Ухвала

від 20.02.2023 по справі 480/8853/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 480/8853/20

адміністративне провадження № К/990/148/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №480/8853/20 за позовом Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

у с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Сумській області до Верховного Суду подало касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №480/8853/20.

Одночасно Головне управління ДПС у Сумській області заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 23 січня 2023 року вказану касаційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України та надав строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження.

06 лютого 2023 року на виконання вимог цієї ухвали, від Головного управління ДПС у Сумській області надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

У вказаному клопотанні податковий орган посилається на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, а тому просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження в розглядуваній справі поважними та поновити його.

Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у Сумській області не наводить.

Наведені скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Щодо доводів скаржника про те, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.

Щодо зазначення відповідачем інших причин пропуску на касаційне оскарження у зв`язку із запровадження на території України воєнного стану, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Верховний Суд наголошує, що посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу Головного управління ДПС у Сумській області, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.

Колегія судів також відхиляє посилання скаржника на встановлений простій та дистанційну роботу для працівників Головного управління ДПС у Сумській області, а також на тимчасову окупацію частини Сумської області, оскільки зазначені обставини не носили тривалого безперервного характеру у весь період з моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції (21 лютого 2022 року) до моменту направлення поштою цієї касаційної скарги (29 грудня 2022 року).

Суд звертає увагу, що зазначені скаржником обставини не можуть жодним чином об`єктивно обумовлювати пропуск строку на подання вперше касаційної скарги більш ніж на десять місяців.

Також Суд акцентує увагу на тому, що податковий орган, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Посилання відповідача, як на підставу поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, на неможливість своєчасної сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі у зв`язку з відсутністю коштів, суд також вважає безпідставним, оскільки Головне управління ДПС у Сумській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому вказані обставинними не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинні ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема з приводу безспірного списання коштів з його рахунків, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №480/8853/20 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Сумській області про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року у справі №480/8853/20 за позовом Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко