Вирок

від 15.02.2023 по справі 761/9979/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9979/20

Провадження №1-кп/761/1821/2023

В И Р О К

іменем України

15 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100002570 від 13 березня 2020 року, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо технічною освітою, розлученого, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України,

за участю:

секретарів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілого - ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

08 березня 2020 року приблизно о 17 години 47 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи на проїжджій частині бульвару Тараса Шевченка, у м. Києві, вчинив хуліганство, за наступних обставин.

Так, 08 березня 2020 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 , управляючи автомобілем марки «Jeep Grand Cherokee», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по проспекту Перемоги в бік Бессарабської площі в м. Києві, почав провокувати конфлікт на дорозі та створювати аварійну ситуацію для водія автомобіля марки «HYUNDAY Accent» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 який його не пропустив у перед.

Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи їхати за автомобілем марки «HYUNDAY Accent» д.н.з. НОМЕР_2 , приблизно о 17 годині 46 хвилин, знаходячись на центральній смузі проїжджої частини бульвару Шевченка, зупинився навпроти будинку №19, на червоне світло світлофору. З метою продовження конфлікту, ОСОБА_2 вийшов зі свого автомобіля та попрямував до автомобіля «HYUNDAY Accent», д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_8 .

Знаходячись на проїжджій частині серед інших автомобілів, приблизно о 17 годині 47 хвилин, ОСОБА_2 , з хуліганських спонукань, безпричинно почав голосно виражатися нецензурною лайкою в бік ОСОБА_8 , після чого безпричинно, одним ударом ліктя правої руки вибив скло лівих дверей автомобіля «HYUNDAY Accent» д.н.з. НОМЕР_2 .

Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_2 , грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, виражаючись нецензурною лайкою, безпричинно своїми руками почав хапати за одяг та руки ОСОБА_8 , намагаючись витягти його із салону автомобіля.

Однак розуміючи, що на місце події приїдуть співробітники поліції, ОСОБА_2 свої хуліганські дії, які продовжувались приблизно 1 хвилину, припинив та з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 на початку судового розгляду заявив, що винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, визнає, однак в ході подальшого судового розгляду заперечував певні фактичні обставини, заявив, що він не хапав потерпілого за руки чи одяг, стверджував, що не намагався витягнути потерпілого з автомобіля та не використовував нецензурну лайку.

Так, ОСОБА_2 пояснив, що 08.03.2020 року він, керуючи автомобілем «Jeep Grand Cherokee», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , їхав по проспекту Перемоги в напрямку центра міста. Під Повітрофлотським мостом, автомобіль таксі, марки «HYUNDAY», яким керував потерпілий, створив аварійну ситуацію, виїхавши не у першу смугу, а в третю. Обвинувачений стверджував, що згодом, зупинившись перед світлофором біля цирку, потерпілий почав нецензурно лаятись. Через два світлофори він наздогнав потерпілого і почав стукати тому у вікно автомобіля та запропонував вийти з авто. Потерпілий не погодився виходити, і тоді він розбив йому скло, у відповідь на що, за словами обвинуваченого, потерпілий дістав газовий балончик, який ОСОБА_2 забрав та викинув, після чого сів у свій автомобіль і поїхав. В судовому засіданні, ОСОБА_2 також додав, що на Бессарабській площі його зупинили працівники поліції, після чого опитали та відпустили, повідомивши, що йому потрібно чекати на подальший виклик до поліції, а за деякий час до нього навідались працівники карного розшуку поліції.

Обвинувачений запевняв суд, що йому зрозуміло, що він вчинив хуліганство і що такі дії неправильні. Пояснив, що вчинив так, через емоції, і що такого з ним раніше не траплялось. Крім того, під час судового розгляду вибачався перед потерпілим.

Не дивлячись на часткове визнання винуватості ОСОБА_2 , винуватість останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, повністю підтверджується наступними доказами, ретельно дослідженими в судовому засіданні.

Так, потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що 08.03.2020 року він працював водієм таксі і направляючись на замовлення виїхав на проспект Перемоги в напрямку центу міста. Він побачив як два автомобілі швидко стартували, через що у потерпілого склалося враження, що вони змагались. Один з цих автомобілів вперся позаду в його автомобіль і почав сигналити та обганяти, створюючи при цьому аварійну ситуацію. Після того як автомобіль потерпілого та вказаний автомобіль порівнялись перед світлофором на площі Перемоги, потерпілий відкрив вікно свого автомобіля і запитав у водія, що сталося, на що водій почав реагувати неадекватно, вимагав зупинитись і був агресивним, тому потерпілий, намагаючись уникнути конфлікту поїхав далі. Через два світлофори потерпілий зупинився в лівій смузі на червоний сигнал світлофору, а обвинувачений став позаду. В цей час потерпілий побачив, як обвинувачений вибіг зі свого авто і підбіг до його автомобіля, після чого почав виривати ручку дверей автомобіля аби відчинити водійські двері, а після того як йому це не вдалось, він вибив ліктем скло в в автомобілі і почав тягнутись до нього. Потерпілий зазначив, що нападник наносив йому удари по обличчю і намагався витягнути його з автомобіля. Він намагався його відштовхнути та став робити вигляд, наче щось витягає з-під сидіння. Побачивши це, обвинувачений, за словами потерпілого, злякався, сів за кермо свого автомобіля і поїхав далі, а він залишився на місці та викликав поліцію.

Також потерпілий заявив, що вважає агресію нападника безпричинною, оскільки, на його думку, всі події відбулись лише через те, що він завадив обвинуваченому позмагатись на дорозі. Крім того, потерпілий стверджував, що нападник використовував нецензурну лайку під час їхнього спілкування на площі Перемоги і нападу на бульварі Тараса Шевченка.

Потерпілий наполягав, що він є професійним водієм, тому не використовує нецензурну лайку. Стверджував, що спілкувався з обвинуваченим ввічливо і звертався до останнього виключно на «Ви». Крім того, потерпілий зазначив, що у зв`язку з участю в АТО він став інвалідом ІІ групи, і на момент нападу вже мав вади зі здоров`ям та був людиною з обмеженими можливостями.

Також вина ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами, ретельно дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними рапорту оперуповноваженого СКП ВП №4 Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 про те, що в ході відпрацювання матеріалів, зареєстрованих в ЖЄОЗП №17369 від 08.03.2020 по зверненню гр. ОСОБА_8 з приводу розбиття скла в автомобілі «HYUNDAI» модель «ACCENT» д.н.з. НОМЕР_2 , що мало місце 08.03.2020 за адресою: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 19, було встановлено додаткові обставини події, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 296 КК України;

- даними протоколу огляду місця події від 12.03.2020 згідно якого за адресою: м. Київ, вул. Прорізна12 А, було проведено огляд автомобіля «HYUNDAI» модель «ACCENT» д.н.з. НОМЕР_2 ;

- даними листа ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», зі змісту якого вбачається, що по випадку пошкодження транспортного засобу «HYUNDAI Accent г», 2019 р.в., р/н НОМЕР_2 , н/к НОМЕР_3 (застрахованого ПрАТ «СК «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 2236/19-Т/К/06 від 13.09.2019, страхувальник ОСОБА_10 ), внаслідок події, яка мала місце 08.03.2020 р. о 17:47, в м. Київ, на бульв. Тараса Шевченка, було здійснено виплату 13.03.2020 року: в сумі 3 860,72 гри, (Три тисячі вісімсот шістдесят гри. 72 коп.) - на р/р НОМЕР_4 в ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК", МФО 380838, ЄДРПОУ 37176517, одержувач: ТОВ «Богдан Авто» згідно з рахунком № НОМЕР_5 від 10.03.2020.; Факт виплати підтверджується долученою до листа копією платіжного доручення №1495330 від 13.03.2020.

- даними протоколу про пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.03.2020 року зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_8 з впевненістю впізнав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка, який 08 березня 2020 року близько 17 год. 45 хв., рухаючись по бульв. Т. Шевченка в напрямку Бессарабської площі на автомобілі «Jeep Grand Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 , та зупинивши автомобіль на світлофорі на перетині вул. С. Петлюри та бульв. Т. Шевченка вийшовши з нього попрямував до автомобіля «HYUNDAI» модель «ACCENT» д.н.з. НОМЕР_2 почав відкривати двері але зрозумівши, що вони замкнені, розбив скло лівої передньої дверці автомобіля та намагався нанести удари в область голови водію автомобіля «HYUNDAI» модель «ACCENT» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 ;

- даними протоколу огляду відеозаписів від 20.03.2020 року, які також були продемонстровані в судовому засіданні, зі змісту якого вбачається, що в ході огляду відеозаписів отриманих з камер відеоспостереження «Безпечне місто»: 10.9.14.31 бульв. Т. Шевченка в період часу з 17:45 по 17:55 год. 08.03.2020 року; 10.9.14.32 бульв.Т. Шевченка в період часу з 17:45 по 17:55 год. 08.03.2020 року; 10.9.14.34 бульв. Т. Шевченка в період часу з 17:45 по 17:55 год. 08.03.2020 року; 10.9.14.35 бульв. Т. Шевченка в період часу з 17:45 по 17:55 год. 08.03.2020 року; 10.9.14.36 бульв. Т. Шевченка в період часу з 17:45 по 17:55 год. 08.03.2020 року; 10.9.14.37 бульв. Т. Шевченка в період часу з 17:45 по 17:55 год. 08.03.2020 року, було встановлено, що на вказаних відеозаписах зафіксовано рух автомобіля марки «Jeep Grand Cherokee», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 в бік Бессарабської площі. Крім того, на вказаних відеозаписах зафіксовано як автомобіль марки «Jeep Grand Cherokee», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 заважаючи руху інших автомобілів на проїжджій частині бульвару Т. Шевченка, переміщається з крайньої правої смуги в середню смугу, намагаючись зупинити автомобіль марки «HYUNDAY Accent», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , після чого автомобіль марки «Jeep Grand Cherokee», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , зупинився в середній смузі проїжджої частини бульвару Т. Шевченка та водій вищевказаного автомобілю відкрив дверцята авто, після чого водій автомобіля марки «Jeep Grand Cherokee», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 виходить з автомобіля та намагається відчинити водійські дверцята автомобіля марки «HYUNDAY Accent», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 . Під час даної події водій автомобіля марки «Jeep Grand Cherokee», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 наніс удар ліктем правої руки по склу лівих дверей автомобіля марки «HYUNDAY Accent», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , після чого скло розбилось, а водій автомобіля марки «Jeep Grand Cherokee», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 вхопивши за ліву руку водія автомобіля марки «HYUNDAY Accent», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , намагався витягти останнього з авто та нанести тілесні ушкодження водію автомобіля марки «HYUNDAY Accent», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом доступу до останнього через розбите скло лівої двеці авто. Після вчинення протиправних дій водій автомобіля марки «Jeep Grand Cherokee», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 самостійно повернувся в автомобіль та рухаючись в напрямку Бессарабської площі залишив місце вчинення правопорушення..

- даними відеозаписів, 10.9.14.31_Шевченка (Щорс)_Облачное хранилище_C11R0P675_17-45-00_17-55-00_0; 10.9.14.32_Шевченка_Петлюри_Облачное хранилище_C11R0P674_17-45-00_17-55-00_0; 10.9.14.34_Шевченка-Петлюри_Облачное хранилище_C11R0P672_17-45-00_17-55-00_0; 10.9.14.35_Шевченка-Петлюри_Облачное хранилище_C11R0P671_17-45-00_17-55-00_0; 10.9.14.36_Шевченка-Петлюри_Облачное хранилище_C11R0P7326_17-45-00_17-55-00_0; 10.9.14.37_Шевченка бульвар_Облачное хранилище_C11R0P563_17-45-00_17-55-00_0, які були надані прокурором в ході судового розгляду і безпосердньо дослідженими судом під час судового засідання, зміст яких відповідає змісту протоколу огляду відеозаписів від 20.03.2020 року.

Під час дослідження долучених в ході судового розгляду прокурором відеозаписів, судом було виявлено, що диск з вказаними відеозаписами, який містився в наданих прокурором матеріалах досудового розслідування був зламаний, разом з тим прокурором було заявлено клопотання про долучення іншого диску, на якому містились дані відеозаписи. Учасники кримінального провадження не заперечували проти долучення вказаного диску та дослідження відеозаписів, що містились на ньому. При цьому суд визнає такі докази допустимими з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучений до матеріалів провадження як речовий докази DVD-диск з відеозаписами обставин подій був виготовлені у зв`язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів.

Таким чином, записаний на оптичний диск, носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документа.

Водночас сторона захисту не була позбавлена можливості заявляти під час проведення досудового розслідування, а також перед судом клопотання про призначення відповідних експертиз на предмет перевірки автентичності відеозаписів, однак таким правом не скористалася. Відповідно до закріпленого в ст. 26 КПК принципу диспозитивності, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Крім цього, обставини події судом були встановлені не лише на підставі даних відеозаписів, а й показань потерпілого ОСОБА_8 та самого обвинуваченого ОСОБА_2 , при цьому останній, після дослідження вказаних відеозаписів, їх справжність не оспорював, події, зафіксовані на них, визнав.

Аналогічна правова позиції викладена в постановах Касаційного кримінального суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 677/2040/16-к (провадження № 51-5738км19) та від 19 серпня 2021 року у справі № 756/8124/19 (провадження № 51-601км210). Більш того, в постанові № 756/8124/19 Верховний Суд прямо вказує, що саме такий правовий висновок узгоджується з судовою практикою Верховного Суду.

Доводи обвинуваченого про те, що він не використовував нецензурну лайку під час події спростовуються іншими доказами у своїй сукупності, зокрема і показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який логічно та узгоджено пояснив коли та за яких обставин обвинувачений використовував щодо нього нецензурну лайку. Крім того, досліджуючи обставини провадження в цьому аспекті суд враховує і непослідовну позицію самого обвинуваченого, який спочатку стверджував, що вину визнає без будь-яких застережень і вказував, що обставини викладені в обвинувальному акті зазначені вірно, а потім без надання логічних пояснень свою позицію змінив і почав заявляти, що не використовував нецензурну лайку, а тому суд приходить до висновку, що такі заяви обвинуваченого не відповідають дійсності і були зроблені обвинуваченим з метою ухилитись від відповідальності або невиправдано її применшити.

Крім того, на дослідженому в ході судового розгляду відеозаписі 10.9.14.32_Шевченка_Петлюри_Облачное хранилище_C11R0P674_17-45-00_17-55-00_0; зафіксовано, що в ході конфлікту, який стався між потерпілим ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_2 , останній вхопивши за ліву руку потерпілого, намагався витягти останнього з авто, а також кілька разів з силою намагався відчинити двері автомобіля потерпілого, що поза розумним судом свідчить про спроби обвинуваченого примусити потерпілого вийти з автомобіля, а коли йому це не вдалось - витягнути потерпілого назовні силою.

За таких обставин, надаючи оцінку доводам обвинуваченого, щодо невикористання ним нецензурної лексики та тверджень обвинуваченого, що він не він хапав потерпілого за руки чи одяг, та не намагався витягнути потерпілого з автомобіля, в контексті дослідження судом кожного доказу окремо та у їх сукупності суд критично оцінює такі доводи обвинуваченого, та приходить до висновку, що твердження ОСОБА_2 в цій частині не відповідають фактичним обставинам провадження, і не тільки не підтверджуються іншими доказами, але навпаки спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, і були зроблені обвинуваченим з метою ухилитись від відповідальності або невиправдано її применшити.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тобто у вчиненні хуліганства, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України.

Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у частковому визнанні вини, дані, які характеризують його особу.

Також, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії проступків, та фактичні обставини його вчинення, те, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, не працює, має місце реєстрації та місце постійного проживання, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, не перебуває під наглядом лікаря-нарколога, за місцем проживання характеризується посередньо, та вважає за необхідне призначити покарання у мінімальних межах санкції частини першої статті 296 КК України у виді штрафу, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

При цьому суд не знаходить підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання.

Суд обґрунтовано вважає, що призначення такого покарання буде сприяти досягненню мети покарання.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлений. Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винуватим за ч.1 ст.296 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази:

- DVD-диск, на якому знаходяться відеозаписи з місця події, - залишити зберігати у матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1