Рішення

від 21.02.2023 по справі 620/10845/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2023 року Чернігів Справа № 620/10845/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ТкаченкоО.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі відповідач 1), Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві (далі відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області щодо нарахування ОСОБА_1 податкового боргу зі сплати єдиного соціального внеску для самозайнятих осіб за 2017-2018 роки та щодо передачі інформації про такий податковий борг для Головного управління податкової служби у місті Києві;

визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області щодо самостійного встановлення ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності;

визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 податкового боргу зі сплати єдиного соціального внеску для самозайнятих осіб;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України в м. Києві зняти ОСОБА_1 з обліку платників єдиного внеску як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, починаючи з 31.08.2017;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві від 16.05.2019 № Ф-73804-17 та нарахований згідно з нею податковий борг;

визнати протиправним та скасувати податковий борг зі сплати єдиного соціального внеску щодо ОСОБА_1 в сумі 30198,74 грн.;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України в м. Києві здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність), шляхом виключення суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 30198,74 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що із мобільного застосунку «Дія» їй стало відомо про винесення державним виконавцем Деснянського ВДВС МУМЮ 11.08.2021 постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви про примусове виконання Вимоги №Ф-73804-17 від 16.05.2019 ГУ ДПС у м. Києві про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ГУ ДПС України в м. Києві заборгованості з єдиного соціального внеску в розмірі 12340,90 грн. та накладення арешту на всі відкриті на її ім`я банківські рахунки. Для проведення можливості доступу до банківських послуг вона мусила сплатити суму неіснуючого боргу, а також виконавчий збір та витрати, пов`язані з виконанням рішення. Згідно з даними інформаційно-телекомунфкаційної системи контролюючого органу стало відомо, що в ІКП ОСОБА_2 обліковуються автоматичні нарахування єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю на загальну суму 14052,72 грн., в т.ч. за 2017 рік - 4224,00 грн., за 2018 рік 9828,72 грн., за лютий 2019 -1836,12 грн. Станом на 01.09.2021 в автоматичному режимі нараховані суми єдиного внеску як самозайнятій особі на загальну суму 33960,74 грн., в т. ч. за 2017 рік 3520 грн., за 2018 рік 9828,72 грн., за 2019 рік 11016,72 грн., за 2020 рік 9595,3 грн. Таким чином, за даними відповідача 2 станом на 03.09.2021 в ІКП адвоката ОСОБА_3 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у загальній сумі 30198,74 грн. З нарахуванням заборгованості зі сплати єдиного внеску не погоджується, вважає такі дії відповідачів незаконними.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Головне управління ДПС у Чернігівській області подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачці у задоволенні позову, посилаючись на те, що ФОП ОСОБА_4 перебувала на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області як платник єдиного внеску з 31.08.2017 по 29.04.2018. У зв`язку зі зміною юридичної адреси з м.Чернігів на м. Київ відбулася автоматична передача інтегрованої картки платника єдиного внеску до ГУ ДПС у м. Києві. Із даними інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС за період перебування на обліку в ГУ ДПС у Чернігівській області заборгованість зі сплати єдиного внеску по ФОП ОСОБА_4 відсутня. Вимоги про сплату боргу (недоїмки) не формувались. Щодо позовної вимоги стосовно самостійного встановлення ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності зазначає, що ОСОБА_1 у 2018 році змінила місце проживання та з 01.01.2019 року перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва. Згідно з даними ІТС Податковий блок ОСОБА_1 самостійно 23.08.2017 подано заяву (для самозайнятих осіб) за формою №5-ОПП з відміткою «зміни», в якій самостійно зазначила, що є самозайнятою особою, яка провадить незалежну професійну діяльність адвокатом. Після отримання даної заяви ГУДПС у Чернігівській області в облікових даних платника було відображено інформацію щодо ознаки незалежної професійної діяльності. Також повідомляє про відсутність інформації щодо відомостей та підстав виникнення та фактичного обліку податкового боргу до єдиного соціального внеску щодо ОСОБА_3 з 17.07.2017 по теперішній час, у зв`язку з тим, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві.

Головне управління ДПС у м. Києві подав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ФОП та особи, які провадять професійну діяльність, не звільняються від сплати ЄСВ за себе. Виключенням є тільки ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Згідно інформаційних баз даних органів ДПС ОСОБА_3 з 29.04.2018 перебуває на податкову обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві, зареєстрована як ФОП (в тому числі як платник єдиного податку, група 3 за ставкою 5% у період з 17.07.2017 по 08.02.2019 (по дату припинення як ФОП) та 31.08.2017 зареєстрована як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, адвокат, дата встановлення ознаки незалежної професійної діяльності, є платником єдиного внеску з 17.07.2017, дата зняття ознаки незалежної професійної діяльності відсутня, стан платника 0 (платник податків за основним місцем обліку). Згідно з інформаційними базами даних органів ДПС, станом на дату надання відзиву відсутня інформація, щодо подання позивачкою до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7- ЄСВ. Враховуючи викладене вище, позивачка зобов`язана сплачувати єдиний внесок окремо за кожен вид доходу, отриманого як від здійснення незалежної професійної діяльності - адвокат та як фізична особа-підприємець.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі № 620/300/20, яке набрало законної сили 06.10.2020, « ОСОБА_2 17.07.2017 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради. Види діяльності: 82.30 організування конгресів і торговельних виставок; 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 69.10 діяльність у сфері права.

Також, на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України у Єдиному Реєстрі Адвокатів України за адресою: https://erau.unba.org.ua міститься інформація про здійснення ОСОБА_5 індивідуальної адвокатської діяльності відповідно до Закону України від 05.07.2012 №5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та «Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України», дата реєстрації (видачі документа) - 14.07.2017, номер свідоцтва 48, видане Радою адвокатів Чернігівської області.

З огляду на Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.02.2019 внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 за власним рішенням.

17.07.2017 ОСОБА_2 була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця та перебувала на обліку у відповідача1, а з 29.04.2018 перереєстрована до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві. Підприємницьку діяльність здійснювала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (3 група платників 5% до доходу) з 17.07.2017 по 08.02.2019» (а.с. 52-57).

Представником позивача на адресу Головного управління ДПС у м. Києві було надіслано адвокатський запит (№К/021 від 26.08.2020) з вимогою надати інформацію про направлення на адресу позивачки вимоги № Ф-73804-17 від 16.05.2019, надати детальний опис формування податкового боргу, який обліковується за ОСОБА_3 зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 12340,90 грн., із зазначенням конкретних періодів його нарахування; надати належним чином завірену копію вимоги № Ф-73804-17 від 16.05.2019 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості з єдиного соціального внеску в розмірі 12340,90 грн.; повідомити про всі наявні на дату звернення податкові вимоги про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості з єдиного соціального внеску; повідомити чи вживались заходи ГУ ДПС у м. Києві з виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 у справі №620/300/20 (а.с.19-20).

Листом «Про розгляд адвокатських запитів» вих. № 84611/6/26-15-13-07-17 від 06.09.2021 Головне управління ДПС у м. Києві надало представнику позивача відповідь та копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 №Ф-73804-17 з доказами про вручення (а.с.30-33).

Податковим органом у відзиві зазначено, шо згідно інформаційних баз даних органів ДПС станом на 07.10.2021 ОСОБА_3 17.07.2017 зареєстрована Чернігівської ОДПІ ГУ ДПС у Чернігівській області та з 29.04.2018 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДПС у м. Києві, зареєстрована як фізична особа - підприємець (в тому числі як платник єдиного податку, група 3 за ставкою 5% у періоді з 17.07.2017 по 08.02.2019 (по дату припинення як ФОП) та 31.08.2017 зареєстрована як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю - адвокат, дата встановлення ознаки незалежної професійної діяльності, є платником єдиного внеску з 17.07.2017, дата зняття ознаки незалежної професійної діяльності - відсутня, стан платника - 0 (платник податків за основним місцем обліку).

Згідно з інформаційними базами даних органів ДПС, станом на дату надання відзиву (25.10.2021) відсутня інформація щодо подання ОСОБА_3 до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою №7- ЄСВ.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_3 зобов`язана сплачувати єдиний внесок окремо за кожен вид доходу, отриманого як від здійснення незалежної професійної діяльності - адвокат та як фізична особа- підприємець.

У зв`язку з чим, в інтегрованій картці платника податків (далі - ІКПП) ОСОБА_3 по коду платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) відображено нарахування в автоматичному режимі єдиного внеску як самозайнятій особі-адвокату на загальну суму 30440,74 грн, в т.ч. за 2018 - 9828,72 грн, 2019 - 11016,72 грн, 2020 - 9595,30 грн (січень-лютий 2020 - 2078,12 грн, червень 2020 - 1039,06 грн, 3 кв. 2020 - 3178,12 грн (липень- серпень - 2078,12 грн та вересень - 1100,0 грн), 4 кв. 2020 - 3300,0 грн), у розмірі мінімального страхового внеску за місяць.

Також, самозайнятою особою - адвокатом самостійно визначено суми податкового зобов`язання з єдиного внеску за період липень - грудень 2017 року в сумі 4224,0 гривень, які підлягають сплаті в терміни, визначені законодавством (термін сплати 02.05.2018).

Також, самозайнятою особою - адвокатом самостійно визначено суми податкового зобов`язання з єдиного внеску за період липень - грудень 2017 року в сумі 4224,0 грн, які підлягають сплаті в терміни, визначені законодавством (термін сплати 02.05.2018).

Крім того, згідно інформаційних баз даних органів ДПС в ІКПП по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 ФОП ОСОБА_1 відображено нарахування в автоматичному режимі єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю внеску на загальну суму 13776,84 грн, в т.ч. за 2017 рік- 2112,00 грн, 2018 - 9828,72 грн, 2019 - 1836,12 грн (по дату припинення - 08.02.2019), у розмірі мінімального страхового внеску за місяць.

Також фізичною особою-підприємцем самостійно визначено суми податкового зобов`язання з єдиного внеску за період липень - грудень 2017 року в сумі 2112,0 грн, які підлягають сплаті в терміни, визначені законодавством (термін сплати 09.02.20218).

При цьому, згідно інформаційних баз даних органів ДПС ОСОБА_5 по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 за період з 01.01.2017 по 13.02.2023 сплачено єдиного внеску на загальну суму 51483,74 грн.

Таким чином, в ІКПП ОСОБА_1 по рахунку НОМЕР_1 станом на дату надання відповіді наявна переплата в сумі 930,16 грн, поза карткою обліковуються незастосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску та пеня.

Станом на 30.04.2019 в інтегрованій картці платника ОСОБА_3 за кодом платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 14 419,02 грн.

Таким чином, засобами інформаційно-телекомунікаційної системи Головного управління ДПС у м. Києві в автоматичному режимі було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 16.05.2019 № Ф-73804-17 та направлено ОСОБА_3 рекомендованим листом, з повідомленням про вручення (а.с. 79, 80).

Не погоджуючись із діями відповідачів щодо нарахування єдиного соціального внеску як фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність як адвокат та за здійснення господарської діяльності в якості фізичної особи-підприємця, відображення таких сум в інтегрованій картці платника ЄСВ, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина 2 статті 2 Закону № 2464-VI).

Згідно пункт 2 частини 1статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень пунктів 4, 5 частини 1статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Закон № 2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Позивачка була платником єдиного внеску як фізична особа - підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування, тобто є платником єдиного внеску в розумінні пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI.

Згідно з частиною 1статті 5 Закону № 2464-VI облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини 1статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Відповідно частина 2 статті 5 Закону № 2464-VI взяття на облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини 1статті 4 цього Закону здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Відповідно до статей 5, 16, 19 Закону № 2464-VI розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1162 від 24.11.2014 (далі - Порядок №1162).

Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 частини 1 статті 4 Закону (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Згідно пункту 3 розділу ІІ Порядку №1162 дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску.

Розділом ІІІ Порядку №1162 встановлено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Згідно пункту 1 розділу ІІІ Порядку №1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Відповідно пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 1162 платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини 1статті 4 Закону, подають заяву за формою №1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №1162 встановлено, що платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Аналіз положень Порядку №1162 свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою №1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності Порядок №1162 не передбачає.

Щодо внесення відомостей про платника єдиного внеску до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, то слід врахувати наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» державний реєстр створюється для забезпечення, зокрема, ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації.

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб, згідно частини 2 статті 16 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно абзацу 2 частині 3 статті 16 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно абзацу 3 частині 1 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацом 3 частини 2 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що відомості про фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (надалі - Положення № 10-1), яке відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Згідно пункту 1 розділу ІІІ Положення №10-1 з метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки.

Відповідно пункту 2 розділу ІІІ Положення №10-1 облікова картка відкривається у разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в інших випадках, передбачених Законом.

До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Дослідивши форму витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (додаток 8 до Положення №10-1, пункт 6 розділу V), слід зазначити, що до відомостей, які містить цей витяг, віднесено й відомості щодо статусу застрахованої особи, серед типів якого нормотворець визначає фізичну особу-підприємця і самозайняту особу, під якою мається на увазі особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що обумовлює висновок про те, що такого статусу застрахованої особи, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, Положення №10-1 не визначає.

Відтак, системний аналіз положень Закону та Положення №10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення ознаки «незалежної професійної діяльності» та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015 (далі - Порядок №435), визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів.

Згідно з пунктом 16 розділу IV Порядку №435 фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі звіти.

Положення пункту 16 розділу IV Порядку №435 є бланкетними та відсилають до додатка 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», розділом 6 якого визначені типи платника, серед яких окремо зазначено ФО на загальній системі оподаткування, ФО - на спрощеній системі оподаткування, особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. Визначення окремого типу платника «фізичної особи-підприємця, яка має ознаку незалежної професійної діяльності» формою звіту не передбачено.

Відтак, приписи пункту 16 Порядку №435 щодо обов`язку формування та подання звіту фізичною особою-підприємцем, яка має ознаку незалежної професійної діяльності, не відповідають положенням пунктів 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону. Особи, визначені цими пунктами, є окремими платниками єдиного внеску з певними особливостями їх обліку, різною базою нарахування єдиного внеску та порядку його сплати, а тому поєднання двох різних статусів платників єдиного внеску на рівні підзаконного нормативно-правового акта призводить до невідповідності норм Порядку положенням Закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.01.2012 року у справі Рисовський проти України підкреслено особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (параграф 70).

За практикою Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа Серков проти України, заява №39766/05, параграф 43).

Суд констатує наявність колізії між приписами нормативно-правових актів різної юридичної сили, невідповідність між приписами закону та положеннями підзаконного нормативно-правового акта. За правилом колізійного принципуsuperior derogate legi interiorнормативний акт вищої юридичної сили має пріоритет над нормативним актом нижчої юридичної сили. Отже, потрібно резюмувати, що положення закону за своєю юридичною силою превалюють над нормами підзаконних нормативно-правових актів. Відповідно визначення спеціального «змішаного» правового статусу на рівні підзаконного нормативного-правового акта (Порядку), з огляду на невідповідність положенням закону, є неправомірним, а тому не повинно братися до уваги в аспекті правозастосовної діяльності.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що статус фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та, як наслідок, порядок обліку та сплати єдиного внеску такою особою, Закон не передбачає.

Крім того, за наявного існуючого правового регулювання взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності не передбачено. Водночас, взяття контролюючим органом на облік особи як платника єдиного внеску - фізичної особи-підприємця (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону) та внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб унеможливлює нарахування єдиного внеску за іншим типом платника без прийняття відповідних рішень і внесення змін щодо попереднього обліку особи у спосіб, визначений Законом і підзаконними нормативно-правовими актами.

Разом із тим, підзаконний нормативно-правовий акт спеціальної облікової політики в частині визначення такої категорії платників єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою здійснення незалежної професійної діяльності не відповідає статті 4 Закону. А також, зміна контролюючим органом обліку особи платника єдиного внеску в спосіб, не встановлений Законом або встановлений підзаконним нормативно-правовим актом, який не відповідає Закону в цій частині, та нарахування на підставі таких дій єдиного внеску, суперечить принципам законності та належного врядування.

Аналогічна правова позиція зазначена в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.09.2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у зразковій справі №520/3939/19 (Пз/9901/10/19), яка враховується при ухваленні рішення по даній справі відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України.

Згідно ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.37) подала заяву за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу. Натомість відповідач1 самостійно встановив позивачці як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності до ІКП з КБК 71040000.

Отже, дії контролюючого органу щодо самостійного встановлення позивачці як фізичній особі - підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності до ІКП з КБК 71040000 не узгоджуються з нормами Порядку № 1162, якими визначено процедуру взяття на облік платників єдиного внеску.

Враховуючи те, що позивачка не перебуває на обліку платника єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та не подає звітність як такий платник, тому ГУ ДПС у Чернігівській області безпідставно з 31.08.2017 встановлено позивачці як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та ГУ ДПС у м. Києві фактично повторно нараховано на цій підставі єдиний внесок за період 17.07.2017 по 07.10.2021 в розмірі 30440,74 грн як фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність з відображенням такої суми в інтегрованій картці позивача як платника ЄСВ.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" ЄСПЛ зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, що у зв`язку із тим, що відповідач 1 з 31.08.2017 безпідставно встановив позивачці як платнику єдиного внеску (фізичній особі-підприємцю) ознаку незалежної професійної діяльності, позивачка перебуває на вказаному обліку без достатніх правових підстав, що мало наслідком, зокрема, нарахування єдиного внеску за період з 17.07.2017 по грудень 2020 включно на загальну суму 30440,74 грн.

Отже, дії Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо взяття ОСОБА_2 з 31.08.2017 на облік у якості особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є протиправними.

Разом з цим, суд зауважує, що факт безпідставного перебування позивачки на обліку платників єдиного внеску як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може призвести до вчинення/прийняття Головним управлінням ДПС у м. Києві інших незаконних дій/рішень на цій підставі (нарахування штрафних санкцій та пені за інші періоди, формування податкових вимог на нараховані, але не сплачені суми єдиного внеску тощо).

З огляду на наведені обставини у сукупності, суд вважає, що належним способом захисту прав позивачки, окрім визнання протиправними дій відповідача 2 щодо нарахування єдиного внеску за період з 17.07.2017 по грудень 2020 включно на загальну суму 30440,74 грн, також є визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо взяття ОСОБА_2 з 31.08.2017 на облік у якості особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність протиправною та зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві зняти позивачку з такого обліку починаючи з 31.08.2017. Саме такий спосіб захисту порушеного права позивачки слугуватиме гарантією того, що права позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, будуть відновлені і не потребуватимуть додаткового захисту.

Крім того, судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ) подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску Додатку 5 (далі - Звіт):

- за 2017 рік (від 09.02.2018 №31171), в якому відображено нарахування єдиного внеску на загальну суму 4224,0 грн за період липень- грудень 2017 року,

- за 2018 рік (від 11,02.2019 №28084), в якому відображено нарахування єдиного внеску на загальну суму 9828,72 грн за період січень- грудень 2018 року,

- за 2019 рік (від 19.02.2019 № 33158) із зазначенням типу «ліквідаційна», в якому відображено нарахування єдиного внеску на загальну суму 1836,12 грн за період січень - лютий 2019 року (дата припинення ФОП - 08.02.2019)

ОСОБА_5 як само зайнятою особою - адвокатом подано Звіт за 2017 рік (від 13.04.2018 №55438) із зазначенням типу «Початкова» (Додаток 5), в якому відображено нарахування єдиного внеску на загальну суму 4224,0 грн за період липень-грудень 2017 року.

Пенсійним фондом України подані Звіти оброблені та прийняті, про що свідчать квитанції № 2, дані завантажено до Реєстру застрахованих осіб (а.с. 115-126).

Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 працювала в Адвокатському об`єднанні Саєнко Харенко (код 38705584) і з лютого 2019 року по лютий 2020 включно та з червня 2020 по травень 2021 включно Адвокатське об`єднання Саєнко Харенко сплатило страхові внески за найманого працівника ОСОБА_2 , що відображено в індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5) Пенсійного фонду України.

Отже, про сплату єдиного соціального внеску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (код НОМЕР_2 ) в період з 07.07.2017 по 08.02.2019 свідчать копії квитанцій про сплату (а.с. 130-135) та за період з лютого 2019 року по лютий 2020 включно та з червня 2020 по травень 2021 включно копія індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) Пенсійного фонду України (а.с. 23-28).

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що оскільки метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону № 2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період з 07.07.2017 по 08.02.2019, з лютого 2019 року по лютий 2020 включно та з червня 2020 по травень 2021 включно нараховано та сплачено в розмірі не менше мінімального.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень не доведено правомірності своїх дій та прийнятих рішень.

Отже, з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в рівних частинах, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області щодо взяття ОСОБА_3 на облік у якості особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві зняти ОСОБА_3 з обліку як особу, яка провадить незалежну професійну діяльність, з 31.08.2017.

Визнати дії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві щодо нарахування ОСОБА_3 як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, єдиного внеску за період з 17.07.2017 по грудень 2020 включно на загальну суму 30440,74 грн. та відображення такої суми в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві вилучити з інтегрованої картки ОСОБА_3 як платника єдиного соціального внеску суму в розмірі 30440,74 (тридцять тисяч чотириста сорок) грн 74 коп, нараховану як фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби України в м. Києві про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 16.05.2019 № Ф-73804-17 в сумі 14 419,02 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач 1: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000 код ЄДРПОУ 43143966).

Відповідач 2: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (вул.Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267).

Дата складення повного рішення суду 21 лютого 2023 року

Суддя О.Є. Ткаченко