Рішення

від 20.02.2023 по справі 520/3516/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 лютого 2023 року № 520/3516/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 40,смт. Донець,Ізюмський район, Харківська область,64250, код ЄДРПОУ04397112) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та невирішенні питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області;

- зобов`язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області;

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та невирішенні питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області .

Відзив на позовну заяву від Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до суду не надійшов.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області з клопотанням від 23.09.2021 року, в якому просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області для подальшого надання у власність.

Згідно штампу вхідної кореспонденції вищевказане клопотання було отримано Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області 23.09.2021 року.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду клопотання, звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регламентуються Земельним кодексом України.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до положень частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законом встановлено результат розгляду клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, а саме відповідний орган може задовольнити таке клопотання або відмовити в його задоволенні.

Позивач звернулась до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області з клопотанням від 23.09.2021 року, в якому просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області для подальшого надання у власність.

Згідно штампу вхідної кореспонденції вищевказане клопотання було отримано Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області 23.09.2021 року

Проте, Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області не прийнято рішенням про надання або відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З огляду на викладене, Донецькою селищною радою Ізюмського району Харківської області допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та невирішенні питання про надання або відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.

При цьому, позивач зокрема просила суд зобов`язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер 6320287200:03:000:0206 площею 98,0567 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля) комунальної форми власності, розташованої за межами населених пунктів Донецької селищної ради на території Ізюмського (колишній Балаклійський) району Харківської області.

За приписами ст. 118 Земельного кодексу України рішення про надання або відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою приймається відповідним органом виконавчої влади за результатом розгляду клопотання поданого разом з графічними матеріалами та погодженням землекористувача.

Тобто, прийняттю рішення передує процедура розгляду певного пакету документів, визначених Земельним кодексом України та перевірки місця розташування земельної ділянки вимогам законів та відповідній документації.

Як встановлено вище, відповідачем не було розглянуто клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто, подане позивачем клопотання, відповідачем на відповідність критеріям Земельного кодексу України не перевірялось.

Таким чином, позовні вимоги у даній частині підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стосовно заяви позивача про стягнення з Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1, 4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи та надані адвокатом послуги.

При цьому, до суду не було надано документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, з яких встановлюється обсяг наданих послуг та визначається розмір витрат на правничу допомогу.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відмову про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (вул. Центральна, буд. 40, смт.Донець, Ізюмський район, Харківська область,64250, код ЄДРПОУ04397112) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області (64250, Харківська обл., Ізюмський район, смт. Донець, вул. Центральна, буд. 40, код ЄДРПОУ 04397112), яка полягає у порушенні процедури розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року.

Зобов`язати Донецьку селищну раду Ізюмського району Харківської області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23.09.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти відповідне рішення.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.