Рішення

від 17.02.2023 по справі 340/2729/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2729/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, площа Перемоги, 4, с. Дмитрівка, Знам`янський район, Кіровоградська область

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради від 26.02.2021року за №235;

2) зобов`язати Дмитрівську сільську раду затвердити проект землеустрою та передати йому у приватну власність земельну ділянку, площею 2,00 га з кадастровим номером 3522281900:02:000:5570, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що за результатами поданої заяви позивача Іванковецькою сільською радою Знам`янського району Кіровоградської області прийнято рішення №1703 від 20.10.2020 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою". В подальшому позивач звернулася до сертифікованого інженера-землевпорядника, який виготовив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу. Зазначений проект погоджений у встановленому порядку та поданий на затвердження до Дмитрівської сільської ради, яка стала правонаступником всього майна, прав та обов`язків Іванковецької сільської ради. Проте оскаржуваним рішенням відповідача позивачу відмовлено у його затвердженні. На думку представника позивача, Дмитрівська сільська рада порушила вимоги ч.9 ст.118 Земельного кодексу України, оскільки у двотижневий строк не прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою.

Ухвалою судді від 07.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволені вимог зазначивши, що рішенням відповідача правомірно відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою з підстав невідповідності вимогам земельного законодавства України.

Ухвалою суду від 16.08.2021 зупинено провадження в справі.

Ухвалою суду від 17.02.2023 року поновлено провадження в справі.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд встановлено наступне.

Рішенням Іванковецької сільської ради від 20.10.2020 року №1703 позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою (а.с.10).

На виконання укладеного між ОСОБА_1 та сертифікованим інженером-землевпорядником договору, розроблено проект землеустрою ( а.с.7-27).

Розроблений проект землеустрою пройшов погодження згідно висновку експерта державної експертизи від 25.11.2020 №15258/82-20 (а.с.34).

01.12.2020 року, державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за результатами розгляду проекту землеустрою видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3512063902020 (а.с.25).

Згідно з витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка має кадастровий номер 3522281900:02:000:5570

У грудні 2020 року позивачем подано до відповідача на затвердження проект землеустрою.

Рішенням Дмитрівської сільської ради від 26.02.2021 року №235 "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" відмовлено у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єктів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обкутувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, а саме:

- зазначена земельна ділянка сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га згідно технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та не затверджено у відповідності до абзацу 4 пункту 12 ст. 186 Земельного кодексу України;

- проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 не відповідає ст.50 Закону України "Про землеустрій" (відсутні матеріали погодження);

- не дотримано вимоги п. 3.2. "Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт" (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.02.2014 № 65), а саме: створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні матеріали підписуються керівником суб`єкта господарювання та сертифікованим інженером-геодезистом;

- в проекті землеустрою відсутня відомість перетворення координат із системи СК-63 у систему УСК-2000, що не відповідає Порядку використання Державної геодезичної референтної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016 1№ 509);

- згідно технічних характеристик приймача GPS TRIMBLE 5700, за допомогою якого здійснювались геодезичні роботи, базисна лінія становить до 30 км, а в схемі (GNSS- спостережень від базової станції до земельної ділянки вказано 44,078 км ( а.с.58).

Представник позивача не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.б ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом в ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 9, 10 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частинами 7, 8 статті 186 Земельного кодексу України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до ч.ч.9, 10 ст.186 Земельного кодексу України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Таким чином, ст.186 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути відповідним органом за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст.118, 123 ЗК України.

Частинами 1,5 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Із вищенаведених аналізу положень Земельного кодексу України слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Отже, отримавши клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність земельної ділянки, відповідач згідно з частинами 9, 10 статті 118 ЗК України, відповідач повинен був у двотижневий строк прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або прийняти рішення про відмову у його затвердженні з наведенням відповідних мотивів.

За наслідками розгляду клопотанням про затвердження проекту землеустрою на пленарному засіданні Дмитрівської сільської ради прийнято рішення №235 від 26.02.2021 року "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 "Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" (а.с. 28).

Цим рішенням відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачці для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць.

У заяві від 16.08.2020 року позивач просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки. Вказана заява зареєстрована в Іванковецькій сільській раді 16.10.2020 року, а 20.10.2020 на пленарному засіданні ради прийнято рішення №1703 від 20.10.2020 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою". (а.с.9зв,10.)

Суд зазначає, що дозвіл на виготовлення проекту землеустрою надавався позивачу Іванковецькою сільською радою Знам`янського району Кіровоградської області. Однак, 20.11.2020 Іванковецька сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області припинила свої повноваження як орган місцевого самоврядування у зв`язку з реформою місцевого самоврядування, пов`язаною зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №716-р від 12.06.2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" на території Кіровоградської області затверджено 49 громад, зокрема Дмитрівську сільську територіальну громаду, до складу території якої увійшла територія Іванковецької територіальної громади Знам`янського району Кіровоградської області.

Підпунктом 11 пункту 1 постанови Верховної Ради України №807-IX від 17.07.2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" постановлено утворити у Кіровоградській області, зокрема, Кропивницький район, до складу якого увійшла територія Дмитрівської сільської територіальної громади, а підпунктом 11 пункту 3 цієї постанови постановлено ліквідувати у Кіровоградській області, зокрема Знам`янський район.

Законом України №1009-IX від 17.11.2020 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, доповнено розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" пунктами 6-1 та 6-2.

Відповідно до пункту 6-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

9) юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

13) після закінчення повноважень рад, що припиняються, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради, що припиняється, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

14) новообрана рада, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування, правонаступниками яких вони є, та їх посадових осіб.

Судом встановлено, що перша сесія новообраної Дмитрівської сільської ради відбулася 20.11.2020, на якій прийняті рішення №1 від 20.11.2020 року "Про початок повноважень депутатів Дмитрівської сільської ради" та рішення №14 від 20.11.2020 року "Про початок реорганізації Іванковецької сільської ради шляхом приєднання до Дмитрівської сільської ради".

З огляду на викладене, новосформована Дмитрівська сільська територіальна громада стала правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої Іванковецької територіальної громади, у тому числі земельних ділянок, розташованих на її території. Новообрана Дмитрівська сільська рада з 20.11.2020 стала правонаступником прав та обов`язків Іванковецької сільської ради та набула повноваження розпоряджатися землями комунальної власності територіальної громади, у тому числі приймати рішення про передачу таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтями 116, 118 Земельного кодексу України, за нормами, установленими статтею 121 ЗК України.

В грудні 2020 року до Дмитрівської сільської ради від імені позивача надійшов проект землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:5570 для ведення особистого селянського господарства.

Відповідач, розглянувши цей проект землеустрою, прийняв оскаржуване рішення №235 від 26.02.2021, яким відмовив у затвердженні проекту землеустрою, зокрема з підстав порушення порядку формування земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Згідно ч.ч.1 - 5 ст.79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч.6 ст.79-1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Згідно з ч.ч.9, 10 ст.79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч.13 ст.79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: - поділу або об`єднання земельних ділянок; - скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; - якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Статтею 202 Земельного кодексу України передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр", земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначає Закон України "Про землеустрій", який спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо; проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності зокрема в разі: а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; б) встановлення та зміни меж об`єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути); ґ) організації нових і впорядкування існуючих об`єктів землеустрою; д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.

Заходи, передбачені затвердженою в установленому порядку документацією із землеустрою, є обов`язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.

Згідно зі ст.22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Видами документації із землеустрою є зокрема проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про землеустрій" погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Статтею 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали пере

Відповідно до статті 56 Закону України "Про землеустрій", технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; в) кадастрові плани земельних ділянок, які об`єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; г) матеріали польових геодезичних робіт; ґ) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; д) перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; е) нотаріально посвідчена згода на поділ чи об`єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); є) згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об`єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою унормований статтею 186 ЗК України.

Відповідно до частини 12 статті 186 Земельного кодексу України, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погоджується: у разі якщо поділ, об`єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у разі поділу, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем; у разі поділу, об`єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Статтею 186-1 Земельного кодексу України були передбачені повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 цієї статті проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Стосовно формування та державної реєстрації земельної ділянки, на яку претендує позивач, то судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 в справі №340/2467/21 встановлено, що Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області є правонаступником Іванковецької сільської ради, якою до початку процесу реорганізації було прийнято рішення від 20.10.2020 № 1727 про надання дозволу на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га на 33 ділянки, з них 32 ділянки по 2,0000 га, одна площею 169,0638 га.

На замовлення Іванковецької сільської ради ФОП ОСОБА_2 було виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, внаслідок чого утворено 32 земельні ділянки з кадастровими номерами 3522281900:02:000:5586, 3522281900:02:000:5585, 3522281900:02:000:5584, 3522281900:02:000:5558, 3522281900:02:000:5581, 3522281900:02:000:5580, 3522281900:02:000:5577, 3522281900:02:000:5568, 3522281900:02:000:5562, 3522281900:02:000:5561, 3522281900:02:000:5574, 3522281900:02:000:5555, 3522281900:02:000:5569, 3522281900:02:000:5578 3522281900:02:000:5560, 3522281900:02:000:5559, 3522281900:02:000:5582, 3522281900:02:000:5567, 3522281900:02:000:5575, 3522281900:02:000:5566, 3522281900:02:000:5571, 3522281900:02:000:5572, 3522281900:02:000:5573, 3522281900:02:000:5570, 3522281900:02:000:5576, 3522281900:02:000:5563, 3522281900:02:000:5564, 3522281900:02:000:5565, 3522281900:02:000:5556, 3522281900:02:000:5557, 3522281900:02:000:5579, 3522281900:02:000:5583 площею по 2,0000 га кожна та земельна ділянка з кадастровим номером 3522281900:02:000:9048 площею 169, 0639 га.

Згідно з Рішенням Дмитрівської сільської ради вищеназвану Технічну документацію було винесено на затвердження сесії Дмитрівської сільської ради, проте при вивченні матеріалів було встановлено численні порушення чинного законодавства при виготовленні Технічної документації, у зв`язку з чим рішенням Дмигрівської сільської ради від 26.02.2021 № 140 відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок на території Іванковецької сільської ради.

Суд, апеляційної інстанції вказав, що внаслідок проведення реєстрації 33 земельних ділянок зі складу поділеної земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047, остання припинила існування як цілісний масив, площею 233,0683 га.

Згідно з приписами ч. 4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного вище, суд вказує, що власником вказаної земельної ділянки є Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, на переконання якої поділ та державна реєстрація новоутворених земельних ділянок відбулись з порушенням вимог чинного законодавства.

Судом також враховано, що Іванковецька сільська рада не розглядала та не приймала на пленарному засіданні рішення про погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виготовленої ФОП ОСОБА_2 , як того вимагає частина 12 статті 186 Земельного кодексу України, пункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Зареєструвавши 16.08.2020 заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, вже 20.10.2020 Іванковецька сільська рада прийняла рішення №1703 про надання такого дозволу.

Доказів того, що при вирішенні заяви ОСОБА_1 . Іванковецька сільська рада перевіряла місце розташування об`єкта на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, як того вимагає частина 7 статті 118 ЗК України, матеріали справи не містять.

З 20.11.2020 року повноваження Іванковецької сільської ради та її голови припинилися. Питання про затвердження документації із землеустрою, розробленої на підставі рішень Іванковецької сільської ради, розглядалися вже Дмитрівською сільською радою як правонаступником Іванковецької сільської ради.

Так, рішенням Дмитрівської сільської ради від 26.02.2021 року №140 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності" відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок на території Іванковецької сільської ради через численні порушення чинного законодавства при виготовленні цієї технічної документації. (а.с.56)

Вказане рішення враховано відповідачем при розгляді проекту землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:5570 площею 2 га, яка була сформована шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 площею 233,0638 га, та при прийнятті оскаржуваного рішення №235 від 26.02.2021.

ФОП ОСОБА_2 як виконавець робіт із землеустрою за договором, укладеним із Іванковецькою сільською радою, оскаржувала рішення Дмитрівської сільської ради від 26.02.2021 №140 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності" до суду. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №340/4754/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2022 року, у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено.

З огляду на викладене, на момент складання позивачем заяви від 16.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки за кадастровим номером 3522281900:02:000:5570, цей кадастровий номер земельній ділянці ще не був присвоєний, оскільки ця земельна ділянка площею 2 га була зареєстрована у Державному земельному кадастрі лише 15.11.2020.

Державна реєстрація цієї земельної ділянки, сформованої в результаті поділу, проведена 15.11.2020 за відсутності погодження органу місцевого самоврядування, уповноваженого розпоряджатися земельною ділянкою, що передбачає ч.12 ст.186 Земельного кодексу України, п.107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.

На момент прийняття Іванковецькою сільською радою рішення №1703 від 20.10.2020 про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3522281900:02:000:5570 для ведення особистого селянського господарства, технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3522281900:02:000:9047 у встановленому порядку не була затверджена, а процедура віднесення новосформованих земельних ділянок до земель запасу комунальної власності не була завершена.

Позивач обрав до відведення земельну ділянку площею 2 га, яка на момент подання ним заяви від 16.08.2020 (зареєстрованої 16.10.2020) знаходилася у раніше сформованому земельному масиві у межах земельної ділянки площею 233,0638 га, яка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі, мала кадастровий номер 3522281900:02:000:9047 та належала до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Оскільки позивач мав намір отримати у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (тобто в межах видів використання земель сільськогосподарського призначення) за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка вже була сформована, тому формування нової земельної ділянки повинно здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (при розробленні якої може бути змінено вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель), а не на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі №815/4257/16, від 04.05.2020 року у справі №802/1539/17-а, від 16.07.2020 у справі №802/1447/17-а, від 23.10.2020 року у справі №802/1535/17-а, від 21.01.2021 року у справі №120/1615/20-а, від 04.05.2022 року у справі №802/1446/17-а.

У цих постановах Верховний Суд вказав, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Згідно земельного законодавства способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже частина 2 статті 79 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Це не врахувала Іванковецька сільська рада, надаючи позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення, яка вже сформована.

Дмитрівська сільська рада, як розпорядник земель комунальної власності, розглядаючи питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу для ведення особистого селянського господарства та про передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером 3522281900:02:000:5570, правомірно врахувала рішення Дмитрівської сільської ради №140 від 26.02.2021 та відмовила у затвердженні поданого проекту землеустрою через його невідповідність вимогам законів у сфері землеустрою, порушення порядку поділу земельної ділянки комунальної власності та процедури безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності громадянам за проектами землеустрою.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення Дмитрівської сільської ради №235 від 26.02.2021 є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Щодо порушення відповідачем двотижневого строку прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає, що таке формальне порушення радою реалізації наявних у неї повноважень не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення, а тому не може бути самостійною підставою для його скасування.

Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення в інтересах відповідача, сума сплаченого позивачкою судового збору відшкодуванню не підлягає, як і вимога щодо відшкодування витрат пов`язаних з наданням правничої (правової) допомоги. Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко