Постанова

від 21.02.2023 по справі 484/2045/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

21.02.23

22-ц/812/158/23

Провадження № 22-ц/812/158/23 Головуючий суду першої інстанції Маржина Т.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2023 року м. Миколаїв Справа № 484/2045/21

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання Горенко Ю.В.,

за участі представника позивача Падалка Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник ОСОБА_2 , на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Маржиної Т.В., в залі судового засідання в м. Первомайськ, повний текст якого складено 26 жовтня 2022 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФІНВЕСТ ГРУП» до ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного підприємства «СЮІТА 2006», арбітражного керуючого Дашка Ігоря Валерійовича, про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФІНВЕСТ ГРУП» (далі ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного підприємства «СЮІТА 2006» (далі ПП «СЮІТА 2006») про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Доводи позову обґрунтовано тим, що 21 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «ІНВЕСТБАНК» (далі ПАТ «КБ «ІНВЕСТБАНК», Банк) та ПП «СЮІТА 2006» було укладено кредитний договір № 75/10, за умовами якого Банк надав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у сумі 1200000 дол. США з подальшою конвертацією у гривню, або безпосередньо у гривні, в еквіваленті за курсом НБУ до суми кредиту у доларах США.

25 жовтня 2012 року між ПАТ «КБ «ІНВЕСТБАНК» та ПП «СЮІТА 2006» було укладено ряд іпотечних договорів, зокрема, за умовами одного з яких ПП «СЮІТА 2006» на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором передало банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яку 21 жовтня 2014 року придбала ОСОБА_1 .

Позичальник порушив умови кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 01 липня 2018 року у нього виникла заборгованість в розмірі 4 993014, 47 грн, яка складається з тіла кредиту - 4 905 900 грн, та відсотків - 87114, 47 грн, що дає підстави кредитодавцю вимагати виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначені обставини стосовно наявності заборгованості за кредитним договором № 75/10 були досліджені Господарським судом Одеської області, що відображено у рішенні від 18 грудня 2018 року у справі № 916/2231/18. Вказаним рішенням з ПП «СЮІТА 2006» на користь ПАТ «КБ «ІНВЕСТБАНК» було стягнуто частину заборгованості за кредитним договором № 75/10.

14 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «ІНВЕСТБАНК» та ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» було укладено договір № 5 про відступлення прав вимоги, за яким позивач набув прав вимоги до позичальників, зокрема, за кредитними договорами та договорами іпотеки, тобто відбулась заміна кредитора в зобов`язанні.

Посилаючись на викладене, ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25 жовтня 2012 року, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А., зареєстрованого в реєстрі за № 827, а саме на нерухоме майно ізольовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 39, 60 кв.м., житловою площею 17, 20 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості ПП «СЮІТА 2006» перед ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» за кредитним договором № 75/10 від 21 грудня 2010 року, що складається з: суми простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 4905900 грн, суми заборгованості по відсоткам у розмірі 191331,81 грн, всього заборгованості 5097 231,81 грн, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору арбітражного керуючого Дашка І.В., який є розпорядником майна ПП «СЮІТА 2006» у зв`язку з порушенням провадження у справі про банкрутство.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2022 року з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 27 жовтня 2022 року, позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25 жовтня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередніченко Г.А., зареєстрований в реєстрі за № 827, а саме на нерухоме майно - ізольовану однокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 , загальною площею 39,60 кв.м., житловою площею 17,20 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості ПП «СЮІТА 2006» перед ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» за кредитним договором № 75/10 від 21 грудня 2010 року, що складається з суми простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 4905 900 грн, суми заборгованості за відсотками у розмірі 191331, 81 грн, всього заборгованості 5097231,81 грн, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» судові витрати в сумі 2 270 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки позичальник ПП «СЮІТА 2006» не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, які забезпечені іпотекою, тому відповідно до положень статті 12 Закону України «Про іпотеку» у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню. А оскільки відповідачка, придбавши квартиру, що перебувала в іпотеці, набула статус іпотекодавця, то саме вона має обов`язок за порушеним зобов`язанням ПП «СЮІТА 2006», яке забезпечується шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позов про звернення стягнення на іпотечне майно є похідним і залежить від виконання основного зобов`язання, в даному випадку стягнення кредитної заборгованості в сумі 5097231, 81 грн.

В ході розгляду справи представником відповідача було подано клопотання про витребування у позивача розрахунків заборгованості саме ОСОБА_1 за кредитними зобов`язаннями ПП «СЮІТА 2006».

Позивач даної інформації не надав, посилаючись на неможливість здійснення таких розрахунків. В свою чергу суд першої інстанції погодився з позицією позивача, щодо необхідності відповідача нести відповідальність своїм майном за невиконання умов кредитного договору ПП «СЮІТА 2006» перед банком в розмірах повної суми.

Скаржник вважає такий висновок суду помилковим, та таким, що призвів до винесення необґрунтованого рішення у справі.

Крім того було подано заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності, однак суд першої інстанції безпідставно відмовив в такому застосуванні.

Станом на момент подання позову про звернення стягнення на іпотечне майно, строк стягнення кредитної заборгованості фактично сплив, оскільки позивач звернувся з позовом більше ніж через 4 роки після виникнення такого права.

ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» надало відзив на апеляційну скаргу.

У своєму відзиві ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» зазначало, що з приводу зауваження в апеляційній скарзі про ненадання розрахунків заборгованості саме ОСОБА_1 , необхідно вказати, що сторонами по кредитному договору виступали ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» та ПП «СЮІТА 2006». Питання щодо розміру заборгованості по вказаному кредитному договору було детально досліджено Господарським судом Одеської області і відображено у рішенні від 18 грудня 2018 року по справі № 916/2231/18.

Представником скаржника не вірно здійснено тлумачення законодавства та здійснено висновок, що «… за невиконання грошового зобов`язання ПП СЮІТА 2006» перед Банком, ОСОБА_1 несе відповідальність в цілому, тобто в розмірах суми 5097231 грн 81 коп.». Тоді як вірним є висновок, що відповідальність ОСОБА_1 обмежується вартістю предмета іпотеки, що було також відображено в оскаржуваному рішенні.

Стосовно поданоїпредставником відповідачазаяви прозастосування позовноїдавності ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» вважає за потрібне зазначити, що позивачем було досліджено зміст вказаної заяви та надано письмові пояснення з аргументами, які повністю спростували доводи представника ОСОБА_1 також позицію позивача було підтримано і судом під час судового розгляду.

Щодо висновку Верховного суду, який було сформульовано у постанові від 18 серпня 2021 року № 201/15310/16, який, на думку представника скаржника повинен бути застосований до спірних правовідносин.

Аналізуючи обставини справи № 201/15310/16, доречним буде звернути увагу на те, що висновок Верховного Суду стосовно перебігу позовної давності, зокрема, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки «піддається» впливу позовної давності, та на неї поширюється загальна позовна давність тривалістю у три роки, а застосування до додаткових вимог наслідків переривання перебігу позовної давності за основною вимогою законом не передбачено, був зроблений у рамках конкретних правовідносин, які не є подібними із правовідносинами, які мають місце в рамках справи № 484/2045/21.

На день слухання справи від інших учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 21 грудня 2010 року між ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» та ПП «СЮІТА 2006» був укладений кредитний договір № 75/10, за умовами якого Банк надав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у сумі 1200000 дол. США з подальшою конвертацією у гривню, або безпосередньо у гривні, в еквіваленті за курсом НБУ до суми кредиту у доларах США.

В період з лютого 2011 року до 30 січня 2015 року сторони неодноразово укладали додаткові угоди до основного договору щодо зміни порядку розрахунку, предмета договору, строку його дії.

В забезпеченнявиконання кредитногодоговору 25жовтня 2012року міжПАТ КБ«ІНВЕСТБАНК» таПП «СЮІТА2006»було укладеноряд іпотечнихдоговорів,за якимиПП «СЮІТА2006»передало віпотеку Банкуквартири вбудинку АДРЕСА_2 .

В іпотеку було передано, зокрема, й ізольовану однокімнатну квартиру під АДРЕСА_3 загальною площею 39,60 кв.м., житловою 17,20 кв.м., про що між сторонами укладено іпотечний договір, посвідчений 25 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченком Г.А., зареєстрований у реєстрі за № 827. Термін дії вказаного договору іпотеки - до повного виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором № 75/10 виконав, надав ПП «СЮІТА 2006» кредитні кошти на загальну суму 21 114221 грн 49 коп. Позичальник повернув кредитні кошти лише в розмірі 16 208321 грн 49 коп. В порушення умов кредитного договору № 75/10, станом на 01 липня 2018 року у позичальника ПП «СЮІТА 2006» існувала прострочена заборгованість в загальному розмірі 4 993014 грн 47 коп., з яких за тілом кредиту (основне зобов`язання) - 4 905 900 грн, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 87114 грн 47 коп. Наявність та розмір заборгованості за кредитним договором № 75/10 підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області від 18 грудня 2018 року у справі № 916/2231/18.

14 серпня 2020 року між ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» та ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» укладено договір про відступлення прав вимоги № 5. Відбулася заміна кредитора, ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» набуло прав замість ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань, зокрема, й за кредитним договором № 75/10 від 21 грудня 2010 року, позичальником та боржником за яким є ПП «СЮІТА 2006».

У зв`язку з укладенням між сторонами договору № 5 та переходом до ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» права вимоги за кредитними договорами, зазначеними у договорі № 5 між ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» (Первісний іпотекодержатель) та ТОВ «ФК «ФІНВЕСТ ГРУП» (Новий іпотекодержатель) 14 серпня 2020 року було укладено «Договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та договорами застави», посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1093 (надалі - Договір № 1093).

Відповідно до пункту 1.1 Договору № 1093 Первісний іпотекодержатель передав та відступив Новому іпотекодержателю всю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю, включаючи, але не обмежуючись, право звернення стягнення на предмети застави та/або іпотеки та отримання задоволення своїх вимог за рахунок вартості предметів застави та /або іпотеки, за рядом договорів іпотеки та договорів застави у загальній кількості 31-го договору, у тому числі й за іпотечним договором, посвідченим 25 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. за реєстровим № 827, яким в іпотеку було передано належну відповідачці квартиру.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 листопада 2020 року № 232804002 вбачається, що квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихонею В.А. В інформації наявний запис про вид обтяження заборона на нерухоме майно; підставою для внесення запису є іпотечний договір № 827 виданий 25 жовтня 2012 року.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені впостановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно достатті 572 ЦК Українив силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом частини 1статті 575 ЦК Українита статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно достатті 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права й обов`язки) виникає між іпотекекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Відповідно достатті 589 ЦК України, частини 1статті 33 Закону України «Про іпотеку»в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установленихстаттею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене встатті 590 ЦК Україний передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбаченоЗаконом України «Про іпотеку», згідно з частиною 3 статті 33 якого звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що при вирішенні спору суд першої інстанції не звернув увагу на предметну юрисдикцію такого спору.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини 1статті 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, віднесені до юрисдикції господарських судів, визначено устатті 20 ГПК України.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 20 цього Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізунаведеної вищенорми вбачається,що законодавецьвідніс доюрисдикції господарськихсудів справи:1)у спорах,що виникаютьпри укладанні,зміні,розірванні івиконанні правочиніву господарськійдіяльності,крім правочинів,стороною якихє фізичнаособа,яка неє підприємцем,та 2)у спорахщодо правочинів,укладених длязабезпечення виконаннязобов`язання,сторонами якогоє юридичніособи та(або)фізичні особи-підприємці.

Як свідчать матеріали справи, 21 грудня 2010 року між ПАТ КБ «ІНВЕСТБАНК» та ПП «СЮІТА 2006» був укладений кредитний договір № 75/10, за умовами якого Банк надав кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у сумі 1200000 дол. США з подальшою конвертацією у гривню, або безпосередньо у гривні, в еквіваленті за курсом НБУ до суми кредиту у доларах США.

В забезпеченнявиконання кредитногодоговору 25жовтня 2012року міжПАТ КБ«ІНВЕСТБАНК» таПП «СЮІТА2006»було укладеноряд іпотечнихдоговорів,за якимиПП «СЮІТА2006»передало віпотеку Банкуквартири вбудинку АДРЕСА_2 .

В іпотеку було передано, зокрема, й ізольовану однокімнатну квартиру під АДРЕСА_3 загальною площею 39,60 кв.м., житловою 17,20 кв.м., про що між сторонами укладено іпотечний договір, посвідчений 25 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченком Г.А., зареєстрований у реєстрі за № 827. В подальшому предмет іпотеки було відчужено відповідачу.

Отже, матеріали справи свідчать, що правовідносини у цьому спорі виникли стосовно договору іпотеки, укладеного для виконання кредитного договору, сторонами якого є юридична особа та приватне підприємство.

Необхідно зауважити, у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження 12-272гс18) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції господарських судів належать справи щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Оскільки предметом спору у цій справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним для забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа як кредитодавець і приватне підприємство як позичальник, такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, незважаючи на те, що сторонами спору є юридична та фізична особа - сторони іпотечного договору.

Наведене дає підстави для висновку про те, суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального права, а саместатті 19 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриття провадження - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідностатті 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями255та257цьогоКодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначенихстаттями 19 - 22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства (частина 1 статті 256 ЦПК України).

У зв`язку з наведеним, рішення суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Згідно із підпунктом "в" пунктом 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись статтями255, 377,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв її представник ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 жовтня 2022 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Факторингова компанія«ФІНВЕСТ ГРУП»до ОСОБА_1 ,третіх осіб,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору-Приватного підприємства«СЮІТА 2006»,арбітражного керуючогоДашка ІгоряВалерійовича,про зверненнястягнення напредмет іпотеки, закрити.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФІНВЕСТ ГРУП», що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «ФІНВЕСТ ГРУП» може звернутися до Апеляційного суду Миколаївської області із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий: Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіної

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 21 лютого 2023 року.