Ухвала

від 21.02.2023 по справі 522/17000/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/17000/22

н/п 2/522/5745/22

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.02.2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Шестакова Я.В., розглянувши позовну заяву представника Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Подорожній А.С. 14.12.2022 звернувся до суду з вищезазначеним позовом в якому просить визнати недійсним договір найму житла від 08.08.2003 оку, укладений між ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» та ОСОБА_1 та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.01.2023 року позовна заява залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Позивачам запропоновано протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені в ухвалі суду недоліки. Позивач був попереджений судом, що у разі невиконання вимог ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Дана ухвала направлялася на електронну адресу представника позивача, зазначену в позовній заяві.

Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу доставлено до електронної скриньки 06.01.2023 року об 14:29:06 год.

У строк встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви, інформації про виконання позивачами вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху або будь-яких клопотань не надходило.

Станом на 21.02.2023 року зазначені в ухвалі недоліки не усунені позивачем.

Так,Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, повернення позовної заяви, недоліки якої не усунуті належним чином після залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Згідно із ч.6ст.185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія позовної заяви залишається в суді.

Наведене свідчить про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві у зв`язку з невиконанням ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.185,258-261,353 ЦПК України, суддя-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним -вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Приморського районного суду м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Я.В. Шестакова