Ухвала

від 20.02.2023 по справі 953/14457/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/14457/20

н/п 1-кс/953/723/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12020220490002731 від 04.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який на підставі ордеру серія ХВ № 000037 від 31.08.2020 р. та договору про надання правничої допомоги № 25/Б/К-20 від 31.08.2020 представляє інтереси ОСОБА_4 , в якому він просить зняти арешт з нерухомого майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2020, а саме: з трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Зевакрон», код ЄДРПОУ 43579062, дозволивши розпоряджатись та користуватись нею.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що досудове розслідування по кримінальному провадженню постановою слідчого було закрито, а продовження арешту нерухомого майна порушує право власності ОСОБА_4 , що було відновлено рішеннями судів у цивільній справі № 953/16989/20.

Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання 20.02.2023 не з`явився, але подав слідчому судді заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутносты, а вимоги про зняття арешту з квартири задовольнити.

Слідчий СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , який здійснював досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12020220490002731 від 04.09.2020, та прокурор Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 у своїх заявах повідомили слідчого суддю, що на даний час вказане кримінальне провадження закрито на підставі пп.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із чим проти задоволення клопотання про скасування арешту не заперечують та просять провести розгляд справи у їх відсутність.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що у провадженні СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12020220490002731 від 04.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за фактом заволодіння квартирою ОСОБА_4 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Чинною ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2020 р. за клопотанням прокурора Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області ОСОБА_7 був накладений арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження у будь-який спосіб.

Також слідчим суддею накладено заборону вчинення будь-яких реєстраційних дій державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та посадовим особам, які відповідно до законодавства наділені повноваженнями державних реєстраторів та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Зевакрон» (код ЄДРОПОУ 43579062) розпоряджатися та користуватися трикімнатною квартирою АДРЕСА_1 .

Арешт на вказане нерухоме майно накладено з метою забезпечення збереження речового доказу по кримінальному провадженню № 12020220490002731 від 04.09.2020.

Постановою слідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 21.02.2022 кримінальне провадження № 12020220490002731 від 04.09.2020 було закрито на підставі пп. 2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 727/2878/19, що викладена в постанові від 30.06.2020 р. у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2020 року, при арешті майна, слідчий суддя виходив з того, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Під час судового розгляду клопотання про скасування арешту майна встановлено, що арешт вказаної у клопотанні квартири був накладений обґрунтовано, однак, він позбавляє його власника права на користування та розпорядження належним йому майном, а тому необхідність у продовженні арешту відпала, оскільки за повідомленням сторони обвинувачення кримінальне провадження вже закрито.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Враховуючи викладене, стороною кримінального провадження, за клопотанням якої накладено арешт не доведено підстав для продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12020220490002731 від 04.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2020 у кримінальному провадженні № 12020220490002731 від 04.09.2020, а саме: квартири АДРЕСА_1 , дозволивши її відчуження у будь-який спосіб та розпорядження нею.

Дозволити вчинення з нею будь-яких реєстраційних дій державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та посадовим особам, які відповідно до законодавства наділені повноваженнями державних реєстраторів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1