Ухвала

від 21.02.2023 по справі 711/1048/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1048/23

Номер провадження 2/711/809/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 лютого 2023 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Демчик Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ВПК «ТЕХНОІНКОМ», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування , -

встановив:

Представник ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з позовом до ВПК «ТЕХНОІНКОМ», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування.

Крім того зазначає, що позивач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору на підставі ч.12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Як зазначено у частинах 4 та 5 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Пунктом 12 частини 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів - військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Пунктом 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів учасників бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Зміст заявленихпозивачем вимог (відшкодуванняшкоди,завданої внаслідокДТП тастягнення страховоговідшкодування) свідчить, що вони не пов`язані з виконанням військових обов`язків. Оскільки справа не пов`язана з порушенням прав позивача, тому ОСОБА_2 не звільняється від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Наведене відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19 (провадження № 11-905заі19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «…відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII…».

Такі ж правові позиції щодо застосування та тлумачення п.13 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Поданий представником ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 позов до ВПК «ТЕХНОІНКОМ», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, не стосується соціально правового захисту учасників бойових дій.

Відтак, позивач повинен сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір». Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

За таких обставин з метою усунення недоліків заяви, позивачу необхідно надати суду документ про сплату судового збору.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п. 59,60 рішення Суду від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95) вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя, оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя в країні.

Додатково суддя вважає за необхідне роз`яснити таке.

Положеннями ст. 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту положень ст.12 ЦПК України випливає, що позивач повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, за наявності передбачених законом підстав позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним клопотанням про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору, подавши докази на підтвердження існування певних підстав.

Згідно ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.

Керуючись ст. 133, 175, 177, 185 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ВПК «ТЕХНОІНКОМ», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування - залишити без руху.

Надати позивачу для виправлення зазначених недоліків заяви строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р. В. Демчик