Рішення

від 21.02.2023 по справі 910/13329/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2023Справа № 910/13329/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шах Лімітед" про стягнення 21 609,31 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно умов укладеного 29 липня 2021 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шах Лімітед" (далі - Товариство) договору купівлі-продажу № 919/21 позивач у серпні 2021 року передав останньому товар на суму 15 808,58 грн, за який відповідач не розрахувався. У зв`язку з цим позивач, посилаючись на статті 525, 526, 610, 612, 638, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 173, 174, 180, 181, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Підприємства вищезазначену суму боргу, а також 3 429,45 грн вісімнадцяти процентів річних та 2 371,28 грн штрафу, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України та статті 232 ГК України в зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

23 грудня 2022 року на адресу суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 грудня 2022 року вищенаведену позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13329/22 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 23 грудня 2022 року про відкриття провадження у справі № 910/13329/22 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 52/2.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення Товариству в зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 23 грудня 2022 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2021 року між Товариством та Підприємством було укладено договір купівлі-продажу № 919/21, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність, а відповідач - прийняти та оплатити товари, асортимент, кількість, ціна та інші характеристики яких вказані в рахунках-фактурах, податкових, видаткових накладних (пункт 1.1. зазначеного правочину).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Згідно з умовами пункту 2.3. цієї угоди факт передачі продукції у власність відповідача підтверджується оформленою належним чином видатковою накладною (підписаною, скріпленою печаткою або штампом Товариства).

Відповідно до пунктів 2.5., 2.6. договору претензії по поставленому товару зазначаються під час приймання продукції в накладній та підтверджуються підписами представників сторін. Після приймання обумовленої продукції та підписання видаткової накладної претензії за поставлений товар не приймаються.

За умовами пунктів 3.1., 3.2. даної угоди ціна договору складається із загальної вартості товарів, що передані у власність відповідача за видатковими накладними, якими оформлюється кожна партія продукції, отримана відповідачем від позивача протягом дії договору. Вартість товару погоджується сторонами у видаткових накладних, інших додатках до договору, які є його невід`ємною частиною. Ціни, які зазначаються у видаткових накладних на окрему партію товару, є фіксованими і не можуть бути змінені в односторонньому порядку.

Оплата вартості кожної партії продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у гривнях на поточний рахунок Підприємства та може проводитися: або за кожну партію товару протягом чотирнадцяти календарних днів від дня поставки товару (дати видаткової накладної), або на умовах передоплати в розмірі ста відсотків на підставі рахунку-фактури, який дійсний протягом двох календарних днів (пункти 3.3., 3.4. договору).

Згідно з положеннями пункту 6.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення календарного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, у тому числі документів. У тому випадку, якщо сторони в термін не менше ніж двадцять днів до закінчення дії даного договору не повідомлять одна одну про бажання його розірвати, то угода вважається продовженою на кожен наступний календарний рік.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Підприємство поставило Товариству товар на загальну суму 15 808,58 грн (разом із ПДВ), що підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи: від 18 серпня 2021 року № 12165 на суму 3 548,94 грн, від 20 серпня 2021 року № 12352 на суму 3 391,25 грн, від 20 серпня 2021 року № 12446 на суму 8 868,39 грн.

Судом також встановлено, що вищенаведені видаткові накладні не містять жодних заперечень щодо кількості, асортименту та якості переданого товару. Будь-які докази, які б свідчили про наявність зауважень чи заперечень відповідача щодо поставленої позивачем продукції, матеріали справи також не містять.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за вказаним договором у розмірі 15 808,58 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Підприємство на момент прийняття рішення не надало документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення зазначеної суми. Відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача 3 429,45 грн вісімнадцяти процентів річних, з яких: 775,33 грн - нараховані в період з 2 вересня 2021 року по 18 листопада 2022 року за накладною від 18 серпня 2021 року № 12165 на суму 3 548,94 грн, 2 654,12 грн - нараховані в період з 6 вересня 2021 року по 18 листопада 2022 року за накладними: від 20 серпня 2021 року № 12352 на суму 3 391,25 грн та від 20 серпня 2021 року № 12446 на суму 8 868,39 грн.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами пункту 4.2. договору Товариство сплачує Підприємству вісімнадцять процентів річних від простроченої суми, нарахування яких припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Матеріали справи не містять відповідних рахунків-фактур на оплату обумовленої продукції, тому, враховуючи положення пункту 3.2. договору, суд дійшов висновку про те, що оплата товару мала бути здійснена протягом чотирнадцяти календарних днів від дня поставки (дати видаткової накладної).

Таким чином, останніми днями для оплати продукції за накладною від 18 серпня 2021 року № 12165 було 1 вересня 2021 року, а за накладними від 20 серпня 2021 року № 12352 та від 20 серпня 2021 року № 12446 - 3 вересня 2021 року.

Водночас, судом здійснено перерахунок вказаної компенсаційної виплати в зв`язку з тим, що позивач замість вірної суми боргу за накладною від 18 серпня 2021 року № 12165 - 3 548,94 грн, необґрунтовано здійснив нарахування вказаних відсотків, виходячи з суми боргу в розмірі 3 548,98 грн.

За розрахунком суду, обґрунтований розмір вісімнадцяти процентів річних за накладною від 18 серпня 2021 року № 12165 складає 775,32 грн.

Заявлений Підприємством до стягнення розмір річних за іншими видатковими накладними в сумі 2 654,12 грн є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору.

Оскільки загальний обґрунтований розмір вказаної компенсаційної виплати, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 3 429,44 грн, тому ця позовна вимога підлягає частковому задоволенню у вищезазначеному розмірі. Відтак, у задоволенні позову в частині стягнення 0,01 грн вісімнадцяти процентів річних слід відмовити.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 2 371,28 грн штрафу.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 4.3. договору в разі прострочення терміну оплати, передбаченого пунктом 3.3. цієї угоди, на 60 календарних днів, відповідач зобов`язаний додатково сплатити позивачу штраф у розмірі 15 % від простроченої суми.

Оскільки заявлений Підприємством до стягнення розмір штрафу, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позов у частині стягнення з відповідача суми цієї штрафної санкції підлягає задоволенню.

Інші доводи, на які посилався позивач під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Підприємства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 листопада 2022 року між Підприємством та Адвокатським об`єднанням "Едвайс" (далі - Об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги № 18/11-3, за умовами якого останнє взяло на себе обов`язок надавати позивачу за його дорученням оплатну правову допомогу, яка полягає у представництві інтересів Підприємства в Господарському суді міста Києва щодо спору з Товариством по вищезазначеному договору купівлі-продажу (пункт 1.1. вказаного правочину).

Ця угода підписана повноважними представниками позивача та Об`єднання, а також скріплена їх печатками.

Згідно з пунктом 1.2. даного правочину вартість послуг, що надаються Об`єданням, визначається сторонами в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. вказаної угоди після надання Об`єднанням, Підприємству послуг, визначених умовами даного правочину, сторони підписують акт приймання-передавання таких послуг. Цей акт вважається підписаним та погодженим сторонами, якщо протягом п`яти днів з моменту його отримання позивачем, останній не надасть письмових аргументованих заперечень на вказаний акт.

Згідно з положеннями пункту 3.3. зазначеного правочину Підприємство сплачує загальну вартість правової допомоги, що зазначена в акті приймання-передавання наданих послуг, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Об`єднання протягом п`яти банківських днів з дати отримання рішення Господарського суду міста Києва по спору, зазначеного в пункті 1.1. цієї угоди.

Вказаний договір діє до 31 грудня 2023 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань - до повного їх виконання (пункт 4.1. даного договору).

З матеріалів справи вбачається, що 18 листопада 2022 року між сторонами цього договору підписано додаток № 1, в якому сторони погодили перелік та вартість послуг, що надаються Об`єднанням: складання позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій - 3 000,00 грн, виготовлення та засвідчення копій документів до позову - 500,00 грн.

Судом встановлено, що між сторонами також було підписано акт приймання-передавання надання послуг з детальним описом проведених робіт на загальну суму 3 500,00 грн.

На підтвердження того, що представник позивача - Пшенична Вікторія Вікторівна, є адвокатом Об`єднання, Підприємством до його позовної заяви було долучено копію відповідного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 16 грудня 2019 року серії КВ № 000802, а також ордер від 18 листопада 2022 року серії АА № 1249750, виданий Об`єднанням.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати витрат на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги часткове задоволення пред`явлених Підприємством позовних вимог, зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у зв`язку, зокрема, з їх неспіврозмірністю, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про покладення на Товариство 3 499,99 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шах Лімітед" (03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 52/2; ідентифікаційний код 43421324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фабрика "Сімі" (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок 92; ідентифікаційний код 37184114) 15 808 (п`ятнадцять тисяч вісімсот вісім) грн 58 коп. основного боргу, 3 429 (три тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн 44 коп. вісімнадцяти процентів річних, 2 371 (дві тисячі триста сімдесят одну) грн 28 коп. штрафу, 2 480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн 99 коп. судового збору та 3 499 (три тисячі чотириста дев`яносто дев`ять) грн 99 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21 лютого 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко