Ухвала

від 17.02.2023 по справі 320/3639/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 лютого 2023 року м. Київ № 320/3639/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбау" до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інбау" з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210214/1 від 03.10.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001876 від 03.10.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210222/2 від 07.10.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001976 від 07.10.2022.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 27.12.2022.

Таким чином, під час визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за звернення до суду з позовною заявою застосовуються норми законодавства, чинного станом на 27.12.2022.

Так, частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень та юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2481 гривень.

Абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210214/1 від 03.10.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001876 від 03.10.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА209000/2022/210222/2 від 07.10.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209140/2022/001976 від 07.10.2022.

Таким чином, позовна заява містить одночасно дві вимоги майнового характеру про визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та дві немайнового характеру про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації.

Щодо розміру судового збору, який підлягає сплати за звернення позивача до суду з вимогами майнового характеру, то суд зазначає таке.

Під час імпорту товару особа сплачує митні платежі, базою для нарахування яких є митна вартість товару.

Враховуючи, що прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення обов`язкових платежів до бюджету, судовий збір слід обчислювати, виходячи з різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідної митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої контролюючим органом у відповідному рішенні.

Такі висновки суду узгоджуються зі змістом частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, якою встановлено порядок випуску товарів у вільний обіг у випадку прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.

Зокрема, положеннями вказаної статті передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Отже, наведене свідчить, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов`язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору.

Ціною позову за майновою вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, та, відповідно, базою для обчислення розміру судового збору, є різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, що вказується у графі В Подробиці розрахунків митної декларації, поданої декларантом після коригування контролюючим органом митної вартості на підставі спірного рішення.

Отже, що сума судового збору за звернення позивача з двома вимогами майнового характеру становить 2481,00 грн., а з двома вимогами немайнового характеру 4962,00 грн. (2481,00 грн. х 2), що в цілому становить 7443,00 грн.

Позивачем в якості доказів часткової сплати судового збору у розмірі 4962,00 грн. додано до позовної заяви платіжне доручення від 26.12.2022 №23372.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн. (7443,00 грн. - 4692,00 грн.), який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно із частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.