Рішення

від 15.02.2023 по справі 372/310/22

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/310/22

Провадження № 2-332/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський житловий центр» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення боргу,-

В СТ АН ОВ ИВ:

Представник позивача звернулася до суду із позовною заявою, уточнивши яку 19.12.2022 року просила стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за спожиті комунальні послуги за період з 01.04.2017 року по 30.11.2022 року в розмірі 42257,35 грн., що складається з заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 21298,64 грн., 3% річних від вказаної суми в розмірі 3624,00 грн. та інфляційні нарахування від вказаної суми заборгованості в розмірі 17334,71 грн., а також судові витрати. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ухвалою від 06.11.2020 року скасовано судовий наказ № 372/1365/20 виданий 27.05.2020 року, Обухівським районним судом Київської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський житловий центр» про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , а також судових витрат. 15.12.2021 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення боргу. ТОВ «МЖЦ» є суб`єктом господарювання, що проводить діяльність в галузі надання житлово-комунальних послуг по утриманню будинків і споруд, прибудинкових територій та послуг з управління багатоквартирним будинком на території Обухівської міської ради. Між позивачем та відповідачами договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався. В свою чергу відповідачі користуються в повній мірі житлово-комунальними послугами, які надає позивач, жодних претензій щодо якості та кількості послуг не надавали. Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними, а відсутність договору про надання такої послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг. Відповідачі, як співвласники квартири АДРЕСА_1 отримують послуги з управління багатоквартирними будинком в повному обсязі, при цьому з 01.04.2017 року не виконують зобов`язання по їх оплаті, що призводить до порушення права Позивача на своєчасне та повне отримання плати за надані послуги. Відповідачам неодноразово направлялись претензії-попередження з пропозицією оплати борг в повному обсязі або укласти договір про реструктуризацію боргу та попередження про звернення позивача до суду для захисту своїх порушених прав. У зв`язку із цим позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги просила задовольнити з врахування уточнених вимог. Пояснила, що позивач в квітні 2020 звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_6 та в травні 2020 було видано судовий наказ. 06 листопада 2020 за заявою боржника судовий наказ було скасовано. До суду в порядку позовного провадження позивач звернувся 15 грудня 2021 року. Враховуючи положення ст.264 ЦК України, вважала, що подачею заяви про видачу судового наказу строк позовної було перервано, а тому позовні вимоги підлягають задоволеню в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову визнав частково в межах строку позовної давності від дати пред`явлення даного позову. Просив не стягувати інфляційне нарахування та 3 % річних з 24 лютого 2022 року з часу дії в Україні воєнного стану відповідно до Постанови КМУ №206 від 05 березня 2022 року.

Інші відповідачі до суду не з`явились про час розгляду справи повідомлялись належним чином, заяв клопотань суду не подали.

Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 07.12.2022 року скасовано заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 12.07.2022 року по цивільній справі №372/310/22 та призначено справу до розгляду.

Відповідно до ч.ч. 5, 6ст. 263 ЦПК Україниобґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 06 вересня 2011 року № 911 «Про визначення виконавця послуг з управління багатоквартирними жилими будинками та іншими спорудами на території Обухівської міської ради» та рішення Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 06 листопада 2012 року №1166 «Про визначення виконавця послуг з управління групою будинків і споруд та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на території Обухівської міської ради» виконавцем таких послуг є ТОВ «Міський житловий центр».

Згідно п 2 рішення Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 05 лютого 2013 року № 134 «Про погодження тарифів на послуги з управління групою будинків і споруд, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на території Обухівської міської ради» погоджено перелік основних послуг та робіт з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно копії інформаційної довідки №278433029 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідачі є співвласниками в рівних частинах квартири АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб Відділу реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Обухівської міської ради від 26.07.2021 року за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано восьмеро осіб: ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Як вбачається з позовної заяви та встановлено у судовому засіданні договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався між сторонами. В свою чергу, Відповідачі житлово-комунальними послугами по утриманню будинків і споруд, прибудинкових територій та послугами з управління багатоквартирним будинком користуються в повній мірі, жодних претензій, щодо, якості та кількості наданих послуг не надавали.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 2 частини 2 статті 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VI1I передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Згідно пункту 10 статті 7 Закону співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Аналіз вищенаведених положень свідчить про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг. Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української PCP від 30 червня 1983 року № 5464-Х.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України у постановах по справах № 638/11034/15-ц від 10 грудня 2018 року, № 464/2736/15-Ц від 22 листопада 2019 року.

Стаття 360 ЦК України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четвертастатті 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та другастатті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.

Відповідно до частини першоїстатті 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу, зокрема, і про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

При цьому суд зазначає, що інститут наказного провадження був запроваджений у цивільному процесі України з 1 вересня 2005 року, коли набрав чинностіЦПК України.ЦК Українинабрав чинності 1 січня 2004 року. З того часу приписистатті 264 цього кодексупро переривання перебігу позовної давності залишаються незмінними, а перелік підстав такого переривання є вичерпним.

Наказне провадження як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника. Процес доказування для першого починається з моменту подання заяви про видачу судового наказу та закінчується прийняттям цієї заяви судом, тоді як для боржника цей процес розпочнеться, якщо він вирішить подати заяву про скасування судового наказу після отримання копії останнього. Звернення до суду із заявою про видачу судового наказу є правом, а не обов`язком особи, якій належить право вимоги, а також органів і осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено судом до звернення з позовом позивач 29 квітня 2020 року подав до суду заяву про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 заборгованості за період з 1 квітня 2017 року до 31 березня 2020 року. Судовий наказ від 27.05.2020 року скасовано ухвалою суду від 06.11.2020 року за заявою боржника.

Суд вважає, що подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другоюстатті 264 ЦК Україниз метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другоїстатті 264 ЦК Українипереривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі. Новий перебіг позовної давності (після його переривання) починається наступного дня після пред`явлення позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі N 663/2070/15-ц).

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що подання кредитором (зокрема виконавцем послуг) в порядку, передбаченомуЦПК України, заяви про видачу судового наказу не перериває перебіг позовної давності.

Крім цього суд зазначає, що спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачами наданих позивачем житлово-комунальних послуг по утриманню будинків і споруд, прибудинкових територій та послуг з управління багатоквартирними будинками.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону).

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Як установлено судом відповідачі з квітня 2017 року жодного разу не оплачували за надані позивачем послуги.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ятастатті 261 ЦК України).

Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Суд вважає, що платіж за квітень відповідачі мали внести до 20 травня відповідного року. Таким чином термін внесення платежів, саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним місячним платежем.

Оскільки подання позивачем 29 квітня 2020 року заяви про видачу судового наказу не перервало загальної позовної давності, остання не спливла до тих щомісячних платежів, від моменту прострочення яких до дня звернення до суду з позовом не минуло 3 роки. Таким чином суд вважає, що позивач має право на стягнення заборгованості за період з листопада 2018 року по 01 грудня 2022 року, що складає 17352 грн. 54 коп. .

Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

У позовній заяві позивач вказав, що, окрім повернення боргу за надані ним послуги, відповідачі мають сплатити позивачеві три проценти річних й інфляційні втрати та надав розрахунок, згідно з яким нарахував три проценти річних й інфляційні втрати за період прострочення з квітня 2017 року до листопада 2022 року включно.

Устатті 625 ЦК Українивизначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (див.постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі N 686/21962/15-ц(пункт 45)).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина другастатті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другоюстатті 625 ЦК України(висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі N 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання, вони на вимогу позивача повинні сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Разом з тим Постановою КМУ №206 від 05 березня 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Указу № 64/2022 Президента України «Про введення воєнного стану в Україні" 24.02.2022 року на території України запроваджено воєнний стан, який неодноразово було продовжено та який діє і на час розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів інфляційних витрат в межах строку позовної давності з листопада 2018 по 23.02.2022 року, що становить 4284 грн. 23 коп.

За аналогічний період суд стягує і 3% річних 1683 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина першастатті 141 ЦПК України).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.4,10,76,81,259,264-265,268,273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський житловий центр» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський житловий центр» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 17352 грн. 54 коп., 3% річних в розмірі 1683 грн. та інфляційні нарахування від вказаної суми заборгованості в розмірі 4284,23 грн., а всього стягнути 23319,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міський житловий центр» сплачений судовий збір у розмірі 190 грн. з кожного.

Позивач: Товаристо з обмеженою відповідальністю «Міський житловий центр» місце знаходження: 08700, Київська область, м.Обухів, вул.Київська, 148, код ЄДРПОУ 37360998, ІПН 373609910374.

Відповідач: ОСОБА_12 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП суду не відомо.

Відповідач: ОСОБА_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП суду не відомо.

Відповідач: ОСОБА_8 місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2023 року.

Суддя Т.В.Проць