Ухвала

від 17.02.2023 по справі 711/980/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/980/23

Номер провадження 1-кс/711/333/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань: ОСОБА_2

слідчого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12020251010002508 від 12.06.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, поданим в рамках кримінального провадження №12020251010002508 від 12.06.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, вказуючи, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження.

Під час досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених обставин у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на придбання права на майно шляхом обману, а саме житловою квартирою АДРЕСА_1 .

Так, ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, отримав інформацію про факт смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у власності мала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , та про відсутність в останньої спадкоємців.

Реалізуючи злочинний умисел направлений на придбання права на майно шляхом обману, ОСОБА_5 за невстановлених слідством обставин отримав підроблені документи, а саме договір купівлі продажу від 26 червня 2008 року, виготовлений на нотаріальному бланку №496742 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , у відповідності до якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продали належну їм квартиру АДРЕСА_3 , 244 - ОСОБА_5 . Крім цього, за невстановлених слідством обставин отримав завідомо підроблений документ, а саме довідку з комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за № 2865/20о від 20 березня 2020 року, відповідно до якої право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі продажу від 06.06.2008.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 04.05.2020 близько 16 год. 05 хв. (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не вдалось) прибув до офісу державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_4 , де використав підроблені документи, а саме: договір купівлі-продажу від 26 червня 2008 року, виготовлений на нотаріальному бланку №496742 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , відповідно до якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продали належну їм квартиру АДРЕСА_3 , 244 - ОСОБА_5 та підроблену довідку з комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за № 2865/20о від 20 березня 2020 року, відповідно до якої право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.2008.

Державний реєстратор виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району, Черкаської області ОСОБА_10 , отримавши вказані вище підроблені документи, сформував друковану форму заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 04.05.2020, а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 52159243 від 06.05.2020, яким засвідчено факт передачі ОСОБА_5 ОСОБА_10 оригіналу підробленого договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року та довідки БТІ № 2865/20о від 20 березня 2020 року.

Надані ОСОБА_5 державному реєстратору підроблені документи, а також заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 04.05.2020, стали підставою для проведення ОСОБА_10 06.05.2020 державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 , шляхом обману придбав право власності на майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка фактично належала спадкоємцям за заповітом від 25.06.2018 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та вартість якої згідно з висновком експерта CЕ-19/124-22/11660-ОБ від 30.12.2022 станом на 04.05.2020 може складати 421 900 грн. (чотириста двадцять одна тисяча дев`ятсот гривень), що більше ніж у 250 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.

Крім цього, з метою легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_5 , будучи власником квартири, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, маючи право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка є майном одержаним злочинним шляхом, та яка належала ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за заповітом, з метою приховування незаконного походження права власності на вказане майно, 08.05.2020 в приміщенні державного нотаріуса Першої черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_13 , за адресою: АДРЕСА_5 , передав квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА БУД ЧЕРКАСИ», код ЄДРПОУ 43262252.

Внаслідок чого, 12.05.2020 о 09 годині 17 хвилин у приміщенні офісу державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_4 , останнім зареєстровано акт прийому передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА БУД ЧЕРКАСИ», код ЄДРПОУ 43262252, відповідно до якого вказане товариство фактично набуло права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_5 розпорядився, шляхом укладення правочину, квартирою АДРЕСА_1 , отриманої в ході незаконних дій, тобто вчинив легалізацію (відмивання) вказаної квартири, одержану злочинним шляхом та отримав від її продажу грошові кошти в сумі 421 900 грн. (чотириста двадцять одна тисяча дев`ятсот гривень).

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах та ч. 1 ст. 209 КК України - вчинення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

10.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

15.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що незаконними діями ОСОБА_5 заподіяв матеріальної шкоди потерпілим на загальну суму 421 900 грн. (чотириста двадцять одна тисяча дев`ятсот гривень).

Відповідно до інформаційної довідки № 322850574 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підозрюваний ОСОБА_5 має у власності:

-1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 7124988700:02:001:0855, яка розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області.

Відповідно до інформаційної довідки № 322850637 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підозрюваний ОСОБА_5 має у власності:

-земельну ділянку, кадастровий номер7124988700:01:001:0237, яка розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області.

Злочин передбачений ч. 1 ст. 209 КК України, який інкримінується ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Враховуючи викладене, ініціатор клопотання вважає, що матеріали кримінального провадження свідчать, що на цьому етапі потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою збереження конфіскації майна як виду покарання, оскільки санкція ч.1 ст. 209 КК України, яка інкримінована ОСОБА_5 передбачає конфіскацію майна, тому слідчий звернувся до суду з даним клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на земельну ділянку, площею 0,2009 га, кадастровий номер 7124988700:01:001:0237, розташовану в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області, та 1/3 частини земельної ділянки, кадастровий номер 7124988700:02:001:0855, розташовану в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області, шляхом заборони їх відчуження та розпорядження.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив суд його задовольнити та накласти арешт на належні підозрюваному ОСОБА_5 земельні ділянки, шляхом заборони їх відчуження та розпорядження, з метою забезпечення конфіскації майна.

Володілець майна ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився. Відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України не прибуття в судове засідання власника майна не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши пояснення сторони обвинувачення, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020251010002508, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Пунктом 3 частини 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Частиною 5 зазначеної статті встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

В судовому засіданні встановлено, що 10.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

15.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Таким чином, за версією органу досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах та ч. 1 ст. 209 КК України - вчинення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Отже, санкція ч. 1 ст. 209 КК України передбачає застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №322850637 від 14.02.2023 ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,2009 га, кадастровий номер 7124988700:01:001:0237, розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області

Також, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №322850574 від 14.02.2023 ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина земельної ділянки, кадастровий номер 7124988700:02:001:0855, розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області.

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На думку слідчого судді, в даному випадку обмеження права власності шляхом накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності цілком відповідатиме принципу співмірності виконання завдань кримінального провадження, оскільки, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки реалізацію права власника майна, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тож, у даному випадку, саме не накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності, може призвести до подальшого його відчуження, що суперечить завданням кримінального провадження та унеможливить виконання покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 209 КК України, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та винесення обвинувального вироку, а тому клопотання підлягає до задоволення шляхом заборони відчуження та розпорядження належного підозрюваному ОСОБА_5 майна, що забезпечить виконання можливого покарання у виді конфіскації майна.

При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження №12020251010002508 від 12.06.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному 21.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020251010002508, на майно належне на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209КК України, а саме на:

- земельну ділянку, площею 0,2009 га, кадастровий номер 7124988700:01:001:0237, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області.

- 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер 7124988700:02:001:0855, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області.

Заборонити відчужувати та розпоряджатись вищевказаним майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала суду не пізніше наступного дня з дня оголошення надсилається особі, яка не була присутня в судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1