Ухвала

від 16.02.2023 по справі 240/20192/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 лютого 2023 року м. Житомир справа № 240/20192/22

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретаря судового засідання Коврижних Х. В.,

за участю: представника позивача Вініченка В. В.,

представника відповідача Кінзерської Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра Актив" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №240/20192/22.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник Головного управління ДПС у Житомирській області подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з тих підстав, що адміністративний позов позивача не містить жодного обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з позовом до суду та відповідних доказів на підтвердження таких обставин.

16.02.2023 року у судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з тих мотивів, що позовна заяву подана в межах встановленого законом строку.

У свою чергу, представник відповідача наполягав на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому позовну заяву слід залишит без розгляду.

Вирішуючи клопотання відповідача, суд керується наступним

За приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законами України неодноразово затверджувалися Укази Президента України, якими продовжувався строк дії воєнного стану в Україні. Так, Законом № 2738-IX від 16 листопада 2022 року затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", пунктом 1 якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Отже, воєнний стан в Україні, був введений із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на даний час триває.

Водночас, суд зважає на те, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні підприємства було суттєво обмежено, уведено дистанційний режим роботи підприємства, працівники переїхали в інші регіони України або тимчасово виїхали за кордон, документація залишилася у приміщенні до якого був утруднений доступ.

Суд також враховує, що 02.03.2022 року РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Процесуальні строки продовжують щонайменше до закінчення воєнного стану.Тобто, фактично, РСУ визнала воєнний стан об`єктивною та поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на введення у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 воєнного стану в Україні, який на даний час триває, враховуючи, що строк звернення до суду пропущено позивачем лише на декілька днів, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволеню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.М.Шимонович