Ухвала

від 13.02.2023 по справі 925/1037/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 лютого 2023 року м. Черкаси справа № 925/1037/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

- від позивача: не з`явився;

- від першого відповідача ФОП Галата О.Ф. - Шевченко А.Г. - адвокат за ордером;

- від другого відповідача ФОП Палієнко В.Ю. - Шевченко А.Г. -адвокат за ордером;

- від третього відповідача ФОП Недоступ М.М. - Нестеренко О.Ф. - адвокат за ордером;

- від третьої особи К-Шевченківська міська рада: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "С.М.К." (м. Київ) до фізичної особи - підприємця Галати Олександра Федоровича (Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський), фізичної особи - підприємця Палієнко Валентини Юріївни (Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с. Стеблів) та до фізичної особи - підприємця Недоступ Миколи Михайловича (Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський) про усунення перешкод в користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Ярослава Мудрого, 28, загальною площею 0,1170 га, кадастровий номер: 7122510100:04:023:0030, належної Товариству з обмеженою відповідальністю Фірмі "С.М.К.", код ЄДРПОУ 21585559 на праві власності, яка ним забудовується торговельним комплексом, шляхом:

- знесення тимчасової споруди, належної фізичній особі - підприємцю Недоступ Миколі Михайловичу, ІПН НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

- знесення тимчасової споруди, належної фізичній особі - підприємцю Галаті Олександру Федоровичу, ІПН НОМЕР_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

- знесення тимчасової споруди, належної фізичній особі - підприємцю Палієнко Валентині Юріївні, ІПН НОМЕР_3 , розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , які, за доводами позивача, розташовані в межах земельної ділянки позивача.

Ухвалою від 25.01.23 суд залишив позов без розгляду за заявою позивача.

В засіданні 25.01.2023 представник третього відповідача заявив про намір подання ним заяви про покладення на сторону позивача судових витрат за розгляд справи протягом 5 днів після прийняття ухвали суду порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

30.01.2023, з дотриманням встановленого строку, до суду надійшла заява за підписом представника третього відповідача адвоката Нестеренко О.Ф. про компенсацію судових витрат і стягнення з позивача 72900,00 грн. правничої допомоги на користь ФОП Недоступ М.М. за результатами вирішення спору у справі (а.с. 213 том 3).

За правилами ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача.

В засідання по розгляду заяви про компенсацію судових витрат представник позивача не з`явився, заперечень проти цієї заяви не подав.

Представники заявника та решти відповідачів у справі заяву про компенсацію на користь третього відповідача судових витрат за послуги адвоката підтримують та просять суд її задовольнити.

Заслухавши доводи та пояснення учасників справи і дослідивши наявні у справі докази, судом було встановлено наступне:

Ухвалою від 25.01.2023 суд задовольнив заяву за підписом представника позивача та залишив позов у справі без розгляду.

У відповідності до ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

У відповідності до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі ... залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Доведення необґрунтованості дій позивача покладається на відповідача.

У заяві від 24.01.23 (а.с. 202 том 3) про залишення позовної заяви без розгляду позивач вказав на виникнення нових обставин, які потребують додаткового дослідження, отримання додаткової інформації та документів, які її підтверджують.

Третій відповідач у справі вважає поведінку позивача у справі необґрунтованою, і незважаючи на відсутність у ГПК України критеріїв визначення необґрунтованості дій позивача, вважає, що під такими діями слід розуміти таку реалізацію позивачем його процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для залишення позову без розгляду. До них заявник відносить недобросовісне виконання позивачем своїх процесуальних обов`язків і зловживання процесуальними правами; пред`явлення завідомо необґрунтованого і безпідставного позову, приховування доказів, введення суду та учасників справи в оману, переслідування протиправної мети - ущемлення прав та інтересів відповідача.

Представник третього відповідача вказав на такі необґрунтовані дії позивача в ході розгляду справи, зокрема, як неподання разом із позовом доказів на підтвердження підстав позову (перш за все проекту торгівельного комплексу), згідно з яким повинні проводитися будівельні роботи по вул. Леніна, 28 у м. К-Шевченківський Черкаської області і на підставі якого подано декларацію про початок будівельних робіт 2013 року; подання замість документів, які витребовував експерт, проектної документації 2020-2021 років замість проекту 2013 року. З урахуванням невідповідності забудовних документів позивача між собою суд ухвалою від 01.02.2022 витребував у позивача детальні пояснення з цього приводу, а ухвалою від 10.02.22 - дозвіл на виконання будівельних робіт та пояснення щодо припису від 20.12.2021 Управління культури та культурної спадщини Черкаської ОДА про заборону позивачу будівельних та земляних робіт на місці будівництва.

Заявник вважає, що не виконуючи вимоги суду про надання пояснень, подаючи нові докази в ході розгляду справи, замовчуючи одночасно їх існування на стадії подання позову, намагання позивачем за допомогою суду отримати матеріали для подальшого виготовлення власного висновку експерта, який так і не було подано в справу, подання недостовірної інформації щодо припису про зупинення будівельних робіт та його оскарження, позивач недобросовісно користувався своїми процесуальними правами, намагаючись ввести суд та сторони в оману.

Заявник вказав, що у відзиві на позов ним було вказано попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн., однак справа виявилася складною, тривалою в часі по розгляду, час та витрати адвоката збільшилися і тому третій відповідач просить суд стягнути з позивача на свою користь 72900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

За правилами чинного ГПК України відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування (ст. 13,74 ГПК) необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та чи пред`явив необґрунтований позов.

Суд при цьому враховує, що сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129 -130 ГПК України дає підстави для висновку про те, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною. У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, (лише) внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен мотивовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

За правилами ст. 162 ГПК України саме позивач формує зміст позовної заяви, викладає вимоги щодо предмету спору, їх обґрунтування, обставини спірних відносин, підтвердження їх доказами, обсяг яких позивач також визначає самостійно.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

На час прийняття ухвали про залишення позову без розгляду справа налічує 3 томи.

Спір у справі потребував призначення експертизи, він є складним, з великою кількістю доказів та учасників справи, а тому оцінка всіх взаємовідносин сторін та підтвердження чи непідтвердження розташуванням споруд відповідачів порушення прав позивача, як забудовника, судом могла б бути здійснена лише за результатами прийняття рішення у справі, в т.ч. і по питанню достатності, належності і допустимості доказів у справі, які надані позивачем.

Позивач на підставі власного бачення змісту правовідносин сторін намагався довести правову підставу свого позову.

Сама по собі поява в ході розгляду справи нових доказів, які позивачем подавалися суду вже після відкриття провадження у справі, в т.ч. на вимогу суду, не може розцінюватися судом як безспірні докази неправомірності дій позивача по поданню позову на час звернення позивача до суду.

Чинним ГПК України (ч. 4 ст. 13) передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, в т.ч. і стосовно подання доказів на доведення своїх позовних вимог.

У відповідності до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом цієї норми зловживанням процесуальними правами є дії сторони, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Ухвала від 25.01.2023 про залишення позову без розгляду приймалася судом на підставі заяви позивача в порядку ч. 5 ст. 226 ГПК України, а не через застосування судом заходів впливу на позивача за зловживання ним своїми процесуальними правами.

До часу прийняття ухвали про залишення позову без розгляду суд не приймав ухвал з висновками про зловживання позивачем своїми процесуальними правами та не застосовував до позивача відповідних наслідків, які передбачені ГПК України. Отже суд вже не вправі робити такі висновки про зловживання позивача після залишення позову без розгляду (тому що по них суду слід вживати заходи реагування - імперативна норма ч. 4 ст. 43 ГПК) -- провадження у справі вже завершено.

Саме по собі звернення позивача до суду із доказами, які третій відповідач вважає неналежними, а позов недоведеним, подальша поява у справі "приховуваних" позивачем нових доказів чи інформації про нові суттєві обставини для правильного вирішення спору, ще не свідчить про повністю необґрунтовані дії позивача, тим більше якщо на час звернення до суду позов було обґрунтовано колом тих доказів та обставин, які позивач визначив необхідними для пред`явлення свого позову.

Суд вважає, що після постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, суд вже не має права в подальшому робити ніякі висновки про те, які докази у справі були належними і допустимими, чи достатній їх обсяг для задоволення позову, яке значення вони мають чи не мають для вирішення спору і доведення сторонами їх позицій у спорі.

Суд також керується тим, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, та гарантується безумовним доступом до правосуддя незалежно від ступеня обґрунтованості позову (на думку іншого учасника спору), обсягу доказів, спливу строку позовної давності та ін.

Крім того суд враховує, що за змістом заяви про залишення позову без розгляду (а.с. 202 том 3) позивач не має наміру відмовлятися від подальшого вирішення спору в суді, бо позов позивача потребує доопрацювання через появу якихось нових обставин, необхідність отримання нових доказів.

Також і саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це його право, передбачене процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень у його реалізації через необхідність обґрунтування спеціальними причинами. Отже, залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача це форма закінчення справи без ухвалення рішення. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви і залишення позову без розгляду за правилами ст. 226 ГПК дає право позивачу повторного звернення до суду після усунення обставин, що його зумовили.

Отже суду з боку третього відповідача не надано безспірних доказів необґрунтованих дій позивача при зверненні до суду та на стадії її розгляду, що позивач при цьому мав на меті протиправну мету і діяв на порушення прав та інтересів третього відповідача; що при цьому дії позивача були умисними, а підстави захищати свої права у позивача були взагалі відсутніми.

На підставі викладеного у задоволенні заяви відповідачу ФОП Недоступ М.М. про стягнення 72900,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити повністю.

Керуючись ч. 5 ст. 130 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви від 27.01.2023 за підписом представника третього відповідача адвоката О.Ф. Нестеренко про компенсацію судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали складено 17 лютого 2023 року.

Суддя Н.М. Спаських