РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
07 лютого 2023 р. Справа № 120/6486/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вільчинського О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Голованюк І.В.,
представника позивача: Блажка Р.П.,
представника відповідача: Ременяк С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Туль-Чікен"
до: Головного управління ДПС України у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Туль-Чікен" (далі ТОВ "Туль-Чікен" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Туль-Чікен" прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 08.02.2022 №0013300701, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень-жовтень 2019 року та вересень-листопад 2020 року у розмірі 1307858 грн та штрафну санкцію у розмірі 25% від визначеного податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 326965 грн; форми "В4" від 08.02.2022 № 0013310701, яким позивачу зменшено від`ємне значення суми ПДВ за вересень 2021 року у розмірі 152765 грн.
З такими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, вважає, що вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновки контролюючого органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій із контрагентами не відповідають дійсності, адже реальність операцій з придбання соняшникового шроту, на переконання сторони позивача, підтверджується належним чином оформленими первинними документами: договорами і специфікаціями до них, видатковими накладними, рахунками на оплату, банківськими документами. Зазначає, що факт транспортування соняшникового шроту від контрагентів підтверджується товарно-транспортними накладними (далі також ТТН), договорами оренди транспортних засобів, поясненнями водіїв. Сторона позивача також вказує, що ТОВ "Туль-Чікен" є підприємством, яке реально використовувало шрот соняшниковий у своїй господарській діяльності, має значні виробничі потужності і великий штат працівників
Позивач вважає безпідставними посилання контролюючого органу на недостатність трудових та матеріально-технічних ресурсів у постачальників для постачання шроту соняшникового позивачу. Звертає увагу на те, що неподання звітності з ПДВ або анулювання реєстрації як платників ПДВ постачальників жодним чином не свідчить про безтоварність господарських операцій щодо придбання шроту соняшникового. Переконаний, що відсутність у Єдиному реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) даних про закупівлю постачальниками попередньої ланки шроту соняшникового не виключає наявності у них такого шроту, набутого на законних підставах, зокрема у неплатників ПДВ.
З посиланням на практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) позивач наголошує, що не може бути позбавлений права на податковий кредит за можливі зловживання, допущені іншими суб`єктами господарювання за ланцюгом постачання шроту соняшникового.
Крім того, позивач переконаний, що перевірку проведено у порушення норм податкового законодавства щодо встановлення мораторію на проведення деяких видів податкових перевірок під час карантину, що є самостійною підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
З урахуванням наведеного позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.08.2022 позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою судом призначено підготовче засідання, встановлені сторонам строки для подання заяв по суті справи (відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення).
13.09.2022 від ГУ ДПС у Вінницькій області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Свою позицію мотивує тим, що підставою для поновлення термінів проведення планових перевірок стало введення в дію постанови Кабінету Міністрів України "Про скорочення строку дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" № 89 від 03.02.2021, згідно з якою відповідачу на момент проведення перевірки ТОВ "Туль-Чікен" дозволено здійснювати документальні перевірки, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підтвердження позиції правомірності висновків контролюючого органу за результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідач просить взяти до уваги встановленні перевіркою факти завищення позивачем податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 1460623 грн, в тому числі:
- по взаємовідносинам з ТОВ "АГРО ЛАКОМКА", код ЄДРПОУ, 39225707 за травень 2019 року в сумі 223647 грн та за червень 2019 в сумі 25002,12 грн;
- по взаємовідносинам з ТОВ "АЛЬКОРА АГРО", код ЄДРПОУ 42180127, (нова назва ТОВ "ЧЕТФАЛА СТО") за червень 2019 року в сумі 129409,5 грн та липень 2019 року в сумі 260112,67 грн;
- по взаємовідносинам з ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА", код ЄДРПОУ 43490718, за вересень 2020 року в сумі 209865,74 грн;
- по взаємовідносинам з ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП", код ЄДРПОУ 40529663, за жовтень 2020 року в сумі 258288 грн;
- по взаємовідносинам з ТОВ "ЄВРО АГРО Д", код ЄДРПОУ 43825227, за листопад 2020 року в сумі 174532,2 грн;
- по взаємовідносинам з ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС", (ТОВ "ТРАМПВЕЛ"), код ЄДРПОУ 34027842, за квітень 2021 року в сумі 152765,2 грн.
Щодо розміру штрафних санкцій, то контролюючий орган зазначає, що відповідно до п. 123.2 ст.123 ПУ України діяння, передбачені пунктом цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Враховуючи викладене, ГУ ДПС у Вінницькій області вважає, що податкові повідомлення-рішення від 02.08.2022 №0013300701, №0013310701 прийнято правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства.
28.09.2022 представник ТОВ "Туль-Чікен" подав до суду відповідь на відзив, у якій, зокрема зазначає, що відповідач не навів жодних послідовних і зрозумілих аргументів, які б спростовували доводи позивача про незаконність проведення його податкової перевірки у світлі необхідності врахування висновків Верховного Суду про неправомірність відповідної постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України "Про скорочення строку дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" № 89 від 03.02.2021.
Щодо розбіжностей між договірними документами та документами, які підтверджують доставку товару, у розподілі обов`язків щодо доставки товару між покупцем та постачальниками, то сторона позивача зазначає, що такі розбіжності жодним чином не спростовують реального характеру господарських відносин позивача з його контрагентами та є нічим іншим як технічними помилками, які трапилися під час оформлення документів, пов`язаних із закупівлею соняшникового шроту.
В ході підготовчого провадження судом неодноразово відкладалися підготовчі засідання та оголошувалися у них перерви.
При цьому згідно з ухвалою від 01.11.2022 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Іншою ухвалою від 01.11.2022 суд за клопотанням представника позивача викликав для надання пояснень у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Ухвалою від 13.12.2022 суд за клопотанням представника відповідача викликав для надання пояснень у судовому засіданні в якості свідків головного державного інспектора відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області ОСОБА_6 та головного державного інспектора відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області Тетяну Подзірей.
Іншою ухвалою від 13.12.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
09.01.2023 представник ТОВ "Туль-Чікен" подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких позивач звертає увагу суду, що відповідно до обов`язкового для врахування висновку Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 платник податку може посилатися на процедурні порушення незалежно від того, чи допустив він чи не допустив контролюючий орган до проведення перевірки. Також звертає увагу суду на те, що згідно з практикою КАС ВС проведення податкової перевірки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", яка суперечить п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, є саме таким процедурним порушенням, яке "вплинуло або об`єктивно могло вплинути на правильність висновків контролюючого органу".
Позивач інформує суд, що у нього не було взаємовідносин з шістьма вказаними у позовній заяві контрагентами за іншими договорами, ніж ті, за якими відповідач зменшив позивачу податковий кредит згідно з актом перевірки. Повідомляє суду, що твердження відповідача про те, що договорами з усіма шести контрагентами передбачено обов`язок позивача провести оплату за товар саме у день фактичного надходження товару, не відповідає дійсності. Зазначає, що договірна умова щодо необхідності оплати товару у день його фактичного надходження існувала лише щодо одного контрагента ТОВ "ЄВРО АГРО Д". Стосовно цього контрагента позивач зазначає, що оплата позивачем за товар не була здійснена у день фактичного надходження товару, а здійснювалася у дні після відвантаження товару. В той же час, вважає, що невиконання позивачем умов договору з ТОВ "ЄВРО АГРО Д" щодо оплати товару у день його фактичного надходження жодним чином не заперечує реальності операцій з цим контрагентом.
Ухвалою від 18.01.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
У проведених судових засіданнях з розгляду справи по суті представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. В той же час, представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві, письмових запереченнях. Просили в позові відмовити повністю.
В судовому засіданні 18.01.2023 були допитані як свідки головні державні інспектори відділу планових перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 а також водії "Туль-Чікен" ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
24.01.2023 представником ГУ ДПС у Вінницькій області для долучення до матеріалів справи надано податкові декларації з ПДВ ТОВ "АГРО ЛАКОМКА", ТОВ "АЛЬКОРА АГРО", ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА", ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП", ТОВ "ЄВРО АГРО Д", ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС".
В іншому судовому засіданні 26.01.2023 були допитані як свідки водії "Туль-Чікен" ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
31.01.2023 до суду від ГУ ДПС у Вінницькій області для долучення до матеріалів справи надано пояснення щодо наданих свідками свідчень та додаткові докази, а саме податкові декларації з ПДВ ТОВ "СИМВОЛ ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ЄВРОВЕСТПРОМ", ТОВ "МІРЛАНД ІНВЕСТ", ТОВ "МЕТСТІЛПРОМ", ТОВ "ФОРМ ГАРАНТ", ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" (ТОВ "Буд-планета), ТОВ "ТАНДЕМ-АГРО ТРЕЙД", ТОВ "НЕКТАРИН ПЛЮС", ТОВ "ВАЙЛЕНІ ТОРГ", ТОВ "ВЕРНА ТОРГ", TOB "НІТРА АКСА ФЛЮМБ", ТОВ "ЕКСПРЕС АЛЬФА СТАР", ТОВ "СЕРВІС СТРОЙ-СЯ", ТОВ "ФАН- ПРОДУКТ", ТОВ "СТАР ГРУП", TOB "КТК - ЧИСТКА".
06.02.2023 представник позивача подав до суд свої письмові пояснення щодо свідчень свідків та доводів сторони відповідача.
Представник ГУ ДПС у Вінницькій області у свою чергу 07.02.2023 подала заперечення на письмові пояснення сторони позивача.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив таке.
У період з 26.11.2021 по 10.01.2022 головними державними інспекторами ГУ ДПС у Вінницькій області та начальником Немирівського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області відповідно до плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік на підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 11.11.2021 № 3837к проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Туль-Чікен" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2019 по 30.09.2021, валютного законодавства за період з 01.03.2019 по 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з з01.03.2019 по 30.09.2021, іншого законодавства за період з 01.03.2019 по 30.09.2021.
За результатами перевірки складений акт від 18.01.2022 № 596/02-3-07-01/34339518 (а. с. 87-180 тому 1).
Відповідно до висновків акта перевірки встановлено порушення позивачем:
1) пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі ПК України), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 1307858 грн, в тому числі: за вересень 2019 року - 445533 грн; за жовтень 2019 року - 192639 грн; за вересень 2020 року - 209866 грн; за жовтень 2020 року - 285288 грн; за листопад 2020 року 174532 грн, а також суму від`ємного значення з ПДВ р.21 Декларації за вересень 2021 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму - 152765 грн;
2) п.п. 266.3.3 п.266.3, п.п. 266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 18999,75 грн, в т.ч. за 2021 рік - 18999,75 грн;
3) п. 46.1 ст. 46, п. 49.1, п. 49.2 ст. 49, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України, а саме не подано податкову Декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2021 року (1 податковий період);
4) п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 ст. 176 ПК України та наказу Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015, за IV квартал 2019 року податкової звітності сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку з недостовірними відомостями та з помилками.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області 08.02.2022 прийняло податкові повідомлення-рішення:
№ 0013300701 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) на 1634823 грн, з них 130785 грн - сума податкового зобов`язання та 326965 грн - штрафні (фінансові) санкції (а. с. 222-223 тому1);
№ 0013310701 форми "В4", яким зменшено від`ємне значення суми ПДВ у розмірі 1527765 грн (а. с. 220-221 тому 1).
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "Туль-Чікен" в порядку адміністративного оскарження звернулось до Державної податкової служби України, із скаргою про їх скасування.
За результатом розгляду скарги прийнято рішення, яким податкові повідомлення-рішення від 08.02.2022 №0013300701 та №0013310701 залишено без змін, а скаргу без задоволення
Після цього позивач звернувся до суду з цим позовом, предметом оскарження якого є зазначені податкові повідомлення-рішення.
Надаючи оцінку аргументам позивача про незаконність проведення перевірки як підстави скасування податкових повідомлень-рішень, суд виходив з такого.
За приписами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX внесено зміни до ПК України, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас постановами Кабінету Міністрів України протягом 2020-2022 р.р. приймались рішення, про продовження дії карантину.
Разом з тим, відповідно до положень пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік " (далі - Закон № 909-ІХ) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Дана норма не є нормою Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", є чинною, неконституційною не визнана.
З огляду на викладене, беззаперечним є те, що Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України встановлювати період мораторію на проведення перевірок, а так само і скорочувати строк дії обмежень, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Суд зауважує, що положення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, як і пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону № 909-IX були прийняті саме з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, внаслідок якої актами Кабінету Міністрів України було введено та продовжено у подальшому карантин.
З метою реалізації вимог пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону № 909-IX, 03.02.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 89 Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки (далі - Постанова № 89), якою визначено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 № 568-IX); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.
З наведеного вище суд робить висновок, що постановою Кабінету Міністрів України №89 контролюючому органу надано право на проведення документальних перевірок під час дії мораторію, виключно за умови дотриманням ним вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.
Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 89 на момент призначення та проведення спірної перевірки була чинною.
Оцінюючи спірні правовідносини, суд звертає увагу також і на те, що підставами для скасування спірних рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень. Тобто порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Суд звертає увагу, що позивачем не доведено протиправність спірних рішень, за наявності факту порушень зі сторони суб`єкта владних повноважень процедури прийняття спірних рішень, оскільки таке порушення по своїй суті не вплинуло на кінцевий результат, з урахуванням також і тієї обставини, що позивач не оскаржив дії щодо внесення останнього до плану графіка перевірок, власне сам наказ про проведення перевірки, а також добровільно допустив відповідача до проведення такої перевірки.
Розглядаючи вказаний спір, суд вважає за необхідне також звернути увагу і на те, що відповідач у правовідносинах які склались, по своїй суті обмежений правом повторно за той самий період провести документальну планову виїзну перевірку, в той час коли наказ про проведення такої не скасований та і не є предметом цього спору, і вичерпав свою дію шляхом його застосування.
Іншими словами, скасування податкових повідомлень-рішень за наявності встановленого контролюючим органом порушення податкового законодавства, нівелювало б мету адміністрування податків та зборів.
Водночас суд враховує, що несплата податків суб`єктами господарювання за відсутності законодавчої можливості контролюючого органу реагувати на порушення унеможливлює надходження до державного бюджету, як наслідок, Держава не може належним чином забезпечувати видатки на нагальні потреби.
Посилання позивача на висновки Верховного Суду у постановах від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21, від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21 є безпідставним, оскільки правовідносини, правовий висновок в яких надавався в означених справах (щодо правомірності наказів на проведення/поновлення терміну проведення перевірки), не є релевантними спірним у даній справі.
З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень з наведених вище мотивів.
Визначаючись щодо спірних рішень, суд виходить з такого.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
За приписами підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №996-ХІV) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону №996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом №996-ХІV.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2. ст. 138 ПК України).
Для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до абз. 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для віднесення відповідних сум до складу ПДВ. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.
Суд вважає, що наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не є єдиною та достатньою підставою яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Відтак наявність зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної є однією із обов`язкових, але не єдиних умов, які надають право відносити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов`язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.
Суд зауважує, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов`язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.
Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.
У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.
За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ч. 2 ст.77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
В свою чергу, відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Як видно із податкового повідомлення-рішення від 08.02.2022 № 0013300701 форми "Р", підстави для визначення суми грошового зобов`язання обґрунтовані непідтвердженням реальності вчинення господарських операцій ТОВ "Туль-Чікен" із ТОВ "АГРО ЛАКОМКА", ТОВ "АЛЬКОРА АГРО", ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА", ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП", ТОВ "ЄВРО АГРО Д", ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС". Підставами зменшення від`ємного значення суми ПДВ відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08.02.2022 №0013310701 форми "В4" є непідтвердження реальності вчинення господарських операцій ТОВ "Туль-Чікен" із ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС".
У спростування вказаних висновків контролюючого органу на підтвердження господарських операцій з ТОВ "АГРО ЛАКОМКА" позивачем надано належним чином засвідчені копії таких документів: договору поставки товару між ТОВ "Туль-Чікен" та ТОВ"АГРО ЛАКОМКА" від 07.05.2019 № 07/03-01; специфікацій від 08.05.2019 № 1, від 15.05.2019 № 2, від 21.05.2019 №3 до вказаного договору поставки товару; видаткових накладних ТОВ "АГРО ЛАКОМКА" від 08.05.2019 №19, від 15.05.2019 № 21, від 15.05.2019 №22, від 20.05.2019 № 24, від 20.05.2019 № 25, від 25.05.2019 № 27, від 25.05.2019 № 32, від 27.05.2019 № 32, від 27.05.2019 №33 та від 02.06.2019 № 43; податкових накладних ТОВ "АГРО ЛАКОМКА" від 08.05.2019 № 9106721070, від 15.05.2019 №9107466269, від 15.05.2019 № 9107467238, від 20.05.2019 № 9107469041, від 20.05.2019 №9114200261, від 22.05.2019 №o 9121523957, від 22.05.2019 № 9121523091, від 27.05.2019 №9121523309, від 27.05.2019 № 9121523755 та від 02.06.2019 № 9122020353; рахунків ТОВ "АГРО ЛАКОМКА" на оплату від 08.05.2019 №19, від 15.05.2019 № 23, від 20.05.2019 № 25, від 20.05.2019 № 26, від 22.05.2019 № 28, від 22.05.2019 № 29, від 27.05.2019 № 33 та від 27.05.2019 № 34; платіжних доручень ТОВ "Туль-Чікен" як докази оплати ТОВ "АГРО ЛАКОМКА" за поставлений товар за період з 11.05.2019 до 15.07.2019; товарно-транспортних накладних № Б20/05-3 від 20.05.2019, № Б20/05-4 від 20.05.2019, № Б27/05-4 від 27.05.20 19, № Б27/05-3 від 27.05.2019, № Б22/05-3 від 22.05.2019, № Б22/05-4 від 22.05.2019, № Б15/05-3 від 15.05.2019, № Б15/05-4 від 15.05.2019 та № Б08/05-3 від 08.05.2019.
На підтвердження господарських операцій з постачальником ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" позивачем надано належним чином засвідчені копії таких документів: договору поставки товару між ТОВ "Туль-Чікен" та ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" від 18.06.2019 № 170619; специфікацій від 21.06.2019 № 1, від 22.06.2019 № 2, від 18.06.2019 № 3, від 28.06.2019 № 4, від 30.06.2019 № 5, 02.07.2019 № 6, від 04.0.2019 № 7 від 04.07.2019 № 8, від 08.07.2019 № 9, від 08.07.2019 №10, від 12.07.2019 №11, від 12.07.201 №12, від 21.05.2019 № 13, від 18.07.2019 № 14, від 18.07.2019 № 15,. Від 20.07.2019 № 16 до вказаного договору поставки; посвідчень ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" про якість від 21.06.2019 № 2106193, від 22.06.2019 №2206195, від 26.06.019 № 1019, від 28.06.2019 № 1119, від 30.06.2019 № 1219, від 02.07.2019 № 1319, від 04.07.2019 № 1419, від 04.07.2019 № 1519, від 08.07.2019 № 1619, від 08.07.2019 № 1719, від 12.07.2019 № 1919, від 12.07.2019 № 1819, від 15.07.2019 № 2019, від 18.07.20119 № 2219, від 18.07.2019 № 2119 та від 20.07.2019; видаткових накладних ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" №60 від 21.06.2019, № 61 від 22.06.2019, № 66 від 26.06.2019, № 68 від 28.06.2019, № 69 від 30.06.2019, № 83 від 02.07.2019, № 85 від 04.07.2019, № 86 від 04.07.2019, № 99 від 08.07.2019, № 101 від 08.07.2019, № 121 від 12.07.2019, № 122 від 12.07.2019, № 134 від 15.07.2019, № 148 від 18.07.2019 та №o 149 від 18.07.2019; податкових накладних ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" № 9140001345 від 21.06.2019, № 9148325673 від 22.06.2019, № 9150091967 від 26.06.2019, № 9150088562 від 28.06.2019, № 9150106056 від 30.06.2019, № 9150762142 від 02.07.2019, № 9160826359 від 04.07.2019, № 9160338270 від 04.07.2019, № 9160828176 від 08.07.2019, № 9163035158 від 08.07.2019, № 9163035401 від 12.07.2019, № 9164147818 від 12.07.2019, № 9162607316 від 15.07.2019, № 9164340456 від 18.07.2019 та №o 9164917684 від 18.07.20194 рахунків ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" на оплату від 21.06.2019 № 34, від 22.06.2019 № 36, від 26.06.2019 № 41, від 28.06.2019 № 44, від 30.06.2019 № 45, від 02.07.2019 № 52, від 04.07.2019 № 55, від 04.07.2019 № 56, від 08.07.2019 № 64, від 12.07.2019 № 78, від 12.07.2019 № 79, від 15.07.2019 № 83, від 18.07.2019 № 95, від 18.07.2019 № 96 та від 20.07.2019 № 98; платіжних доручень ТОВ "Туль-Чікен" як доказ оплати ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" за поставлений товар за період з 24.06.2019 до 26.07.2019; товарно-транспортних накладних № 210619/2 від 21.06.2019, №6220619/1 від 22.06.2019, № 2619 від 26.06.2019, № 2719 від 28.06.2019, № 3519 від 12.07.2019, №3419 від 12.07.2019, №3119 від 04.07.2019, №3019 від 04.07.2019, №3319 від 07.07.2019, №3219 від 08.07.2019, №3619 від 15.07.2019, №3819 від 18.07.2019, №3719 від 18.07.2019.
На підтвердження господарських операцій з ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" позивачем надано належним чином засвідчені копії таких документів: договору поставки товару між ТОВ "Туль-Чікен" та ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" від 21.10.2020 № 21/102; специфікацій від 21.10.2020 № 1, від 22.10.2020 № 2, від 22.10.2020 № 3, від 24.10.2020 №4 та від 26.10.2020 № 5 до вказаного договору поставки; видаткових накладних ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" від 21.10.2020 № 48, від 22.10.2020 № 49, від 22.10.2022 №50, від 22.10.2020 № 51, від 22.10.2020 № 52, від 24.10.2020 № 53, від 24.10.2020 № 54, від 26.10.2020 № 55 та від 26.10.2020 № 56; податкових накладних ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" №24 від 21.10.2020, № 40, № 41, № 42 від 22.10.2020, № 43, № 44 від 24.10.2020, № 50, № 51 від 26.10.2020; копії рахунків ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" на оплату від 21.10.2020 № 48, від 22.10.2020 №49, від 22.10.2020 №50, від 22.10.2020 №51, від 22.10.2020 № 52, від 24.10.2020 № 53, від 24.10.2020 № 54, від 26.10.2020 №55, від 26.10.2020 №56; копії платіжних доручень ТОВ "Туль-Чікен" як докази оплати ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" за поставлений товар за період з 30.10.2020 до 19.11.2020; товарно-транспортних накладних № 22/101 від 22.10.2020, № 22/102 від 22.10.2020, № 22/103 від 22.10.2020, № 22/101 від 22.10.2020, № 24/101 від 24.10.2020, № 24/102 від 24.10.2020, б/н від 26.10.2020 та № 26/102 від 26.10.2020.
На підтвердження господарських операцій з ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" позивачем надано належним чином засвідчені копії таких документів: договору поставки товару між ТОВ "Туль-Чікен" та ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" від 10.09.2020 №10/091, включаючи протокол розбіжностей до нього від 10.09.2020; специфікацій від 10.09.2020 № 1, від 18.09.2020 №2, від 22.09.2020 № 3 та від 30.09.2020 № до вказаного договору поставки; видаткових накладних ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" від 14.09.2020 № 3, від 14.09.2020 №4, від 18.09.2020 № 7, від 21.09.2020 №8, від 18.09.2020 № 6, від 22.09.2020 №14 та від 30.09.2020 № 22; податкових накладних ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" №5 від 14.09.2020, № 4 від 14.09.2020, № 7 від 18.09.2020 №8 від 21.09.2020, № 6 від 18.09.2020, №14 від 22.09.2020, № 22 від 30.09.20204 копії рахунків ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" на оплату від 14.09.2020 № 3, від 14.09.2020 № 4, від 18.09.2020 № 6, від 18.09.2020 № 7, від 21.09.2020 №, від 22.09.2020 № 14 та від 30.09.2020 № 22; платіжних доручень ТОВ "Туль-Чікен" як докази оплати ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" за поставлений товар за період з 17.09.2020 до 27.10.2020; товарно-транспортних накладних №21/091 від 21.09.2020, № 30/091 від 21.09.2020, №22/091 від 22.09.2020, №30/091 від 30.09.2021, № 18/091 від 18.09.2020, №18/092 від 18.09.2020, № 14/091 від 14.09.2020 та №14/092 від 14.09.2020.
На підтвердження господарських операцій з ТОВ "ЄВРО АГРО Д" позивачем надано належним чином засвідчені копії таких документів: договору поставки товару між ТОВ "Туль-Чікен" та ТОВ "ЄВРО АГРО Д" від 27.11.2020 № 27/111; видаткових накладних ТОВ "ЄВРО АГРО Д" від 27.11.2020 №2, від 28.11.2020 № 3, від 28.11.2020 № 4 та від 29.11.2020 №5; податкових накладних ТОВ "ЄВРО АГРО Д" №2 від 27.11.2020, № 4 та № 3 від 28.11.2020, № 5 від 29.11.2020; копії рахунків ТОВ "ЄВРО АГРО Д" на оплату від 27.11.2020 №2, від 28.11.2020 №3, від 28.11.2020 № 4 та від 29.11.2020 № 5; платіжних доручень ТОВ "Туль-Чікен" як докази оплати ТОВ "ЄВРО АГРО Д" за поставлений товар за період з 03.12.2020 до 30.12.2020; товарно-транспортних накладних від 27.11.2020 № Р2, від 28.11.2020 № Р3, від 28.11.2020 № Р4 та від 29.11.2020 № Р5.
На підтвердження господарських операцій з ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" позивачем надано належним чином засвідчені копії таких документів: договору поставки товару між ТОВ "Туль-Чікен" та ТОВ СТАНДАРТАВТОТРАНС" від 02.04.2021 № 02/045; специфікацій від 05.04.2021 № 1, від 12.04.2021 №2 та від 13.04.2021 № 3 до вказаного договору поставки; видаткових накладних ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" від 05.04.2021 № 5, від 05.04.2021 № 6, від 12.04.2021 № 25 та від 13.04.2021 № 27; податкових накладних ТОВ "СТАНЛАРТАВТОТРАНС" №6 та № 7 від 05.04.2021, №28 від 12.04.2021 та № 30 від 13.04.2021; рахунків ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" на оплату від 05.04.2021 № 5, від 05.04.2021 № 6, від 12.04.2021 № 29 та від 13.04.2021 №31; платіжних доручень ТОВ "Туль-Чікен" як докази оплати ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" за поставлений товар за період з 29.04.2021 до 08.06.2021; товарно-транспортних накладних від 05.04.2021 № P5, від 05.04.2021 № Р6, від 13.04.2021 № P25 та від 12.04.2021№ Р27.
Додатково на підтвердження реальності господарських операцій з постачальниками позивачем надано належним чином засвідчені копії таких документів: договорів оренди транспортного засобу №15/01/2011-1 від 15.01.2019, № 15/01/2011-У від 15.01.2019, №15/01/2011-Н від 15.01.2019, № 15/01/2011-В від 15.01.2019, № 15/01/2011-3 від 15.01.2019, №15/01/2011-С від 15.01.2019; спискових складів водіїв ТОВ "Туль-Чікен", які перевозили шрот соняшниковий, станом на 2019-2021 роки; пояснень водіїв ОСОБА_1 від 17.02.2022, ОСОБА_9 від 17.02.2022, ОСОБА_10 від 17.02.2022. ОСОБА_2 від 17.02.2022, ОСОБА_11 від 17.02.2022, ОСОБА_4 від 17.02.2022, ОСОБА_5 від 17.02.2022; спискового складу підприємства (штатного розкладу) ТОВ "Туль-Чікен" станом на 2019-2021 роки; договорів оренди нерухомого об`єкту (кормоцех) №Ед/11/19/ТЧ від 01.11.2019, №Ел/11/20/ТЧ від 02.11.2020; фототаблиці кормоцеху ТОВ "Туль-Чікен"; актів ТОВ "Туль-Чікен" списання у переробку соняшникового шроту та інших необхідних компонентів для виготовлення комбікорму за 2019-2021 роки; карток ТМЦ з регістрів бухгалтерського обліку ТОВ "Туль-Чікен" за 2019-2021 роки, які підтверджують використання шроту соняшникового у виробництві комбікорму; договору оренди нерухомого об`єкту з правом викупу № Ед/11/20/ТЧ від 02.11.2020 (пташники № 1-7, санбойня, санпропускник та яйцесклад); договору № 1 П/ТЧ від 26.12.2020 оренди пташника № 8; фототаблиці пташників ТОВ "Туль-Чікен"; звітів ТОВ "Туль-Чікен" про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за 2019-2021 роки; повідомлення ТОВ "Туль-Чікен" про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність позивача (форма 20-ОПП) від 14.07.2020.
Досліджуючи господарські відносини ТОВ "Туль-Чікен" із ТОВ "АГРО ЛАКОМКА", суд виходить з такого.
За договором поставки товару від 07.03.2019 № 07/03-01 Продавець ТОВ "АГРО ЛАКОМКА" зобов`язується систематично поставляти ТОВ "Туль-Чікен" (Покупець) товар. Кількість товару, вартість та умови доставки викладаються в Специфікації до кожної окремої поставки.
Згідно з п. 3.1 Договору поставка здійснюється Продавцем. Місце та адреса поставки товару його прийом та передача, розвантаження зазначається в Специфікації. Прийом Товару, розвантажувально-вантажні роботи забезпечує Покупець за свій рахунок. Термін дії Договору до 31.12.2019.
Згідно з наданими специфікаціями №1 від 08.05.2019, №2 від 15.05.2019 та №3 від 21.05.2019 сторони домовились, що поставка партії Товару здійснюється Постачальником за адресою смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область. Водночас з наданих стороною позивача доказів видно, що доставку було здійснено позивачем як Покупцем.
У товарно-транспортних накладних вказано пункт розвантаження: с. Маяки, Тульчинський район, Вінницька область.
У видаткових накладних визначено склад відвантаження товару: Основний склад м. Дніпро, при цьому в ТТН пункт навантаження: с. Софіївка, Новобузький район, Миколаївська область.
Досліджуючи господарські операції між позивачем та ТОВ "АГРО ЛАКОМКА", суд також зазначає, що вказане товариство не є виробником товарів, які відвантажені ТОВ "Туль-Чікен". Відтак, з метою встановлення реального виробника, проаналізовано та досліджено наявну податкову інформацію щодо задекларованої даним платником діяльності.
При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
У п. 74.1 ст. 74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до п. 41.2 ст. 41 цього Кодексу.
Пунктом 74.3 вказаної статті визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Отже, можливість використання інформаційних баз даних відповідачем прямо передбачена ПК України.
Так, в ході перевірки аналізу наявної податкової інформацію щодо задекларованої ТОВ "АГРО ЛАКОМКА" діяльності встановлено, що ТОВ "АГРО ЛАКОМКА" не має основних фондів та виробничих потужностей, власних чи орендованих, на підприємстві працювало 4 особи, відомості про наявне майно відсутні.
Аналізом зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних встановлено, що ТОВ "АГРО ЛАКОМКА" придбало реалізований ТОВ "Туль-Чікен" шрот соняшниковий у ТОВ "СИМВОЛ ТРЕЙДІНГ", код ЄДРПОУ 41930986 (січень-червень 2019 року).
При ньому, в ході проведення перевірки встановлено відсутність будь-яких документів щодо транспортування вищевказаних товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, посередників у транспортуванні, тощо), відсутність інформації про використання електроенергії, тари, трудових ресурсів, тощо, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; за даними ЄРПН відсутні операції щодо оренди та зберігання придбаного майна.
Відтак, згідно проведеного аналізу ЄРПН встановити походження реалізованих ТОВ "СИМВОЛ ТРЕЙДІНГ", код ЄДРПОУ - 41930986 у травні-червні 2019 року товарів неможливо. Фактично ТОВ "СИМВОЛ ТРЕЙДІНГ" здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію шроту соняшникового, а формувало податковий кредит по ланцюгу постачання за рахунок придбання запчастин до автомобілів, світильники, труби алюмінієві, відеокамери, газовані напої, м`ясо куряче тощо.
Досліджуючи господарські відносини ТОВ "Туль-Чікен" із ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" суд виходить з такого.
За договором поставки товару від 18.06.2019 №170619 продавець ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" зобов`язується систематично поставляти ТОВ "Туль-Чікен" товар. Кількість товару, вартість та умови доставки викладаються в Специфікації до кожної окремої поставки.
Згідно з п. 3.1 Договору поставка здійснюється Продавцем. Місце та адреса поставки товару його прийом та передача, розвантаження зазначається в Специфікації. Прийом Товару, розвантажувально-вантажні роботи забезпечує Покупець за свій рахунок. Термін дії Договору до 31.12 2019.
Згідно з наданими специфікаціями №1 від 08.05.2019, №2 від 15.05.2019 та №3 від 21.05.2019 сторони домовились, що поставка партії Товару здійснюється Постачальником за адресою: смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область.
Згідно з наданими специфікаціями №11 від 12.07.2019, №13 від 15.07.2019, №14 від 18.07.2019, №15 від 18.07.2019, №16 від 20.07.2019 поставка партії Товару здійснюється Постачальником за адресою смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область. Відповідно до специфікацій №1 від 21.06.2019, №2 від 22.06.2019, №3 від 26.06.2019, №4 від 28.06.2019, №5 від 30.06.2019, № 6 від 02.07.2019, №7 від 04.07.2019, №8 від 04.07.2019, №9 від 08.07.2019, №10 від 08.07.2019, №12 від 12.07.2019 поставка партії Товару здійснюється Постачальником за адресою: с. Мазурівка, Тульчинський район, Вінницька область.
Крім того, відповідно до товарно-транспортних накладних замовником є ТОВ "Туль-Чікен", автомобільний перевізник ТОВ "Туль-Чікен", місце розвантаження у всіх без виключення: смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область
Пунктом 6.2 Договору зобов`язано продавця при поставці надати супровідні документи, які відповідають вимогам чинного законодавства: документ, що підтверджує якість Товару; видаткова накладна; товарно-транспортні накладні.
При цьому в ТТН супровідними документами на вантаж вказано тільки якісне посвідчення.
Підпунктами 4.2, 4.4 Договору №170619 від 18.06.2019 визначено, що датою поставки товару вважається дата прибуття товару в пункті поставки разом з вивантажувальними документами.
У разі не поставки товару у строки, зазначені в пункті 4.2, покупець має право відмовитись від його прийняття.
Підпунктами 6.1, 7.1, 7.3 Договору визначено, що зобов`язання продавця забезпечити поставку товару відповідно до умов поставки.
Товар за цим договором вважається зданим продавцем і прийнятим покупцем в пункті поставки.
Право власності на товар і право розпоряджатися товаром переходять від продавця до покупця з моменту отримання товару покупцем в пункті поставки і підписання видаткової накладної із зазначенням дати отримання товару.
За результатом аналізу наведених пунктів договору №170619 від 18.06.2019 видно зобов`язання саме продавця здійснити поставку товару в пункт поставки, однак в ТТН замовником (платником) та автомобільним перевізником є ТОВ "Туль-Чікен", що суперечить умовам договору.
Отже, суд погоджується, що в даному випадку має місце невідповідність інформації в первинних документах щодо умов здійснення поставки товару, місця навантаження та місця розвантаження товару.
Щодо розбіжностей між договірними документами та документами, які підтверджують доставку товару, у розподілі обов`язків щодо доставки товару між покупцем та постачальниками, то позивач у відповіді на відзив зазначив, що така розбіжність була лише технічною помилкою, допущеною працівниками позивача, відповідальними за оформлення договірних документів. Зазначені працівники не проконтролювали відповідність між фактично досягнутими між сторонами цих договорів домовленостями щодо розподілу обов`язків з організації доставки товару і тестом договірних документів.
Щодо інших розбіжностей, то позивач вказав, що правильне місце поставки - це смт. Кирнасівка, Тульчинський район, Вінницька область. Саме до смт. Кирнасівка, в якому знаходяться виробничі потужності позивача, і здійснювалася доставка соняшникового шроту відповідно до всіх ТТН. Село Мазурівка у частині специфікацій вказано внаслідок технічної помилки, ймовірно, з огляду на те, що у цьому селі розташоване місцезнаходження (юридична адреса) позивача. Така механічна помилка, на переконання позивача, жодним чином не заперечує реального характеру операцій щодо закупівлі соняшникового шроту.
Досліджуючи господарські операції між позивачем та ТОВ "АЛЬКОРА АГРО", суд також зазначає, що вказане товариство не є виробником товарів, які відвантажені ТОВ "Туль-Чікен". Відтак, з метою встановлення реального виробника, проаналізовано та досліджено наявну податкову інформацію щодо задекларованої даним платником діяльності та встановлено, що ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" створено 04.06.2018, основний вид діяльності: 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, дата реєстрації платником ПДВ 01.07.2018, свідоцтво платника ПДВ 200399937, анульовано 10.05.2019 (перереєстрація без зміни місцезнаходження).
Згідно ІС "Податковий Блок" підприємством подано повідомлення про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням; підприємство в своїй діяльності використовувало наступні основні засоби: Офіс у м. Київ. склад, гараж у м. Кривий Ріг, автотранспорт (у м. Київ та в Хмельницькій області).
Згідно Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень та липень 2019 року на підприємстві працювало 3 особи.
За даними інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту - ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" інформація відсутня. Щодо засновника, керівника та головного бухгалтера ОСОБА_12 наявні відомості про арешт всього нерухомого майна.
Згідно проведеного аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" придбало реалізований ТОВ "Туль-Чікен" шрот соняшниковий у таких контрагентів: ТОВ "ЄВРОВТСТПРОМ", код ЄДРПОУ 42665527, у період червень 2019 року 871,04 т на загальну суму 5163207,32 грн, в т. ч. ПДВ 860534,56 грн; ТОВ "МІРЛАНД ІНВЕСТ", код ЄДРПОУ 42670474, у період червень 2019 року 1097,2 т на загальну суму 6504717,28 грн, в т.ч. ПДВ 1084119,55 грн; ТОВ "МЕТСТІЛПРОМ", код ЄДРПОУ 42852569, у період липень 2019 року 1482,65 т на загальну суму 8937860,2 грн, в т.ч. ПДВ 1489643,99 грн; ТОВ "ФОРМ ГАРАНТ", код ЄДРПОУ 43004134, у період липень 2019 року 778.2 т, на загальну суму 4834456,5 грн, в т.ч. ПДВ 805742,74 грн.
Водночас згідно проведеного аналізу ЄРПН встановити походження реалізованих вказаними підприємствами у червні-липні 2019 року товарів неможливо.
Фактично ТОВ "ЄВРОВЕСТПРОМ" здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію шроту соняшникового, а формувало податковий кредит по ланцюгу постачання за рахунок придбання продуктів харчування в широкому асортименті, рибних продукті, напоїв тощо.
ТОВ "МЕТСТІЛПРОМ" здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію шроту соняшникового, а формувало податковий кредит по ланцюгу постачання за рахунок придбання продуктів харчування в широкому асортименті, рибних продукті, напоїв тощо.
ТОВ "МІРЛАНД ІНВЕСТ" здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію шроту соняшникового, а формувало податковий кредит по ланцюгу постачання за рахунок придбання продуктів харчування, вживаного одягу, легкових автомобілів тощо.
Досліджуючи господарські відносини ТОВ "Туль-Чікен" із ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП", суд виходить з такого.
За договором поставки товару поставки товару №21/102 від 21.10.2020 Продавець (ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП") передає, а Покупець (ТОВ "Туль-Чікен") зобов`язується прийняти Товар у кількості та за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умов даного Договору на підставі Специфікацій та /або видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору.
Найменування, кількість, одиниці виміру ціна та інші додаткові умови Товару зазначаються Сторонами у Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.
Згідно з розділом 4 Договору Поставка Товару здійснюється Постачальником. Передача Товару здійснюється у місці визначеному у Специфікації.
Договір діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань по даному договору
Поставка Товару відповідно до п. 4.1 цього Договору здійснюється постачальником.
За змістом п. п. 4.2, 4.4 передача Товару здійснюється у місце визначене у Специфікації.
Постачальник надає покупцю наступні документи на партію Товару : Рахунок-фактуру; Видаткову накладну; Товарно-транспортну накладну.
Підпунктом 6.6 Договору визначено, що у разі безпідставної відмови від приймання товару, у тому числі транспортом, який вже прибув за обумовленою адресою, покупець у повному обсязі компенсує транспортні витрати понесені постачальником на дану поставку. Специфікаціями визначено що поставка товару здійснюється постачальником, однак не визначено місця поставки товару.
У наданих специфікаціях до цього договору визначено місце поставки як EXW* (самовивіз).
Суд зазначає, що специфікації є невід`ємними елементами договору поставки і мають перевагу над основним текстом договору як більш спеціальні його частини.
Отже, у специфікаціях сторони конкретизували умови поставки і визначили, що обов`язок щодо доставки товару лежить саме на позивачу як покупцю, який повинен був забрати товар на умовах самовивозу.
Отже, суд відхиляє доводи відповідача, що в даному випадку має місце невідповідність інформації в первинних документах щодо умов здійснення поставки товару, місця навантаження та місця розвантаження товару.
Досліджуючи господарські операції між позивачем та ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП", суд також зазначає, що вказане товариство не є виробником товарів, які відвантажені ТОВ "Туль-Чікен". Відтак, з метою встановлення реального виробника, проаналізовано та досліджено наявну податкову інформацію щодо задекларованої даним платником діяльності та встановлено, що ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" створено 02.06.2016, взято на податковий облік ГУ ДПС у Кіровоградській області (м. Кропивницький), основний вид діяльності: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, свідоцтво платника ПДВ анульовано 31.01.2022 (23 - надання декларацій про відсутність поставок). Підприємство не звітує, остання звітність вересень 2021 року.
Згідно ІС "Податковий Блок" наявні такі об`єкти оподаткування: офіс у м.Кропивницький.
Відповідно до ТТН, на підставі, яких здійснювалось транспортування шроту соняшникового від ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" до ТОВ "Туль-Чікен", зазначено пункт навантаження смт. Власівка Кіровоградська область. Водночас за даною адресою в ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" відсутні власні та орендовані основні засоби (складські приміщення).
Згідно Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 4 кв. 2020 року на підприємстві працювало 1 особа,
За даними інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів - ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП", засновника, керівника та бухгалтера ОСОБА_13 , - відомості про наявне майно відсутні.
Згідно проведеного аналізу ЄРПП встановлено, що ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" придбало реалізований ТОВ "Туль-Чікен" шрот соняшниковий в ТОВ "БУД-ПЛАНЕТА", яке у свою чергу придбало реалізований ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП" шрот соняшниковий в ТОВ "ТАНДПМ-АГРО ТРЕЙД", код СДРПОУ 42157674; ТОВ "НЕКТАРНІЇ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 42432428; ТОВ "ВАЙЛЕНТ ТОРЕ", код ЄДРПОУ 43254147; ТОВ "БЕРНА ТОРЕ", код ЄДРПОУ 43256013; ТОВ "НІТРА АКСА ФЛІОМБ", код ЄДРПОУ 43325008.
У наведених суб`єктів господарювання складські приміщення за адресою (дана адреса зазначена в ТТН ТОВ "Туль-Чікен" як пункт навантаження шроту соняшникового) смт. Власівка, Кіровоградська область, відсутні, подальший ланцюг постачання шроту не прослідковується.
Відтак, в ході проведення аналізу встановлено відсутність будь-яких документів щодо транспортування вищевказаних товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, посередників у транспортуванні, тощо), відсутність інформації про використання електроенергії, тари, трудових ресурсів, тощо, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; за даними ЄРПН відсутні операції щодо оренди та зберігання придбаного майна.
Досліджуючи господарські відносини ТОВ "Туль-Чікен" із ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА", суд виходить з такого.
За договором поставки товару №10/091 від 10.09.2020 Продавець (ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА") передає, а Покупець (ТОВ "Туль-Чікен") зобов`язується прийняти Товар у кількості га за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умов даного Договору на підставі Специфікацій та /або видаткових накладних, які є невід`ємними частинами договору.
Найменування, кількість, одиниці виміру ціна та інші додаткові умови Товару зазначаються Сторонами у Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.
Договір діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань по даному договору
Поставка Товару відповідно до п. п. 4.1, 4.2 даного Договору здійснюється постачальником. Передача Товару здійснюється у місце визначене у Специфікації.
Відповідно до п. 4.4 Договору Постачальник надає покупцю наступні документи на партію Товару : Рахунок-фактуру; Видаткову накладну; Товарно-транспортну накладну.
Підпунктом 6.6 Договору визначено що у разі безпідставної відмови від приймання товару, у тому числі транспортом, який вже прибув за обумовленою адресою, покупець у повному обсязі компенсує транспортні виграти понесені постачальником на дану поставку. Специфікаціями визначено що поставка товару здійснюється постачальником, однак не визначено місця поставки товару.
У наданих специфікаціях до цього договору визначено місце поставки як EXW* (самовивіз).
Суд зазначає, що специфікації є невід`ємними елементами договору поставки і мають перевагу над основним текстом договору як більш спеціальні його частини.
Отже, у специфікаціях сторони конкретизували умови поставки і визначили, що обов`язок щодо доставки товару лежить саме на позивачу як покупцю, який повинен був забрати товар на умовах самовивозу.
Отже, суд відхиляє доводи відповідача, що в даному випадку має місце невідповідність інформації в первинних документах щодо умов здійснення поставки товару, місця навантаження та місця розвантаження товару.
Досліджуючи господарські операції між позивачем та ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА", суд також зазначає, що вказане товариство не є виробником товарів, які відвантажені ТОВ "Туль-Чікен". Відтак, з метою встановлення реального виробника, проаналізовано та досліджено наявну податкову інформацію щодо задекларованої даним платником діяльності та встановлено, що ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" створено 05.02.2020, взято на податковий облік ГУ ДПС у Дніпропетровській області, основний вид діяльності: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, свідоцтво платника ПДВ анулювало 13.12.2021 (23 - надання декларацій про відсутність поставок).
Згідно ІС "Податковий Блок" об`єкти оподаткування відсутні.
Відповідно до ТТН, на підставі, яких здійснювалось транспортування шроту соняшникового від ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" до ТОВ "Туль-Чікен" зазначено пункт навантаження - м. Новий Буг, Миколаївська область. За даною адресою в ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" відсутні власні та орендовані основні засоби (складські приміщення).
Згідно Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за 2 кв. 2020 року на підприємстві працювало 1 особа. Згідно розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку доходи виплачено одній особі.
За даними інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів - ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" (код ЄДРПОУ 43490718), засновника, керівника та бухгалтера ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_1 , відомості про наявне майно відсутні.
Постачальниками шроту соняшникового на адресу ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА" у період з липня по вересень 2020 року були: ТОВ "МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ОЛІЙІЮЕКСТРАКЦІЙІІИЙ ЗАВОД", ТОВ "НЕКТАРИН ПЛЮС", ТОВ "ЕКСПРЕС АЛЬФА СТАР", в яких складські приміщення за адресою, що зазначена в ТТН ТОВ "Туль-Чікен" як пункт навантаження шроту соняшникового: м. Новий Буг, Миколаївська область, - відсутні.
Відтак, в ході проведення аналізу встановлено відсутність будь-яких документів щодо транспортування вищевказаних товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, посередників у транспортуванні, тощо), відсутність інформації про використання електроенергії, тари, трудових ресурсів, тощо, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства; за даними ЄРПН відсутні операції щодо оренди та зберігання придбаного майна.
Досліджуючи господарські відносини ТОВ "Туль-Чікен" із ТОВ "ЄВРО АГРО Д", суд виходить з такого.
За договором поставки товару від 27.11.2020 № 27/111 Продавець (ТОВ "ЄВРО АГРО Д") передає, а Покупець (ТОВ "Туль-Чікен") зобов`язується прийняти та сплатити вартість продукції сільськогосподарського призначення, відповідно до умов даного Договору.
За цим договором (відповідно до п.2.1) поставляється виключно Товар, що дозволений до використання на території України. Конкретний асортимент Товару, кількість, ціна, загальна вартість, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікації до даного договору.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 даного Договору Поставка Товару здійснюється постачальником.
Передача Товару здійснюється у місце визначене у Специфікації.
Згідно з п. 4.4 даного Договору Постачальник надає Покупцю наступні документи на партію Товару: Рахунок на оплату; Видаткову накладну на партію товару: Товарно-транспортну накладну на партію товару.
Підпунктом 6.6 Договору визначено, що у разі безпідставної відмови від приймання товару, у тому числі транспортом, який вже прибув за обумовленою адресою, покупець у повному обсязі компенсує транспортні витрати понесені постачальником на дану поставку.
Специфікаціями визначено що поставка товару здійснюється постачальником, однак не визначено місця поставки товару.
За результатом аналізу наведених пунктів Договору №27/111 від 27.11.2020 та специфікацій видно зобов`язання саме продавця здійснити поставку товару в пункт поставки, однак в ТТН замовником (платником) та автомобільним перевізником є ТОВ "Туль-Чікен", що суперечить умовам договору.
Відтак, суд погоджується з позицією відповідача, що в даному випадку мас місце невідповідність інформації в первинних документах щодо умов здійснення поставки товару, місця навантаження та місця розвантаження товару.
Щодо розбіжностей між договірними документами та документами, які підтверджують доставку товару, у розподілі обов`язків щодо доставки товару між покупцем та постачальниками, то позивач у відповіді на відзив зазначив, що така розбіжність була лише технічною помилкою, допущеною працівниками позивача, відповідальними за оформлення договірних документів. Зазначені працівники не проконтролювали відповідність між фактично досягнутими між сторонами цих договорів домовленостями щодо розподілу обов`язків з організації доставки товару і тестом договірних документів.
Позивач також переконує суд, що виявлені відповідачем розбіжності жодним чином не спростовують реального характеру господарських відносин позивача з його контрагентами.
Також судом встановлено невиконання договірної умови щодо необхідності оплати товару у день його фактичного надходження.
Позивач з цього приводу зазначив, що оплата позивачем за товар не була здійснена у день фактичного надходження товару, а здійснювалася у наступні дні після відвантаження товару. В той же час, вважає, що невиконання позивачем умов договору з ТОВ "ЄВРО АГРО Д" щодо оплати товару у день його фактичного надходження жодним чином не заперечує реальності операцій з цим контрагентом.
Досліджуючи господарські операції між позивачем ТОВ "ЄВРО АГРО Д" суд також зазначає, що вказане товариство не є виробником товарів, які відвантажені ТОВ "Туль-Чікен". Відтак, з метою встановлення реального виробника, проаналізовано та досліджено наявну податкову інформацію щодо задекларованої даним платником діяльності та встановлено, що ТОВ "ЄВРО АГРО Д" створено 17.09.2020 взято на податковий облік ГУ ДПС у м. Києві (Печерський район), основний вид діяльності: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, чисельність працюючих - 1 особа, дата реєстрації платником ПДВ 01.10.2020, свідоцтво платника ПДВ 200528217, перереєстровано 30.11.2020 року свідоцтво платника ПДВ 200534689. Свідоцтво платника ПДВ анульовано рішенням податкового органу 24.12.2021 (відсутність поставок та ненадання декларації протягом року), остання звітність подана за листопад 2021 року.
Згідно наданих ТТН навантаження шроту соняшникового ТОВ "ЄВРО АГРО Д" здійснювалось в Миколаївській області, м. Новий Буг, пункт розвантаження: Вінницька область, Тульчинський район, смт. Кирнасівка. При цьому, ТОВ "ЄВРО АГРО Д" відповідно до даних системи ІС "Податковий Блок" 10.08.2020 подано Повідомлення 1 про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність та задекларовано лише офіс в м. Києві, Печерський район, вул. Михайла Бойчука, буд 18.
Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до податкового органу не подавався.
За даними інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів - ТОВ "ЄВРО АГРО Д" (код ЄДРПОУ 43825227), засновника, керівника та бухгалтера - ОСОБА_15 , РНОКПІІ НОМЕР_2 , - відомості про наявне майно відсутні.
Згідно проведеного аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ "ЄВРО АГРО Д" придбало реалізований ТОВ "Туль-Чікен" шрот соняшниковий в ТОВ "ФАН-ПРОДУКТ", яке у свою чергу придбало реалізований ТОВ "ЄВРО АГРО Д" шрот соняшниковий в ТОВ "СЕРВІС СТРОЙ-СЯ".
Водночас згідно проведеного аналізу ЄРПН встановити походження реалізованих ТОВ "СЕРВІС СТРОЙ-СЯ" в листопаді 2020 року товарів неможливо. Фактично "СЕРВІС СТРОЙ-СЯ" здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію шроту соняшникового, а формувало податковий кредит по ланцюгу постачання за рахунок придбання продуктів харчування, алкогольних та безалкогольних напоїв, напоїв слабоалкогольних енергетичних сильногазованих, шоколаду, тощо.
Досліджуючи господарські відносини ТОВ "Туль-Чікен" із ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС", суд виходить з такого.
За договором поставки товару від 02.04.2021 № 02/045 Продавець (ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС") передає, а Покупець (ТОВ "Туль-Чікен") зобов`язується прийняти та сплатити вартість продукції сільськогосподарського призначення, відповідно до умов даного договору.
За цим договором (відповідно до п. 2.1) поставляється виключно Товар, що дозволений до використання на території України. Конкретний асортимент Товару, кількість, ціна, загальна вартість, строк поставки та умови оплати Товару наведені в Специфікації до даного договору.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 даного Договору поставка товару здійснюється постачальником.
Передача Товару здійснюється у місце визначене у Специфікації.
Згідно з п. 4.4 даного Договору Постачальник надає Покупцю наступні документи на партію Товару: Рахунок на оплату; Видаткову накладну на партію товару; Товарно- транспортну накладну на партію товару.
Підпунктом 6.6 Договору визначено, що у разі безпідставної відмови від приймання товару, у тому числі транспортом, який вже прибув за обумовленою адресою, покупець у повному обсязі компенсує транспортні витрати понесені постачальником на дану поставку.
У наданих специфікаціях до цього договору визначено місце поставки як EXW* (самовивіз).
Суд зазначає, що специфікації є невід`ємними елементами договору поставки і мають перевагу над основним текстом договору як більш спеціальні його частини.
Отже, у специфікаціях сторони конкретизували умови поставки і визначили, що обов`язок щодо доставки товару лежить саме на позивачу як покупцю, який повинен був забрати товар на умовах самовивозу
Водночас у специфікаціях не визначено місця поставки товару. Щодо вказаного недоліку пояснень стороною позивача не надано.
Досліджуючи господарські операції між позивачем та ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС", суд також зазначає, що вказане товариство не є виробником товарів, які відвантажені ТОВ "Туль-Чікен". Відтак, з метою встановлення реального виробника, проаналізовано та досліджено наявну податкову інформацію щодо задекларованої даним платником діяльності та встановлено, що ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" створено 23.02.2006, взято на податковий облік ТУ ДГІС у Київській області (Києво-Святошинський район) , основний вид діяльності: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, чисельність працюючих - 1 особа.
Згідно наданих ТТН навантаження шроту соняшникового ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" здійснювалось в м. Кривий Ріг та смт. Власівка, Кіровоградська область, пункт розвантаження: Вінницька область, Тульчинський район, смт. Кирнасівка.
При цьому, ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" згідно ІС "Податковий Блок" підприємством 25.03.2021 подано Повідомлення 1 про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність та задекларовано офіс у м. Маріуполь, Центральний район, вул. Запорізьке шосе, буд. 2, а також 16.04.2021 подано Повідомлення 1 про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність та задекларовано склад в м. Дніпро, Індустріальний район, вул. Байкалська, буд. 6м/1.
Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до податкового органу не подавався.
За даними інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів - ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" (код ЄДРРПОУ 34027842), засновника, керівника - ОСОБА_16 , РПОКІІП 3319410778 - відомості про наявне майно відсутні.
Згідно проведеного аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" придбало реалізований ТОВ "Туль-Чікен" шрот соняшниковий в TOB "КТК - ЧИСТКА", код ЄДРІІОУ 42296469 та ТОВ "КАФФА ТРНЙД", код 43328873.
При цьому згідно проведеного аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ "КТК - ЧИСТКА" придбало шрот соняшниковий в TOB "МАРКА-Б", код 43228714, TOB "АСТРО ГРУП", код 43228714, ТОВ "МОРГАШТ+" код 43746397.
У свою чергу у ТОВ "МАРКА-Б", ТОВ "МОРГАНІТ+", ТОВ "АСТРО ГРУП" відсутні складські приміщення за адресою навантаження шроту соняшникового зазначеній в наданих ТТН зокрема в м. Кривий Ріг та смт. Власівка, Кіровоградська область.
Згідно проведеного аналізу ЄРПН встановити походження реалізованих ТОВ "МАРКА-Б" в квітні 2020 року товарів неможливо. Фактично ТОВ "МАРКА-Б" здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію шроту соняшникового ТОВ "КТК - ЧИСТКА", при ньому формувало податковий кредит по ланцюгу постачання за рахунок його придбання також в ТОВ "КТК - ЧИСТКА".
Згідно проведеного аналізу ЄРПН встановити походження реалізованих ТОВ "МОРГАНГП" в квітні 2020 рок товарівнеможливо. Фактично ТОВ "МОРГАНГП-" здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію шроту соняшникового, а формувало податковий кредит по ланцюгу постачання за рахунок придбання інших товарів.
Згідно проведеного аналізу ЄРГІН встановити походження реалізованих ТОВ "АСТРО ГРУП" в квітні 2020 року товарів неможливо.
Фактично ТОВ "АСТРО ГРУП" здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію шроту соняшникового, а формувало податковий кредит по ланцюгу постачання за рахунок придбання інших товарів; шроту соняшникового лише в ТОВ "КТК - ЧИСТКА код 42296469 (реєстрацію податкової накладної зупинено).
Згідно проведеного аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ "КАФФА ТРЕЙД" придбало шрот соняшниковий в ТОВ "Кліментіс" код 43296792, у якого відсутні складські приміщення за адресою навантаження шроту соняшникового, зазначеній в ТТН, зокрема в м. Кривий Ріг та смт. Власівка, Кіровоградська область.
Згідно проведеного аналізу ЄРПН встановити походження реалізованих ТОВ "Кліментіс" в квітні 2020 року товарів неможливо. Фактично ТОВ "Кліментіс" здійснювало реєстрацію податкових накладних на реалізацію шроту соняшникового без формування податкового кредиту.
Аналізуючи доводи контролюючого органу у вимірі протилежних тверджень позивача про наявність у нього усієї необхідної документації у підтвердження господарських операцій з контрагентами, суд виходить з того, що дійсно, з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак, несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.
У разі недобросовісності контрагента покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, в силу вимог податкового законодавства, позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит. Застосувавши принцип належної податкової обачності, платник податку має проявити розумну обережність при виборі контрагента - постачальника. За звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови правочину та їх комерційна привабливість, але й ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та досвіду.
Крім того, слід зазначити, що підприємницька діяльність здійснюється суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак, у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.
Свідченням належної податкової обачності є не лише подання стандартного переліку документів, але й обґрунтування мотивів вибору постачальника та пояснення обставин укладення та виконання договору з контрагентом з урахуванням звичаїв ділового обороту у відповідній сфері. Фактично підприємство завжди має бути готово пояснити, чому обрало певного контрагента. Задля цього підприємство використовує внутрішню тендерну процедуру і документацію, яка підтвердить вибір між різних пропозицій від потенційних постачальників. У контрагента повинні бути можливості для виготовлення товару/виконання робіт/надання послуг, що є змістом господарської операції. Тобто, він має бути або виробником, або продавцем такого товару, мати у штаті персонал для надання послуг/виконання робіт і т.д.
Отже, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів, беззаперечно має керуватись належною обачністю, оскільки саме від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь-яких дій на предмет перевірки податкової "доброчесності" контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв, база недобросовісних платників, база місць масової реєстрації платників, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента тощо), перевірки наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні і достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з ним.
Досліджуючи господарські операції між позивачем та контрагентами, суд також враховує пояснення свідків, надані в судових засіданнях.
Так, опитані у судових засіданні як свідки водії позивача підтвердили, що вони фізично перевозили шрот соняшниковий та додали до матеріалів справи дорожні листи, які стосуються таких перевезень. Водночас жодний із свідків не підтвердив, що отримував товар саме у тих в контрагентів, які вказані в договорах поставки.
Водії свідчили, що шрот соняшниковий отримували безпосередньо на виробництві олієжиркомбінаті, де працювала значна кількість працівників, однак згідно з податковою інформацією ТОВ "АГРО ЛАКОМКА", ТОВ "АЛЬКОРА АГРО", ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА", ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП", ТОВ "ЄВРО АГРО Д", ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" працювало до 4 осіб. Також водії повідомили, що та отримання шроту завжди майже завжди були черги, тобто здійснювався продаж шроту соняшникового у значних об`ємах, однак відповідно до ЄРПН ТОВ "АГРО ЛАКОМКА", ТОВ "АЛЬКОРА АГРО", ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА", ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП", ТОВ "ЄВРО АГРО Д", ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС продаж шроту соняшникового здійснювався тільки ТОВ "Туль-Чікен".
Точну адресу місця навантаження товару водії повідомити не змогли, однак зазначили що отримували товар на олієжиркомбінаті, куди їздили до шести років поспіль, в той час як спірні правовідносини з контрагентами виникли у 2019-2021 роках.
За описом олієжиркомбінатів, які надали свідки, контролюючий орган із інформації, що наявна у загальному доступі в Інтернет, встановив, що в смт. Власівка знаходиться олієжиркомбінат ТОВ "Віктор і К", водночас відповідно до даних ЄРПН між ТОВ "АГРО ЛАКОМКА", ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА", ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП", ТОВ "ЄВРО АГРО Д", ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" жодних взаємовідносин (купівлі-продажу, оренди, послуг) не було. У м. Новий Буг, як встановлено відповідачем із інформації, що наявна у загальному доступі в Інтернет, знаходиться олієжиркомбінат ТОВ "Люкс Ойл". Водночас відповідно до даних ЄРПН між ТОВ "АГРО ЛАКОМКА", ТОВ "АГРАРНИЙ СОЮЗ ДНІПРА", ТОВ "АГРО-ПРОД-ГРУП", ТОВ "ЄВРО АГРО Д", ТОВ "СТАНДАРТАВТОТРАНС" жодних взаємовідносин (купівлі-продажу, оренди, послуг) не було. Жодних доказів у спростування наявності вказаних контролюючим органом олієжиркомбінатів позивачем не надано.
Водії засвідчили також, що після навантаження товару шроту соняшникового на автомобіль здійснювався забір зразка для проведення аналізу його якості, який проводився безпосередньо на заводі. Однак суд зауважує, що контрагенти позивача відповідно до ЄРПН не орендують приміщення на олієжиркомбінатах, у контрагентів відсутні сертифіковані лабораторії, відсутні відповідні працівники, що проводять аналізи (тим більше за місцем навантаження).
У сертифікатах якості, по контрагенту ТОВ "АЛЬКОРА АГРО", вказані реквізити ТОВ "АЛЬКОРА АГРО" та підписано директором В.Є. Гребенюком що не міг знаходитись на олієжиркомбінаті в Новому Бузі та засвідчити якість зразка із завантаженого автомобіля ТОВ "Туль-Чікен".
Доказом того, що контрагенти нижнього рівня за ланцюгом постачання шроту не мали взаємовідносин з олієжиркомбінатами є також надані відповідачем податкові декларації з ПДВ.
Крім того, як встановлено з пояснень свідків, наданих ревізорами відповідача, ТОВ "Туль-Чікен" до перевірки надано сертифікатах якості лише по контрагенту ТОВ "АЛЬКОРА АГРО", по інших контрагентах такі сертифікати надані не були.
Надаючи оцінку вказаним вище обставинам, суд погоджується з висновками контролюючого органу, що надані позивачем документи, які до того ж містять значну кількість суперечностей та неточностей, не свідчать беззаперечно про реальне отримання товару у заявлених контрагентів за наведених судом вище підстав.
При цьому суд вкотре звертає увагу, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. У разі, якщо фактичного здійснення господарських операцій не було, документи, які складені за результатом таких операцій, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За таких обставин у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності з урахуванням доводів наведених як підприємством так і контролюючим органом, показань свідків, суд приходить висновку, що за конкретно встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, контролюючий орган довів факт необґрунтованості отриманої платником податку податкової вигоди за наслідками господарських операцій із вищевказаними контрагентами, оскільки за спірними операціями оформлювалися первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення господарських операцій та правомірність формування сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами реальність господарських взаємовідносин із зазначеними вище товариствами, а висновки контролюючого органу про те, що такі взаємовідносини не мали реального характеру є обґрунтованими.
Стосовно застосування відповідачем вимог п.123.2 ст.124 ПК України при нарахуванні позивачу штрафних санкцій відповідно до спірних рішень, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 1 ПК України порядок справляння податків і зборів їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, встановлюється цим Кодексом.
Законом України від 16.01.2020 №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Також, Законом №466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.
Податковим правопорушенням відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.
Суд відмічає, що ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Відповідно до п.123.2 ст.123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті (вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2) вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Суд вважає, що під час судового розгляду справи контролюючим органом доведено, що вчиняючи певні дії, за які передбачена відповідальність, позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
З огляду на викладене суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 08.02.2022 № 0013300701 форми "Р", яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) на 1634823 грн, з них 130785 грн - сума податкового зобов`язання та 326965 грн - штрафні (фінансові), та № 0013310701 форми "В4", яким позивачу зменшено від`ємне значення суми ПДВ у розмірі 1527765 грн, є правомірними та не підлягають скасуванню.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997, набула чинності для України 11.09.1997) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Вирішуючи питання про застосування ст. 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Аманн проти Швейцарії" (Заява №27798/95 п. 88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
У даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Водночас доводи позивача на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, спростовані доводами й доказами відповідача.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оскільки позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 77-76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Туль-Чікен" (23608, Вінницька область, Тульчинський район, с. Мазурівка, вул. Броварна, 12, код ЄДРПОУ 34339518)
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150)
Повний текст рішення суду виготовлено 17.02.2023
СуддяВільчинський Олександр Ванадійович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2023 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 109079522 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Вільчинський Олександр Ванадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні