Постанова

від 13.02.2023 по справі 279/3474/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №279/3474/22 Головуючий у 1-й інст. Шульга О.М.

Категорія 23 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Франчука В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №279/3474/22за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Український ХарчовийАльянс» пророзірвання договоруоренди земельноїділянки

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 жовтня 2022 року, яке ухвалене під головуванням судді Шульги О.М.

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,8814 га (кадастровий номер 1822384600:12:000:0011), яка розташована на території Веселівської сільської ради Коростенського району Житомирської області (за межами населеного пункту), цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 12.03.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Харчовий Альянс» (далі ТОВ «Український Харчовий Альянс»).

На обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої він прийняв спадщину, успадкувавши належне їй майно, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 1822384600:12:000:0011, площею 2,8814 га, що розташована на території Веселівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. При житті 12 березня 2014 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Український Харчовий Альянс» договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером №1822384600:12:000:0011, загальною площею 2,8814 га строком на 15 років. Згідно умов вищевказаного договору, орендна плата визначена у грошовій формі, що відповідає 5% відсоткам від вартості земельної частки (паю) та складає 724,32 грн. в рік відповідно, яку ТОВ «Український Харчовий Альянс» повинен сплачувати один раз на рік не пізніше 31 грудня.

З моменту смерті ОСОБА_2 і до тепер він орендну плату не отримував, хоча після оформлення спадкових прав звертався до ТОВ «Український Харчовий Альянс» із листом- повідомленням від 02 листопада 2019 року про виплату орендної плати. Проте, свої зобов`язання за договором оренди землі відповідач не виконав, не сплатив орендної плати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2021 року в розмірі 4 345 грн. 92 коп.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що як тільки йому стало відомо, що успадкована земельна ділянка перебуває у оренді, ним 02.11.2019 року було виконано вимоги ст.148-1 Земельного кодексу України щодо повідомлення орендаря про набуття ним права власності в порядку спадкування на земельну ділянку, що перебуває у оренді, що підтверджується листом-повідомленням та описом вкладення від 03.11.2019 року. Вказує, що вищевказаний лист був направлений рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача, на підтвердження адреси долучено витяг із ЄДРЮОФОП та ГО, що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Позивач вважає, що своє право на отримання від відповідача орендної плати в зазначений в позовній заяві період та її систематичну невиплату з вини відповідача, підтвердив.

Відповідач правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів здійснює розгляд справи за відсутності всіх учасників справи, які не з`явились в судове засідання та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано вищевказане свідоцтво, складається із: земельної ділянки, розташованої на території Веселівської сільської ради Коростенського району, Житомирської області, площею 2,8814 гектарів, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельні угіддя рілля), кадастровий номер земельної ділянки: 1822384600:12:000:0011, що підтверджуєтьсясвідоцтвом проправо наспадщину зазаконом,виданим 24.07.2019року державнимнотаріусом Олевськоїдержавної нотаріальноїконтори Житомирськоїобласті ЛугиноюО.І.,зареєстрованим вреєстрі за№319,спадкова справа№143/2019(а.с.8).

12 березня 2014 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Український Харчовий Альянс» договір оренди земельної ділянки, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1822384600:12:000:0011, загальною площею 2,8814 га на території Веселівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, строк дії договору 15 років. Пунктом 4 Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, послугами та натуральній формі, що відповідає 5 (п`яти) % відсоткам від вартості земельної частки (паю) та складає 724,32 гривень в рік. Орендна плата вноситься один раз на рік до 31 грудня (а.с.9-12).

Відомості про оренду земельної ділянки було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що стверджується витягом з реєстру за індексним номером: 19752780 від 31.03.2014 року (а.с.13-14).

03 листопада 2019 року ОСОБА_1 направив керівнику ТОВ «Український Харчовий Альянс» Казаряну Е.Г. листповідомлення в якому вказав, що до нього перейшло право власності на земельні ділянки із кадастровими номерами 1822384600:12:000:0011 та 1822384600:09:000:0017, просив перерахувати орендну плату за період із 01.01.2016 року по 31.12.2019 року на вказаний ним картковий рахунок (а.с.15).

Відповідно до відомостей із Державного реєстру фізичних-осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 станом на 22.07.2022 року зазначається, що зокрема, у IV кварталі 2020 року за надання земельної ділянки с/г призначення в оренду, інше від ТОВ Український Харчовий Альянс» останній отримав у IV кварталі 2020 року 296,89 грн., у IV кварталі (листопад) 2021 року 296,97 грн. (а.с.20).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними доказами обґрунтованість своїх вимог щодо наявності підстав для розірвання договору оренду землі від 12.03.2014 року, а також не підтвердив систематичну невиплату орендної плати з вини відповідача.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним виходячи із наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 21, 22 Закону України передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

За правилами частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Тобто, зазначені положення закону вимагають саме систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Разом з тим, при вирішення спору слід звернути увагу на наступне.

Згідно частини третьої ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 709/1089/17 (провадження №61-12745сво18) зроблено висновок, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже робила правовий висновок щодо поняття систематичності несплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору.

Згідно з вимогами статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Зазначена норма надає за певних умов право добросовісному кредитору виконати свій обов`язок іншим шляхом, ніж надання орендної плати особисто орендодавцю. Однак, зазначені положення не свідчать про обов`язковість таких дій, а лише регламентують можливу поведінку орендаря та нотаріуса. Винна поведінка, яка є підставою для припинення правовідносин, кореспондується з обов`язком та небажанням його виконувати на умовах, визначених договором. Відсутність у договорі обов`язку перерахування коштів на депозит нотаріуса, крім визначеного законом лише такого права, та нездійснення орендарем таких дій, не може бути безумовною підставою для розірвання договору, а лише тягне за собою виплати цих сум.

Невиплата орендної плати за період із березня 2016 року по листопад 2019 року обумовлена смертю орендодавця та відсутністю даних про спадкоємця померлого. Позивач набув право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом лише 24 липня 2019 року та повідомив орендаря про зміну власника у листопаді 2019 року.

На думку суду, відсутні підстави вважати, що дії відповідача щодо невиплати орендної плати були недобросовісними.

Із відомостей з Державного реєстру фізичних-осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків вбачається, що зокрема, у IV кварталі 2020 року за надання земельної ділянки с/г призначення від ТОВ «Український Харчовий Альянс» він отримав у IV кварталі 2020 року 296,89 грн., у IV кварталі (листопад) 2021 року 296,97 грн.

Отже, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач навмисно систематично не сплачував орендну плату.

Згідно з ч.5 ст.31 Закону України «Про оренду землі» особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

У частині третій статті 148-1 ЗК зазначено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

03.11.2019 року ОСОБА_1 направляв керівнику ТОВ «Український Харчовий Альянс» Казаряну Е.Г. листповідомлення про зміну власника земельної ділянки, яка перебуває в оренді, рекомендованою кореспонденцію, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що невиплата відповідачем орендної плати із 2016 по 2019 рік та несплата у повному обсязі із 2020 по 2021 рік не може тлумачитись як систематична несплата орендної плати, оскільки позивачем не доведено належними і допустимими доказами недобросовісність та вину відповідача у порушенні умов договору оренди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду апелянтом не надано.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.367,368,374,375,381-384ЦПК України,суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті від11жовтня 2022року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді