РІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 621/1208/22
Провадження 2/621/103/23
07 лютого 2023 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
Головуючий - суддя Філіп`єва Вікторія Вікторівна
за участі секретаря судового засідання - Лацько Анастасія Станіславівна,
учасники справи:
позивач - Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області - представник Мартинова О. В.
відповідач - ОСОБА_1
ІІІ особа: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області - представник Колісник О.С.
ІІІ особа: Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області - представник Касьянова О.М.
ІІІ особа: Комунальний заклад «Харківський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Гармонія» Харківської обласної ради, - представник не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , ІІІ особи: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Комунальний заклад «Харківський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Гармонія» Харківської обласної ради,
про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області звернувся до суду з позовною заявою в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якій просить позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її дітей та стягнути аліменти на їх утримання.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей записаний зі слів матері відповідно до ч.1 статті 135 Сімейного кодексу України. Вказана родина характеризується як проблемна та перебуває в скрутних життєвих обставинах. Мати зловживає спиртними напоями, часто залишає дітей без догляду, в будинку антисанітарія, діти не отримують необхідне виховання та догляд з боку матері. З липня 2022 року за заявою матері діти були влаштовані до КЗ «Харківський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Гармонія» Харківської обласної ради. Відповідачка ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, вживає спиртні напої, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, до служби у справах дітей з заявою про повернення їй доньок не зверталася, що свідчить про те, що мати не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей та ухиляється від виконання обов`язків по їх вихованню. Тому позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стосовно її дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідачки аліменти на їх утримання в розмірі 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.09.2022 року відкрито провадження за позовною заявою та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано учасникам справи час для подання заяв по суті позову (а.с.32).
Відповідач ОСОБА_1 (в шлюбі - ОСОБА_1 ) не погодилася з пред`явленим позовом та подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що дійсно має двох неповнолітніх доньок - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей записаний зі слів матері відповідно до ч.1 статті 135 Сімейного кодексу України. Позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки вона ніколи не відмовлялася від виконання своїх обов`язків щодо дітей, дуже їх любить. Вона сама виросла в сім`ї зі складними життєвими обставинами, її мати народила сімох дітей та покинула їх на бабусю, які також всі проживають за адресою: АДРЕСА_1 . У жовтні 2021 року, для забезпечення більш кращих умов навчання та проживання вона змушена була написати заяву про тимчасове влаштування дітей до державних виховних закладів, оскільки можливості придбати окреме житло через відсутність коштів та працевлаштування не мала. На даний час життєва ситуація кардинально змінилася. 13.09.2022 року відповідачка зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , з яким разом проживають в окремому будинку в АДРЕСА_2 , в якому маються необхідні побутові зручності та створено умови проживання для дітей. Її чоловік офіційно працевлаштований, отримує невеликий стабільний дохід, а вона пішла навчатися для отримання професії й закінчила курси. Разом з чоловіком вони декілька разів відвідували доньок в виховному закладі, купували їм ласощі, підтримують зв`язок із керівником закладу. Вона не вчиняла жодних протиправних дій щодо дітей, бажає жити з ними й виховувати їх, усвідомила свої батьківські обов`язки, а тому просить не позбавляти її батьківських прав щодо дітей. (а.с.40-41)
ІІІ особа по справі - Комунальний заклад «Харківський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Гармонія» Харківської обласної ради - надала до суду пояснення, в яких зазначила, що діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з липня 2022 року по теперішній час перебувають у вказаному виховному закладі. За час перебування дітей у закладі мати кілька разів відвідувала доньок, цікавилася їхніми справами і здоров`ям. Діти позитивно ставляться до матері та бажають повернутися додому. Просили суд прийняти рішення по справі, керуючись найкращими інтересами дітей, та розглянути справу без участі їх представника (а.с 57)
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 08.11.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті з викликом учасників в судове засідання (а.с.67)
В судовому засіданні представник позивача О.Мартинова підтримала позов та просила його задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що уповноваженими особами міськради як органу опіки та піклування розглянуто подання Служби у справах дітей (ІІІ особи) та додані матеріали, за якими зроблено висновок про доцільність позбавлення відповідачки ОСОБА_1 (на даний час - у шлюбі « ОСОБА_1 ») батьківських прав стосовно двох її неповнолітніх доньок. Вказана родина знаходиться на обліку в соціальних службах в зв`язку зі складними життєвими обставинами. За місцем реєстрації відповідачки, окрім неї та дітей, зареєстровано й проживає ще 7 осіб, і для дітей відсутні належні умови проживання й навчання, тому за заявою матері діти були влаштовані до державного навчального закладу. Дійсно, на даний час відповідачка вийшла заміж і проживає разом з чоловіком, однак невідомо наскільки тривалими будуть ці стосунки, і чи не прийдеться дітям разом з матір`ю знову повернутися у погані умови проживання. Вважала, що позбавлення відповідачки батьківських прав відповідатиме забезпеченню інтересів дітей.
Представники ІІІ осіб - Служби у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області - Колісник О.С., та Центру надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області - Касьянова О.М. підтримали позов в повному обсязі та наполягали на його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 категорично заперечувала проти задоволення позову та вказала, що дійсно в зв`язку з молодим віком раніше вживала спиртні напої, але не зловживає ними, і зараз взагалі не випиває. В липні 2022 року, під час воєнних дій, вона змушена була віддати дітей до виховного закладу, оскільки їй так рекомендували працівники Служби у справах дітей, бо вона не могла знайти роботу і окреме житло для себе і дітей. Вона ніколи не вчиняла будь-яких правопорушень щодо дітей, любить їх, а діти - її, тому просить не позбавляти її батьківських прав, бо усвідомила свої обов`язки по їх вихованню та утриманню.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що знає відповідачку з 2021 року, а 13.09.2022 року вони одружилися. Вона є гарною господинею, доброю людиною, спиртними напоями не зловживає. Вдвох вони декілька разів відвідували дітей у навчальному закладі, який зараз евакуйований до Чернівецької області, що з огляду на воєнний стан, дуже важко зробити з матеріальної точки зору, а також зважаючи на труднощі з транспортним сполученням. Однак і відповідачка, і він мають намір створити належні умови для навчання й проживання дітей.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що знає відповідачку як дружину ОСОБА_7 близько 4 місяців. Вона є доброю господинею, доглядає за будинком та городом. В хаті затишно й чисто, спиртними напоями не зловживає. Свідку відомо, що у відповідачки є двоє доньок, які зараз знаходяться в навчальному закладі у Західній Україні, та за якими вона дуже переживає і бажає їх повернути.
Свідок ОСОБА_12 дала аналогічні свідчення.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, додані до неї, заяви учасників, суд встановив наступне:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вбачається зі Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області 03.12.2013 року, актовий запис № 61, матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач ОСОБА_1 . (а.с.5)
Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області 24.12.2015 року, актовий запис № 38, відповідач ОСОБА_1 є також матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.6)
Відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, відомості про батька ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внесено зі слів матері відповідно до ч.1 статті 135 Сімейного кодексу України (Витяги № 00035994138, 00035994220 від 30.06.2022 року, а.с.7-8)
Згідно Витягу №1305 від 01.10.2021 року, відповідач ОСОБА_1 та її неповнолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними за вказаною адресою зареєстровані ще 9 осіб (а.с.11)
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 15.07.2022 року, складеного головним спеціалістом Служби у справах дітей Зміївської міської ради Мартиновою О.В. на підставі контролю за родиною, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,9 кв.м, складається з 2 кімнат. В приміщенні (з акту) умови проживання незадовільні, порушені санітарно-гігієнічні норми, брудно, меблі старі. З побутової техніки є холодильник та телевізор. У дітей немає окремих місць для відпочинку (а.с.12)
Наказом Служби у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 01-05/1 від 05.01.2022 року малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с.16)
Наказом Служби у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 01-06/1 від 05.01.2022 року малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , взято на облік як дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах (а.с.17)
На підставі Акту оцінки потреб сім`ї /особи № 08-18-22 від 14.07.2022 року фахівцем КУ «Центр надання соціальних послуг» Зміївської міської ради Губа Л.М. складено висновок про те, що ОСОБА_1 не здатна створити для дітей належні умови проживання та розвитку, оскільки сама виховувалася у родині, яка перебувала під соціальним супроводом, а тому не має позитивної моделі сім`ї (а.с.18-24)
Згідно інформації КЗ «Таранівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героїв- широнінців» Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області від 30.09.2021 року, учениця 3-А класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відвідує навчальні заняття. Бабуся стверджує, що дитина хворіє. Вказана інформація не підтвердилася, оскільки матері з дітьми вдома не було. Умови проживання сім`ї незадовільні. (а.с.26)
Тривалість відсутності дитини в навчальному закладі у вказаній довідці не зазначено, а отже з вказаної Довідки не можливо встановити строк та поважність (неповажність)/ систематичність відсутності дитини в школі.
Згідно інформації начальника відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 24.11.2021 року, за відомостями ІПС «Армор», відповідач ОСОБА_1 притягалася до адміністративної відповідальності 20.12.2020 року за ч.1 ст.178 та ч.3 ст.109 КУпАП, та 15.03.2021 року - за ч.2 ст.178 КУпАП (а.с.27)
Відповідно до висновку Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області як органу опіки та піклування, з метою захисту інтересів суб`єктів сімейних відносин, позивач вважає за доцільне позбавити відповідачку ОСОБА_1 батьківських прав стосовно її дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як на підставу позбавлення батьківських прав позивач зазначив, що відповідачка ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, вживає спиртні напої, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, до служби у справах дітей з заявою про повернення їй доньок не зверталася, що свідчить про те, що мати не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей та ухиляється від виконання обов`язків по їх вихованню (а.с.14- 15)
Судом також встановлено, що 13 вересня 2022 року відповідач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Зміївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 406 від 13.09.2022 року, та змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.42)
Актом обстеження житлових умов від 30.09.2022 року, складеного депутатом Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Юрченком Ю.В. за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що у вказаному будинку проживають без реєстрації ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_1 (відповідач ОСОБА_1 )Будинок має 2 спальні, ванну кімнату, кухню, тощо. В домоволодінні створені умови для проживання (а.с.43)
Аналогічну інформацію містить Акт обстеження житлових умов від 12.01.2023 року, складений депутатом Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області Юрченком Ю.В. за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що у вказаному будинку проживають без реєстрації ОСОБА_7 та його дружина (а.с.93)
Згідно Довідки Зміївської районної філії Харківського ОЦЗ Державного центру зайнятості від 26.01.2023 року ОСОБА_1 (відповідач - ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в Зміївському районному центрі зайнятості
Як вбачається з копії Диплому серії НОМЕР_5 від 24.06.2022 року відповідач ОСОБА_1 закінчила Державний навчальний заклад «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області» і здобула професію оператор швацького устаткування, швачка (а.с.92)
Відповідно до Довідки КЗ «Харківський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Гармонія» Харківської обласної ради № 13-02/295 від 20.12.2022 року за час перебування дітей у закладі мати ОСОБА_1 (ОСОБА_1 - у шлюбі) регулярно відвідує дітей та дзвонить їм, постійно цікавиться їх станом здоров`я, справами, успіхами в навчанні. Діти позитивно ставляться до матері та бажають повернутися додому. (а.с.74)
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:
Згідно з частиною 3 статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного та соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.
Статтею 11 цього ж Закону визначено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплено обов`язок батьків виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття освіти, готувати до самостійного життя та поважати її.
Частиною 1 статті 151 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають також переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними, що визначено частиною 1 статті 163 Сімейного кодексу України.
Згідно ч.1 статті 152 Сімейного кодексу України, право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом
Відповідно до положень статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, та в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Відповідно до вимог статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Згідно статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років .
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, що тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, матері, так і для дитини, що визначено статтею 166 Сімейного кодексу України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
Верховний суд у своїй постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18) зазначив, що судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, приймають участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості згідно зі статтею 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на від 03 грудня 1986 року.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Це крайній захід впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.
Матеріали справи не містять жодних переконливих доказів щодо жорстокого поводження відповідачки зі своїми дітьми, вчинення нею вчинків, які створюють небезпеку для їх життя чи здоров`я, зокрема: незабезпечення харчування чи лікування, примушування до жебракування, бродяжництва, тощо. В матеріалах справи відсутні також належні й допустимі докази того, що відповідачка є хронічним алкоголіком чи наркоманкою, а отже виняткові обставини, які можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав в розумінні статті 164 Сімейного кодексу України, позивачем не доведені.
Натомість в судовому засіданні встановлено безперечне бажання відповідачки ОСОБА_1 (в шлюбі - ОСОБА_1 ) проживати разом з дітьми та виховувати їх, усвідомлення нею свого батьківського обов`язку щодо створення належних умов проживання й навчання дітей.
Керівником закладу, в якому на час розгляду справи перебувають діти, надано до суду інформацію про зацікавленість матері у стані здоров`я та житті її доньок, відвідування дітей у закладі під час дії в Україні воєнного стану.
Згідно з ч.ч.5, 6 статті 9 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Суд зазначає, що висновок Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області як органу опіки та піклування, про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно її дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений 07.07.2022 року без врахування змін у поведінці матері стосовно її дітей, наявності іншого місця проживання, опанування професії, тощо.
Відповідачка категорично заперечує проти позбавлення її батьківських прав.
Європейський суд з прав людини, практику та рішення якого суди мають застосовувати як джерело права відповідно до Закону України«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58). При цьому, на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.
Отже, безсумнівних доказів, які б свідчили про постійне ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов`язків щодо виховання доньок, її винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками, - не надано, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що підстав для застосування до відповідачки крайнього заходу впливу - позбавлення батьківських прав стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - недостатньо.
Разом з тим, з наданих доказів вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 певний час приділяла недостатньо уваги своїм донькам, їх розвитку, навчанню, в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, що спонукало соціальні служби забезпечити родині відповідачки соціальний супровід, в зв`язку з чим суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_1 про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, а на орган опіки та піклування Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області - покласти контроль за виконанням відповідачкою батьківських обов`язків стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В зв`язку з відсутністю підстав позбавлення відповідачки батьківських прав, відсутні також підстави для стягнення з неї аліментів на утримання дітей.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 13, 19, 76-84, 89, 141, 293, 334-338, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 , ІІІ особи: Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Комунальний заклад «Харківський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Гармонія» Харківської обласної ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - відмовити.
Попередити ОСОБА_1 про необхідність належного виконання обов`язків по вихованню і утриманню її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Покласти на Зміївську міську раду Чугуївського району Харківської області як орган опіки та піклування контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_1 .
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04058674, юридична адреса: 63404, Харківська область, Чугуївський район, місто Зміїв, вул..Адміністративна, буд.9
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
ІІІ особа - Служба у справах дітей Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, ЄДРПОУ 439147, юридична адреса: 63404, Харківська область, Чугуївський район, місто Зміїв, вул..Гагаріна, буд.22
ІІІ особа: Центр надання соціальних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, код ЄДРПОУ 23912287, юридична адреса: 63404, Харківська область, Чугуївський район, місто Зміїв, вул..Гагаріна, буд.22
ІІІ особа: Комунальний заклад «Харківський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Гармонія» Харківської обласної ради, код ЄДРПОУ 24665939, юридична адреса: місто Харків, вул. Фісоновича,4, адреса місцезнаходження: Чернівецька область, Сторожинецький район, с.Банилів-Підгірний.
Повне рішення складено та підписано 15.02.2023 року.
Суддя В. Філіп`єва
Суд | Зміївський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2023 |
Оприлюднено | 23.02.2023 |
Номер документу | 109087852 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Зміївський районний суд Харківської області
Філіп'єва В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні