справа № 361/10297/21
провадження № 2/361/1872/22
17.10.2022
РІШЕННЯ
Іменем України
17 жовтня 2022 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Панек А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання незаконними та скасування рішення і розпорядження,
в с т а н о в и в :
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала до Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Требухівської сільської ради Броварського району Київської області (далі - Требухівська с/рада), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення 31 сесії Требухівської с/ради від 10 серпня 2018 року № 269 "Про висловлення недовіри директору комунального підприємства "Сервіс" Требухівської с/ради ОСОБА_1 "; визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Требухівської с/ради від 15 серпня 2018 року № 46 "Про звільнення директора комунального підприємства Требухівської с/ради "Сервіс"; поновити її на посаді директора комунального підприємства "Сервіс" Требухівської с/ради; стягнути з Требухівської с/ради на її користь заробітну плату (середню заробітну плату) за час вимушеного прогулу в розмірі 300188 грн. 60 коп.
В обґрунтування позову зазначала, що 02 травня 2018 року між нею та Требухівською с/радою було укладено трудовий контракт, за умовами якого її прийнято на посаду директора комунального підприємства "Сервіс" Требухівської с/ради, строком дії до 02 травня 2021 року. 15 серпня 2018 року головою Требухівської с/ради було винесено розпорядження за № 46 про звільнення її із займаної посади директора комунального підприємства, у зв`язку з прийнятим 10 серпня 2018 року Требухівською с/радою рішенням за № 269 "Про висловлення недовіри директору комунального підприємства "Сервіс" Требухівської с/ради", згідно із п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Вказувала, що ця норма законодавства передбачає звільнення працівника за невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків, однак посилалася на те, що за час її перебування на посаді, вона не мала систематичних невиконань трудових обов`язків, та не мала жодних дисциплінарних стягнень. Крім того зазначала, що приводом для її звільнення стала доповідь депутата Требухівської с/ради ОСОБА_2 на сесії Требухівської с/ради 10 серпня 2018 року, за результатами якої її роботу визнано незадовільною. На засідання цієї сесії її запрошено не було, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості надати свої заперечення, висловити незгоду з даного питання та прозвітувати про виконану роботу. Також у порушення умов п. 19 трудового договору про його дострокове розірвання її не попереджали. Вважає, що рішення Требухівської с/ради про висловлення їй недовіри, яке стало підставою для її звільнення, та розпорядження голови Требухівської с/ради прийнятті з порушенням вимог законодавства, тому наказ та розпорядження підлягають визнанню судом протиправним та скасуванню, тому за весь час вимушеного прогулу на її користь підлягає стягненню середня заробітна плата.
22 червня 2020 року рішенням Київського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, вказаний вище адміністративний позов ОСОБА_1 до Требухівської с/ради про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Цими судовими рішеннями визнано протиправними та скасовано рішення 31 сесії Требухівської с/ради від 10 серпня 2019 року № 269 "Про висловлення недовіри директору комунального підприємства "Сервіс" Требухівської сільської ради ОСОБА_1 " та розпорядження сільського голови Требухівської с/ради від 15 серпня 2019 року № 46 "Про звільнення директора комунального підприємства Требухівської с/ради "Сервіс"; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора комунального підприємства "Сервіс" Требухівської с/ради та стягнуто з Требухівської с/ради на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 300188 грн. 60 коп.
28 жовтня 2021 року постановою Верховного Суду рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року скасовано, провадження у цій справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
15 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду за заявою позивача ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 354 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Требухівської с/ради про зобов`язання вчинити певні дії передано до Броварського міськрайонного суду Київської області за встановленою юрисдикцією.
04 січня 2022 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області провадження у даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
22 вересня 2022 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про зменшення позовних вимог (т. 2 а. с. 238-243), у якій просила визнати протиправним та скасувати рішення 31 сесії Требухівської с/ради від 10 серпня 2018 року № 269 "Про висловлення недовіри директору комунального підприємства "Сервіс" Требухівської с/ради ОСОБА_1 "; визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Требухівської с/ради від 15 серпня 2018 року № 46 "Про звільнення директора комунального підприємства Требухівської сільської ради "Сервіс", посилаючись на те, що після набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року її поновлено на посаді директора комунального підприємства "Сервіс" та виплачено їй за час вимушеного прогулу середній заробіток у розмірі 300188 грн. 60 коп.
Також 22 вересня 2022 року протокольною ухвалою суду замінено відповідача у даній справі Требухівську с/раду на її правонаступника Броварську міську раду Броварського району Київської області (далі - Броварська м/рада).
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій зазначала, що позовні вимоги вона підтримує, просила суд їх задовольнити та розглянути дану справу за її відсутності.
Представник відповідача Броварської м/ради міський голова Сапожко І.В. у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача та прийняти рішення за наявними у справі матеріалами.
З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 02 травня 2018 року між ОСОБА_1 і Требухівською с/радою був укладений трудовий контракт.
За умовами цього трудового контракту позивача ОСОБА_1 було прийнята на посаду директора комунального підприємства "Сервіс" Требухівської сільської ради Броварського району Київської області (далі - КП "Сервіс") та вона зобов`язувалася виконувати роботу, визначену цим контрактом, а роботодавець Требухівська с/рада зобов`язувалася виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством, колективним договором та угодою сторін.
Відповідно до п. 4 вказаного трудового контракту працівник ОСОБА_1 зобов`язується за обсягом роботи комунального підприємства, рівня виконання професійних обов`язків, дотримання правил з охорони праці організувати системну роботу працівників спрямовану на розвиток інфраструктури села, а також виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
У п. п. 19, 21 трудового контракту сторони погодили, що при достроковому розірванні контракту у разі неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених контрактом, він розривається з попередженням відповідної сторони. Строк його дії становить з 02 травня 2018 року до 02 травня 2021 року.
12 липня 2018 року розпорядженням № 104 голови Требухівської с/ради ОСОБА_3 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора КП "Сервіс" ОСОБА_1 " за невиконання трудових обов`язків, передбачених трудовим договором від 02 травня 2018 року, директору КП "Сервіс" ОСОБА_1 було оголошено догану.
27 липня 2018 року головою Требухівської с/ради Куцем В.В. директору КП "Сервіс" ОСОБА_1 винесено попередження про звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків, передбачених трудовим контрактом від 02 травня 2018 року, також попереджено про наслідки, передбачені п. 19 трудового контракту та нормами п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
07 серпня 2018 року розпорядженням № 115 голови Требухівської с/ради ОСОБА_3 "Щодо вжиття заходів благоустрою села Требухів Броварського району Київської області" директору КП "Сервіс" ОСОБА_1 надійшли вказівки про термінове виконання всіх заходів по благоустрою села Требухів Броварського району Київської області.
10 серпня 2018 року рішенням № 269 Требухівської с/ради "Про висловлення недовіри директору КП "Сервіс" Требухівської с/ради ОСОБА_1 " вирішено визнати роботу директора КП "Сервіс" ОСОБА_1 не задовільною.
Вказаним рішенням вирішено: голові Требухівської с/ради ОСОБА_3 вжити заходів щодо дострокового розірвання трудового договору (контракту) з директором КП "Сервіс" ОСОБА_1
15 серпня 2018 року розпорядженням голови Требухівської с/ради № 46 "Про звільнення директора комунального підприємства Требухівської с/ради "Сервіс" припинено дію трудового контракту з керівником КП "Сервіс" ОСОБА_1 та звільнено її 15 серпня 2018 року з посади директора КП "Сервіс", у зв`язку із прийнятим рішенням Требухівської с/ради від 10 серпня 2018 року № 269 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Не погоджуючись з правомірністю звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами КЗпП України, Конституцією України.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За змістом ч. 6 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно із ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що невиконання працівником обов`язків тлумачиться як вчинення працівником певних діянь, які мають протиправний характер, тобто йдеться про вчинення дій, які працівник відповідно до законодавства, колективного договору, правил внутрішнього трудового розпорядку, трудового договору не мав права вчиняти, або, навпаки, про невчинення певних дій, які працівник на підставі зазначених актів зобов`язаний був учинити, а під систематичним невиконанням працівником обов`язків слід розуміти неодноразове (тобто два і більше разів) здійснення цих вчинків.
Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що умовою звільнення працівника на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є факт повторного здійснення працівником протиправної винної дії після того, як до нього вже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений у ст. 149 КЗпП України.
За правилами вказаної статті до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Верховний Суд у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 роз`яснив, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудових функцій працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинне бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до дисциплінарного звільнення може минути не більше місяця. При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.
Зі змісту розпорядження голови Требухівської с/ради № 46 від 15 серпня 2018 року "Про звільнення директора комунального підприємства Требухівської с/ради "Сервіс" ОСОБА_1 " вбачається, що при його прийнятті сільський голова керувався рішенням сесії Требухівської с/ради Броварського району Київської області № 269 від 10 серпня 2018 року.
Підставою для прийняття 10 серпня 2018 року сесією Требухівської с/ради рішення № 269 стала інформація депутата Требухівської с/ради ОСОБА_4 на 31 сесії 7 скликання Требухівської с/ради про результати діяльності керівника КП Сервіс Требухівської с/ради ОСОБА_1 .
У протоколі засідання Требухівської с/ради чергової 31 сесії 7 скликання від 10 серпня 2018 року по другому питанню порядку денного "Про висловлення недовіри директору КП Сервіс Требухівської с/ради ОСОБА_1 " зазначено, що виступив депутат ОСОБА_4 , який подав пропозицію щодо висловлення недовіри директору КП "Сервіс".
Також виступив депутат ОСОБА_5 , який запропонував перевести КП Сервіс" на його юридичну адресу, оголосити конкурс на заміщення вакантної посади директора.
Депутати Требухівської с/ради вказані пропозиції підтримали та вирішили прийняти рішення № 269.
Виходячи із вказаного протоколу щодо другого питання порядку денного Требухівською с/радою 10 серпня 2018 року на черговій 31 сесії 7 скликання мало бути прийнято рішення щодо висловлення недовіри директору КП "Сервіс" ОСОБА_1 та переведення КП "Сервіс" на юридичну адресу депутата, оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади директора.
Всупереч розгляду змісту другого питання порядку денного Требухівською с/радою та голосуванню депутатів, вирішено: визнати роботу директора КП "Сервіс" Требухівської с/ради ОСОБА_1 не задовільною та голові Требухівської с/ради ОСОБА_3 вжити заходів щодо дострокового розірвання договору (контракту) з директором КП "Сервіс" ОСОБА_1 .
Таким чином, виходячи зі змісту протоколу сесії, слід дійти висновку, що питання, які зазначені у рішенні Требухівської с/ради № 269, на засіданні 10 серпня 2018 року Требухівською с/радою не розглядалися, що свідчить про порушення процедури прийняття такого рішення та не може породжувати правових наслідків для його дійсності.
Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначив,що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Всупереч наведеним нормам, 12 липня 2018 року при накладенні дисциплінарного стягнення голова Требухівської с/ради у розпорядженні № 104 про притягнення до дисциплінарної відповідальності директора КП "Сервіс" ОСОБА_1 не конкретизовано в чому полягає порушення директором комунального підприємства трудових обов`язків, відсутні у ньому й фактичні обставини, які послужили підставою для застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани, відсутнє нормативне посилання на назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого директора КП "Сервіс" ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Виходячи з наведеного та встановлених вище обставин, доводи відповідача, що директор КП "Сервіс" ОСОБА_1 притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за систематичне порушення трудових обов`язків, суд до уваги не приймає, оскільки така догана винесена позивачу ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства, розпорядження № 104 від 12 липня 2018 року не зазначене як підстава для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади у розпорядженні № 46 від 15 серпня 2018 року про звільнення позивача.
Враховуючи наведене суд вважає, що рішення про висловлення недовіри працівнику не є підставою для припинення дії трудового контракту, а рішення сільської ради не є заходом дисциплінарного стягнення в розумінні вимог законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем належних доказів факту вчинення ОСОБА_1 порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовує її звільнення, суду не надано.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають задоволенню.
Також відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 1409 грн. 60 коп.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення 31 сесії Требухівської сільської ради Броварського району Київської області "Про висловлення недовіри директору Комунального підприємства "Сервіс" Требухівської сільської ради ОСОБА_1 " від 10 серпня 2018 року № 269.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження сільського голови Требухівської сільської ради Броварського району Київської області "Про звільнення директора комунального підприємства Требухівської сільської ради "Сервіс" від 15 серпня 2018 року № 46.
Стягнути з Броварської міської ради Броварського району Київської області на користь держави судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Дутчак І. М.
Суд | Броварський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2022 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 109091001 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Броварський міськрайонний суд Київської області
Дутчак І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні