Ухвала

від 20.02.2023 по справі 120/1269/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

20 лютого 2023 р.Справа № 120/1269/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви Фермерського господарства "Делевімарк" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Фермерського господарства "Делевімарк" до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач 1), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач 2).

У позовні заяві позивач просить:

- визнати протиправними рішення відповідача 2 від 07.02.2022 № 3766281/42908642 та № 3766280/42908642 про відмову в реєстрації податкових накладних від 01.12.2021 № 1 та від 07.12.2021 № 4;

- зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 01.12.2021 № 1 та від 07.12.2021 № 4.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Верховний Суд у постановах від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119, від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517, від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020, від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20 сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається ч. 1 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що доказів використання позивачем процедури адміністративного оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до суду не надано, строк звернення до адміністративного суду з позовом з урахуванням ч. 2 ст. 122 КАС України та зазначених висновків Верховного Суду становить шість місяців який обчислюється з дня отримання платником податків оскаржуваних рішень в електронній формі. При цьому відповідне рішення надсилається платнику податків у день його прийняття, а дата надіслання зазначається у квитанції.

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.02.2022 № 3766281/42908642 та № 3766280/42908642.

При цьому адміністративний позов пред`явлено до суду 14.02.2023.

Таким чином, очевидним є недотримання у цьому випадку встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду.

В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З метою поновлення строку звернення до суду із цим позовом позивачем подано заяву.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу у межах гарантованого спеціальним законом строком, передбаченим п. 56.18 ст. 56 ПК України, який закріплює право платника податків оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь - який момент після отримання такого рішення з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу (1095 днів).

Оцінюючи наведені позивачем аргументи, суд зазначає наступне.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20, від 23.04.2021 у справі № 380/10006/20, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18. статті 56 ПК України можливість оскаржити "інше рішення контролюючого органу" у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Відтак, клопотання позивача є необґрунтованим суперечить нормам Податкового кодексу України та усталеній практиці Верховного Суду щодо їх застосування.

Як зазначалося, згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску

Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак суд встановлює позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав його поновлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон від 08.07.2011 № 3674-VI).

Згідно із п.п. 1, 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - судовий збір сплачується в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.

Як видно із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.02.2022 № 3766281/42908642;

- визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги від 07.02.2022 № 3766280/42908642.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, позивач (юридична особа) за подання до адміністративного суду позову, що містить дві вимоги немайнового характеру повинен сплатити судовий збір в розмірі 5368,00 грн (2684,00 грн х 2 вимоги).

Проте, до матеріалів позовної заяви позивачем долучене платіжне доручення № 192 від 21.10.2022 про сплату судового збору в розмірі 4962,00 грн.

Тому, позивачу слід доплатити суму судового збору в розмірі 406,00 грн, що становить різницю між сумою судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду та сумою судового збору, який фактично сплачено позивачем (5368,00 грн - 4962,00 грн).

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позову у спосіб:

- подання до суду документу який підтверджує доплату судового збору у сумі 406,00 грн. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;

- подання до суду письмової заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав його поновлення.

Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 164, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ

1. Позовну заяву Фермерського господарства "Делевімарк" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10 - ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає ( ст. 256, 293 КАС України).

СуддяБогоніс Михайло Богданович