Ухвала

від 20.02.2023 по справі 200/17017/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

20 лютого 2023 року справа №200/17017/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі № 200/17017/21 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дикон» про підтвердження обґрунтованості накладеного умовного адміністративного арешту майна платника податків,

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі № 200/17017/21.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі № 200/17017/21 - залишено без руху.

Встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.

Копія ухвали суду від 27 грудня 2022 року надіслана в електронний кабінет відповідача в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 30 грудня 2022 року.

На адресу суду надійшла заява про поновлення процесуального строку, яка за змістом фактично дублює заяву про поновлення строку, додану до апеляційної скарги (військовий стан, встановлення простою органів ДПС, запровадження дистанційної роботи, передання функцій ГУ ДПС у Донецькій області щодо самопредставництва ГУ ДПС у Львівській області, вжиття заходів щодо сплати судового збору), мотивам і доводам якого було надано оцінку апеляційним судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Між цим, заявник наполягає на тому, що вжиття заходів щодо сплати судового збору спричинило також пропуск судового збору, проте такі причини апелянт вважає поважними та такими, що не залежали від волі відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що апелянтом 23 грудня 2022 року вперше подано апеляційну скаргу на рішення від 31 січня 2022 року, тобто через 11 місяців після ухвалення рішення, тобто з грубим порушенням строку, встановленого ст. 295 КАС України.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 КАС України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.

Суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть свідчити про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Щодо посилання апелянта на вжиття заходів для сплати судового збору.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 200/15310/21.

Слід зазначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 31 січня 2022 року у цій справі у сумі сплачено 17 листопада 2022 року у сумі 3721,50 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Щодо посилання апелянта на відсутності доступу до мережі «Електронний суд» ГУ ДПС у Донецькій області, ІТС «Податковий блок», «Управління документів» суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Стосовно зазначення відповідачем інших причин пропуску на апеляційне оскарження у зв`язку із запровадження на території України воєнного стану, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другоїстатті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їмКонституцією України, цим та іншими законами України.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 813/288/16.

Отже, станом на 20 лютого 2023 року, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті.

Відповідно до частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихстаттею 295цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про поновлення строку відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі № 200/17017/21 за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Дикон» про підтвердження обґрунтованості накладеного умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

І. В. Геращенко