Рішення

від 02.02.2023 по справі 534/569/21

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/569/21

Провадження № 2/534/74/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2023 року місто Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Морозова В.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Циганко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

До комсомольського міського суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності у якому просить стягнути з Державної казначейської служби за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 42500 грн. в якості відшкодування моральної шкоди завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та 7000 грн. в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заявлені вимогимотивує тим,що 10.11.2019інспектором 5-їроти 4-гобатальйону сержантомКареліним В.Л.було винесенопостанову ЕАК№ 1731901про притягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності заст.122КУПАП танакладено стягненняу виглядіштрафу 425грн.Відповідно до,постанови, ОСОБА_1 ,керуючи транспортнимзасобом,нібито невиконав п.8.7.3ПДР проїхавна жовтийсигнал світлофора.13.05.2020Комсомольський міськийсуд Полтавськоїобласті винісрішення,яким задовольнивпозовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора5-їроти 4-гобатальйону УППу Харківськійобласті Департаменту патрульноїполіції КарелвнаВ.Л.про скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушеннята скасувавпостанову серіїЕАК №1731901від 10.11.2019.Справу проадміністративне правопорушеннящодо ОСОБА_1 про притягненнядо адміністративноївідповідальності зач.2ст.122КУПАП закрито.Вище вказанерішення набралозаконної сили07.08.2020. 17.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту патрульної поліції з заявою про відшкодування моральної шкоди завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності. У лютому 2021 року було отримано відповідь від ДПП та УППП в Харківській області на вказану вище заяву. Було відмовлено у задоволенні ОСОБА_1 у відшкодуванні моральної шкоди завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності. Обгрунтовуючи моральну шкоду вказує, що незаконними діямипозивачу булозавдано моральністраждання,оскільки вінмайже дев`ятьмісяців оскаржувавдії працівниківполіції,які йогонезаконно,притягнули доадміністративної відповідальності,призвели допорушення його нормальних життєвих зв`язків, а також до погіршення стану його здоров`я та погіршення відносин з оточуючими людьми. Щодо наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням інспектора, то моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. З цієї норми випливає, що факт противоправної поведінки обумовлює виникнення душевних страждань, які і є моральною шкодою.

Представником відповідача Державної казначейської служби України 14.06.2021 направлено до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечуючи проти позову ОСОБА_1 представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Заперечуючи позовні вимоги та посилаючись на законодавство України представник відповідача зазначає, що позивач має довести наявність моральної шкоди, протиправну поведінку заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вину. Зауважує, що сам факт закриття справ про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди. Зазначає, що додатковим рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.11.2020 у справі № 534/1881/19 у задоволенні вимог ОСОБА_1 в частині визнання дій Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі сержанта поліції Кареліна В.Л. інспектора 4 батальйонна 5 роти протиправними та незаконними щодо винесення постанови ЕАК№1731901 від 10.11.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП відмовлено.

Представником відповідачаДепартаменту патрульноїполіції вХарківській областінаправлено досуду відзивна позовнузаяву уякому проситьвідмовити узадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 у повномуобсязі.Заперечуючи протипозовних вимогзазначає,що своївимоги провідшкодування моральноїшкоди позивачобгрунтовує тим,що процесоскарження напротязі дев`ятимісять дійполіції призвелидо погіршеннянормальних життєвихзв`язків,погіршення стануздоров`я,відносин зоточуючими.Однак вказаніобставини неє безумовноюпідставою длявизнання позовнихвилог обгрунтованимига такими,що підлягаютьзадоволенню.Правовою підставоюцивільно-правовоївідповідальності завідшкодування ишкоди,завданої рішеннями,діями чибездіяльністю органівдержавно влади,є правопорушення,що включаєяк складовіелементи:шкоду,протиправне діянняособи,яка їїзавдала,причинний зв`язокміж ними.Обов`язокдоведення наявностішкоди,протиправності діяннята причинно-наслідковогозв'яку міжними покладаєтьсяна позивача.Відсутність однієїіз складовоїцивільно-правовоїпідставою длявідмови узадоволенні позову. Позивач не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому працівниками поліцій моральної шкоди. Таким чином, правові підстави для застосування норм статей 1173, 1174, 1176 ЦК України та відшкодування моральної шкоди, враховуючи наявні у справі докази, відсутні. Позивач обмежився лише загальними посиланнями на незаконність дій посадової особи відповідача та завдання їм моральної шкоди, не довівши належними, допустимими та достовірними доказами ні факту наявності такої шкоди, ні погіршення стану здоров`я або позбавлення можливості реалізовувати свої життєві плани, настання інших негативних наслідків, наявність причинного зв`язку між протиправними, на їх думку, діями посадової особи Департаменту патрульної поліції та можливим завданням такої шкоди. Позивач послався на наслідки, що виникли у нього внаслідок реалізації свого права на оскарження рішення владних повноважень. За таких обставин відсутні факти щодо наявності шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, відсутній розрахунок розміру заподіяної йому шкоди та, посилань на те, чим він керувався при визначенні суми моральної шкоди у розмірі 42 500 гривень. Зазначає, що додатковим рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 12.11.2020 у справі № 534/1881/19 у задоволенні вимог ОСОБА_1 в частині визнання дій Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі сержанта поліції Кареліна В.Л. інспектора 4 батальйонна 5 роти протиправними та незаконними щодо винесення постанови ЕАК№1731901 від 10.11.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП відмовлено. Враховуючи, що ряд послуг, які надавалися адвокатом позивачу не мають впливу на хід розгляду справи не потребують спеціальних професійних навиків, з огляду на правову природу спірних правовідносин та щодо їх вирішення, фактично зводяться до копіювання тексту рішень, що створюють усталену судову практику, щодо характеру спору, позов не містить детального мотивування та доказів понесеної моральної шкоди, вважаемо, що заявлені правові витрати у сумі 7000 гривень, задоволенню не підлягають. Просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Позивач та представник позивача у судове засідання не прибули. Про день час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Направили на адресу суду заяву у якій просили справу розглянути у відсутність позивача та представника позивача.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не прибув. Про день час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Направив на адресу суду заяву у якій просив справу розглянути у відсутність представника відповідача.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в Харківській області в судове засідання не прибув. Про день час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

У відповідності дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Комсомольського міського суду Полтавської області від 13.05.2020 було скасовано постанову серії ЕАК № 1731901 від 10.11.2009 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАПу вигляді штрафу у розмірі 425 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрито.

12.11.2020 додатковим рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області в задоволенні вимог ОСОБА_1 в частині визнання дій Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в особі сержанта поліції Кареліна В.Л. інспектора 4 батальйонна 5 роти протиправними та незаконними щодо винесення постанови ЕАК№1731901 від 10.11.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - відмовлено.

Статтею 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 1 ЗУ «Про національну поліцію»національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно із ч. 3ст. 19 цього Законудержава, відповідно до закону, відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Статтею 56 Конституції Українивизначено право кожної особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначеністаттею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першоюстатті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першоїстатті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті1173,1174цьогоКодексу).

Оскільки, підставою для відшкодування шкоди є встановлена рішенням суду протиправність постанов, винесених поліцейськими у справах про адміністративні правопорушення, за якими не було накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відтак спеціальні норми, передбачені ч.1ст.1176 ЦК України, застосуванню не підлягають.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди застаттями1173,1174 ЦК Україниє неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, що є предметом доказування по справі.

Відповідно дост. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, статті1173,1174 ЦК Україниє спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Необхідною умовою для притягнення держави до відповідальності за дії, бездіяльність органу державної влади у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Наявність цих умов в межах розгляду цивільної справи має довести позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.

Як роз`яснено у п. п. 3, 5Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно достатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та непов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Додатковим рішенням, постановленим при розгляді справи про скасування постанови про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у визнанні дій уповноважених осіб при складенні адміністративних матеріалів протиправними та незаконними відмовлено.

Крім того, позивач при розгляді даної справи не надав доказів того, що йому завдано моральної шкоди співробітниками патрульної поліції, а також доказів того, що їх діяння були протиправними внаслідок неналежного виконання покладених на них трудових чи службових обов`язків.

Виходячи з приписів статей 23, 1167ЦК України підставою відповідальності за завдану моральну шкоду є склад цивільно-правового правопорушення, що складається з таких елементів: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Умовою відповідальності є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов`язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності). За загальним правилом, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає з вини відповідача. Відповідальність без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог посилається на те, що незаконними діями позивачу було завдано моральні страждання, оскільки він майже дев`ять місяців оскаржував дії працівників поліції, які його незаконно, притягнули до адміністративної відповідальності, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, а також до погіршення стану його здоров`я та погіршення відносин з оточуючими людьми.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Суд вважає, що позивач, у порушення ст. ст.12,81 ЦК Українине надав суду доказів наявності умов для відшкодування моральної шкоди: неправомірність дій органу державної влади (відповідача), наявність шкоди і причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Сам факт скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом заподіяння йому моральної шкоди та підставою для її відшкодування, оскільки судове рішення, яким скасовано постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, не встановлює доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності.

Разом з тим, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди в розмірі 42 500 грн., позивач не надав суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів щодо спричинення йому моральної шкоди в цьому розмірі, на підставі яких позивач оцінив свої моральні страждання, а також не довів причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідачів і заподіяною шкодою. Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивача, для відшкодування моральної шкоди, та посилання на моральні страждання.

З огляду на встановлені судом обставини,з урахуванням того, що сам факт скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та закриття цієї справи не є доказом заподіяння позивачу моральної шкоди та підставою для її відшкодування, оскільки рішення, яким скасовано зазначену постанову, безумовно не встановлює доведеність усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності; позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідачів і заподіяною шкодою, а також того, що його негативні емоції досягли рівня страждання або приниження, які заподіяли моральну шкоду в розмірі 42 500 грн., суд вважає, що позовна заява є необґрунтованою.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог, оскільки позивачем не представлено, а судом не отримано жодних переконливих доказів на їх підтвердження.

Керуючись Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст.ст. 23, 1166, 1167, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 76-81, 259, 263- 265, 268, 273, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції таДержавної казначейськоїслужби Українипро відшкодуванняморальної шкодизавданої незаконнимпритягненням доадміністративної відповідальності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня складанняповного судовогорішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільно процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

.

Повне найменування відповідачів: Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3; Державної казначейськоїслужби України, код ЄДРПОУ 37567646, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6;

Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне найменування позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.Ю. Морозов