Ухвала

від 13.01.2023 по справі 757/996/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/996/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Київметротонельбуд», ТОВ «Столичний будівельний трест» про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Київметротонельбуд», ТОВ «Столичний будівельний трест» про скасування арешту накладеного ухвалою Печерського районного суду від 27.12.2022 року по справі №757/37756/22-к в рамках кримінального провадження №№42021000000000876.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2022 року по справі №757/37756/22-к у кримінальному провадженні № №42021000000000876, накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках:

ТОВ «Київметротонельбуд» (ЄДРПОУ 43376424):

НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299),

НОМЕР_2 в АТ «КБ «ГЛОБУС» (ЄДРПОУ 35591059, МФО 380526);

ТОВ «Столичний будівельний трест» (ЄДРПОУ 42547951):

НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478),

НОМЕР_4 в АТ «КIБ» (ЄДРПОУ 36061927, МФО 377090).

Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні адвокат вимоги клопотання підтримав.

Прокурор в судовому засіданні проти вимог клопотання заперечив, та просив відмовити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000876 від 16.04.2021 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.

У зв`язку з цим, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2022 року по справі №757/37756/22-к у кримінальному провадженні № №42021000000000876, накладено арешт на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках:

ТОВ «Київметротонельбуд» (ЄДРПОУ 43376424):

НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299),

НОМЕР_2 в АТ «КБ «ГЛОБУС» (ЄДРПОУ 35591059, МФО 380526);

ТОВ «Столичний будівельний трест» (ЄДРПОУ 42547951):

НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478),

НОМЕР_4 в АТ «КIБ» (ЄДРПОУ 36061927, МФО 377090)..

Вказаний арешт на нерухоме майно накладався, оскільки воно відповідало критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володати своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що на час розгляду провадження жодній особі ТОВ «Київметротонельбуд», ТОВ «Столичний будівельний трест» не повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні.

Також, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду доказів на підтвердження того, що арештоване майно містить сліди вчинення кримінального правопорушення та яким ознакам ст. 98 КПК України воно відповідає.

Відповідно до абз. 2 п. 2.6. Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Отже, арешт ухвалою слідчого судді на майно ТОВ «Київметротонельбуд», ТОВ «Столичний будівельний трест» накладено необґрунтовано, оскільки арешт накладено на майно юридичної особи, службові особи якої, не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статгі 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту слідчим не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту.

Стороною обвинувачення, потерпілим, не доведено та не зазначено конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у діяльність ТОВ «Київметротонельбуд», ТОВ «Столичний будівельний трест».

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. 174, 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.12.2022 р. у справі № 757/37756/22-к у кримінальному провадженні № 42021000000000876 від 16.04.2021 р., на грошові кошти, які знаходяться на рахунках:

ТОВ «Київметротонельбуд» (ЄДРПОУ 43376424):

НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299),

НОМЕР_2 в АТ «КБ «ГЛОБУС» (ЄДРПОУ 35591059, МФО 380526);

ТОВ «Столичний будівельний трест» (ЄДРПОУ 42547951):

НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478),

НОМЕР_4 в АТ «КIБ» (ЄДРПОУ 36061927, МФО 377090).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1