Постанова

від 15.02.2023 по справі 917/1105/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року м. Харків Справа № 917/1105/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Склярук О.І. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

позивача Бідюк Я.В.

першого відповідача не з`явився;

другого відповідача не з`явився;

третього відповідача - не з`явився;

четвертого відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Оберіг" (вх.№1126П/1-43) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2022 (суддя І.Г.Кльопов, повний текст рішення складено 12.09.2022) та додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі №917/1105/21

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Веселоподільський бурякорадгосп", вул.Щорса, 12, смт.Семенівка, Семенівський район, Полтавська область, 38200

до 1. Державного реєстратора Хорольської міської ради Полтавської області Данилейко Алли Іванівни, вул.Незалежності,37, м.Хорол, Полтавська область, 37800

2. Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області, вул.Центральна,23, с.Очеретувате, Семенівський район, Полтавська область, 38270.

3. Семенівської селищної ради, вул.Незалежності,44, смт.Семенівка, Семенівський район, Полтавська область, 38200

4. Селянського (фермерського) господарства "Оберіг", с.Вільне, Семенівський район, Полтавська область, 38217.

про скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Державного реєстратора Хорольської міської ради Полтавської області Данилейко Алли Іванівни, 2. Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області, 3. Семенівської селищної ради, 4. Селянського (фермерського) господарства "Оберіг", в якому просить суд:

1. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53148416 від 16.07.2020 року Державного реєстратора Хорольської міської ради Полтавської області Данилейко Алли Іванівни з одночасним припиненням права комунальної власності Очеретуватської сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5 га та припиненням права оренди СФГ "Оберіг" на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5.

2. Зобов`язати Селянське (фермерське) господарство "Оберіг" не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5 га, яка розташована на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення та повернення власнику - Відкритому акціонерному товариству "Веселоподільський бурякорадгосп земельної ділянки кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5.га.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.08.2022 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Веселоподільський бурякорадгосп" задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53148416 від 16.07.2020 року Державного реєстратора Хорольської міської ради Полтавської області Данилейко Алли Іванівни з одночасним припиненням права комунальної власності Очеретуватської сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5 га та припиненням права оренди СФГ "Оберіг" на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5. та зобов`язано Селянське (фермерське) господарство "Оберіг" не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5 га, яка розташована на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення та повернення власнику - Відкритому акціонерному товариству "Веселоподільський бурякорадгосп земельної ділянки кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5.га.

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 задоволено клопотання Відкритого акціонерного товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з Державного реєстратора Хорольської міської ради Полтавської області Данилейко Алли Іванівни на користь Відкритого акціонерного товариства "Веселоподільський бурякорадгосп" витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 5000,00грн. Стягнуто з Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області на користь Відкритого акціонерного товариства "Веселоподільський бурякорадгосп" витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 5000,00грн. Стягнуто з Семенівської селищної ради на користь Відкритого акціонерного товариства "Веселоподільський бурякорадгосп" витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 5000,00грн. Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Оберіг" на користь Відкритого акціонерного товариства "Веселоподільський бурякорадгосп" витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 5000,00грн.

СФГ "Оберіг" з рішенням та додатковим рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 11.08.2022 повністю та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Також просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2022, а витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки та неповно досліджено висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №26 від 26.03.2021 проведеного експертом Авдєєвою Н.М. на замовлення ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп».

Зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5324585600:00:004:0060, площею 7,5 га перебуває у комунальній власності. На момент реєстрації права власності спірної земельної ділянки (09.07.2020), Позивачем не вжито заходів щодо інвентаризації земель, що перебувають у колективній власності ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп».

Вважає, що ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» не є і не може бути власником спірної земельної ділянки, яка могла залишитися у власності громадян список яких є частиною Державного акту.

На думку апелянта скасування державної реєстрації права комунальної власності земельної ділянки жодним чином не поновлює та не визнає права колективної власності громадян членів товариства на дану земельну ділянку.

Також посилається, що судом першої інстанції перебігу позовної давності стосовно даної позовної заяви досліджено не було.

27.10.2022 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №917/1105/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Склярук О.І., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 апеляційну скаргу СФГ "Оберіг" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2022 та додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі №917/1105/21 залишено без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням пункту 3 частини 3 статті 258 ГПК України за відсутності доказів надисилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів другому відповідачу - Очеретуватській сільській раді Семенівського району Полтавської області; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

12.12.2022 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2022, у межах встановленого судом строку, засобами поштового зв`язку СФГ "Оберіг" надіслало до суду клопотання про усунення недоліків, (вх.№7698), до якого додано докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів другому відповідачу - Очеретуватській сільській раді Семенівського району Полтавської області, а саме поштову накладну Укрпошти на опис вкладення.

Разом з тим, апелянт СФГ Оберіг зазначає, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №721-р від 12.06.2020 Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області, до складу території Семенівської селищної ради Кременчуцького району увійшли всі населені пункти, що входили до території колишніх Семенівської селищної, Вереміївської, Веселоподільської, Липнягівської, Степанівської, Товстівської, Заїчинської, Криворудської. Біляківської, Очеретуватської, Рокитівської, Богданівської, Устимівської та Василівської сільських рад Семенівського району.

Рішенням першої сесії Семенівської селищної ради восьмого скликання від 18.12.2020 було припинено юридичну особу - Очеретуватську сільську раду (Код ЄДРПОУ - 22548767), реорганізувавши її шляхом приєднання до Семенівської селищної ради (Код ЄДРПОУ - 22538295). Пунктом 2 вказаного рішення Семенівську селищну раду визнано правонаступником активів та пасивів, всіх майнових прав та обов`язків Очеретуватської сільської ради. Таким чином, відповідач - Очеретуватська сільська рада перебуває в стадії припинення та приєднання до Семенівської селищної ради. Тому копія апеляційної скарги була направлена лише Семенівській селищній раді оскільки остання є правонаступником Очеретуватської сільської ради.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Оберіг" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2022 та додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі №917/1105/21. Встановлено учасникам справи строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

27.12.2022 від Відкритого акціонерного товариства "Веселоподільський бурякорадгосп" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про безпідставність її доводів та просить залишити рішення та додаткове рішення суду першої інстанції без змін. (вх.№8449ел.9964)

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 зокрема призначено до розгляду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Оберіг" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2022 та додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі №917/1105/21 на 15.02.2023 о 12:45 год. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

06.01.2023 від Семенівської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що підтримує її доводи та просить скасувати оскаржувані рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові відмовити. (вх.№176).

В судове засідання 15.02.2023 з`явились представник позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідачі в судове засідання не з`явились.

Від Семенівської селищної ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1889ел.2945 від 15.02.2023) у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Від керівника Селянського (фермерського) господарства "Оберіг" Сидоренко Андрія Володимировича також надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1894 від 15.02.2023) у зв`язку з його хворобою.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Розглянувши клопотання третього відповідача та четвертого відповідача (апелянта) про відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

В силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно ухвали суду від 02.01.2023 явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а відповідачами у своєму клопотанні не обґрунтовано мотивів, з яких їх участь слід вважати обов`язковою.

Колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, зокрема третій відповідач скористався своїм правом на подання відзиву. Четвертий відповідач є апелянтом по справі, а отже в апеляційній скарзі ним викладено доводи, з яких він не погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції. Позиція відповідачів чітко і зрозуміло викладена в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України.

Судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому апелянт та третій відповідач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був вирішити питання про направлення у судове засідання представника, який не зайнятий в іншому судовому засіданні. Матеріали справи свідчать, що відповідачі обізнаний про апеляційне провадження та призначену дату судового засідання завчасно і він не був позбавлений можливості вчинити дії направлені на організацію представництва інтересів у суді.

Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів вважає клопотання третього та четвертого відповідачів про відкладення розгляду справи необґрунтованим, що виключає можливість його задоволення.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю відповідачів.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000099 від 30 липня 1997 року Відкрите акціонерне товариство "Веселоподільський бурякорадгосп" отримало у колективну власність 1114,4 га землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського відповідно до рішення Очеретуватської сільської Ради народних депутатів віл 11 березня 1997 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №11.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.09.2015 було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп".

На підставі ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.02.2020 у справі 917/1747/15 вирішено вважати ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність, провадження у справі про банкрутство закрито.

Позивач в позовній заяві зазначає, що наразі ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» здійснює заходи щодо моніторингу земель, які перебувають у колективній власності.

Листом відділу у Семенівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16.07.2022 №529/115-20 підтверджено реєстрацію Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ПЛ №000099 від 30 липня 1997 року.

Позивачем отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки, яка перебуває у колективній власності.

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 260215495 від 07.06.2021, 09.07.2020 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5 га: Підставою для державної реєстрації став Закон України, серія та номер: 5245-17, виданий 06.09.2012, видавник ВРУ; інформація, серія та номер:167/115-20, виданий 04.03.2020, видавник В.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області І.П. Лукей; рішення, серія та номер: 12, виданий 20.03.2020, видавник: Очеретуватська сільська рада.

Підстава внесення запису про право власності є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53148416 від 16.07.2020, Данилейко Алла Іванівна, Хорольська міська рада, Полтавської області.

На підставі вказаного рішення 09.07.2020 також зареєстровано право оренди земельної ділянки номер запису про інше речове право: 37339269. Підстава для державної реєстрації: інформація, серія та номер: 167/115-20, виданий 04.03.2020, видавник: в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області І.П. Лукей; додаткова угода про поновлення дії Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010 року, серія та номер: б/н, виданий 30.06.2020, видавник: Очеретуватська сільська рада, СФГ Оберіг; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 26.05.2010, видавник: СФГ Оберіг; рішення, серія та номер:12, виданий 20.03.2020, видавник: Очеретуватська сільська рада.

Однак позивач наполягає, що земельна ділянка 5324585600:00:004:0060, площа 7,5 га, що знаходиться на території Очеретуватської сільської ради Семенівського району Полтавської області, була сформована без погодження з Позивачем та входить до складу земельної ділянки, що перебуває в колективній власності ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» на підставі державного акту на право колективної власності на землю серія ІІ-ПЛ №000099 від 30 липня 1997 року.

Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №26 від 26.03.2021, що виготовлений судовим експертом Авдєєвою Ніною Миколаївною, встановлено факт порушення меж та накладення земельної ділянки кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, а саме: факт перетину (накладення) земельної ділянки, що перебуває на праві колективної власності ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп" на підставі Державного акту серії ІІ-ПЛ №000099 від 11.03.1997 із сформованою земельною ділянкою 5324585600:00:004:0060, площею 7,5000 га. Площа співпадає 100%.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд зазначив, що 09.07.2020 не було законних підстав реєструвати право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площею 7,5000 га та проводити державну реєстрацію право оренди земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка перебуває в колективній власності та може бути розподілена до 01.01.2025 між особами, які мають право на земельну частку (пай)

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту, а тому його порушене право підлягає захисту шляхом скасування рішення про державну реєстрацію та припиненням права оренди на земельну ділянку, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Веселоподільський бурякорадгосп" підлягають задоволенню.

Крім того, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Звертаючись з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припиненням права оренди на земельну ділянку, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, позивач прагне відновити право колективної власності на землю.

Щодо суті спору.

Закон України від 19 серпня 2018 року №2498-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (далі- Закон №2498-VIII) доповнює статтею 21 Розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України: Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Однак Законом №2498-VIII була вирішена лише доля земель колективної власності стосовно переходу до комунальної власності земель колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності).

Вирішення питань про використання та розпорядження нерозподіленими землями, що після 01.01.2019 залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства (що не припинені) врегульовано відповідною ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до ст.14-1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), від 05.06.2003 № 899-IV, у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

З метою інформування осіб, зазначених у частині першій цієї статті, про проведення розподілу земель, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях відповідних населених пунктів, публікує у друкованих засобах масової інформації районної державної адміністрації або районної ради та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті (за наявності) оголошення про проведення зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

В оголошенні повідомляються:

- мета, дата, місце і час проведення зборів;

- прізвище, номер службового телефону особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення зборів.

Розподіл земельних ділянок проводиться за умови реєстрації більшості осіб, визначених в абзацах другому - четвертому частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Збори веде сільський, селищний, міський голова або уповноважена відповідною радою особа.

Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом.

У разі якщо земельні ділянки, зазначені у частинах сьомій - восьмій цієї статті, не були сформовані як об`єкти цивільних прав, їх формування може здійснюватися за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Визначення меж земельних ділянок, зазначених у абзаці дев`ятому частини четвертої статті 7 цього Закону, здійснюється з урахуванням будівельних норм, державних стандартів і норм.

За результатами розподілу оформляється протокол, що підписується особами, які брали участь у зборах, головуючим та секретарем зборів.

До протоколу додається список реєстрації учасників зборів, засвідчений їхніми підписами. Кожен аркуш зазначеного списку підписується головуючим та секретарем зборів і скріплюється печаткою сільської, селищної, міської ради.

Секретар зборів у дводенний строк після закінчення зборів подає протокол сільській, селищній, міській раді.

Після отримання протоколу зборів сільська, селищна, міська рада протягом місяця приймає рішення про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель. Це рішення та протокол зборів є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади та/або громадян на відповідні земельні ділянки.

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди землі колективної власності, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв`язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов`язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору оренди до дня збирання врожаю.

Передача в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок у масиві земель сільськогосподарського призначення, що залишилися у колективній власності, здійснюється з урахуванням вимог, визначених частиною п`ятою статті 37-1 Земельного кодексу України.

Розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року.

У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним.

Тобто з аналізу вказаних законодавчих норм випливає, що закон надає можливість колишнім членам КСП, які ще не до кінця оформили своє право власності на земельну частку (пай), до січня 2025 року його дооформити. І тільки після 1 січня 2025 року неоформлення такого права розцінюється як відмова колишніх членів КСП від земельної ділянки. В силу спеціального застереження ст.14- 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" землі збережених у статусі юридичної особи (колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) перейдуть до власності територіальної громади у порядку визнання майна безхазяйним у разі вчинення суб`єктами права колективної власності відмови від права колективної власності на землю з моменту настання календарної дати 01.01.2025 року та за виключенням невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок.

Згідно з п.1 частиною 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що 09.07.2020 року не було законних підстав реєструвати право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площею 7,5000 га та проводити державну реєстрацію право оренди земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка перебуває в колективній власності та може бути розподілена до 01.01.2025 року між особами, які мають право на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач з метою відновлення свого права колективної власності на спірну земельну просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з одночасним припиненням права комунальної власності Очеретуватської сільської ради на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060 та припиненням права оренди СФГ "Оберіг" на спірну земельну ділянку.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі №914/285/19.

У відповідності до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 ЦК України та статті 155 ЗК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки.

Таким чином, суди дійшли висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту, а тому його порушене право підлягає захисту шляхом скасування рішення про державну реєстрацію та припиненням права оренди на земельну ділянку, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Веселоподільський бурякорадгосп" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки та неповно досліджено висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №26 від 26.03.2021 проведеного експертом Авдєєвою Н.М. на замовлення ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп».

Згідно положень ст.98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №26 був замовлений Позивачем, що не суперечить чинному законодавству та його зміст відповідає всім вимогам ст.98 ГПК України.

Крім того, на підтвердження своєї позиції щодо неналежності висновку експерта, який був поданий Позивачем, СФГ «Оберіг» не був позбавлений права подати висновок експерта, складений за його замовленням, або заявити клопотання про призначення судової експертизи у справі.

В апеляційній скарзі СФГ «Оберіг» зазначає, що спірна земельна ділянка є ділянкою комунальної власності Очеретуватської сільської ради, правонаступником якої являється Семенівська селищна рада.

Проте, як встановлено судами, позивач на підставі державного акту на право колективної власності на землю серія ІІ-ПЛ №000099 від 30 липня 1997 року отримало у колективну власність 1114,4 га землі в межах згідно з планом.

Землю передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського відповідно до рішення Очеретуватської сільської Ради народних депутатів віл 11 березня 1997 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №11.

Відповідно до статті 3 ЗК України в редакції, чинній на час видачі державного акта на право колективної власності на землю (далі - ЗК України 1990 року), власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (стаття 5 ЗК України 1990 року).

Згідно статей 22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 02 квітня 2002 року № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, державні акти на право власності на землю, видані до внесення змін у земельне законодавство є чинними та підлягають заміні лише у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Згідно відкритої інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Дата державної реєстрації юридичної особи 23.12.1996 Дата запису: 08.09.2006, номер запису: 15791200000000215.

В матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп" було ліквідовано або реорганізовано.

При цьому, спірна земельна ділянка кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5.га. входять до меж, вказаних у державному акті серія ІІ-ПЛ №000099 від 30 липня 1997 року, що вбачається з висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №26 від 26.03.2021.

Відповідно до п. 7 Перехідних положень ЗК України, що гарантує чинність прав, які виникли на підставі закону, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, а саме громадяни та юридичні особи, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Отже, колегія суддів констатує, що право власності на землю, яке виникло у суб`єкта господарювання до набрання чинності ЗК України - 01 січня 2002 року, зберіглося у нього після цієї дати.

Статтею 140 ЗК України встановлено вичерпний перелік підстав для припинення права власності на землю: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк.

Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (стаття 142 ЗК України).

Право власності на землю, набуте ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп" на підставі державного акту, не припинено, жодна з підстав, передбачених ст.ст. 140,142 ЗК України, щодо спірної земельної ділянки не настала, цільове призначення землі не змінено.

Позивач має належним чином оформлений державний акт серії ІІ-ПЛ №000099 від 30 липня 1997року про право колективної власності на земельну ділянку. Тому він зберіг це право і після зміни законодавства. (Такі висновки узгоджуються з висновками ВС від 06 червня 2018 року у справі №816/1618/17).

Таким чином, зміни, що відбулися в земельному законодавстві після видачі позивачу державного акту на право колективної власності на землю, відсутність у новому законодавстві колективної форми власності, не можуть бути підставою для припинення колективної власності на землю, тому зауваження СФГ «Оберіг», що ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» не є і не може бути власником спірної земельної ділянки, яка могла залишитися у власності громадян список яких є частиною Державного акту є безпідставним.

Судова колегія зазначає про недоречність посилання СФГ «Оберіг» на практику ВС від 01.09.2020 у справі №907/29/19, оскільки обставини у цій справі нерелевантні. Зокрема ФГ «Колос» у справі №907/29/19 не довів факту правонаступництва після Колективного сільськогосподарського підприємства « 8 Березня».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель с/г призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» доповнено пунктом 21 Розділ Х Перехідних положень Земельного кодексу України, яким встановлено, що землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Вказаним Законом внесено зміни та доповнення до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Законом надається можливість колишнім членам тих КСП, у яких паювання ще не завершилось і які не ліквідовані, до 2025 року, допаювати сільськогосподарські угіддя (якщо такі залишились). При цьому в процесі допаювання усі несільськогосподарські землі мають бути передані у комунальну власність. Якщо до 2025 року такі рішення колишніми членами КСП не прийняті, місцеві ради можуть звернутись до суду із заявою про передачу земель до комунальної власності в порядку визнання майна безхазяйним. Це стосується як сільськогосподарських так і несільськогосподарських угідь.

Отже, щодо земельних ділянок, які залишилися після тих КСП, які вже ліквідовані, орган місцевого самоврядування може звернутися до суду про передачу їх у комунальну власність в порядку оформлення безхазяйного майна після 2020 року, а ті які ще не ліквідовані (не виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) після 2025 року.

Враховуючи приписи законодавства, доля земель колективної власності було вирішено лише в Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" стосовно переходу до комунальної власності земель колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності).

Водночас, відповідна норма Закону не стосується земель колективних сільськогосподарських підприємств, що не припинені та земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності.

Вирішення питань про використання та розпорядження нерозподіленими землями, що після 01.01.2019 залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства (що не припинені) врегульовано відповідною ст. 141 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", якою встановлено строк для вирішення питання про розподіл земель колективної власності до 01.01.2025 року.

Таким чином, вимоги п.21 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України не розповсюджуються на землі колективної власності ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп", а отже земельна ділянка кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5.га. не може належати до земель комунальної власності до 01.01.2025 включно.

Апелянт зазначає, що на момент реєстрації права власності спірної земельної ділянки (09.07.2020), позивачем не вжито заходів щодо інвентаризації земель, що перебувають у колективній власності ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що не проведення інвентаризації земель колективної власності не є підставою для припинення колективної власності.

Порядок проведення інвентаризації земель, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. №476 не визначає обов`язку для підприємства проведення інвентаризації земель колективної власності.

Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (п.2 Порядку).

Згідно п.9 Порядку Замовниками технічної документації (далі - замовники) можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Тобто, як вказує позивач у відзиві на апеляційну скаргу, замовником інвентаризації земель колективної власності міг бути і орган місцевого самоврядування в особі Очеретуватської сільської ради (правонаступник Семенівська селищна рада).

Судова колегія приймає до уваги заперечення позивача, що якщо інвентаризації земель колективної власності не було, відтак незрозуміло яким чином було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5.га, якщо сільська рада не вжила заходів щодо встановлення місця знаходження цієї ділянки.

Колегія суддів також вважає помилковими доводи апеляційної скарги, що скасування державної реєстрації права комунальної власності земельної ділянки жодним чином не поновлює та не визнає права колективної власності громадян членів товариства на спірну земельну ділянку.

Згідно з п.1 частиною 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп" не було ліквідовано або реорганізовано, спірна земельна ділянка не може вважатись власністю територіальної громади, на території якої вона розташована до 2025 року.

09.07.2020 року не було законних підстав реєструвати право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площею 7,5000 га та проводити державну реєстрацію право оренди земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка перебуває в колективній власності та може бути розподілена до 01.01.2025 року між особами, які мають право на земельну частку (пай).

Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

В даному випадку, Позивачем для ефективного захисту прав заявлено декілька позовних вимог: шляхом скасування рішення про державну реєстрацію та припиненням права оренди на земельну ділянку, зобов`язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Відтак, скасування державної реєстрації права комунальної власності на спірну землю, надає можливість особам, які ще не до кінця оформили своє право власності на земельну частку (пай), до січня 2025 року його дооформити.

В апеляційній скарзі СФГ «Оберіг» зазначає, що місцевим судом не досліджено перебігу позовної давності.

Такі доводи апелянта є помилковими.

Положення Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність, яка встановлюється тривалістю у три роки та спеціальну позовну давність для окремих видів вимог.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з Інформаційної довідки 260215495 від 07.06.2021 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5 га:

- 09.07.2020 зареєстровано право комунальної власності, номер запису про право власності: 37339092.Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53148416 від 16.07.2020 року Данилейко Алла Іванівна, Хорольська міська рада, Полтавської області.

- 09.07.2020 також зареєстровано право оренди земельної ділянки номер запису про інше речове право: 37339269. Підстава для державної реєстрації: інформація, серія та номер: 167/115-20, виданий 04.03.2020, видавник: в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області І.П. Лукей; додаткова угода про поновлення дії Договору оренди земельної ділянки від 26.05.2010 року, серія та номер: б/н, виданий 30.06.2020, видавник: Очеретуватська сільська рада, СФГ «Оберіг»; договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 26.05.2010, видавник: СФГ «Оберіг»; рішення, серія та номер:12, виданий 20.03.2020, видавник: Очеретуватська сільська рада.

Тобто лише 09.07.2020 зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5 га, яка входить в межі державного акту на право колективної власності на землю серія ІІ-ПЛ №000099 від 30 липня 1997 року, що був виданий ВАТ "Веселоподільський бурякорадгосп".

Відтак саме з цієї дати витікає строк позовної давності за вимогою позивача про скасування рішення державного реєстратора.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що матеріали справи не містять доказів, що з 2004 року СФГ «Оберіг» користувався саме земельною ділянкою кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5 га. Земельна ділянка з таким кадастровим номером сформована лише у 2020 році.

Крім того, судами встановлено, що позивачем заявлено негаторний позов.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/432/19 та Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №205/4349/16-ц.

Земельна ділянка кадастровий номер 5324585600:00:004:0060, площа 7,5.га входять до меж, вказаних у державному акті серія ІІ-ПЛ №000099 від 30 липня 1997 року, що вбачається з висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №26 від 26.03.2021, відтак Позивач має правомочності власника щодо спірної земельної ділянки. Спірна земельна ділянка є невіддільною від усього масиву земель, що знаходяться в колективній власності позивача.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Вказані приписи про застосування строку позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц.

Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2022 у справі №917/1105/21.

Щодо вимоги апелянта про скасування додаткового рішення господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі №917/1105/21, яким стягнуто з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, судова колегія зазначає, що в порушення п.5 ч.2 ст. 258 ГПК України апелянтом взагалі не зазначено в чому полягає його незаконність, відтак, колегія суддів дійшла висновку щодо залишення додаткового рішення без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені четвертим відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п. 1 ч.1 ст.275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Оберіг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.08.2022 та додаткове рішення господарського суду Полтавської області від 13.09.2022 у справі №917/1105/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 21.02.2023.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.І. Склярук

Суддя О.І. Терещенко