ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2023м. ДніпроСправа № 904/1069/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.
та представників:
прокурора - Дидюк Н.О.;
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Притула С.В. - адвокат;
від третьої особи: Притула С.В. - адвокат
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м.Синельникове Дніпропетровської області
в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, с. Великомихайлівка Синельниківського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явтушенко", с. Январське Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , с. Январське Покровського р-ну Дніпропетровської обл.
про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання недійсним акта прийому-передачі та визнання права власності.
СУТЬ СПОРУ:
Керівник Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в якому просить:
1. скасувати державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) у розмірі 1/4 частки на будівлю-склад, площею 1110,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від 12.12.2019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1987588012242, номер запису про право власності - 34652208);
2. скасувати державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) у розмірі 1/4 частки на будівлю-склад, площею 1110,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від 12.12.2019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1987588012242, номер запису про право власності - 34652149);
3. скасувати державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) у розмірі 1/4 частки на будівлю-склад, площею 1110,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від 12.12.2019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1987588012242, номер запису про право власності - 34652433);
4. визнати недійсним правочин - акт приймання-передачі нерухомого майна, серії та номеру - НОН 436085, реєстровий № 591, 592, 593, виданий 03.06.2020, яким ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 передано 1/4 частки спірного нерухомого майна кожним відповідно до статутного капіталу ТОВ "Явтушенко", з одночасним припиненням права приватної спільної часткової власності у розмірі 3/4 частки ТОВ "Явтушенко" (код ЄДРПОУ 43627550) на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1987588012242);
5. визнати право комунальної власності Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339161) на 3/4 частки будівлі-складу площею 1112,3 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1987588012242).
Судові витрати зі сплати судового збору прокурор просить стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що ухвала Покровського районного суду від 10.10.2019 у справі № 189/773/19, на підставі якої за ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було зареєстровано у рівних частинах (по 1/4 частки за кожним із них) право власності на спірну будівлю-склад, площею 1110,6 кв.м, скасована постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020.
Тому, з 09.07.2020 відсутні підстави, за яких у подальшому на підставі протоколу загальних зборів № 3 від 25.05.2020 ТОВ "Явтушенко" та згідно з актом прийому-передачі нерухомого майна, реєстрові №№ 591, 592, 593 від 03.06.2020, було передано 3/4 частки спірного нерухомого майна на користь ТОВ "Явтушенко" з відповідною реєстрацією за останнім права власності.
На теперішній час спірний об`єкт нерухомості належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ТОВ "Явтушенко".
Правовими підставами позову про визнання за позивачем права власності на 3/4 частки спірного нерухомого майна прокурор зазначає, серед іншого, статтю 376 Цивільного кодексу України.
На виконання частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор достатньо обгрунтував своє право на звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Зокрема, прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу позивача повідомлень про виявлені порушення інтересів держави, які за його оцінкою є безпідставним набуттям речових прав на самочинно збудоване нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці комунальної власності (листи № 04/43/3-193вих-21 від 23.02.2021, №04/65/1-447вих-21 від 04.08.2021, № 04/65/1-753вих-21 від 21.12.2021, № 04/65/1 -53вих-22 від 21.01.2022).
Проте, позивачем, як власником земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно, належних та дієвих заходів щодо захисту та поновлення прав територіальної громади вжито не було, що підтверджується листами Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 239 від 02.03.2021, №874 від 09.08.2021, № 1370 від 28.12.2021, № 92 від 25.01.2022.
Листом № 04/65/1-188вих-22 від 23.02.2022 на адресу Великомихайлівського сільського голови Євгена Фісака прокурор повідомив позивача про наявність підстав для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явтушенко" про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визнання недійсним правочину - акта прийому-передачі з одночасним припиненням права приватної спільної часткової власності та визнання права комунальної власності на спірне нерухоме майно (а.с. 83 - 86 том 1).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Після надсилання прокурором свого листа № 04/65/1-188вих-22 від 23.02.2022 на адресу позивача, останній до моменту звернення прокурора з позовом до суду - 03.05.2022 жодним чином не відреагував.
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Позивач у заявах про розгляд справи за його відсутності, поданих до суду 02.06.2022, 07.06.2022, 01.08.2022, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив здійснити розгляд справи без участі його представника.
Відповідач і третя особа своїми процесуальними правами на подання заяв по суті справи не скористалися. Відповідач заперечення проти позову висловив усно в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 10.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.06.2022, яке в межах продовженого судом до 10.08.2022 підготовчого провадження відкладалось ухвалами суду на 07.07.2022 та 04.08.2022.
14.07.2022 прокурором подані до суду додаткові докази у справі.
Призначене на 04.08.2022 підготовче засідання не відбулося.
Ухвалою суду від 19.08.2022 підготовче засідання призначено на 08.09.2022, за результатом якого ухвалою суду від 08.09.2022 відкладено на 20.09.2022.
Ухвалою суду від 08.09.2022 до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 .
20.09.2022 прокурор подав докази направлення копії ухвали суду від 08.09.2022 у цій справі та копії позову з додатками третій особі ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.09.2022 закрито підготовче провадження з призначенням справи до судового розгляду по суті на 11.10.2022.
11.10.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з високим ризиком ракетного обстрілу Дніпропетровського регіону з боку російської федерації, тривалими повітряними тривогами та загрозою життю й здоров`ю учасників судового процесу.
Ухвалою суду від 14.10.2022 розгляд справи по суті було призначено в судовому засіданні на 08.11.2022, яке після цього відкладалося на 24.11.2022 та 05.01.2023.
24.11.2022 представник відповідача адвокат Притула С.В. подав клопотання про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 - спадкоємицю ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
При цьому заявником зазначено, що вказані особи (без урахування спадкоємиці) на підставі акта державного виконавця від 17.05.2004 та в порядку виконання рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області набули у власність частину будівлі свинарника (літ. Д-1), приміщення № 1, площею 1110,6 кв.м, розташованого в с. Маліївка Покровського району Дніпропетровської області, що належало СВК "Прометей".
У подальшому зазначені особи відступили належне їм майнове право на указане нежитлове приміщення на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , отримали від останніх відповідні розписки, однак нотаріальний договір купівлі-продажу до цього часу не уклали.
Представник відповідача заявив, що ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 мають майновий та правовий інтерес у вирішенні справи, а задоволення позову позбавить указаних осіб прав на спірне нерухоме майно.
Подане заявником клопотання обґрунтовано статтею 50 Господарського процесуального кодексу України, а також копіями доданих до клопотання документів.
05.01.2023 у судовому засіданні, на пропозицію головуючого судді у справі, представник відповідача надав для огляду оригінали документів, що обґрунтовують подане ним клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб та пояснив, що ці особи мають намір позиватися з метою набуття в судовому порядку права власності на спірне нерухоме майно.
19.01.2023 прокурор подав заперечення на клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб. При цьому прокурор зазначив, що набуття у власність спірного нерухомого майна третіми особами, указаними у клопотанні представника відповідача, не відбулося: докази наявності виконавчого провадження відсутні; постанова державного виконавця про передачу третім особам спірного майна в рахунок погашення боргу, як того вимагала стаття 62 чинного станом на 17.05.2004 Закону України "Про виконавче провадження", відсутня; нотаріальне оформлення спірного нерухомого майна за третіми особами на підставі постанови державного виконавця та акта не здійснювалося.
Крім того, посилаючись на частину першу статті 50 Господарського процесуального кодексу України, прокурор зауважив, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача лише до закінчення підготовчого провадження у справі. Подане клопотання подано поза межами строку.
Протокольною ухвалою від 24.01.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_5 - спадкоємицю ОСОБА_6 , а також ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у зв`язку з поданням клопотання всупереч вимогам статей 50, 51 Господарського процесуального кодексу України.
Стосовно залучення третіх осіб до участі у справі слід також враховувати таке.
Верховний Суд в постанові від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, з посиланням на правовий висновок Верховного Суду у постановах від 20.08.2019 у справі №910/13209/18, від 26.05.2020 у справі № 922/2743/18, зазначив, що у розумінні статті 50 Господарського процесуального кодексу України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме - ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі такі особи можуть мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи (пункт 16.1).
З огляду на потенційний інтерес ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 щодо оформлення права власності на спірний об`єкт нерухомості зазначені особи в межах цієї справи не можуть бути третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувалася перерва з 05.01.2023 по 24.01.2023 - ухвалою суду від 05.01.2023 та з 24.01.2023 по 09.02.2023 - ухвалою суду від 24.01.2023.
У судовому засіданні 24.01.2023 прокурор, представник відповідача та третьої особи надав пояснення по суті спору.
Представник позивача у судове засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлявся судом належним чином відповідно до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин суд, з урахуванням заяв позивача про розгляд справи за його відсутності, поданих до суду 02.06.2022, 07.06.2022, 01.08.2022, 19.12.2022, розглядає справу за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.
За наслідком судового засідання 09.02.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Покровського районного суду від 10.10.2019 у справі № 189/773/19 затверджено мирову угоду, укладену 07.10.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; визнано за ними право власності на нежитлову будівлю-склад площею 1110,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , що виникає після набрання законної сили ухвали суду про затвердження мирової угоди. Провадження у справі закрито (а.с. 124 - 126 том 1).
На підставі ухвали Покровського районного суду № 189/773/19 від 10.10.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Сучковою Т.Ф. 12.12.2019 (із відкриттям розділу) за ОСОБА_1 (далі - третя особа), зареєстровано право приватної спільної часткової власності у розмірі 1/4 частки на сільськогосподарську будівлю складу А-1, загальною площею 1112,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1987588012242), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 304122647 від 04.07.2022 (а.с. 121 том 1).
Доказів реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
За наявним у справі протоколом № 3 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Явтушенко" (далі - ТОВ "Явтушенко", відповідач) від 25.05.2020, згідно з поданими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заявами, прийнято рішення прийняти до складеного капіталу ТОВ "Явтушенко":
1/4 частини нежитлової будівлі площею 1110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ;
1/4 частини нежитлової будівлі площею 1110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 ;
1/4 частини нежитлової будівлі площею 1110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,
а також провести державну реєстрацію речового права відповідно до акта прийому-передачі зазначеного майна (а.с. 73 - 74 том 1).
За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до числа засновників ТОВ "Явтушенко" входять: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 з рівними частками у статутному капіталі Товариства (а.с. 79 - 82 том. 1).
Про передачу відповідачу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/4 частин кожним із них нежитлової будівлі площею 1110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складено акт прийому-передачі від 03.06.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. та зареєстровано в реєстрі за номером 591, 592, 593 (а.с. 75 - 76 том 1).
Державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Сучковою Т.Ф. 11.06.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію за ТОВ "Явтушенко" права спільної часткової власності в розмірі частки на сільськогосподарську будівлю складу А-1, загальною площею 1112,3 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1987588012242), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 304122647 від 04.07.2022 (а.с. 121 том 1). Індексний номер рішення - 52653560 від 15.06.2020, номер запису про право власності - 36878301. Підставою для державної реєстрації вказано: акт приймання-передачі нерухомого майна серії НОН № 436085 від 03.06.2020, реєстровий № 591, 592, 593; протокол загальних зборів ТОВ "Явтушенко" № 3 від 25.05.2020.
Прокуратурою Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради Покровського району та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Покровського районного суду від 10.10.2019 у справі № 189/773/19.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу Покровського районного суду від 10.10.2019 у справі №189/773/19 про затвердження мирової угоди скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 у справі №189/773/19 обґрунтована тим, що відповідно до пункту 4 затвердженої мирової угоди, укладеної 07.10.2019 між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , сторони дійшли згоди стосовно визначення часток у спільній частковій власності на нерухоме майно, право та порядок користування яким є предметом спору. При цьому на підставі яких саме документів сторони набули право власності на спірну нерухомість, матеріали справи не містять (а.с. 127 - 129 том 1).
Ухвалою Покровського районного суду від 17.11.2020 у справі № 189/773/19 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду в зв`язку із повторною неявкою до судового засідання (а.с. 116-117 том 1).
12.11.2021 відповідач звернувся до Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою, в якому просив затвердити йому проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва орієнтованою площею 0,1790 га, кадастровий номер 1224283400:01:001:1059, що утворилася шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 1224283400:01:001:1702 за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області із земель комунальної власності та надати її Товариству з обмеженою відповідальністю "Явтушенко" в оренду на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Додатком до зазначеного клопотання, серед іншого, є проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ "Явтушенко" за межами населених пунктів АДРЕСА_1 , Великомихайлівська територіальна громада Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с. 54-55 том 1).
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер 1224283400:01:001:1702, площею 17,0251 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2433401612242) належить до комунальної власності, право власності на яку 11.08.2021 зареєстроване за Великомихайлівською сільською радою на підставі: наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-58/15-19-СГ від 09.01.2019 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність"; акта приймання-передачі між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Великомихайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Покровського району Дніпропетровської області земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність (з додатком) б/н від 09.01.2019 (а.с. 47-48 том 1).
Відтак, від імені Великомихайлівської сільської об`єднаної територіальної громади Покровського району Дніпропетровської області позивач здійснює повноваження власника земельної ділянки, кадастровий номер 1224283400:01:001:1702, площею 17,0251 га, на якій розміщене нерухоме майно - сільськогосподарська будівля складу А-1, загальною площею 1112,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірне нерухоме майно), 3/4 частини на яке зареєстроване за відповідачем на праві приватної спільної часткової власності.
Відповідно до листа Великомихайлівської сільської ради № 92 від 25.01.2022 спірний об`єкт нерухомого майна побудований ще у 90-х роках минулого сторіччя колишнім КСП "Прогрес"; інформація про будівництво вказаного об`єкта нерухомого майна громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у сільській раді відсутня (а.с. 69 т. 1).
Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області у відповідь на запит Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області листом № 1004-1.15/1134 від 25.06.2021 повідомив про відсутність за даними Реєстру (Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва), ведення якого розпочато з 20.05.2011, інформації щодо видачі/реєстрації/скасування Департаментом документів, які надають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом нежитлової будівлі-складу за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому Департамент зазначив, що ним не проводилися перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 43 том 1).
За викладених обставин, за твердженням прокурора, вказаний об`єкт нерухомого майна збудовано за відсутності затвердженого проєкту та на земельній ділянці, яка належить Великомихайлівській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області, не відведеній під будівництво, що свідчить про самочинний характер будівництва цього об`єкта нерухомості та, відповідно, унеможливлює набуття на нього прав у встановленому законом порядку і здійснення правомочностей володіння, користування, розпорядження.
З огляду на наведене прокурор вважає первинну державну реєстрацію права приватної часткової власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю-склад за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі по 1/4 частки за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проведеною за відсутності належних правових підстав, а акт прийому-передачі нерухомого майна серії НОН № 436085 (реєстровий номер 591, 592, 593) від 03.06.2020 про передачу ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 часток спірного майна до статутного капіталу ТОВ "Явтушенко" - недійсним правочином в силу частини першої статті 203, частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.
При цьому прокурор, посилаючись на усталену практику Верховного Суду, зазначає, що з метою захисту порушених прав ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Керуючись частинами першою, другою, четвертою статті 376 Цивільного кодексу України, статтею 152 Земельного кодексу України можливим способом захисту прав Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області як власника земельної ділянки прокурор вважає визнання за сільською радою права комунальної власності на спірний об`єкт нерухомого майна.
Наведені обставини й стали причиною звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі позивача.
Предметом доказування у справі, з урахуванням предмета спору, становлять обставини, пов`язані з наявністю підстав для:
- скасування державної реєстрації права приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі по 1/4 частки на спірне нерухоме майно;
- визнати недійсним правочину у формі акта приймання-передачі нерухомого майна серії НОН № 436085 від 03.06.2020, за яким ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 передано по 1/4 частки спірного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Явтушенко", з одночасним припиненням права приватної спільної часткової власності у розмірі 3/4 частки ТОВ "Явтушенко";
- визнання права комунальної власності Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на 3/4 частки спірного нерухомого майна.
За частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Тому, для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити які саме права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорюються і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Однак, у будь-якому разі підставою для звернення до суду з позовом є наявність самого факту порушення права. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить і саме з метою його захисту. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту, слід виходити з його ефективності, тобто відповідності такого способу захисту змісту порушеного права, характеру правопорушення та можливості забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами першою та другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша, друга статті 14 Господарського процесуального кодексу України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.06.2021 у справі № 509/11/17 (№ 61-268св21).
Тому, визнання незаконними і скасування рішень державного реєстратора та визнання недійсним правочину у вигляді акта приймання-передачі нерухомого майна від ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до статутного капіталу ТОВ "Явтушенко" від 03.06.2020 самі по собі не є ефективними способами захисту прав позивача та не забезпечать усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом спірного нерухомого майна, наслідком якого є бажане для прокурора визнання за позивачем права власності на спірний об`єкт нерухомості.
Отже, ефективним способом захисту у контексті спірних правовідносин у справі може бути лише одна із заявлених позовна вимог про визнання права власності.
Разом з тим, стосовно вимог прокурора про скасування рішень державного реєстратора та визнання правочину недійсним слід зазначити наступне.
У пункті 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди.
Прокурор у позові просить скасувати державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у розмірі по 1/4 частки за кожним із них на спірне нерухоме майно, однак надані ним докази не підтверджують факту проведення за ними такої державної реєстрації. З наданої до позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 304122647 від 04.07.2022 убачається проведення на підставі ухвали Покровського районного суду № 189/773/19 від 10.10.2019 державної реєстрації права приватної спільної часткової власності у розмірі 1/4 частки на спірне нерухоме майно тільки за третьою особою ОСОБА_1 (а.с. 121 том 1).
Крім того, згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, за змістом наведених положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію набуття речових прав, має наслідком припинення цих прав і не потребує скасування їх державної реєстрації.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 2202 ЦК України).
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п`ятої статті 203 Цивільного кодексу України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.
Згідно з частинами першою - третьою статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц).
Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
Предметом спору у справі є, зокрема, вимога про визнання недійсним правочину щодо передачі учасниками товариства з обмеженою відповідальністю вкладів до статутного капіталу цього товариства.
Правовий статус товариств з обмеженою, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначені Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до частин першої, другої статті 12 якого розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Частинами першою, третьою статті 13 цього Закону встановлено, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.
Рішенням загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "Явтушенко", оформленим протоколом загальних зборів № 3 від 25.05.2020, не визначено грошової оцінки вкладів учасників ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вигляді їх часток у праві власності на спірне нерухоме майно, а також умов передачі цих часток: на оплатній чи безоплатній основі.
Отже, наданий прокурором протокол загальних зборів та нотаріально посвідчений акт приймання-передачі часток не можуть вважатися такими, в яких письмово виражено волевиявлення обох сторін на укладення договору дарування чи будь-якого іншого договору (купівлі-продажу тощо) та домовленості щодо усіх його істотних умов.
Викладене відповідає правовій позиції Верховного Суду у його постановах від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 (провадження № 12-33гс19) (п.п. 51, 60.2) та має принципове правове значення для висновку про укладеність правочину, а відтак і можливості визнання його недійсним.
Також суд звертає увагу на те, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним правочину (договору) як відповідачі мають залучатися всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.01.20219 у справі № 917/2041/20, від 30.07.2020 у справі № 670/23/18 (провадження № 61-1621св19).
Сторонами оспорюваного правочину є ТОВ "Явтушенко" та його учасники: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Утім, за заявленою прокурором вимогою про визнання правочину недійсним відповідачем визначено тільки одну сторону правочину - ТОВ "Явтушенко".
Безперечно, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших осіб до участі у справі як відповідачів чи співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому.
Такі висновки відповідають правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09.06.2021 у справі № 638/2304/17.
Також, заявляючи про недійсність правочину, прокурор посилається на скасування постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.07.2020 ухвали Покровського районного суду від 10.10.2019 у справі № 189/773/19 про затвердження мирової угоди, відповідно до якої ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було набуто право спільної часткової власності на спірне нерухоме майно.
Утім, як убачається з матеріалів справи, станом на 03.06.2020 - на момент складання акта приймання-передачі відповідачу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїх часток у спільній власності на спірне нерухоме майно, ухвала Покровського районного суду від 10.10.2019 у справі № 189/773/19 про затвердження мирової угоди, що є підставою набуття зазначеними особами відповідних прав, була чинною.
За змістом стате203, 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання правочину недійсними мають існувати на момент його укладення.
Щодо доводів прокурора про самочинний характер будівництва спірного нерухомого майна та можливості визнання за позивачем права власності на нього, суд враховує таке.
Частинами першою, другою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.
Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 у справі № 6-1328цс15, а також Верховним Судом у постановах від 18.02.2019 у справі № 308/5988/17-ц, від 20.03.2019 у справі № 202/3520/16-ц.
За змістом частин третьої - п`ятої статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Стверджуючи про самочинний характер будівництва спірного майна, прокурор посилається на те, що за наданою позивачем інформацією (лист № 239 від 02.03.2021) земельна ділянка, кадастровий номер 1224283400:01:001:1702, за місцем розташування цього майна до теперішнього часу не передавалась у власність, користування, оренду (а.с. 36 том 1).
Поряд з цим, з посиланням на лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області № 1004-1.15/1134 від 25.06.2021 та лист Комунального підприємства Синельниківського міжміського бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області № 72 від 28.04.2021, прокурор зазначає, що за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що діє з 20.05.2011, відомості щодо початку виконання будівельних робіт та введення в експлуатацію спірного об`єкта нерухомості, а також щодо реєстрації, відмови у реєстрації, скасування документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт й засвідчують прийняття їх в експлуатацію, - відсутні; реєстраційна справа на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 відсутня; дані про проведення реєстраційних дій відносно вказаних нежитлових будівель станом на 31.12.2012 (до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») відсутні.
Тобто, прокурором не отримано вичерпного переліку відомостей щодо наявності або відсутності дозвільних документів на проведення будівництва спірного об`єкта нерухомого майна, його введення в експлуатацію та реєстрації.
Разом з тим із наявних у справі доказів, у тому числі листа виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області № 92 від 25.01.2022 убачається, що спірний об`єкт нерухомого майна побудований ще у 90-х роках минулого сторіччя колишнім КСП "Прогрес" (а.с. 69 том 1).
Відповідно до довідки про приналежність будинку (домогосподарства) у с. Маліївка в інвентаризаційній справі № 2, розпочатій 08.05.2002 і закінченій 11.05.2002 Синельниківським міським бюро технічної інвентаризації, Великомихайлівською сільською радою на нежитлові будівлі були видані свідоцтва про право власності: 12.12.2002 - КСП "Прогрес" і 13.12.2002 - СВК "Прометей" (а.с. 39 - 44 том 2).
За даними схематичного плану, долученого до інвентаризаційної справи № 2, серед зареєстрованих за СВК «Прометей» будівель у с. Маліївка зазначені будівлі свинарників літ. А-1, А1-1, Б-1, В-1, Д-1, Ж-1.
Згідно з виданим 13.12.2002 Великомихайлівською сільською радою свідоцтвом про право власності Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Прометей" на праві колективної власності належить 4/5 частин нежитлових будівель, розташованих у с. Маліївка, які складаються, зокрема, з будівель свинарників Б-1, В-1, Д-1, Ж-1. Зазначене свідоцтво про право власності видане на підставі рішення Великомихайлівської сільської ради № 34 від 16.04.2002 (а.с. 44 том 2).
Згідно з рішеннями Покровського районного суду Дніпропетровської області від 03.04.2003 у цивільних справах № 2/398/2003, № 2/361/2003, № 2/364/2003, №2/397/2003 стягнуто з СВК «Прометей» Покровського району Дніпропетровської області на користь позивачів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 заборгованість із заробітної плати у сумі 477,03 грн, 819,93 грн, 324,47 грн та 439,34 грн відповідно (а.с. 23 - 26 том 2).
За змістом судових рішень СВК «Прометей» із червня 2000 року є правонаступником КСП «Прогрес» Покровського району.
За актом державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Покровського управління юстиції Більчук Н.І. від 17.05.2004, затвердженим в.о. начальника відділу 17.05.2004 ОСОБА_11 та на підставі виконавчих листів №№ 2-397, 20364, 2-361, 2-398 від 03.04.2003, виданих Покровським районним судом Дніпропетровської області, за результатами прилюдних торгів, що не відбулися, була передана в порядку виконання судових рішень за заявами ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у їхню власність частина будівлі свинарника (Літ. Д-1), приміщення № 1, площею 1110,6 кв.м (с.Маліївка Покровського району Дніпропетровської області), що належить на праві приватної власності боржнику - СВК «Прометей» Покровського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право власності, виданого 13.12.2002 згідно з рішенням виконкому Великомихайлівської сільської ради від 16.04.2002 № 34 (а.с. 27 том 2).
У подальшому рішенням Великомихайлівської сільської ради № 43 від 15.08.2019 спірному об`єкту нерухомого майна - будівлі свинарника площею 1110,6 кв.м, було присвоєно окрему поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с.37 том 1).
За наявних у справі доказів висновок про самочинний характер забудови спірного нерухомого майна є менш вірогідним, ніж протилежний.
Можливість отримання архівних документів стосовно всіх дозвільних та правовстановлюючих документів на спірний об`єкт нерухомого майна, в тому числі й від позивача, сторонами в повному обсязі не використана.
Крім того, прокурором не надано доказів для висновку про те, що спірне нерухоме майно не порушує прав інших осіб. За інформацією Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області у відповідь на запит Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 не проводилась (а.с 43 том 1).
Між тим, за частиною п`ятою статті 376 Цивільного кодексу України зазначена обставина є важливою для вирішення питання щодо можливості збереження самочинного будівництва з визнанням на нього права власності.
Оцінюючи надані сторонами докази, суд, керуючись, серед іншого, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, зауважує, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Відтак, прокурор не довів належними й допустимими доказами обставин, наведених в обґрунтування поданого ним позову про визнання права комунальної власності Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області на 3/4 частки спірного нерухомого майна.
Приймаючи до уваги необґрунтованість решти позовних вимог з наведених у рішенні підстав, у позові слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову в сумі 34835,78 грн покладаються на Дніпропетровську обласну прокуратуру.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Відмовити повністю у задоволенні позову Керівника Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явтушенко" про:
1. скасування державної реєстрації права приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) у розмірі 1/4 частки на будівлю-склад, площею 1110,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від 12.12.2019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1987588012242, номер запису про право власності - 34652208);
2. скасування державної реєстрації права приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) у розмірі 1/4 частки на будівлю-склад, площею 1110,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від 12.12.2019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1987588012242, номер запису про право власності - 34652149);
3. скасування державної реєстрації права приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) у розмірі 1/4 частки на будівлю-склад, площею 1110,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 від 12.12.2019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1987588012242, номер запису про право власності - 34652433);
4. визнання недійсним правочину - акта приймання-передачі нерухомого майна, серії та номеру - НОН 436085, реєстровий № 591, 592, 593, виданого 03.06.2020, яким ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 передано 1/4 частки спірного нерухомого майна кожним відповідно до статутного капіталу ТОВ "Явтушенко", з одночасним припиненням права приватної спільної часткової власності у розмірі 3/4 частки ТОВ "Явтушенко" (код ЄДРПОУ 43627550) на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1987588012242);
5. визнання права комунальної власності Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади в особі Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04339161) на 3/4 частки будівлі-складу площею 1112,3 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1987588012242).
Судові витрати зі сплати судового збору у сумі 34835,78 грн за подання позову покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20.02.2023.
Суддя І.І. Колісник
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2023 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 109099101 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про приватну власність щодо реєстрації або обліку прав на майно |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Колісник Іван Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні