Ухвала від 17.02.2023 по справі 348/223/23

У Х В А Л А

про продовження процесуального строку

Справа №348/223/23

2-о/348/22/23

17 лютого 2023 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог- виконавчий комітет Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області як орган опіки та піклування, представник заявника адвокат Костів Іван Ярославович, -

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2023 року заявник ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Костів І.Я., звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 06.02.2023 року зазначена заява була залишена без руху та заявнику наданий строк для усунення недоліків.

15.02.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

У вказаній заяві, заявник, обґрунтовуючи своє право на звернення до суду, як член сім`ї або близький родич особи, щодо якої вирішується питання про визнання його недієздатним, посилається на положення п.1 ч.1 ст. 3 КПК України, що є незрозумілим, так як справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження цивільного судочинства.

Крім того, суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

Згідно ч. 3 ст.42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Однак, у поданій заяві не зазначено особу, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною у якості заінтересованої особи, прізвище, ім`я та по батькові такої особи, її місце проживання чи перебування та засоби зв`язку, що позбавляє суд у подальшому здійснити виклик такої особи для участі в судовому засіданні з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України.

Відтак, заявником не було зазначено в якості заінтересованої особи, відносно якої розглядається справа про визнання її недієздатною ОСОБА_2 , у зв`язку з чим заявнику необхідно уточнити коло суб`єктів - учасників процесу, з наданням копії заяви та доданих матеріалів для них.

Згідно положень ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюєтьсяЦивільним процесуальним кодексом України.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка, що визначено ч. 1 ст. 41 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

За змістом ч. 1 ст.300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення опіки над недієздатними особами, а саме за поданням відповідного органу.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 слідує, що останній просить визнати ОСОБА_2 недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном. Проте зміст заяви не містить даних, що органом опіки та піклування таке подання виносилось, хоча вимога з даного питання пред`явлена. Також не додано до заяви відповідного подання (рішення) органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною особою, при тому, що наявність такого подання є обов`язковим для ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви про визнання особи недієздатною.

Так, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Однак, в заяві відсутні відомості щодо наявності такої заяви особи, яка просить призначити її опікуном та посилання на докази, що особа зверталась до відповідного органу опіки і піклування з даного питання. Доказів стосовно того, що ОСОБА_1 може бути опікуном (піклувальником) не надано.

Враховуючи вищевикладене, заявнику необхідно надати суду висновок органу опіки та піклування про можливість призначення його опікуном над недієздатною особою, або докази звернення з цього питання до органів опіки та піклування.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Також суд зазначає, що за змістом ч.ч.2,3 ст.127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.5ст.127 ЦПК Українипропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

За приписами ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

На підставі вищенаведеного, з метою недопущення надмірного формалізму та порушення принципу доступу до правосуддя, враховуючи невідворотність процесуальних наслідків, пов`язаних з пропуском строку на усунення недоліків заяви, а також демонстрування заявником готовності усувати недоліки, суд дійшов до висновку про можливість продовження встановленого судом процесуального строку для усунення недоліків заяви.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст.175,177,185,187,255,354 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків заяви та встановити йому десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для надання усунення недоліків та роз`яснити, що в іншому випадку заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А.Бурдун