Ухвала

від 20.02.2023 по справі 420/25322/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/25322/21

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шляхтицький О.І.

суддів: Семенюка Г.В. , Домусчі С.Д.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 р. по справі № 420/25322/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апстоун Україна" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови від 16.06.2021 року,

В С Т А Н О В И В :

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31.05.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Апстоун Україна" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови від 16.06.2021 року - задовольнив.

На зазначене рішення суду Одеська митниця через підсистему Електронний суд 24.06.2022 вперше подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

06.09.2022 П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою повернув апеляційну скаргу Одеської митниці, у зв`язку із не усуненням недоліків поданої апеляційної скарги.

04.10.2022 митний орган вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції, з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022.

24.10.2022 П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою повернув апеляційну скаргу Одеської митниці, у зв`язку із не усуненням недоліків поданої апеляційної скарги.

02.11.2022 митний орган втретє звернувся до суду апеляційної інстанції, з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022.

08.12.2022 П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою повернув апеляційну скаргу Одеської митниці, у зв`язку із не усуненням недоліків поданої апеляційної скарги.

06.01.2023 митний орган вчетверте звернувся до суду апеляційної інстанції, з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022.

Разом із новою апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке вмотивовано веденням воєнного стану в Україні та посиланням на рішення ради суддів України щодо продовження різного роду процесуальних строків.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.01.2023 апеляційну скаргу залишив без руху та надав апелянту строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали :

- для надання апелянтом заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наведення інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення;

- для надання доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів;

- для надання документу про сплату судового збору .

27.01.2023 до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшли клопотання Одеської митниці про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 420/25322/21 та поновлення строку на апеляційне оскарження.

У зазначеному клопотання апелянт просив звільнити його від сплати судового збору.

Водночас у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наведення інших підстав поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення, апелянт не навів інших підстав для поновлення строку аніж ті які були зазначенні разом із апеляційною скаргою і які суд апеляційної інстанції визнав неповажними.

П`ятий апеляційний суд ухвалою від 01.02.2023 відмовив Одеській митниці у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 по справі № 420/25322/21 .

Продовжив Одеській митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснив Одеської митниці, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Роз`яснив Одеській митниці, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині підтвердження поважності причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 03.02.2023, копія ухвали апеляційного суду від 01.02.2023 була доставлена до електронного кабінету Одеської митниці в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 02.02.2023 о 13:24 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 02.02.2023, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 12.02.2023 включно.

16.02.2023 Одеська митниця через підсистему Електронний суд надіслала до апеляційного суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Щодо обгрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт нових обставин не зазначив.

Отже, апелянт не навів інших підстав для поновлення строку аніж ті, які були зазначені разом із апеляційною скаргою, і які суд апеляційної інстанції визнав неповажними.

Проте, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Також запроваджений дистанційний режим роботи працівників апарату не є поважними, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 23 травня 2022 року по справі № 640/11534/21.

Окремо суд звертає увагу, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку звернення до суду реалізовувати право на подання скарги.

При цьому у випадку незгоди із ухвалами суду про повернення скарги, апелянт наділений процесуальним правом оскаржувати відповідні ухвали в касаційному порядку, водночас подання повторних апеляційних скарг не свідчить про наявність поважних причин для поновлення строку звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Суд вважає недоречними посилання апелянта на практику ЄСПЛ, оскільки висновки цього суду направлені на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки ЄСПЛ у порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки. Тобто визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, бо головним обов`язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року (справа № 9901/511/19).

З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Відтак, посилання апелянта на наявність підстав для поновлення судом пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегією суддів відхиляються, оскільки за встановлених обставин, в діях останнього не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на апеляційне оскарження. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення апеляційної скарги.

Тотожний підхід був застосований Верховним Судом при розгляді справи № 640/11452/19 12 жовтня 2022 року.

Також, суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб`єкта владних повноважень, утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Відповідно частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

Відповідно частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого його користь).

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 06 вересня 2022 року по справі № 420/16598/21(№ К/990/22957/22).

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 298, 299, 325, 328 КАС України, суд-

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження та відстрочення строку для сплати судового збору - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.