Ухвала

від 21.02.2023 по справі 372/3945/22

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3945/22

Провадження 1-кс-213/23

ухвала

Іменем України

21 лютого 2023 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 звернулася досуду зклопотанням проскасування арештумайна,яке обґрунтовуєтим,що ухвалоюслідчого суддіОбухівського районногосуду Київськоїобласті від28.12.2022,накладено арештна автомобіль марки «KIA», модель «Sportаgе», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , вважає що арешт підлягає скасуванню, оскільки накладений необґрунтовано, на даний час відпала потреба в подальшому заході забезпечення, орган досудового розслідування досяг мети тимчасового обмеження у праві користування майном, а саме забезпечив проведення судової експертизи щодо технічного стану автомобіля, слідчим Обухівського РУП ГУ НП в Київській області винесено постанову про закриття кримінального провадження від 17.02.2023, тому він просить скасувати арешт з вищезазначеного автомобіля.

Адвокат ОСОБА_3 та заявник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, клопотання підтримують та просять його задовольнити.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Згідно норми ч. 4ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно ст. 170 ч. 1, 2, 6 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що слідчим відділом Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12022111230001463 від 21.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

28.12.2022 року ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області, накладено арешт на автомобілі марки «KIA», модель «Sportаgе», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та автомобіль марки «ЗИЛ», модель «130», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , номер рами НОМЕР_4 . Метою застосування такого виду забезпечення є збереження речових доказів.

У вказаному кримінальному провадженні слідчим проведено ряд експертиз, під час яких була необхідність у безпосередньому огляді транспортних засобів, дані експертизи проведені, суду також надано постанову про закриття вказаного кримінального провадження від 17.02.2023 року.

Відповідно до ст.131КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У абз.1 ч. 6 ст.170КПК зазначено, що у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч.1 ст.171КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно ч.4 ст.58КПК України представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Відповідно до ч.1 ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Є доцільним звернення до основоположних принципів законності, верховенства права та недоторканності права власності, які вимагають вирішення питання про скасування арешту майна і поновлення права власності особи, яке обмежується в даному випадку без достатніх підстав.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Статтями 7, 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.2 ст.131КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Як вбачається із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, на даний час відсутня будь-яка потреба у подальшому накладенні арешту на автомобіль марки «KIA», модель «Sportаgе», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , оскільки всі необхідні дії з метою яких було накладено арешт проведені.

Оскільки слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, матеріали кримінального провадження, для огляду в судовому засіданні не надали, а також не надали заперечень щодо клопотання про скасування арешту та не доводили, що потреба в даному заході забезпечення кримінального провадження не відпала, вважаю вимоги клопотання такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, доводи клопотання обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.7-9,303-307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду

Київської області від 28 грудня 2022 року у справі № 372/3945/22 щодо автомобіля марки «KIA», модель «Sportаgе», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , належить ОСОБА_4 .

Ухвала набираєзаконної силиз моментуоголошення,оскарженню непідлягає, заперечення протинеї можутьбути поданіпід часпідготовчого провадженняв суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1