі 210733,47 грн, з яких: 170520,00 грн - основний борг; 3882,25 грн - 3% річних; 36331,22 грн - інфляційне збільшення, а також 3161,00 грн судового збору та 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "20" лютого 2023 р.

СуддяК.В. Аріт