Рішення

від 17.02.2023 по справі 420/17023/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17023/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держаної митної служби України) (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держаної митної служби України) в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці № 38-дс від 11.11.2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;

стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 992,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , являється державним службовцем і проходить державну службу на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці Державної митної служби України.

Позивачка була ознайомлена із наказом № 38-дс від 11.11.2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », відповідно до п.1 якого її за допущене порушення службових обов`язків, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

ОСОБА_1 вважає вказаний наказ № 38-дс від 11.11.2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» протиправним та прийнятим із порушенням вимог закону та її конституційних прав, помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам і наявним документам, при відсутності в її діях складу дисциплінарного проступку, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Позивач вказує що при прийнятті відповідачем рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності суб`єктом владних повноважень були порушені наступні вимоги закону: вказане рішення були прийнято у спосіб, що протирічить Конституції та законам України; вказане рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; вказане рішення прийнято упереджено, недобросовісно, без розсудливо, без дотриманням принципу рівності перед дискримінації: законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; вказане рішення було прийнято непропорційно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; вказане рішення було прийнято без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення; вказане рішення було прийнято із порушенням порядку та процедури проведення дисциплінарного провадження; вказане рішення було прийнято без наявності в діях позивача дисциплінарного проступку.

На думку ОСОБА_1 притягнення до дисциплінарної відповідальності проведено необ`єктивно, упереджено, неповно з порушенням її як державного службовця, при проведенні даного дисциплінарного провадження, з порушенням процедури притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Також позивачка зазначає, що строк формування дисциплінарної справи був перевищений на 20 календарних днів від звичайного строку її формування і навіть на 10 днів від максимального строку, на який він міг би бути продовжений відповідною посадовою особою, хоча в матеріалах справи будь-який наказ про продовження такого строку формування дисциплінарної справи, а отже розгляд цієї дисциплінарної справи дисциплінарною комісією і подальше оформлення нею подання вчиненні із явним порушенням встановленої законом процедури.

Крім того ОСОБА_1 вказує, що в порушення вимог ст. 73 Закону України «Про державну службу» та п. 25 «Порядку здійснення дисциплінарного провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039, дисциплінарна справа не містить: інші відомості, що характеризують державного службовця; - пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.

Як вважає позивачка, все наведене свідчить про проведення дисциплінарного провадження, формування дисциплінарної справи, прийняття подання дисциплінарної комісії та видання наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності із прямим порушенням вимог закону.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому не погоджується з адміністративним позовом ОСОБА_1 з огляду на наступне. Згідно з наказом Одеської митниці від 22.09.2022 № 7-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» на підставі інформації, викладеної у доповідній записці керівника комісії з проведення перевірки з окремих питань, начальника відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці ОСОБА_2 від 16.09.2022 № 7.10-25/1087, порушено дисциплінарне провадження стосовно старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_3 . Згідно з Актом про результати проведення перевірки з окремих питань від 13.09.2022 № 7.10-25/1077, проведеної на виконання наказу Одеської митниці від 30.05.2022 № 234, головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_4 вчинені наступні порушення вимог чинного законодавства України, а саме: частини першої статті 255 Митного кодексу України; пункту 1 розділу XI Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 (далі Порядок № 684); підпункту 2.1 пункту 2 розділу II Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2013 № 1316 далі Порядок № 1316); підпункту 4.9.1 пункту 4.9 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631.

Дисциплінарною комісією в результаті розгляду дисциплінарної справи було виявлено порушення відповідно до статей 64, 65, 66 Закону України «Про державну службу», за порушення частини першої статті 255 Митного кодексу України, пункту 1 розділу XI Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, підпункту 2.1 пункту 2 розділу II Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2013 № 1316, підпункту 4.9.1 пункту 4.9 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, пункту 1 розділу 3 посадової інструкції старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт», затвердженої начальником Одеської митниці ОСОБА_5 16.11.2022, старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_1 . На підставі викладеного Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці пропонує оголосити догану старшому державному інспектору відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_3 .

Отже, керуючись приписами ст. 65, ст. 66, Закону України "Про державну службу", Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039, враховуючи наявність у діях ОСОБА_6 дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія дійшла висновку щодо доцільності звернення до начальника Одеської митниці з поданням про притягнення старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, у зв`язку з чим комісією підготовлено та подано керівництву митниці відповідне подання від 04.11.2022 № 7.10-12/1028. Таким чином, притягнення старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі наказу Одеської митниці від 11.11.2022 року № 38-дс здійснено обґрунтовано та правомірно, підстави для визнання вказаного наказу незаконним та скасування в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача відсутні, а тому вважаємо, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_6

19.12.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає відзив на позовну заяву відповідача безпідставним, неаргументованим та таким, що в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 162 КАС України, не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

В порушення вимог п.п. 4,5,6 ч. 2 ст. 162 КАС України, відзив на позовну заяву не містить в собі: обставини, які визнаються відповідачем; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне: Наказом в.о. начальника Одеської митниці Державної митної служби України від 22.09.2022р. №7-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_3 , старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці.

Наказом в.о. начальника Одеської митниці Державної митної служби України від 11.11.2022р. №38-дс притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Одеса-порт».

Підставою для прийняття вказаного наказу стали: подання дисциплінарної справи від 04.11.2022 року №7.10-25/1028, матеріали дисциплінарної справи, пояснення ОСОБА_1 від 10.10.2022 б/н, від 08.11.2022 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кодекс законів про працю України відповідно до ст. 1 регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Проходження служби в митних органах визнається главою 79 Митного кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до ст.569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.

Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Відповідно до преамбули, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Статтею 5 Закон України "Про державну службу" визначено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч.1 ст.65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Згідно із частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до ч.1 ст.67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно пунктів 2, 3 ч.2 ст.67 Закону № 889-VIII, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань.

Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини першої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.

Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини 5-7 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.76 Закону № 889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст.75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону № 889-VIII).

Частиною шостою статті 77 Закону № 889-VIII визначено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. № 1039 (далі - Порядок № 1039).

Відповідно ч.4, 5 Порядку № 1039 Дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Пунктом 24 Порядку № 1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Пункт 25 Порядку № 1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону.

Відповідно до п.31 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Пунктом 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

Комісія, дисциплінарна комісія може прийняти рішення про перенесення засідання для надання пояснення державним службовцем з урахуванням строків здійснення дисциплінарного провадження. Рішення про перенесення засідання може бути прийнято в разі, коли державний службовець вперше не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, повідомивши про поважні причини своєї відсутності, зокрема з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливили його участь у засіданні в режимі відеоконференції. У разі перенесення засідання Комісія, дисциплінарна комісія повідомляє про це державному службовцю відповідно до абзаців першого і другого цього пункту.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Згідно п.33 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (п. 33 Порядку № 1039).

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Законом України Про державну службу визначено поняття дисциплінарного проступку, наведено перелік дій/бездіяльності/рішень, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, визначено види дисциплінарної відповідальності та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України Про державну службу та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також, необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Як вбачається з подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці від 04.11.2022 року та акту Одеської митниці про результати проведення перевірки з окремих питань від 13.03.2022 року, які стали підставою для прийняття оскарженого наказу Одеської митниці Державної митної служби України №38-дс від 11 листопада 2022 року, встановлено, що до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці TOB «МОТОТРЕЙДІНГ» подана ЕМД типу IM 40 ДЕ, якої присвоєний №UA500020/2022/007500. Відповідальною особою за виконання МИТНИХ формальностей згідно автоматизованого розподілу автоматизованою системою митного оформлення визнана ОСОБА_1 . За результатами аналізу автоматизованої системи управління ризиками (далі - АСУР) не сформовано жодної форми митного контролю.

13.04.2022 об 17 год. 53 хв. ОСОБА_1 на підставі порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення i реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 та Переліку (пп. 3.3.4, 3.3.5) додано обов`язкові ФМК: 202-1, 911-1, із зазначенням: «Рішення прийнято заступником начальника відділу митного оформлення № 1м/п «Одеса-порт» ОСОБА_7 ». Загальна сума балів за наведеними ризиками склала 30 балів, що відповідає високому рівню ризиків. При цьому, при додаванні митних формальностей, не визначена мета їх застосування відповідно до виявлених ризиків 3.3.4, 3.3.5 - низький рівень митної вартості, не додано жодної форми митного контролю, спрямованої на перевірку виявлених ризиків, та підтвердження рівня митної вартості товар. При додаванні митних формальностей ОСОБА_1 до АСМО не вірно вказана інформація про особу-ініціатора.

За ЕМД № UA500020/2022/007500 відсутні в АСМО відмітки (помітки) про визначення посадової особи для виконання ФМК 202-1, 911-1 ОСОБА_1 13.04.2022 о 17 год. 54 хв. надіслано декларанту електронне повідомлення наступного змісту: «Повідомляємо про необхідність пред`явлення товарів, заявлених за ЕМД №UA500020/2022/007500, для митного огляду згідно ст.338 МКУ, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI у зв`язку з сформуванням форм митного контролю: код ФМК 202-1 (Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць i вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації). код ФМК 911-1 (забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки). Місце проведення огляду відділ митного оформлення № 1 митного поста «Одеса», м. Одеса, вул. Хаджібєвська дорога 4/1».

Таким чином, ОСОБА_1 здійснила надсилання декларанту електронного повідомлення про пред`явлення товарів до митного контролю (огляду), до моменту прийняття рішення керівником ПМО (або особою яка виконує його обов`язки) про виконання доданих митних формальностей та визначення посадової особи

14.04.2022 о 09 год. 50 хв. ОСОБА_1 завершила митне оформлення товарів за ЕМД №UA500020/2022/007500. При цьому було порушено вимоги підпункту 4.9.1 пункту 4.9 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631. Загальний час оформлення склав 16 год. 23 хв. Час виконання митних формальностей з урахуванням наявних затримок становить 01 год. 01 хв.

Під час виконання митних формальностей за ЕМД № UA500020/2022/007500 встановлені порушення ОСОБА_1 пункту 2.1 пункту 2 розділу І Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2013 № 1316, пункту 1 розділу XI Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення i реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, підпункту 4.9.1 пункту 4.9 розділу IV Порядку № 631.

14.04.2022 року о 11 год. 49 хв. до ВМО № 1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ТОВ «НЬЮСТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43363766) подана ЕМД типу IM 40 ДЕ, якої присвоєний № UA500020/2022/007537. Відповідальною особою за виконання митних формальностей, згідно автоматизованого розподілу АСМО, визнаний старший держаний інспектор ОСОБА_1 . За результатами аналізу, АСУР не сформовано жодної форми митного контролю.

14.04.2022 о 15 год. 12 хв. ОСОБА_1 , на підставі Порядку № 684 та Переліку (3.3.4, 3.3.5) додано обов`язкові ФМК: 202-1, 911-1, із зазначенням: «Рішення прийнято заступником начальника відділу митного оформлення № 1 М/П «Одеса-порт» Дзінвалюком Д.О.». Загальна сума балів за наведеним ризиком склала 30 балів, що відповідає високому рівню ризиків. При цьому, при додаванні митних формальностей, не визначена мета їх застосування, що обумовлена ризиками 3.3.4, 3.3.5 - заявляння товарів за низьким рівень митної вартості, не додано жодної форми митного контролю, спрямованої на перевірку виявлених ризиків, та підтвердження рівня митної вартості товару. При додаванні митних формальностей ОСОБА_1 до АСМО не вірно зазначена інформація про особу ініціатора.

За ЕМД № UA500020/2022/007537 відсутні в АСМО відмітки (помітки) про визначення посадової особи для виконання митних формальностей 202-1, 911-1.

ОСОБА_1 14.04.2022 о 15 год. 13 хв. надіслано декларанту електронне повідомлення наступного змісту: «Повідомляємо про необхідність пред`явлення товарів, заявлених за ЕМД №UA500020/2022/007537, для митного огляду згідно ст.338 МКУ, затвердженого Законом України від 13.03.12 №4495- VI, у зв`язку з сформуванням форм митного контролю: код ФМК 202-1 (Проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць i вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації); код ФМК 911-1 (Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки).

Місце проведення огляду відділ митного оформлення № 1 митного поста «Одеса», м. Одеса, вул. Хаджібєвська дорога 4/1».

Таким чином, ОСОБА_8 здійснила надсилання декларанту електронного повідомлення про пред`явлення товарів до митного контролю (огляду), без прийняття рішення керівника ПМО (або особи яка виконує його обов`язки) про виконання доданих митних формальностей та визначення посадової особи.

16.05.2022 o 15 год. 05 хв. ОСОБА_1 завершила митне оформлення товарів за ЕМД № UA500020/2022/007537. Загальний час оформлення склав 771 год. 16 хв. Час виконання митних формальностей з урахуванням наявних затримок становить 05 год. 51 хв., що є порушенням вимог частини першої статті 255 Митного кодексу України.

Під час виконання митних формальностей за ЕМД №UA500020/2022/007537 встановлені порушення ОСОБА_1 підпункту 2.1 пункту 2 розділу II Порядку № 1316 (не мала доручення на проведення митного огляду, а тому не повинна інформувати про проведення операцій з товарами власника або водія), частини першої статті 255 Митного кодексу України.

Суд вказує, що згідно до вимог п. 27 «Порядку здійснення дисциплінарного провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039, тривалість формування дисциплінарної справи не може перевищувати 20 календарних днів.

За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 30 календарних днів

Як встановлено судом, наказом Одеської митниці Державної митної служби України № 7-дс від 22.09.2022 р. порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача.

Як вбачається з обкладинки «Матеріалів дисциплінарної справи за результатами здійснення дисциплінарного провадження стосовно старшого державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці ОСОБА_3 на ній взагалі відсутні дані про початок її формування та завершення формування, оскільки вказані графи взагалі відсутні.

В той же час, в матеріалах справи наявний лист голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_9 № 7.10-12/832 від 26.09.2022 р. про витребування матеріалів для формування дисциплінарної справи, тобто навіть із тексту цього листа видно, що дисциплінарна справа почала формуватись не пізніше 26.09.2022 р.

Відповідно до опису матеріалів дисциплінарної справи, вона сформована 04.11.2022 року. Тобто тривалість формування дисциплінарної справи склала 40 календарний день.

В матеріалах дисциплінарної справи наявний тільки наказ Одеської митниці Державної митної служби України № 30-дс від 26.10.2022 року, відповідно до п. 1.3 якого було продовжено тільки строк здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_3 до 60 днів, а ніякого рішення стосовно продовження строку формування дисциплінарної справи понад 20 днів прийнято не було.

Подання ж дисциплінарної комісії складено 11.11.2022 року на підставі розгляду матеріалів даної дисциплінарної справи.

Тобто з викладеного вбачається, що строк формування даної дисциплінарної справи був перевищений на 20 календарних днів від звичайного строку її формування та на 10 днів від максимального строку на який він міг би бути продовжений відповідною посадовою особою, хоча в матеріалах справи відсутній будь-який наказ про продовження такого строку формування дисциплінарної справи, а тому розгляд цієї дисциплінарної справи дисциплінарною комісією та подальше оформлення нею подання вчиненні із порушенням встановленої законом процедури, а тому суд погоджується з доводами позивача в цій частині.

Водночас, суд вказує на необґрунтованість доводів позивача про те, що в оскаржуваному наказі одночасно йде посилання на 2 різні види дисциплінарних проступків, оскільки позивач помилково вказав, що відповідач посилається на п.2 статті 66 ЗУ «Про державну службу», однак відповідно до оскаржуваного наказу відповідач вказує п.2 ч.1 ст. 66 ЗУ «Про державну службу», яким до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення догана. В даному наказі вказано тільки один вид дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст. 65 ЗУ «Про державну службу» - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень

Суд також вважає необхідним зазначити, що підставою для винесення наказу від 22 вересня 2022 року №7-дс слугувала доповідна записка керівника комісії з проведення перевірки з окремих питань, начальника відділу внутрішньої безпеки Одеської митниці Бойка О.В. від 16.09.2022 року №7.10-25/1087, однак в матеріалах службового розслідування відсутня вказана записка, що унеможливлює зробити висновок про наявність підстав для проведення перевірки.

Крім того суд звертає увагу, що в порушення положень п. 34 Порядку № 1039, в мотивувальній частині подання дисциплінарної комісії стосовно позивача не міститься даних щодо ступеню вини державного службовця, характеру дисциплінарного проступку, ступеню його тяжкості, настання тяжких наслідків, відомостей, що характеризують державного службовця, обставини, що пом`якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результатів оцінювання службової діяльності державного службовця та ставлення державного службовця до державної служби.

При цьому, проаналізувавши Подання дисциплінарної комісії та Акт про результати перевірки (з окремих питань), що наявні в матеріалах адміністративної справи, суд звертає увагу, що текст Подання дисциплінарної комісії в значній мірі копіює викладене в Акті перевірки. Зазначене дає підстави вважати, що дисциплінарне провадження стосовно позивача проводилось поверхнево, а дисциплінарна комісія не вчинила жодних дій щодо отримання характеристики позивача, відбирання пояснень в осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, зокрема безпосереднього керівника державного службовця тощо.

Крім того, із наявного в матеріалах справи акту про результати перевірки (з окремих питань) від 13 вересня 2022 року судом встановлено, що він підписаний лише 4 членами комісії а 3 члени комісії не підписали акт.

Також суд зазначає, що відповідно до п.34 порядку здійснення дисциплінарного проступку пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.

Однак відповідно до подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці, 3 члени комісії заперечували проти застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани суд зазначає наступне: частиною 3 ст. 66 Закону № 889-VIII визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

При цьому, суд звертає увагу, що словосполучення "може бути оголошено догану" вказує на те, що при виборі виду стягнення, яке може бути застосоване у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби має виходити із того, що догана в даному випадку є одним із видів найсуворішого стягнення, що застосовується до державного службовця.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення або керівник державної служби може застосувати до працівника менше суворе дисциплінарне стягнення, зокрема, зауваження.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, чому до позивача застосований більш суворіший вид стягнення - догану та не використана можливість для застосування менш суворого. Більш того, в ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що позивачем вчинений дисциплінарний проступок, який вказує на навмисне неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків.

Застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідач повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Натомість відповідач, порушуючи вимоги Порядку № 1039 та Закону № 889-VIII під час здійснення дисциплінарного провадження, повно, всебічно та об`єктивно не дослідивши всі обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, визнав дії позивача такими, що мають ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися у неналежному виконанні службових обов`язків. Більш того, в ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що позивачем вчинений дисциплінарний проступок, який вказує на навмисне неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків.

В постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №1340/4847/18 (адміністративне провадження № К/9901/15034/19) зазначено, що «Верховний Суд погоджується з доводами суду першої й апеляційної інстанцій, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу».

Крім зазначеного, відповідачем під час прийняття оскаржуваного наказу не проаналізовано службову характеристику позивача, а також не враховано відсутність доган і стягнень за період роботи в Одеській митниці.

Враховуючи наведене, суд вважає, що спірний наказ прийнятий без урахування усіх обставин справи, що мають значення для його прийняття, упереджено, нерозсудливо, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів позивача, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу. Більшість доводів сторони позивача взагалі не мають жодного відношення до підстав його звільнення і в той же час позивачем не наводиться будь-яких спростувань обставин, які були покладені в основу його звільнення.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністраивний позов слід задовольнити.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із вказаним позовом позивач сплатив 992,40 грн. судового збору і зазначена сума належить до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держаної митної служби України) (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці № 38-дс від 11.11.2022 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »

Стягнути з Одеської митниці (відокремленого підрозділу Держаної митної служби України) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи періодичну відсутність електроенергії у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, тривалість повітряних тривог, знаходження судді на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано суддею 17.02.2023 року.

Суддя Д.К. Василяка