Ухвала

від 17.02.2023 по справі 503/159/23

КОДИМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 503/159/23

Провадження № 2-а/503/3/23

УХВАЛА

17 лютого 2023 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора відділу поліцейськоїдіяльності №1Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області Владика Анастасії Василівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, на її відповідність вимогам ст. 160-161 КАС України,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказаний адміністративний позов.

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам ч.3 ст. 161 КАС України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас ч.5 ст. 161 КАС України передбачає, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання позивача, зокрема про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Однак, позивачем до поданої позовної заяви не надано ні документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, згідно ч.3 ст. 161 КАС України, а ні клопотання позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

При цьому, у змісті позовної заяви позивач у відповідності до положень ч.8 ст. 160 КАС України посилався на ту обставину, що згідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Проте суд звертає увагу позивача на ту обставину, що «державне мито» і «судовий збір» не є тотожними поняттями.

За Декретом КабінетуМіністрів Українивід 21січня 1993року №7-93«Про державнемито» (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом № 3674-VI) державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.

Частиною четвертою статті 288КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленого статтею 288 КУпАПправа на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI.

Прийняття Закону №3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень статей 3, 5Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Така позиція щодо необхідності сплати позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення була наведена Великою Палатою Верховного Суду в своїй постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18).

Згідно ч.2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно доч.2ст.4Закону України«Про судовийзбір» №3674-VIвід 08.07.2011року передбачає, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає сплаті ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 536,8 грн.

Відповідно до положень абзацу першого ч.1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи наведене, для усунення недоліків, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 536,8 грн та надати до суду документ, що підтверджує його сплату, або звернутись до суду з клопотанням про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору з належним обґрунтування їх підстав, якщо існують обставини, передбачені пунктом 2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Керуючись ст. 132-133, 169, 243, 248, 270, 286 КАС України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області Владика Анастасії Василівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що згідно положень пункту 1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заяваповертається позивачеві,якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.В. Вороненко