Рішення

від 14.02.2023 по справі 369/4753/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/4753/22

Провадження № 2/369/1543/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.02.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

за участю секретарів судових засідань Житар А.А.,

за участю представників позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД, третя особа: Акціонерне товариство «Закритий не диверсифікований венчурний кооперативний інвестиційний фонд «КІВІ» про захист прав споживачів,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД, третя особа Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний кооперативний інвестиційний фонд «КІВІ», про захист прав споживачів.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначали, що 08 січня 2020 року (дата оброблення операції 09 січня 2020 року) позивачі через посередницьку туристичну організацію АТ «Кіwi» придбали чотири авіаквитка у компанії «Аіrline: LaudaMotion» Кіwi.com, номер бронювання: 99679547, номер резервування (РNR): WB7Q6K, відправлення передбачалося авіарейсом «ОЕ976» з аеропорту м. Куіv Воryspil Internation КВР 30 березня 2020 року о 16 год. 00 хв., прибуття в аеропорт м. Vіеnnа Vіеnnа Internation Аіrport VIЕ 30 березня 2020 року о 17 год. 00 хв. Повернення передбачалося авіарейсом «ОЕ975» з аеропорту Vіеnnа Vіеnnа Internation Аіrport VIЕ 03 квітня 2020 року о 16 год. 50 хв. в аеропорт м. Куіv Воryspil Internation КВР 03 квітня 2020 року о 19 годині 50 хвилин на загальну суму 3 066,48 грн, що в еквіваленті на час операції дорівнювало 97,00 євро та складало вартість всіх квитків загалом.

29 березня 2020 року, напередодні вильоту, перевіривши статус квитків в електронному кабінеті посередника, позивачі дізналися про те, що статус квитків змінено, а обидва рейси скасовано у зв`язку з відсутністю попиту. Жодного повідомлення про скасування рейсу до позивачів не надходило.

З метою врегулювання спору та повернення вартості квитків, виплати компенсації в позасудовому порядку, позивачі неодноразово зверталися до он-лайн форми спілкування із відповідачем та посередницькою компанією, однак, ні гроші за квитки ні компенсації за скасування рейсу позивачі не отримали.

Посилаючись на те, що така бездіяльність відповідача є порушенням їх прав як споживачів послуги, позивачі просять суд стягнути з відповідача на їх користь фактичні матеріальні збитки у вигляді суми вартості квитків у повному обсязі в розмірі 3 066,48 грн, та компенсацію за відмову у перевезенні за скасований рейс 1 000,00 євро.

17 червня 2022 року ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання на 18 липня 2022 року.

У судові засідання 18 липня 2022 року, 04 жовтня 2022 року, 07 листопада 2022 року учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Від представника позивачів надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав, про що свідчать матеріали справи.

21 листопада 2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у цій справі та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 12 грудня 2022 року о 10 год. 40 хв., встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

12 грудня 2022 року справу відкладено на 14 лютого 2023 року о 13 год. 45 хв.

У судове засідання 14 лютого 2023 року представники позивачів з`явилися. Позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що позивачами 08 січня 2020 року (дата оброблення операції 09 січня 2020 року) через посередницьку туристичну організацію АТ «Кіwi» були придбані чотири авіаквитка у компанії «Аіrline: LaudaMotion» Кіwi.com, номер бронювання: 99679547, номер резервування (РNR): WB7Q6K, відправлення передбачалося авіарейсом «ОЕ976» з аеропорту м. Куіv Воryspil Internation КВР 30 березня 2020 року о 16 год. 00 хв., прибуття в аеропорт м. Vіеnnа Vіеnnа Internation Аіrport VIЕ 30 березня 2020 року о 17 год. 00 хв. Повернення передбачалося авіарейсом «ОЕ975» з аеропорту Vіеnnа Vіеnnа Internation Аіrport VIЕ 03 квітня 2020 року о 16 год. 50 хв. в аеропорт м. Куіv Воryspil Internation КВР 03 квітня 2020 року о 19 годині 50 хвилин.

Вартість всіх квитків становила 3 066,48 грн, яка була сплачена ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою про рух коштів АТ «Райффайзен Банк Аваль».

29 березня 2020 року авіарейс «ОЕ976» був скасований за ініціативою компанії РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Статтею 1 Закону України «Про туризм» визначено, що туристичний продукт це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про туризм» туристичні оператори юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Відповідно до частин першоїтретьої статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків

з їх вини.

Правовідносини у галузі авіаперевезення регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, яка набрала чинності для України 06 травня 2009 року, Повітряним кодексом України (далі ПК України) та Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 735, (далі Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу).

У статті 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до статті 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Згідно з пунктами 1, 2 глави 1 розділу ІV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови. Квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов`язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов`язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у пункті 4 цієї глави.

Аналогічні положення закріплені пунктами 13 глави 1 розділу ІІІ Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26 листопада 2018 року № 1239.

Частиною шістнадцятою статті 100 ПК України передбачено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

Розділом XIII ПК України передбачено права пасажира на компенсацію у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки авіарейсів.

Частиною першою статті 103 ПК України встановлено, що положення цього розділу застосовуються до пасажирів, які вирушають з/до аеропорту, розташованого на території України, а також до пасажирів, які вирушають з/до аеропорту, розташованого в іншій країні, до/з аеропорту, розташованого на території України.

Положення цього розділу застосовуються до пасажирів (регулярних та чартерних рейсів), яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та присутній для проходження реєстрації у час, що передбачений правилами авіаперевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до зазначеного часу відправлення, чи забронював рейс, який затримано/перенесено авіаперевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс незалежно від причин затримки/перенесення (частина друга статті 103 ПК України).

Згідно частиною першою статті 105 ПК України у разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу та компенсацію відповідно до частин п`ятої і шостої статті 104 цього Кодексу. Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу: щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення; у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття; менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.

Відповідно до частини п`ятої статті 104 ПК України, якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 250 євро для рейсів дальністю до 1500 кілометрів; 400 євро для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів; 600 євро для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

Відповідно до частини третьої статті 105 ПК України перевізник не зобов`язаний виплачувати компенсацію, передбачену частинами п`ятою і шостою статті 104 цього Кодексу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.

Також право пасажирів у разі відмови в перевезенні, скасуванні або затримки рейсів на компенсацію передбачено розділом XVI Правил, які містять аналогічні норми.

Частинами 1, 2, 3 та 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, позивачі не здійснили виліт з аеропорту м. Куіv Воryspil Internation КВР 30 березня 2020 року до аеропорт м. Vіеnnа Vіеnnа Internation Аіrport VIЕ, відповідно до квитків № 99679547, номер резервування (РNR): WB7Q6K, оскільки рейс «ОЕ976» було скасовано, та з аеропорт м. Vіеnnа Vіеnnа Internation Аіrport VIЕ 03 квітня 2020 року до аеропорту м. Куіv Воryspil Internation КВР.

На спростування зазначених доводів сторони позивачів, стороною відповідача протягом всього часу розгляду справи в суді, в порушення положень статей 7681, 83 ЦПК України не було надано до суду жодного належного і допустимого доказу. Також відповідачем не надано доказів, що рейс «ОЕ976» було скасовано внаслідок надзвичайних обставин, відповідач не надав. Доказів, які б підтверджували, що позивачів було завчасно повідомлено про скасування рейсу, матеріали справи також не містять.

Скасувавши рейс, відповідач порушив права позивачів та завдав шкоди, зумовленою таким скасуванням.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Врахувавши положення частини шістнадцятої статті 100 ПК України, частини п`ятої статті 104, частини першої статті 105 ПК України, суд дійшов висновку про стягнення з РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД на користь позивачів компенсація у розмірі 1 000,00 євро кожному та збитків у розмірі 3 066,48 грн, що становить вартість всіх квитків загалом.

Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1984,80 грн відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позивач при поданні позову судовий збір не сплачував відповідно до вимог частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів.

Щодо відшкодуванню позивачам понесених ними витрат на правову допомогу, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді регламентовано в пункті 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 137 ЦПК України).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Можливість подання сторонами доказів на підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.

Тобто, докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції подаються до закінчення судових дебатів у справі саме в суді першої інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, відповідно подаються до закінчення судових дебатів під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення апеляцією за умови, що до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції сторона зробила про це відповідну заяву. Повторне подання доказів в суді апеляційної (касаційної) інстанції в підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, процесуальний закон не вимагає. Викладене узгоджується із правовим висновком, висловленим у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/60277/18-ц.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивачі просили суд стягнути з відповідача на їх користь, понесені ними витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачами надано суду наступні документи:

- договір про надання правової допомоги від 12 травня 2022 року, укладений між адвокатом Сластніковою Г. О. та позивачами;

- акт виконаних робіт на загальну суму 4 000,00 грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Суд, вивчивши докази, подані позивачами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, з урахуванням вимог частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України вважає їх співмірними із заявленими вимогами. При цьому суд зазначає, що відповідач не скористалася своїм правом, наданим йому положенням частини шостої статті 137 ЦПК України про зменшення їх розміру, заперечень розмір таких витрат чи клопотань про їх зменшення не подавав.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку про стягнення з РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД на користь позивачів 4 000,00 грн на відшкодування понесених ними витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2-5, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, статтями 100, 104, 105, 106 Повітряного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД, третя особа: Акціонерне товариство «Закритий не диверсифікований венчурний кооперативний інвестиційний фонд «КІВІ» про захист прав споживачів задовольнити.

Стягнути з компанії РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД (Головний офіс Ryanair Бізнес-парк Эйрсайд Суордс Ко. Дублин, ІРЛАНДІЯ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), відшкодування за фактичні матеріальні збитки за вартість квитків розмірі 1 533 (одна тисяча п`ятсот тридцять три) гривні 24 копійки.

Стягнути зкомпанії РАЙАНЭЙРЛІМІТЕД (Головнийофіс RyanairБізнес-паркЭйрсайд СуордсКо.Дублин,ІРЛАНДІЯ)на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) відшкодування за фактичні матеріальні збитки за вартість квитків розмірі 1 533 (одна тисяча п`ятсот тридцять три) гривні 24 копійки.

Стягнути з компанії РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД (Головний офіс Ryanair Бізнес-парк Эйрсайд Суордс Ко. Дублин, ІРЛАНДІЯ) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), компенсацію за скасування рейсу у сумі 500 (п`ятсот) євро 00 центів.

Стягнути з компанії РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД (Головний офіс Ryanair Бізнес-парк Эйрсайд Суордс Ко. Дублин, ІРЛАНДІЯ) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) компенсацію за скасування рейсу у сумі 500 (п`ятсот) євро 00 центів.

Стягнути з компанії РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД (Головний офіс Ryanair Бізнес-парк Эйрсайд Суордс Ко. Дублин, ІРЛАНДІЯ) на користь держави судовий збір у розмірі 1984,80 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з компанії РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД (Головний офіс Ryanair Бізнес-парк Эйрсайд Суордс Ко. Дублин, ІРЛАНДІЯ) на користь ОСОБА_3 , 2000,00 грн на відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу.

Стягнути з компанії РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД (Головний офіс Ryanair Бізнес-парк Эйрсайд Суордс Ко. Дублин, ІРЛАНДІЯ) на користь ОСОБА_4 , 2000,00 грн. на відшкодування понесених нею витрат на правничу допомогу.

Повний текст рішення суду виготовлено 17.02.2023.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_7 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: РАЙАНЭЙР ЛІМІТЕД, адреса Бізнес-парк Эйрсайд Суордс Ко. Дублін, ІРЛАНДІЯ.

Третя особа: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "КІВІ" адреса Україна, 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ПРЕДСЛАВИНСЬКА, будинок 37, офіс 516, ЄДРПОУ 4126260.

Суддя Тетяна Дубас