Рішення

від 21.02.2023 по справі 511/42/23

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/42/23

Номер провадження: 2/511/148/23

21 лютого 2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Панчук А. І.,

секретарясудового засідання Бєгєн А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Роздільнянської міської територіальної громади Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивачів.

06.01.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Роздільнянської міської територіальної громади Одеської області, в якійпросила визнатиповажність причинипропуску строкудля прийняття спадщинивизначити їй додатковийстрок дляприйняття спадщиниза заповітом,що відкриласьпісля смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . До цього, 04.10.2018 року гр.-н ОСОБА_2 , на підставі договору оренди, передав належну йому на праві власності земельну ділянку площею 8.4018 га, кадастровий номер 5123984200:01:001:0155, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради, у користування Селянському (фермерському) господарству «Земляк» в особі голови ФГ Качуренко Катерини Іванівни. За життя, ОСОБА_2 , 10.10.2018 року залишивзаповіт, яким навипадок своєїсмерті заповів ОСОБА_1 , вказану земельну ділянку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла голова СФГ «Земляк» ОСОБА_3 , яка є матір`ю спадкоємиці ОСОБА_1 . Після смерті матері (засновника та голови СФГ «Земляк» ОСОБА_3 ), відповідно позивача ОСОБА_1 обрано головою СФГ «Земляк» (код ЄДРПОУ22511273). До повноважень голови СФГ «Земляк», зокрема, належить забезпечення належного ведення документації господарства та виконання зобов`язань господарства за укладеними договорами оренди землі.

Так, відповідно до пункту 11 згаданого вище Договору оренди земельної ділянки б/н від 04.10.2018 року, орендна плата вноситься до 1 вересня поточного року. З метою належного виконання вказаного положення договору оренди, господарством було вчинено перевірку особистих даних орендодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою їх актуалізації. Під час вказаної перевірки було виявлено, що гр.-н ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також, лише під час вказаної перевірки даних орендодавця, позивачем було виявлено факт існування заповіту ОСОБА_2 від 10.10.2018 р., посвідченого приватним нотаріусом Курако К.Л. та зареєстровано в реєстрі за № 1459, за якимспадкоємцем належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 8,4018 га, кадастровий номер 5123984200:01:001:0155, розташованої на території Новоукраїнської сільської ради, визначено позивача ОСОБА_1 . Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 нотаріусом не було повідомлено позивача ОСОБА_1 про наявність згаданого заповіту та про право подачі заяви про прийняття спадщини. Зазначила, що вонна по поважній причині не мала можливості своєчасно звернутися з такою заявою, оскільки вона не проживала з ОСОБА_2 , про існування заповіту дізналась лише в жовтні 2022 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. На теперішній час вона не має можливості реалізувати своє право на спадкове майно, після смерті ОСОБА_2 в позасудовому порядку, тому просила суд, встановити їй додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 надала заяву , відповідно до якої просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала. (а.с.59)

Представник позивача адвокат Чернега В.М., який діяв на підставі ордера № б/н від 29.12.2022 року, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності , зазначив, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просив їх задовольнити. (а.с.60)

Представник відповідача Роздільнянської міської територіальної громади Одеської області у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому не заперечував проти задоволення заявлених вимог, та просив справу розглядати без участі представника.(а.с.61-63)

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.01.2023 року відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання, так як справа розглядається в загальному порядку.(а.с.43)

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.01.2023 року було закінчено підготовчий розгляд справи та призначено справу до розгляду по суті. (а.с.50)

В порядку ч.2ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 11.10.2022 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса), на підставі актового запису № 552 від 24.09.2021 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.14)

При житті ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 8.4018 га, кадастровий номер 5123984200:01:001:0155, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради, Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №113873224 , а також витягом з Держвного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.15, 19-22 ).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належну йому вказану земельну ділянку.

Відповідно до заповіту від 10.10.2018 року ОСОБА_2 заповів громадянці ОСОБА_1 , замельну ділянку площею 8.4018 га, кадастровий номер 5123984200:01:001:0155, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради, Роздільнянського району Одеської області, Зазначений заповіт від 10.10.2018 р. посвідчено приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Курако Ксенією Леонідівною та зареєстровано в реєстрі за № 1459, що підтверджується також Витягом про реєстрацію заповіту у Спадковому реєстрі № 53634408 від 10.10.2018 р.(а.с.12-13)

Відповідно до договору аренди земельної ділянки від 04.10.2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, с. Петро-Євдокіївка, на підставі договору оренди, передав належну йому на праві власності земельну ділянку площею 8.4018 га, кадастровий номер 5123984200:01:001:0155, розташовану на території Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, у користування Селянському (фермерському) господарству «Земляк» (код ЄДРПОУ2251 1273) в особі голови ФГ Качуренко Катерини Іванівни. Зазначена обставина підтверджується Витягом з ДРРП № 113873224 від 13.02.2018 р..Витягом з ДЗК № НВ -5106790912018 від 12.09.2018 р„ Договором оренди земельної ділянки б/н від 04.10.2018 р., Витягом з ДРРГІ №141860332 від 19.10.2018 р.(а.с.23-33,15-16,17-18)

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Роздільнянським РВДРАЦС ГТУЮ в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла голова СФГ «Земляк» ОСОБА_3 (а.с.29)

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 01.04.1986 р. батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . (а.с.35)

Згідно до рішення Роздільнянського районного суду від 14.09.2021 року у справі №511/1544/21 було розірвано шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .Після розірванняшлюбу залишитипрізвище:чоловіку ОСОБА_8 ,дружині ОСОБА_8 .(а.с.36-37)

Після смерті матері (засновника та голови СФГ «Земляк» ОСОБА_3 ), відповідно позивача ОСОБА_1 обрана головою СФГ «Земляк» (код ЄДРПОУ 22511273)

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Курако К.Л. № 224/01-16 від 10.11.2022 року, позивач зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , але їй було відмовлено в зв`язкуз пропущенимстроком,встановленим длявикриття спадщини. ( а.с. 10)

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст.15ЦКУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, у визначений законом строк позивачка не прийняла спадщину.

Згідно ч.1 ст.263 ЦПК України судоверішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннямист.17ЗаконуУкраїни«Провиконаннярішеньтазастосування практикиЄвропейського судузправлюдини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов`язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є.

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18, викладено висновок, що необізнаність спадкоємцяпро наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Суд у цій справівиходив з того, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту, складеного на його користь, дізнався поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України. Такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Пропуск строку на прийняття спадщини є не значним, та позивачка, пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, через те, що вона жила окремо від спадкодавця і не знала, що він на її ім`я залишила заповіт, про існування заповіту дізналася вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини, що, із врахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст. 263 ЦПК України є підставою для захисту права позивача на спадкування в судовому порядку, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Таким чином, оскільки позивачка строк для прийняття спадщини пропустила з поважних причин, позов підлягає задоволенню і визначенню позивачці строку для подання заяви про прийняття спадщини протягом 2 (двох) місяців з дня набрання рішенням законної сили.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 992,40грн. судового збору, проте ним не ставиться питання про відшкодування понесених судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1216, 1220, 1222-1223, 1268, 1269,1270, 1272 ч.3 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 76-81, 83, 95,141, 206, 247, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Роздільнянської міської територіальної громади Одеської області - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (ІПН НОМЕР_5 ), додатковий строк три місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення через Роздільнянський районний суд Одеської області відповідно до п.15.5 . Перехідних положень ЦПК України.

Суддя А. І. Панчук