Рішення

від 21.02.2023 по справі 910/13852/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2023Справа № 910/13852/22Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД МСК Україна»

про стягнення 20 257,64 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД МСК Україна» про стягнення 20 257,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором № 2111000107 від 24.11.2021, в частині порушення строків здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.12.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана представником відповідача - 26.12.2022, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105493354783.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД МСК Україна» (далі - покупець, відповідач) та Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (далі - постачальник, позивач) укладено Договір № 2111000107 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця труби, які були у використанні, далі - товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

Найменування товару, місце поставки, одиниця виміру, розрахункова маса та вартість, зазначені у Специфікації, наведеній у Додатку до цього Договору, який є його невід`ємною частиною, далі - Специфікація (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору обсяги купівлі-продажу товарів можуть бути зменшені, в залежності від наявної кількості товарів на складі продавця.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна Договору складається із загальної вартості товарів, наведених у Специфікації до цього Договору і становить 1 990 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 331 666,67 грн.

За умовами п. 3.1 Договору розрахунки за товари провадять на умовах попередньої оплати, яка здійснюється покупцем у розмірі 100% від ціни Договору, зазначеної в п. 2.1, протягом 5 банківських днів з дати укладення Договору та отримання оригіналу рахунку-фактури від продавця, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у розділі 12 цього Договору.

В графі призначення платежу платіжного доручення на перерахування коштів покупець вказує номер цього Договору.

Пунктом 3.2 Договору узгоджено, що остаточні розрахунки здійснюються сторонами після приймання покупцем всіх товарів, наведених у Специфікації до цього Договору, на підстав даних про суму попередньої оплати, здійсненої покупцем згідно п. 3.1 та даних про загальну вартість товарів прийнятих покупцем за актами приймання-передачі товарів, вказаних у п. 4.5, виходячи із такого:

- у випадку перевищення загальної вартості товарів, прийнятих покупцем за актами приймання-передачі товарів, порівняно із сумою попередньої оплати здійсненою згідно п. 3.1, продавець надає покупцю рахунок-фактуру на доплату, який покупець сплачує в термін 5 банківських днів від дати його отримання;

- у випадку якщо загальна вартість товарів, прийнятих покупцем за актами приймання-передачі товарів, становитиме меншу суму від суми попередньої оплати здійсненої згідно п. 3.1, продавець повертає покупцю суму надлишково сплачених коштів у термін 5 банківських днів від дати отримання письмової вимоги покупця про повернення коштів.

Згідно з п. 4.1 Договору приймання-передача товарів здійснюється партіями в межах специфікації на підставі замовлень покупця, які покупець надсилає продавцю в письмовій формі після здійснення попередньої оплати згідно п. 3.1 цього Договору, далі - замовлення.

Відповідно до п. 4.5 Договору фактична маса та вартість кожної переданої продавцем і прийнятої покупцем партії товару визначаються за результатами їх зважування і зазначаються в акті приймання-передачі товарів, який складається одразу після зважування товарів.

Складання акту приймання-передачі товарів свідчить про те, що покупець прийняв партію товарів у кількості, зазначеній в цьому акті, і не має будь-яких претензій щодо визначення кількості та якості прийнятих товарів.

Пунктом 5.1.1 Договору узгоджено, що покупець зобов`язаний оплачувати товари своєчасно та в повному обсязі згідно умов Договору.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі не оплати або несвоєчасної оплати товарів у строки, зазначені в пунктів 3.1 цього Договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині передачі товарів по 28.02.2022, а в частині розрахунків - до їх повного завершення (п. 10.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію.

29 грудня 2021 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої, сторони дійшли згоди п. 1.2 Договору викласти в наступній редакції: найменування товарів, місце поставки, одиниця виміру, кількісний вираз (розрахункова маса/довжина) та вартість, зазначені у Специфікації наведеній у Додатку до цього Договору, який є його невід`ємною частиною, далі - Специфікація.

Також, відповідно до укладеної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти Специфікацію у новій редакції.

На виконання умов Договору, позивачем виставлено відповідачу на оплату рахунок № 28 від 25.11.2021 на суму 1 990 000,00 грн., який позивачем направлено відповідачу засобами поштового зв`язку та отриманий відповідачем - 30.11.2021.

Відповідач в свою чергу, рахунок № 28 від 25.11.2021 на суму 1 990 000,00 грн., оплатив 25.11.2021 на суму 1 174 035,02 грн., 30.12.2021 на суму 600 000,00 грн., 13.01.2022 на суму 150 000,00 грн. та 17.02.2022 на суму 65 964,98 грн.

За результатами отримання товару, сторонами складено Акти приймання-передачі труби б/в від 07.02.2021, від 14.01.2021, від 28.12.2021, від 29.12.2021, від 31.01.2022 на суму 49 468,08 грн., від 31.01.2022 на суму 114 561,19 грн., від 21.02.2022.

Як зазначає позивач, ТОВ «ТД МСК Україна» в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату здійснило із порушенням визначеного п. 3.1 Договору строку, в зв`язку з чим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 11 535,16 грн. пені, 1 913,71 грн. 3% річних та 6 808,77 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.1 Договору розрахунки за товари провадять на умовах попередньої оплати, яка здійснюється покупцем у розмірі 100% від ціни Договору, зазначеної в п. 2.1, протягом 5 банківських днів з дати укладення Договору та отримання оригіналу рахунку-фактури від продавця, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у розділі 12 цього Договору.

На виконання умов Договору, позивачем виставлено відповідачу на оплату рахунок № 28 від 25.11.2021 на суму 1 990 000,00 грн., який позивачем направлено відповідачу засобами поштового зв`язку та отриманий відповідачем - 30.11.2021.

Відповідач в свою чергу, рахунок № 28 від 25.11.2021 на суму 1 990 000,00 грн., оплатив 25.11.2021 на суму 1 174 035,02 грн., 30.12.2021 на суму 600 000,00 грн., 13.01.2022 на суму 150 000,00 грн. та 17.02.2022 на суму 65 964,98 грн.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання в частині оплати у визначений Договором строк.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі не оплати або несвоєчасної оплати товарів у строки, зазначені в пунктів 3.1 цього Договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відтак, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, судом встановлено, що розмір пені становить 11 535,16 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 6 808,77 грн. та 3% річні в розмірі 1 913,71 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД МСК Україна» (03134, м. Київ, вул. Академіка Корольова, 1, оф. 2/2; ідентифікаційний код: 43526618) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) пеню у розмірі 11 535 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн. 16 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 808 (шість тисяч вісімсот вісім) грн. 77 коп., 3% річних в розмірі 1 913 (одна тисяча дев`ятсот тринадцять) грн. 71 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 21.02.2023

Суддя О.А. Грєхова